Вирок

від 08.02.2024 по справі 732/55/24

ГОРОДНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 732/55/24

провадження № 1-кп/732/28/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2024 року місто Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі :

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

у присутності секретаря - ОСОБА_2 ,

за участі прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городня кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Макишин Городнянського (після реформування Чернігівського) району Чернігівської області, українця, громадянина України, освіта базова загальна середня, працює різноробочим ФГ «Макишинський сад», зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , вдівця, має на утриманні 4-х неповнолітніх дітей, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України,

У С Т А Н О В И В :

Наказом голови фермерського господарства «Макишинський сад» від 24.02.2023 № 7-к «Про прийняття на роботу» ОСОБА_4 прийнято на посаду робітника фермерського господарства «Макишинський сад» з 27.02.2023.

Відповідно до п. 4.5 Посадової інструкції робітника фермерського господарства, затвердженої головою ФГ «Макишинський сад», робітник фермерського господарства несе відповідальність за правопорушення, скоєні в процесі своєї діяльності, в межах, встановлених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, згідно з частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки вникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до частини 1 статті 150 Земельного кодексу України до особливо цінних земель відносяться землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення.

Згідно зі статтею 53 Земельного кодексу України до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

Статтею 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено, що землі, на яких розташовані пам`ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.

Встановлення зон охорони пам`яток та затвердження меж історичних ареалів населених місць не може бути підставою для примусового вилучення з володіння (користування) земельних ділянок у юридичних та фізичних осіб за умов дотримання землевласниками та землекористувачами правил використання земель історико-культурного призначення.

Відповідно до частини 1 статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Згідно з пунктом «а» частини 1 статті 112 Земельного кодексу України, охоронні зони створюються, зокрема, навколо особливо цінних природних об`єктів культурної спадщини, гідрометеорологічних станцій, тощо, з метою охорони і захисту їх від несприятливих антропогенних впливів.

Незважаючи на вищевказані норми чинного законодавства, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді робітника фермерського господарства «Макишинський сад», приблизно у квітні місяці 2023 року, більш точні дату і час не встановлено, діючи умисно та протиправно, в інтересах фермерського господарства, з метою збільшення земель для вирощування сільськогосподарських культур та отримання прибутку за рахунок обробітку землі і вирощування сільськогосподарської продукції, маючи корисливий мотив, всупереч вимогам ст. 112, 116-126, 150 Земельного кодексу України, які регламентують порядок набуття і реалізацію права на землю, використовуючи сільськогосподарську техніку благодійної організації «Міжнародний благодійний фонд «Жнива перемоги» - трактор марки «John Deer», обробляючи суміжні земельні ділянки громадян, а саме земельну ділянку площею 3,672 га, з кадастровим номером 7421486000:02:000:0976, власником якої є ОСОБА_6 , та земельну ділянку площею 3,5647 га, з кадастровим номером 7421486000:02:000:0977, власником якої є ОСОБА_7 , які орендуються фермерським господарством «Макишинський сад», вчинив самовільне зайняття частини земельної ділянки комунальної форми власності з кадастровим номером 7421486000:02:000:3251, шляхом її обробки та посіву сільськогосподарської культури - проса на площі 4,3407 га, розташованої за межами с. Макишин, власником якої є Седнівська територіальна громада в особі Седнівської селищної ради Чернігівського Чернігівської області, яка потрапляє в межі пам`ятки археології місцевого значення поселення «Ровчак-2» ІХ-ХІІ ст. (охоронний №2220-Чр) та відповідно до Закону України «Про охорону археологічної спадщини» перебуває під охороною держави.

У період часу з 19 год. 10 хв. по 20 год. 23 хв. 22.09.2023 працівниками ЧРУП ГУНП в Чернігівській області та Чернігівської окружної прокуратури під час проведення огляду земельної ділянки комунальної форми власності загальною площею 6,9962 га, з кадастровим номером 7421486000:02:000:3251, розташованої за межами с. Макишин Седнівської селищної ради, виявлено та вилучено сільськогосподарську техніку, а саме вантажний автомобіль марки «Камаз» та комбайн зернозбиральний марки «New Holland» моделі «ТС5.90», з реєстраційним номером НОМЕР_1 , за допомогою яких на підставі усних вказівок ОСОБА_4 здійснювався незаконний збір самовільно вирощеного урожаю проса.

Внаслідок вказаних неправомірних дій ОСОБА_4 державі в особі Седнівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області заподіяно збитки на загальну суму 11758, 96 грн, які на даний час відшкодовані у повному обсязі.

Дії ОСОБА_4 , які виразилися у самовільному зайнятті земельної ділянки особливо цінних земель, містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України.

10 січня 2024 року між прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , з одного боку, та підозрюваним (наразі обвинуваченим) у цьому провадженні ОСОБА_4 , з іншого боку, у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , на підставі ст. 468, 469, 472 КПК України в м. Чернігів укладено угоду про визнання винуватості.

Зі змісту угоди від 10 січня 2024 року вбачається, що ОСОБА_4 беззастережно визнає винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за ч.2 ст.197-2 КК України у вигляді двох років обмеження волі та на підставі ст.75 КК України звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік. В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ч.1 ст. 473 КПК України, а також наслідки її невиконання.

Захисник та обвинувачений в судовому засіданні клопотали про затвердження укладеної між прокурором та підозрюваним (наразі обвинуваченим) угоди.

Прокурор в судовому засіданні вказав, що укладена між прокурором та ОСОБА_4 угода про визнання винуватості від 10 січня 2024 року відповідає вимогам КПК України, вимогам КК України та є всі підстави для її затвердження судом.

Розглядаючи питання про затвердження вказаної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

В силу п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного, обвинуваченого.

В судовому засіданні установлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, сторони кримінального провадження добровільно уклали угоду про визнання винуватості.

Крім того, суд переконався, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє положення, передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України, тобто що він має право на справедливий судовий розгляд в присутності захисника, під час якого прокурором має бути доведено обвинувачення.

Також, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 та сторона обвинувачення розуміють наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ч. 1 ст. 473 КПК України, щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та щодо відмови обвинуваченого від здійснення прав на відкритий судовий розгляд справи по суті та доведення прокурором обвинувачення, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу.

Разом з тим, суд в судовому засіданні переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинувачений у судовому засіданні підтвердив, що визнання ним вини є добровільним.

Оскільки зміст укладеної сторонами угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України, а також КК України, підстави для відмови в її затвердженні, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.

Покарання, яке пропонується в угоді, є покаранням у межах санкції ч.2 ст.197-1 КК України, що відповідає вимогам чинного законодавства та особі обвинуваченого. Тому, суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Чернігівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним (наразі обвинуваченим) ОСОБА_4 , та призначити ОСОБА_4 узгоджену сторонами міру покарання.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не пред`явлено.

Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.

Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова ОСОБА_8 від 29 вересня 2023 року (в частині, що не змінена ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року), необхідно скасувати.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Запобіжний захід у кримінальному провадженні не застосовувався та підстав для його застосування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. 314, 368, 370-372, 373-374, 376, 475,615 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду від 10 січня 2024 року про визнання винуватості, укладену між прокурором Чернігівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним (наразі обвинуваченим) за ч.2 ст. 197-1 КК України ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік.

Відповідно до ст.76 КК України, у зв`язку із звільненням від відбування покарання з випробуванням, покласти на засудженого ОСОБА_4 обов`язки:

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м.Чернігова ОСОБА_8 від 29 вересня 2023 року, на вантажний автомобіль марки «Камаз» моделі «5511», червоного кольору, з реєстраційним номером НОМЕР_2 - скасувати.

Речові докази: земельну ділянку комунальної форми власності з кадастровим номером 7421486000:02:000:3251, загальною площею 6,9962 га, розташовану за межами с. Макишин Седнівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області - залишити в користуванні Седнівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, врожай проса, зібраний на земельній ділянці з кадастровим номером 7421486000:02:000:3251 - у зв`язку із псуванням знищити; вантажний автомобіль марки «Камаз» моделі «5511», червоного кольору, з реєстраційним номером НОМЕР_2 , який зберігається на території Седнівської селищної ради - після набрання вироком законної сили повернути користувачу - ФГ "Макишинський сад", комбайн зернозбиральний марки «New Holland» моделі «ТС5.90», з реєстраційним номером НОМЕР_1 , який переданий на зберігання - користувачу майна ТОВ "Ленд-Тек" .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. На вирок можуть бути подані апеляційні скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду або через Городнянський районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Суддя ОСОБА_1