Рішення

від 02.02.2024 по справі 523/10811/18

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/10811/18

Провадження №2/523/2537/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2024 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Дяченко В.Г.

за участю секретаря судового засідання Томілко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Міністерства інфраструктури України до ОСОБА_1 , Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Зілковської Катерини Леонідівни, треті особи: Громадська організація «Причал №193 «Ярмарочна», Державне підприємство «Одеський морський торговельний порт» про витребування майна із чужого незаконного володіння, скасування рішення про державну реєстрацію прав -

ВСТАНОВИВ:

Міністерство інфраструктури України звернулось з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння від ОСОБА_2 , а саме, 48/10000 часток нежитлових будівель спортивно-човнової станції Причал №193, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , розташованих на земельній ділянці площею 1,1443га, кадастровий номер земельної ділянки: 5110137600:35:012:0006, що складаються з боксу №4 в літ. «М» у складі приміщень: І поверх - 25 веранда площею 7,9 кв. м., 26 - основне площею 8,0 кв. м., загальною площею -15,9 кв.м, основною площею 8,0 кв.м.

Також, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.08.2015 року з індексним номером 24004871, прийняте приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Зілковською Катериною Леонідівною.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступні обставини.

Так, 27 грудня 2012 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради (надалі - Виконком) видано Громадській організації «Причал № 193 «Ярмарочна» (надалі - Громадська організація, ГО) свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 на нежитлові будівлі спортивно-човнової станції Причал № 193, загальною площею 3293,3 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .

02 квітня 2013 року Державне підприємство «Одеський морський торговельний порт» (надалі - ДП «Одеський порт», Порт) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Виконкому та Громадської організації про визнання недійсним вказаного свідоцтва про право власності.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21 квітня 2016 року по справі № 916/882/13, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 14 липня 2016 року, позовні вимоги Порту задоволено та визнано недійсним свідоцтво про право власності на вищенаведене нерухоме майно від 27 грудня 2012 року серії НОМЕР_1 .

При цьому, постановами судів апеляційної та касаційної інстанції по справі № 916/882/13 встановлено наступне:

«Майно, право власності на яке посвідчене спірним свідоцтвом, належить до державної власності та закріплене за ДП «Одеський морський торговельний порт» на праві господарського відання. Про факт належності цього майна до державної власності також свідчить Витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна станом на 07.08.2014 р., згідно якого майно, а саме: майстерня бази відпочинку, дворовий туалет, дорога асфальтова ширина 7м, дорога бетонна ширина 7м, будівля двоповерхова (вахтова), будівля двоповерхова (побутові), будівля одноповерхова (бокси) належать до державної власності, орган управління Міністерство інфраструктури України, балансоутримувач - ДП «Одеський морський торговельний порт».

Крім того, відповідно до ст. 4, ч. 1, п. 8 ч. 2 ст. 5, п. 18 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» Кабінет Міністрів України є суб`єктом управління, що визначає об`єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об`єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб`єктам управління, визначеним цим Законом. Здійснюючи управління об`єктами державної власності, Кабінет Міністрів України приймає рішення про передачу відповідно до закону об`єктів державної власності в комунальну власність, дає згоду на передачу об`єктів з комунальної в державну власність. Уповноважені органи управління, якими є міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи, відповідно до покладених на них завдань погоджують передачу об`єктів державної власності в комунальну власність, до сфери управління інших органів, уповноважених управляти об`єктами державної власності, господарських структур або в користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук, а також передачу об`єктів комунальної власності в державну власність; у випадках, передбачених законодавством, приймають рішення про передачу об`єктів державної власності в комунальну власність, до сфери управління інших органів, уповноважених управляти об`єктами державної власності, господарських структур або в користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук.

Отже, передача майна, права власності на яке посвідчене спірним свідоцтвом, із державної до комунальної власності потребує першочергового ухвалення відповідного рішення Кабінетом Міністрів України, яке має бути погоджене із Міністерством інфраструктури України як уповноваженим органом управління. Однак, докази прийняття таких рішень в матеріалах справи відсутні».

Належність усіх нежитлових будівель та споруд спортивно-човнової бази на праві державної власності Міністерству інфраструктури України встановлено також рішенням Господарського суду Одеської області від 13 жовтня 2017 року по справі № 916/887/17.

Проте, під час розгляду справи № 916/882/13 у судах господарської юрисдикції державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Антоненко О.С. на підставі визнаного пізніше недійсним свідоцтва про право власності на спірне майно від 27 грудня 2012 року серії НОМЕР_1 прийнято рішення від 12 травня 2015 року № 21220382, яким зареєстровано за Громадською організацією право приватної власності на нежитлові будівлі спортивно- човнової станції Причал № 193, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та за результатами державної реєстрації видано свідоцтво про право власності серії НОМЕР_2 .

Підставою зміни адреси спортивно-човнової станції з « АДРЕСА_2 » на « АДРЕСА_1 » стало розпорядження Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 23 січня 2015 року № 15р., яким затверджено технічний висновок щодо можливості поділу нежитлових будівель спортивно-човнової станції з присвоєнням їм саме вищезазначеної адреси.

Необхідно зазначити, що наведене розпорядження Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради скасовано рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 27 жовтня 2016 року № 322 «Про скасування розпорядження Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 23 січня 2015 року № 15р «Про впорядкування адреси та затвердження висновку щодо технічної можливості поділу об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , з подальшим встановленням нумерації (Громадська організація «Причал № 193 «Ярмарочна»)».

Крім того, не погоджуючись із фактом державної реєстрації за Громадською організацією права приватної власності на нерухоме майно, належність якого до державної власності підтвердження судовими рішеннями в межах справ № 916/882/13 та № 916/887/17, що набрали законної сили, ДП «Одеський порт» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Юридичного департаменту Одеської міської ради та Головного територіального управління юстиції в Одеській області про: визнання протиправним та скасування вищенаведеного рішення державного реєстратора; про зобов`язання внести запис про скасування рішення державного реєстратора.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року, адміністративний позов ДП «Одеський порт» частково задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно РС ОМУЮ Антоненко О.С. від 12 травня 2015 року з індексним номером 21220382 про державну реєстрацію за Громадською організацією права приватної власності на нежитлові будівлі спортивно-човнової станції Причал № 193, за адресою: АДРЕСА_1 .

На даний час постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2017 року реалізовано ДП «Одеський порт» та скасовано 22 серпня 2017 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію за Громадською організацією права приватної власності на нежитлові будівлі та споруди спортивно-човнової станції Причал № 193, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22 серпня 2017 року № 95277116.

Проте, не зважаючи на підтвердження судами господарської та адміністративної юрисдикції усіх інстанцій факту належності нерухомого майна спортивно-човнової станції до державної власності та незаконності існування у Громадської організації права приватної власності на нього, Громадською організацією протягом періоду часу з 27 серпня 2015 року по 08 червня 2016 року відчужено частки нерухомого майна державної форми власності на користь фізичних осіб.

Так, зокрема, 28.08.2015 року між Громадською організацією та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу, зареєстрований в реєстрі за № 1360, за яким продавець передає у власність, а покупець приймає у власність 48/10000 часток нежитлових будівель спортивно- човнової станції Причал № 193, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 1 Договору за заявою власника відчужується 48/10000 часток нежитлових будівель спортивно-човнової станції Причал №193, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , розташованих на земельній ділянці площею 1,1443га, кадастровий номер земельної ділянки: 5110137600:35:012:0006, що складаються з боксу №4 в літ. «М» у складі приміщень: І поверх - 25 веранда площею 7,9 кв. м., 26 - основне площею 8,0 кв. м., загальною площею -15,9 кв.м, основною площею 8,0 кв.м.

Рішенням приватного нотаріуса Зілковської К.Л. від 28.08.2015 року № 24004871 за ОСОБА_3 , на підставі вищезазначеного договору купівлі-продажу, зареєстровано право приватної власності на 48/10000 частин нежитлових будівель.

Слід наголосити, що договором купівлі-продажу підставою виникнення у Громадської організації права власності на вказане нерухоме майно визначено свідоцтво про право власності від 12 травня 2015 року серії НОМЕР_2 , видане на підставі рішення державного реєстратора, визнаного пізніше незаконним та скасованого судами адміністративної юрисдикції в межах справи № 815/1348/17.

З огляду на викладене Міністерство інфраструктури України змушене звернутись до суду із цією позовною заявою з метою захисту права державної власності на придбане вищенаведене нерухоме майно.

Факт вибуття 48/10000 часток нежитлових будівель придбаних ОСОБА_3 у Громадської організації, з державної власності поза волею Міністерства вбачається також у встановленні Одеським апеляційним господарським судом та Вищим господарським судом України по справі № 916/882/13 факту неприйняття Кабінетом Міністрів України за погодженням з Міністерством інфраструктури України відповідного рішення про відчуження нежитлових будівель та споруд спортивно-човнової станції Причал № 193, до складу яких входить частка ОСОБА_4 .

Тобто, Міністерством інфраструктури України беззаперечно доведено обставини, що у відповідності до чинного законодавства покладають на суд обов`язок щодо захисту права державної власності на нерухоме майно шляхом його витребування з чужого незаконного володіння на користь позивача.

З огляду на викладене позивач вважає, що саме по собі витребування належних ОСОБА_3 48/10000 часток нежитлових будівель не буде достатнім для повного захисту майнових прав держави на таке майно.

Адже набрання законної сили судовим рішенням про витребування майна на користь його законного власника не позбавить ОСОБА_3 права власності на таке майно, зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а отже не позбавить його можливості розпоряджатись таким майном та відчужувати його на користь третіх осіб, що також порушить майнові права Міністерства на спірне нерухоме майно.

Тобто, необхідність повного захисту майнових прав, на захист яких Міністерство звернулось до суду з цією позовною заявою, вимагає не тільки витребування майна з незаконного володіння ОСОБА_3 , а й скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Зілковської К.Л. від 28.08.2015 року № 24004871, на підставі якого у ОСОБА_3 виникло право приватної власності на спірні нежитлові приміщення державної форми власності з метою скасування відповідного запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідач - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Зілковська К.Л. надала суду заперечення (а.с.107,т.1) в яких зазначила, що реєстраційні дії виконувались з чітким дотриманням вимог законодавства, вона не є належним відповідачем. Також, заявила про розгляд справи без її участі.

Відповідач ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.109 Том 2).

Позов подано 08.08.2018 року.

Ухвалою Суворовськогорайонного судум.Одесивід 28.02.2023року залучено доучасті усправі, уякості правонаступникавідповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_3 .

Представник позивача надала суду заяву про розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача та відповідач в судові засідання не зявились, заяв та клопотань з цього приводу не заявили.

Представник Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» надала заяву про розгляд справи без її участі, підтримала позовні вимоги.

Представник Громадської організації «Причал №193 «Ярмарочна» в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Судом встановлені наступні обставини справи, а також відповідні правовідносини.

Наказом від 09.09.1997р. №171 у складі Одеського СРЗ Україна створено відокремлений структурний підрозділ рятувально-човнову станцію Ярмарочна без права юридичної особи. Відповідно до наказу №83 від 11.04.2002р. Про вдосконалення управління човново-лодочною станцією Ярмарочна було вирішено спростити з 01.05.2002р. відокремлену самостійну фінансово-господарську діяльність ЧЛС Ярмарочна.

Рішенням Одеської міської ради від 28.12.2001р. №3065-XXIII Одеському СРЗ Україна надано земельну ділянку із земель міста, площею 1,1443 га (код Українського класифікатора цільового використання землі 1.12.7 землі фізичної культури і спорту), за адресою: АДРЕСА_2 , у тимчасове довгострокове користування, строком на 5 років, для експлуатації та обслуговування спортивно-човнової станції та затверджено договір на право тимчасового користування земельною ділянкою між Одеською міською радою та Одеським СРЗ Україна.

Відповідно до інвентарних карток обліку основних засобів СРЗ №1 №№47, 48, 49, 50, 51, б/н за останнім рахується: майстерня, дворовий туалет, дороги асфальтові ширина 7м, дороги бетонні ширина 7 м, двоповерхова будівля (вахтова), двоповерхова будівля (побутова), одноповерхова будівля (бокси).

Наказом директора заводу СРЗ України ОСОБА_5 від 08.09.2006р. №228а було створено комісію для передачі майна спортивно-човнової станції Ярмарочна з балансу заводу на баланс спортивно-човнової станції Ярмарочна..

ГО Причал №193 Ярмарочна зареєстровано 20.09.2006р., про що свідчить свідоцтво про реєстрацію громадського об`єднання №1469.

За актом приймання передачі (без дати) з балансу ДП ОСРЗ Україна спортивно-човнової станції Ярмарочна на баланс ГО Причал-193 Ярмарочна останньому 08.09.2006р. (до дати реєстрації громадського об`єднання) передано основні фонди СЧС Ярмарочна, а саме: майстерня, дворовий туалет, будинки (одноповерхові бокси у кількості 156 шт.), будинок двоповерховий (битівка), будинок двоповерховий (вахтова), дорога бетонна (ширина 7 ), дорога асфальтова (ширина 7 м), мотопомпа (МП 1600), прилавок-вітрина з холодильником ПВП. Акт затверджено директором ДП ОСРЗ України ОСОБА_5 .

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 21.10.2014р. у справі №523/15703/14-к за обвинувальним актом по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб) визнано провину ОСОБА_5 у підписанні наказу від 08.09.2006р. №228а та складанні акту приймання передачі з балансу ДП ОСРЗ Україна спортивно-човнової станції Ярмарочна на баланс ГО Причал-193 Ярмарочна, який в подальшому було подано директором ОСОБА_5 як правовстановлюючий документ для виготовлення технічного паспорту та видачі виконкомом Одеської міської ради свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 27.12.2012р., що, в свою чергу, призвело до настання тяжких наслідків у вигляді матеріального збитку ДП Одеський морський торговельний порт у розмірі балансової вартості державного майна.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 02.10.2006р. №971 Про реорганізацію державного підприємства Одеський судноремонтний завод Україна визначено, що ДП Одеський морський торговельний порт є правонаступником прав і обов`язків ДП Одеський СРЗ Україна. Відповідно до п. 5.1. наказу ДП Одеський морський торговельний порт було вирішено прийняти до статутного фонду (капіталу) порту майно ДП Одеський СРЗ Україна.

Згідно інвентарних карток №№100170, 100174, 100175, 100176, 100177, 100178, 100179 обліку основних засобів ДП Одеський морський торговельний порт на бухгалтерських рахунках останнього обліковується майно човнової станції СРЗ, а саме: майстерня бази відпочинку, дворовий туалет, дороги асфальтовані шириною 7 м., - 2 об`єкти, будівля двоповерхова (вахтова), будівля двоповерхова (побутові) та будівля двоповерхова (бокси), про що також свідчить витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна, наданий Фондом державного майна України на запит ДП Одеський морський торговельний порт, та відомостями про окреме нерухоме державне майно.

За актом інвентаризації основних засобів, що передаються ДП ОСРЗ Україна на баланс ДП Одеський морський торговельний порт проведено інвентаризацію основних засобів, які підлягають передачі на баланс ДП Одеський морський торговельний порт і обліковуються на балансовому рахунку №10 станом на 01.12.2006р. Під №№201-207 значаться: майстрова база відпочинку, дворовий туалет, будівля одноповерхова, бокси, будівля двоповерхова побутівка, будівля двоповерхова вахтова, дорога бетонна ширина 7 м, дорога асфальтова ширина 7 м. Рік введення в експлуатацію червень 1976р.

Наказом ДП Одеський морський торговельний порт від 15.05.2007р. №298 на баланс останнього прийнято основні фонди СРЗ України, в тому числі і спірні об`єкти.

22.06.2007р. між ГО Причал №193 Ярмарочна (Організація) та ДП Одеський морський торговельний порт (Порт) укладено договір про резервування приміщень №КД-10558, згідно умов якого Порт зобов`язався за письмовим зверненням Організації протягом визначеного в договорі строку зарезервувати та утримувати у резерві приміщення з метою подальшого оформлення договору оренди. Об`єктом резервування є майстерня бази відпочинку (інв. №100170), дворовий туалет (інв. №100174), дорога асфальтована (інв. №100175), дорога бетонна (інв. №100176), будинок двоповерховий (вахтовий) (інв. №100177), будинок двоповерховий (битовки) (інв. №100178) та будинок одноповерховий (бокси) (інв.№100179). Договір розірвано на підставі додаткової угоди від 08.09.2009р.

Зазначені об`єкти разом з мотопомпою МП 1600 та прилавком-вітриною з холодильником ПВП передано профспілці ДП Одеський морський торговельний порт у безоплатне користування відповідно до угоди від 14.12.2012р. Відповідно до цієї угоди доповнено колективний договір додатком №28 (перелік майна, переданий профспілці для реалізації лікувально-оздоровчих та соціально-культурних заходів), згідно якого для реалізації лікувально-оздоровчих та соціально-культурних заходів для портовиків, членів їх сімей та ветеранів порту, з метою створення належних умов діяльності профкому при реалізації зазначених задач, для розміщення та відпочинку портовиків, членів їх сімей та ветеранів порту, адміністрація передає об`єкти, розміщені за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 20.09.2007р. №1164 запропоновано відповідній раді розірвати вищезазначений договір, зарахувати земельну ділянку до запасу земель Одеської міської ради та передати ГО Причал №193 Ярмарочна із запасу земель Одеської міської ради земельну ділянку площею 1,1443 га за адресою: АДРЕСА_2 , у довгострокову оренду строком на 5 років, для експлуатації та обслуговування спортивно-човнової станції та затвердити договір оренди землі між Одеською міською радою та ГО Причал №193 Ярмарочна.

Рішенням Одеської міської ради від 10.07.2008р. №3022-V за згодою сторін розірвано договір на право тимчасового користування землею площею 1,1443 га за адресою: АДРЕСА_2 , укладений між Одеською міською радою та ДП Одеський СРЗ Україна, передано ГО Причал №193 Ярмарочна земельну ділянку площею 1,1443 га за адресою: АДРЕСА_2 , у довгострокову оренду строком на 15 років, для експлуатації та обслуговування спортивно-човнової станції та затверджено договір оренди землі між Одеською міською радою та ГО Причал №193 Ярмарочна.

Наказом ДП ОМТП №484 Про структуру порту від 10.07.2009р. у зв`язку з утворенням ГО Причал №193 Ярмарочна по використанню та експлуатації спортивно-човнової станції робітниками порту, зареєстровану як юридичну особу (свідоцтво про державну реєстрацію серія АОО №269100), зметою скорочення невиробничих витрат порту з 01.08.2009р. дозволено управлінню ГО Причал №193 Ярмарочна використовувати спортивно-човнову станцію за умови самоокупності та самофінансування, основні фонди було вирішено залишити на балансі порту.

Перелік будівель, розташованих за адресою: вул. Чорноморського козацтва, 100, та які перебувають на балансі ДП Одеський морський торговельний порт відображено у технічному паспорті, виготовленому КП Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості 04.02.2009р. на замовлення ДП ОМТП. Згідно цього техпаспорту, за адресою АДРЕСА_2 розташовані: побутова будівля, бокси, майстерня, убиральні, огорожа, мостіння.

Рішенням Одеської міської ради від 08.07.2011р. №823-VІ надано згоду на передачу з державної до комунальної власності територіальної громади м. Одеси комплексу будівель та споруд Човнова станція, що знаходиться на балансі ДП Одеський морський торговельний порт та розташована за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: майстерню (інв. №100170), убиральні (інв. №100174), мостіння асфальтове та бетонне (інв. №100175, №100176), вахтова (інв. №100177), побутова будівля (інв. №100178), бокси (інв.№100179).

Постановою Одеськогоапеляційногогосподарськогосуду від21.04.2016р.посправі№916/882/13,залишеноюбеззмін постановоюВищогогосподарськогосуду Українивід14.07.2016р.,позовнівимогидержавного підприємстваОдеськийморськийторговельний портдовиконавчогокомітету Одеськоїміськоїради,ГОПричал№ 193Ярмарочнабулизадоволені,визнанонедійснимсвідоцтво проправовласностісерії НОМЕР_1 від27.12.2012р.,виданевиконавчимкомітетом Одеськоїміськоїради,якимпосвідченоправо власностіГОПричал№ 193Ярмарочнананежитлові будівліспортивно-човновоїстанціїПричал№ 193,розташованізаадресою: АДРЕСА_2 ,яківцілому складаютьсязбудівель:літ.А,літ.Б,літ.В,літ.Д,літ.Е,літ.Ж,літ.З,літ.К,літ.Л,літ.М,літ.Н,літ.О,літ.П,літ.Р,літ.С,літ.Т,літ.У,літ.Ф,літ.Г,літ.Х,загальноюплощею3293,3кв.м.,основноюплощею1824,3кв.м.,відображенихутехнічному паспортівід19.10.2012р.

Вищевказана постанова була залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2016р.

В постанові Одеського апеляційного господарського суду від 21.04.2016р. по справі №916/882/13 встановлені наступні обставини. Так, наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 02.10.2006р. №971 «Про реорганізацію державного підприємства «Одеський судноремонтний завод «Україна» визначено, що ДП «Одеський морський торговельний порт» є правонаступником прав і обов`язків ДП «Одеський СРЗ «Україна». Відповідно до п. 5.1. наказу ДП «Одеський морський торговельний порт» було вирішено прийняти до статутного фонду (капіталу) порту майно ДП «Одеський СРЗ «Україна» Згідно інвентарних карток №№100170, 100174, 100175, 100176, 100177, 100178, 100179 обліку основних засобів ДП «Одеський морський торговельний порт» на бухгалтерських рахунках останнього обліковується майно човнової станції СРЗ, а саме: майстерня бази відпочинку, дворовий туалет, дороги асфальтовані шириною 7 м., - 2 об`єкти, будівля двоповерхова (вахтова), будівля двоповерхова (побутові) та будівля двоповерхова (бокси), про що також свідчить витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна, наданим Фондом державного майна України на запит ДП «Одеський морський торговельний порт», та відомостями про окреме нерухоме державне майно.

За актом інвентаризації основних засобів, що передаються ДП ОСРЗ «Україна» на баланс ДП «Одеський морський торговельний порт» проведено інвентаризацію основних засобів, які підлягають передачі на баланс ДП «Одеський морський торговельний порт» і обліковуються на балансовому рахунку №10 станом на 01.12.2006р. Під №№201-207 значаться: майстрова база відпочинку, дворовий туалет, будівля одноповерхова, бокси, будівля двоповерхова побутівка, будівля двоповерхова вахтова, дорога бетонна ширина 7 м, дорога асфальтова ширина 7 м. Рік введення в експлуатацію червень 1976р.

В матеріалах справи наявні докази будівництва станції в 70рр. ХХ ст., зокрема, договори від 01.03.1976р., від 07.07.1982р., Положення про лодочну станцію.

В переліку акта прийому-передання основних засобів СРЗ-1 «України» до ДП «Одеський морський торговельний порт» станом на 01.04.2007р. також значаться 7 вищенаведених об`єктів.

Наказом ДП «Одеський морський торговельний порт» від 15.05.2007р. №298 на баланс останнього прийнято основні фонди СРЗ «України», в тому числі і спірні об`єкти.

Окрім того, з технічного паспорту на будівлі і споруди за адресою: АДРЕСА_2 , користувач ДП «Одеський морський торгівельний порт», яке було виготовлено 04.02.2009р.. КП «ОМБТІ та РОН», вбачається наявність у складі приміщень боксів.

Отже в даному випадку спростовуються доводи відповідача ОСОБА_4 , що позивач не є їх власником.

Судом також встановлено, що межах справи №916/882/13 судом було з`ясовано, що фактично рішення Одеської міської ради від 08.07.2011р. №823-VІ виконано не було.

19.12.2012р. Інспекцією ДАБК зареєстровано декларацію №ОД20212509952 про готовність об`єкта: „Будівництво спортивно-човнової станції Причал №193, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 100, код ДК 1265.9, II категорії складності, який складається з літ А 87,9 кв.м., літ. Б 504,9 кв.м., літ В 69,7 кв.м., літ Д 313,4 кв.м., літ Е 93,7 кв.м., літ Ж 265,7 кв.м., літ. З 137,5 кв.м., літ. К 406,1 кв.м., літ. Л 238,9 кв.м., літ. М 289,1 кв.м., літ Н 282,3 кв.м., літ О 81,0 кв.м., літ П 81,0 кв.м., літ. Р 81,0 кв.м., літ. С 81,0 кв.м., літ Т 81,0 кв.м., літ У 81,0 кв.м., літ. Ф 81,0 кв.м., літ. Г 31,0 кв.м., літ. Х 9,1 кв.м.), до експлуатації.

Зазначена декларація зареєстрована на замовлення ГО Причал №193 Ярмарочна на підставі договору оренди землі від 23.04.2010р., укладеного між ГО Причал №193 Ярмарочна та Одеською міською радою. При цьому, у декларації зазначено, що будівництво об`єктів нерухомості здійснювалось у 2008-2009 роках.

27.12.2012р. на підставі вказаної декларації виконкомом Одеської міської ради видано ГО Причал №193 Ярмарочна свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 на нежитлові будівлі спортивно-човнової станції Причал №193, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , які в цілому складаються з будівель: літ. А, літ. Б, літ. В, літ. Д, літ. Е, літ. Ж, літ. З, літ. К, літ. Л, літ. М, літ. Н, літ. О, літ. П, літ. Р, літ. С, літ. Т, літ. У, літ. Ф, літ. Г, літ. Х, загальною площею 3293,3 кв.м., основною площею 1824,3 кв.м., відображених у технічному паспорті від 19.10.2012р.. Державну реєстрацію прав на означені нежитлові будівлі здійснено 28.12.2012р., що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав.

Вироком Приморського районного суду м. Одеси від 26.05.2014р. у справі №522/8039/14-к за обвинувальним актом по кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12014160030000180 від 15.04.2014р. по обвинуваченню ОСОБА_6 (працівник МБТІ, який виробив технічний паспорт 19.10.2012р.) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів) визнано винним і призначено покарання.

Згідно довідки ДП Одеський морський торговельний порт від 29.07.2013р. №20/2-812 станом на 01.07.2013р. на балансі останнього числяться такі об`єкти державної власності основні засоби: майстерня бази відпочинку (інв. №100170), дворовий туалет (інв. №100174), дорога асфальтова, ширина 7 м (інв. №100175), покриття бетонне, ширина 7 м (інв. №100176), будівля двоповерхова (вахтова) (інв. №100177), будівля двоповерхова (побутові) (інв. №100178), будівля одноповерхова (бокси) (інв. №100179).

Наказом Міністерства інфраструктури України від 19.03.2013р. №163 реорганізовано державні підприємства морського транспорту шляхом виділу стратегічних об`єктів портової інфраструктури та утворено ДП Адміністрація морських портів України, яке є правонаступником в частині майна, прав та обов`язків відповідно до розподільчих балансів.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15.06.2015р. у справі № 815/7121/14, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2015р. позов ДП Одеський морський торговельний порт до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України в Одеській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ГО Причал №193 Ярмарочна, Одеська міська рада, за участю прокуратури Одеської області, про визнання протиправною та скасування декларації, зобов`язання скасувати реєстрацію декларації задоволено частково; скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ОД20212509952, виданої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області 19.12.2012р., у задоволенні решти позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.03.2016р. у справі № 815/7121/14 (№К800/297/16) ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2015р. скасовано та справу направлено на новий розгляду до суду апеляційної інстанції.

Розпорядженням Суворовської районної адміністрації №15р від 23.01.2015р. „Про впорядкування адреси та затвердження висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , з подальшим встановленням нумерації об`єкту нерухомого майна нежитловим будівлям спортивної-човнової станції Причал №193 була присвоєна адреса: АДРЕСА_1 ; відповідно до довідки з Адресного реєстру міста Одеси від 24.11.2014р. за №58003/2.

12.05.2015р. державним реєстратором Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Антоненко О.С було видано ГО „Причал № 193 „Ярмарочна свідоцтво про право власності НОМЕР_2 на нежитлові будівлі спортивно-човнової станції Причал №193, загальною площею 3293,3 кв. м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та належать на права приватної власності ГО „Причал № 193 „Ярмарочна.

ГО „Причал № 193 „Ярмарочна у 2015-2016рр. було відчужено на користь фізичних осіб частки нежитлової будівлі спортивно-човнової станції Причал №193, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Слід зазначити, що відповідно до наданої ГО „Причал № 193 „Ярмарочна інформації, частини будівлі спортивно-човнової станції були відчужені відповідачем на користь 54 членів ГО „Причал № 193 „Ярмарочна, які належать останнім на праві спільної часткової власності.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №86230270 від 03.05.2017р. вбачається, що ГО „Причал № 193 „Ярмарочна на праві приватної власності належить 7507/10000 частин нежитлових будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 27.10.2016р. за №322 було вирішено скасувати розпорядження Суворовської районної адміністрації №15р від 23.01.2015р. „Про впорядкування адреси та затвердження висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , з подальшим встановленням нумерації.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08.06.2017р. по справі №815/1348/17 позовні вимоги ДП „Одеський морський торговельний порт до Головного територіального управління юстиції в Одеській області, юридичного департаменту Одеської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_7 та ГО „Причал № 193 „Ярмарочна, було задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно від 12.05.2015р. про державну реєстрацію за ГО „Причал № 193 „Ярмарочна права приватної власності на нежитлові будівлі спортивно-човнової станції „Причал №193, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Одеськогоапеляційного адміністративногосуду від09.08.2017р.постанову Одеськогоокружного адміністративногосуду від08.06.2017р.по справі№815/1348/17було залишенобез змін.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №95277116 від 22.08.2017р. вбачається, що рішення про державну реєстрацію права власності ГО „Причал № 193 „Ярмарочна на 7507/10000 об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі постанови Одеського окружного адміністративного суду від 08.06.2017р. по справі №815/1348/17 було скасовано з внесенням до реєстру відповідного запису.

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції, 21.09.2017р. було проведено реєстрацію права власності за державою Україна в особі Міністерства інфраструктури України на будівлі та споруди загальною площею 2331,2 кв. м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №98439268 від 26.09.2017р.

З огляду на встановлені у межах господарської справи №916/882/13 преюдиційні для вирішення даного спору обставини, на підставі яких господарськими судами було зроблено висновок про належність об`єктів нерухомого майна, а саме спортивно-човнової станції Причал №193, до державної власності, згода на відчуження яких державними органами надана не була, господарський суд при вирішенні даного спору по суті виходив із факту належності нерухомого майна, право власності на яке посвідчено спірним свідоцтвом, до державної власності.

Вищевказані обставини встановлені у рішенні господарського суду Одеської області від 13.10.2017р. по справі № 916/887/17, а також в постанові Одеського апеляційного господарського суду від 16.01.2018р. по справі № 916/887/17.

Даними рішеннями також було встановлено, що під час розгляду позовних вимог ДП Одеський морський торговельний порт у межах справи №916/882/13, господарськими судами, зокрема, було встановлено, що майно, право власності на яке посвідчувалося свідоцтвом НОМЕР_1 від 27.12.2012р., належить до державної власності, органом управління якого є Міністерство інфраструктури України та закріплене за ДП Одеський морський торговельний порт на праві господарського відання. Наявні в матеріалах справи докази, а саме розпорядження Суворовської районної адміністрації №15р від 23.01.2015р. та рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 27.10.2016р. за №322, дозволили суду дійти висновку, що об`єкти нерухомого майна, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 та адресою: АДРЕСА_1 , є тотожними.

Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з частиною 2 статті 324 ЦК України від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, якими він користується на власний розсуд (частина 1 статті 317 та частина 1 статті 319 ЦК України).

Разом з тим, статтею 41 Конституції України та статтею 321 ЦК України регламентовано принцип непорушності права власності, відповідно до якого ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини 1 статті 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Згідно частини 1 статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Приписами статті 388 ЦК України регламентовано правові засади витребування майна від добросовісного набувача.

Частиною 1 наведеної статті визначено, що у випадку, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1)було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2)було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3)вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Крім того, пунктом 21 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» (надалі - постанова Пленуму) встановлено, що у разі коли між особами відсутні договірні відносини або відносини, пов`язані із застосуванням наслідків недійсності правочину, спір про повернення майна власнику підлягає вирішенню за правилами статей 387, 388 ЦК України.

Пунктом 26 Постанови Пленуму визначено також, що відповідно до положень частини першої статті 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК України.

Суд вважає, що ОСОБА_3 був добросовісним власником 48/10000 часток нежитлових будівель спортивно-човнової станції Причал №193, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , розташованих на земельній ділянці площею 1,1443га, кадастровий номер земельної ділянки: 5110137600:35:012:0006, що складаються з боксу №4 в літ. «М» у складі приміщень: І поверх - 25 веранда площею 7,9 кв. м., 26 - основне площею 8,0 кв. м., загальною площею -15,9 кв.м, основною площею 8,0 кв.м. оскільки він не знав та не мав можливості знати, що особа, яка продала дану нерухомість не мала права його відчужувати.

В той же час, є підстави для застосування дії п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, оскільки судому встановлено, що спірне нерухоме майно, яка складова частина нерухомого майна, що належала Державі вибуло з її володіння не з її волі, а незаконним шляхом, що підтверджується вищенаведеними докази.

Однак суд вважає, що у виниклих правовідносинах є певна особливість, яка пов`язана із застосуваннями положення ч. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України.

Так за договором купівлі-продажу від 28.08.2015 року, що був укладений між Громадською організацією та ОСОБА_3 і зареєстрований в реєстрі за № 1360, останній придбав у власність 48/10000 часток нежитлових будівель спортивно-човнової станції Причал №193, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

В договорі зазначено, що вищевказане нерухоме майно належить Громадської організації Причал №193 «Ярмарочна» на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_2 , яке видане ОСОБА_7 державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції 12.05.2015р.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08.06.2017р. по справі №815/1348/17 позовні вимоги ДП „Одеський морський торговельний порт до Головного територіального управління юстиції в Одеській області, юридичного департаменту Одеської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_7 та ГО „Причал № 193 „Ярмарочна, було задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно від 12.05.2015р. про державну реєстрацію за ГО „Причал № 193 „Ярмарочна права приватної власності на нежитлові будівлі спортивно-човнової станції „Причал №193.

21.09.2017р. було проведено реєстрацію права власності за державою Україна в особі Міністерства інфраструктури України на будівлі та споруди загальною площею 2331,2 кв. м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №98439268 від 26.09.2017р.

В рішенні господарського суду Одеської області від 13.10.2017р. по справі № 916/887/17, а також в постанові Одеського апеляційного господарського суду від 16.01.2018р. по справі № 916/887/17 було встановлено, що об`єкти нерухомого майна, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 та адресою: АДРЕСА_1 , є тотожними.

Державі Україна в особі Міністерства інфраструктури України ніколи не належали об`єкти нерухомості саме за адресою: АДРЕСА_1 , а так само і 79/10000 часток нежитлових будівель спортивно-човнової станції Причал № 193, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки реєстрація права власності продавцем Громадською організацією Причал №193«Ярмарочна»за даною адресою була здійснена незаконно.

В позовних вимогах позивач просить витребувати з незаконного володіння у ОСОБА_3 , на користь Держави Україна в особі Міністерства інфраструктури України, нерухоме майно у вигляді 48/10000 часток нежитлових будівель спортивно-човнової станції Причал №193, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , розташованих на земельній ділянці площею 1,1443га, кадастровий номер земельної ділянки: 5110137600:35:012:0006, що складаються з боксу №4 в літ. «М» у складі приміщень: І поверх - 25 веранда площею 7,9 кв. м., 26 - основне площею 8,0 кв. м., загальною площею -15,9 кв.м, основною площею 8,0 кв.м. Фактично належний відповідачу бокс №4 в літ. «М» є складовою частиною об`єкту нерухомого майна - будівлі та споруди загальною площею 2331,2 кв. м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , що належать позивачу, а не за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.2 ст.5 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного позивача є витребування з володіння ОСОБА_1 (як правонаступника ОСОБА_3 ) на користь Держави Україна в особі Міністерства інфраструктури України нерухоме майно у вигляді 48/10000 часток нежитлових будівель спортивно-човнової станції Причал №193, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , розташованих на земельній ділянці площею 1,1443га, кадастровий номер земельної ділянки: 5110137600:35:012:0006, що складаються з боксу №4 в літ. «М» у складі приміщень: І поверх - 25 веранда площею 7,9 кв. м., 26 - основне площею 8,0 кв. м., загальною площею -15,9 кв.м, основною площею 8,0 кв.м., шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.08.2015 року з індексним номером 24004871, прийняте приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Зілковською Катериною Леонідівною щодо реєстрації права власності за ОСОБА_3 у вигляді 48/10000 часток нежитлових будівель спортивно-човнової станції Причал №193, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , розташованих на земельній ділянці площею 1,1443га, кадастровий номер земельної ділянки: 5110137600:35:012:0006, що складаються з боксу №4 в літ. «М» у складі приміщень: І поверх - 25 веранда площею 7,9 кв. м., 26 - основне площею 8,0 кв. м., загальною площею -15,9 кв.м, основною площею 8,0 кв.м.

В даному випадку відповідач позбавляється права власності на об`єкт нерухомого майна, а позивач відновлює своє право здійснювати право користування, володіння та розпорядження даним об`єктом.

Так, аналіз приписів статті 321 ЦК України та статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно та їх обтяження» дозволяє дійти висновку, що право власності, зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, припиняється в особи з моменту скасування із вказаного реєстру відповідного запису, здійсненого на підставі рішення державного реєстратора.

Суд також вважає, що позивач не позбавляється права звернутись до відповідача з позовом про звільнення вищевказаних приміщень, або навпаки вирішити питання щодо укладення з відповідачем цивільно-правових договорів про використання нерухомого майна.

При вирішенні справи суд звертає уваги також на те, що втручання держави в право на мирне володіння своїм майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави загалом є предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Усталена практика ЄСПЛ (наприклад, рішення у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) свідчить про наявність трьох критеріїв, які слід оцінювати, аналізуючи сумісності втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи вважається втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) можна вважати пропорційним визначеним цілям. Стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність. Для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

При цьому ЄСПЛ у питаннях оцінки «пропорційності», як і в питаннях наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою достатньо широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

У даній справі, з огляду на характер спірних правовідносин, установлені судом обставини та застосовані правові норми, втручання держави в право відповідача на мирне володіння майном не суперечить критеріям правомірного втручання в це право, сформульованим в усталеній практиці ЄСПЛ.

Так, витребування майна з володіння відповідача відповідає критерію законності: витребування здійснюється на підставі норм статей 387, 388 ЦК України у зв`язку з безпідставним і неправомірним заволодінням майном територіальної громади. Норми ЦК України відповідають вимогам доступності, чіткості, передбачуваності, офіційний текст цього Кодексу є загальнодоступним.

Отже, правовідносини, пов`язані з вибуттям нерухомого майна з державної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес.

Судом встановлено, що незаконне вибуття спірного нерухомого майна з володіння Держави було обумовлено незаконними діями посадових осіб.

З огляду на зазначене, суспільний інтерес у вимогах позивача щодо втручання в право власності відповідача полягає також у відновленні його прав, а також забезпеченні законності набуття права власності для всіх суб`єктів права власності.

Судові витратистягуютьсяпропоційнозадоволеним вимогам,атомунеобхідно стягнутиз ОСОБА_1 на користь Міністерства інфраструктури України судовий збір у розмірі 3524,00 гривень.

Керуючись ст.ст.2,5,10,12,258,259,263-265,268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Міністерства інфраструктури України до ОСОБА_1 , Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Зілковської Катерини Леонідівни, треті особи: Громадська організація «Причал №193 «Ярмарочна», Державне підприємство «Одеський морський торговельний порт» про витребування майна із чужого незаконного володіння задовольнити частково.

Витребувати з володіння ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ,зареєстроване місцепроживання : АДРЕСА_3 , на користь Держави Україна в особі Міністерства інфраструктури України нерухоме майно у вигляді 48/10000 часток нежитлових будівель спортивно-човнової станції Причал №193, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , розташованих на земельній ділянці площею 1,1443га, кадастровий номер земельної ділянки: 5110137600:35:012:0006, що складаються з боксу №4 в літ. «М» у складі приміщень: І поверх - 25 веранда площею 7,9 кв. м., 26 - основне площею 8,0 кв. м., загальною площею -15,9 кв.м, основною площею 8,0 кв.м.

Cкасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.08.2015 року з індексним номером 24004871, прийняте приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Зілковською Катериною Леонідівною щодо реєстрації права власності за ОСОБА_3 на нерухоме майно у вигляді 48/10000 часток нежитлових будівель спортивно-човнової станції Причал №193, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , розташованих на земельній ділянці площею 1,1443га, кадастровий номер земельної ділянки: 5110137600:35:012:0006, що складаються з боксу №4 в літ. «М» у складі приміщень: І поверх - 25 веранда площею 7,9 кв. м., 26 - основне площею 8,0 кв. м., загальною площею -15,9 кв.м, основною площею 8,0 кв.м.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_3 , на користь Держави Україна в особі Міністерства інфраструктури України, судовий збір у розмірі 3524,00 гривень.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 -ти денний строк з дня отримання копії повного тексту рішення.

Повний текст складено 06.02.2024 року.

Суддя