Постанова

від 05.02.2024 по справі 466/12147/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 466/12147/23 Головуючий у 1 інстанції: Білінська Г.Б.

Провадження № 22-ц/811/3430/23 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2024 року м. Львів

Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Ванівського О.М.,

суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Старка Назарія Романовича на ухвалу Шевченківського районного суду м.Львова від 20 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Сокальський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення неустойки(пені) за прострочення сплати аліментів,-

встановив:

В листопаді2023року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 , з участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Сокальський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення неустойки(пені) за прострочення сплати аліментів.

Ухвалою Шевченківськогорайонного судум.Львовавід 20листопада 2023року позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся адвокат Старко Назарій Романович, до ОСОБА_2 , з участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Сокальський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення неустойки(пені) за прострочення сплати аліментів передано за підсудністю до Сокальського районного суду Львівської області.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, представник позивача ОСОБА_1 адвокат СтаркоН.Р., звернувся до Львівського апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду про передачу справи за підсудністю до Сокальського районного суду Львівської області та направити справу до Шевченківського районного суду м.Львова.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що, постановляючи оскаржувану ухвалу про передачу справи за підсудністю до Сокальського районного суду Львівської області, Шевченківський районний суд м.Львова не врахував, що згідно ст. 28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки(пені)за простроченнясплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Відтак, вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з порушенням норм процесуального права.

Відповідачка не скористався своїм правом на подачу відзиву.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вказане, розгляд справи здійснювався без виклику сторін у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

В силу положень ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Передаючи позовну заяву ОСОБА_1 за підсудністю, в порядку ст..31 ЦПК України, до Сокальського районного суду Львівської області, суд першої інстанції виходив з того, що зареєстроване місце проживання відповідачки ОСОБА_2 є: с.Тяглів, Сокальського району Львівської області, що не відноситься до території Шевченківського району м.Львова.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне.

Відповідно до частини 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Загальні правила підсудності визначені ст. 27 ЦПК України.

Відповідно до ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Частиною 1 ст. 28 ЦПК України визначено, що позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки(пені)за простроченнясплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Дане положення встановлює правила підсудності на вибір позивача - альтернативної підсудності. Сутність цієї підсудності полягає у тому, що вона не виключає можливості звернення до суду за правилами загальної підсудності, а навпаки, поряд з цією, встановлює можливість звертатися до іншого або інших судів, тобто встановлює альтернативу - можливість для позивача обирати один із двох чи декількох судів.

Відповідно до ч. 16 ст. 28 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

У постанові Верховного Суду від 11 вересня 2020 року у справі № 725/2910/19 (провадження № 61-8546св20) зазначено, що тлумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це така підсудність, при якій позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох вказаних у законі судів. Разом із тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (стаття 27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина шістнадцята статті 28 ЦПК України).

Як вбачається із матеріалів справи, місце проживання позивача ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Шевченківського району м.Львова.

Отже, оскільки позови, про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача, то позивач, звертаючись з позовною заявою до Шевченківського районного суду м.Львова за своїм зареєстрованим місцем проживання відповідно до положень ч.1 ст. 28 ЦПК України, не порушив вимог закону щодо територіальної (юрисдикції) підсудності.

Враховуючи викладене, при вирішенні питання щодо відкриття провадження суд першої інстанції на вищезазначене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про наявність підстав щодо передачі позовної заяви за підсудністю до Сокальського районного суду Львівської області, за зареєстрованим місцем проживання відповідачки.

Відповідно до ч.4 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, ухвала Шевченківського районногосуду м.Львовавід 20листопада 2023року постановлена з порушенням вимог процесуального права, тому існують підстави для скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 374, 379, 381-384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката СтаркаНазарія Романовича - задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районногосуду м.Львовавід 20листопада 2023року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 07.02.2024 року.

Головуючий: Ванівський О.М.

Судді: Цяцяк Р.П.

Шеремета Н.О.