Ухвала

від 12.02.2024 по справі 363/690/24

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"12" лютого 2024 р. Справа № 363/690/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2024 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Котлярова І.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в інтересах якої діє адвокат Томчук Микола Володимирович (01054, м. Київ, вул. О. Гончара, буд. 61, оф. 39) до Вишгородської районної ради Київської області (07301, Київська область, м. Вишгород, пл. Шевченка, 1), третя особа: державний нотаріус Вишгородської державної нотаріальної контори Шило Олександр Степанович (07301, Київська область, м. Вишгород, пл. Шевченка, буд. 1) про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду Київської області надійшла вказана позовна заява, яку передано судді, для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Суд дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, приходить до висновку, що вона подана з порушення вимог ЦПК, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ізст. 48 ЦПК Українисторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.

Згідно п. 4, 5 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 10.11.2021 у справі №759/19779/18 (провадження №61-4523св21) вказано, що у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.

Зазначена правова позиція також наведена у постановах Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №280/4/18 (провадження №61-403св19), від 10.11.2021 у справі №759/19779/18 (провадження №61-4523св21).

Відповідно до ст. 392 ЦК України право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Належним відповідачем є особа - учасник цивільних правовідносин, яка не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно.

Належними відповідачами у спорах про визнання права власності щодо спадкування нерухомого майна є інші, окрім позивача, спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку відсутності таких- територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем знаходження майна.

Позивачем у поданій позовній заяві порушується питання про визнання за нею права власності в порядку спадкування за заповітом на 1/8 частку житлового будинку та на 1/8 частку земельної ділянки, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , пред`являючи при цьому вимоги до Вишгородської районної ради Київської області, а не до органу місцевого самоврядування за місцем розташування спадкового майна.

Відтак, позивачу слід визначитись з колом сторін у даній справі з урахуванням викладеного.

Крім того, позовна заява не містить обгрунтувань щодо визнання саме за позивачем права власності в порядку спадкування за заповітом на 1/8 частку житлового будинку та на 1/8 частку земельної ділянки, які є обов`язковою часткою померлого ОСОБА_2 , як і не обгрунтовано визначення визнання права власності саме за заповітом. Також, позивачем не зазначено відомостей про наявність або відсутність інших спадкоємців до майна померлого ОСОБА_2 та прийняття чи відмови у прийнятті ними спадщини.

Позовна заява не містить відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору та позивачем не надано постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, яку видав нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, крім того доказів звернення до нотаріуса з питанням оформлення свідоцтва на право власності також до матеріалів не надано, що свідчить про відсутність спору.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Окрім того, позивачу необхідно звернути увагу на вимоги ч. 1, 2 ст. 95 ЦПК України щодо порядку посвідчення письмових доказів з оригіналів, які додаються до матеріалів позову.

Враховуючи, що до позовної заяви додано копії документів з порушенням вимог ч. 1, 2 ст. 95 ЦПК України, позивачу слід надати засвідчені належним чином копії всіх документів, що додаються до позовної заяви, в примірниках для суду та відповідачів, надіславши вказані документи на адресу суду.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом не є порушенням права на справедливий судовий захист.

У відповідності до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відтак, позивачу необхідно усунути зазначені недоліки протягом десяти днів з дня одержання копії ухвали, шляхом подання до суду нової позовної заяви із виконанням усіх вимог, зазначених у ст. 175, 177 ЦПК України та в ухвалі суду.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені в ухвалі суду, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 3 ст. 185 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в інтересах якої діє адвокат Томчук Микола Володимирович (01054, м. Київ, вул. О. Гончара, буд. 61, оф. 39) до Вишгородської районної ради Київської області (07301, Київська область, м. Вишгород, пл. Шевченка, 1), третя особа: державний нотаріус Вишгородської державної нотаріальної контори Шило Олександр Степанович (07301, Київська область, м. Вишгород, пл. Шевченка, буд. 1) про визнання права власності в порядку спадкування залишити без руху, надавши заявнику строк у десять днів, з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.Ю. Котлярова