Справа № 953/778/24
н/п 1-кс/953/1143/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" лютого 2024 р. м. Харків
Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 12023220000001040 від 07.09.2023, ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, з середньою спеціальною освітою, одруженого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4
підозрюваний ОСОБА_5
захисник ОСОБА_6
у с т а н о в и в:
До Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання, про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор». Крім того слідчий просив визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214720,00 гривень.
1. Зміст поданого клопотання
Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних психотропних речовин, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , вчинили ряд кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин за наступних обставинах.
Так, у невстановлений в ході досудового розслідування час ОСОБА_7 , діючи спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_5 , маючи єдиний умисел, спрямований на незаконне збагачення шляхом збуту особливо небезпечних психотропних речовин, у невстановлений в ході досудового розслідування час, незаконно придбали та спільно незаконно зберігали особливо небезпечну психотропну речовин «PVP» за місцем мешкання ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у кв. АДРЕСА_2 .
В свою чергу, 07 жовтня 2023 року об 11 годині 50 хвилин ОСОБА_7 , діючи спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_5 , для протиправного особистого збагачення домовились з ОСОБА_8 про збут останньому особливо небезпечної психотропної речовини PVP.
Після цього, ОСОБА_5 реалізуючи єдиний спільний злочинний умисел, спрямований на незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини PVP, з метою спільного протиправного збагачення, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , 07 жовтня 2023 о 12.32, перебуваючи за адресою: м. Харків, вул. Літакова 3, згідно з укладеною раніше усною домовленістю, зустрівся з ОСОБА_8 , де з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини PVP, під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки незаконно збув ОСОБА_8 особливо небезпечну психотропну речовину «PVP» за гроші у сумі 3250 грн. Отриманими грошовими коштами ОСОБА_5 та ОСОБА_7 розпорядилися спільно, на власний розсуд.
Цього ж дня, 07.10.2023 року о 12.55 год., біля буд. №269-А по проспекту Героїв Харкова, м. Харків, ОСОБА_8 добровільно видав працівникам Служби Безпеки України згорток ізоленти з зіп-пакетом з речовиною, який згідно висновку судової експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 (дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів) №СЕ-19/121-23/24070-НЗПРАП від 31.10.2023 містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP, масою в перерахунку на масу наданої для дослідження речовини 1,9383грам.
Таким чином, ОСОБА_5 , діючи спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_7 , порушуючи Закон України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», незаконно збули ОСОБА_8 особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP, яка відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України незаконне придбання, зберігання особливо небезпечної психотропної речовини з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини, вчинений за попередньою змовою групою осіб.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних психотропних речовин, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , вчинили ряд кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин за наступних обставинах.
Так, реалізуючи єдиний спільний із ОСОБА_5 злочинний умисел, спрямований на незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини PVP, з метою спільного протиправного збагачення, діючи за попередньою змовою, ОСОБА_7 11.11.2023 в період з 14:05 год по 14:22 год. о 14.05 год., керуючись єдиним спільним злочинним умислом, спрямованим на незаконне збагачення, під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки незаконно збула ОСОБА_8 особливо небезпечну психотропну речовину PVP за гроші в сумі 6500 гривень, а саме: о 14:05 год, знаходячись разом із ОСОБА_5 за адресою: м.Харків, вул. Літакова 3, зустрілася з ОСОБА_8 з метою збуту останньому особливо небезпечної психотропної речовини «PVP», після чого, в присутності та за згодою ОСОБА_5 , реалізуючи спільний із останнім злочинний умисел, незаконно збула шляхом передачі із рук в руки ОСОБА_8 один зіп-пакет із психотропною речовиною «PVP», отримала від нього гроші у сумі 6500 грн. Після цього, ОСОБА_5 ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_5 для передачі ОСОБА_8 достатньої кількості особливо небезпечної психотропної речовини PVP, обумовленої їх усною домовленістю, того ж дня о 14.22 продовжуючи свої спільні дії спрямовані на незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини PVP, з метою спільного протиправного збагачення, направились до загальнодоступної ділянки місцевості, розташованої поблизу буд. №3 по пров. Аерофлотському в м. Харкові, забрала із їх спільної з ОСОБА_5 схованки ще один згорток з особливо небезпечною психотропною речовиною PVP, та перебуваючи на тій самій загальнодоступній ділянці місцевості, розташованій біля домоволодіння за адресою: м.Харків, провулок Аерофлотський 3, передала в руки ОСОБА_8 ще один згорток із зіп-пакетом з особливо небезпечною речовиною PVP. Таким чином ОСОБА_7 , діючи спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_5 , незаконно збули ОСОБА_8 два хгортки з особливо небезпечною речовиною PVP за 6500 гривень, які звернули на свою користь та в подальшому спільно розпорядились ними на їх власний розсуд.
Цього ж дня, о 14.35 біля буд. №269-А по проспекту Героїв Харкова, м. Харків, ОСОБА_8 добровільно видав працівникам Служби Безпеки України два зіп-пакети із речовиною білого кольору, яка згідно висновку судової експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 (дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів) №СЕ-19/121-23/26931-НЗПРАП від 27.11.2023 містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP, масою в перерахунку на масу наданої для дослідження речовини 1,8057грам та 1,7334 грам.
Таким чином, ОСОБА_5 , діючи спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_7 , порушуючи Закон України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», незаконно збули ОСОБА_8 особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP, яка відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000.
Таким чином, ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України незаконне придбання, зберігання особливо небезпечної психотропної речовини з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст.177 КПК України.
У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що існують ризики передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На підставівищевикладеного єдостатні підставивважати,що забезпечитиналежну поведінкупідозрюваного ОСОБА_5 та запобігти зазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування до ньогозапобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
2.Позиція учасників у судовому засіданні
У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити. Під час розгляду клопотання надавав додаткові пояснення щодо змісту та значення долучених до клопотання документів.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, просили обрати запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.
3.Мотиви та оцінка слідчого судді
3.1. Підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
При цьому, ч. 3 ст. 183 КПК України визначає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, у розмірі достатньому для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 вказаної статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 вказаної статті.
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити: (1) чи набула особа статусу підозрюваного; (2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення; (3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України; (4) чи наявні інші обставини, які враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України; (5) чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження; (6) який розмір застави необхідно визначити як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід та які обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрювану, у випадку внесення застави.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до таких висновків.
3.2. Набуття статусу підозрюваного
Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.
За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваної має, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченомустаттями 276-279цього Кодексу, повідомлено про підозру.
Частиною 1 статті 276 КПК України визначено, що повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченомустаттею 278цього Кодексу, у випадках: (1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; (2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; (3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).
Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, складено і підписано 06.02.2024 та вручено останньому 06.02.2024.
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 набув статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
3.3. Наявність обґрунтованої підозри
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_5 міг вчинити інкримінований йому злочин. При цьому, важливо, що остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , від 09.10.2023; рапортами співробітників Служби Безпеки України ; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_8 , від 25.03.2023; протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій висновком судової експертизи №СЕ-19/121-23/24070-НЗПРАП від 31.10.2023 висновком судової експертизи №СЕ-19/121-23/26931-НЗПРАП від 27.11.2023 протоколом огляду особи яка проводить контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 09.10.2023 року протоколом огляду та добровільної видачі від 09.10.2023 року. протоколом огляду заздалегідь ідентифікованих грошових коштів від 09.10.2023 протоколом огляду особи яка проводить контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 11.11.2023 протоколом огляду та добровільної видачі від 11.11.2023 року. протоколом огляду заздалегідь ідентифікованих грошових коштів від 11.101.2023 іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Слідчий суддя також враховує, що на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності встановлених фактів та обставин визначає лише ймовірну причетність ОСОБА_5 до інкримінованого йому кримінального правопорушення.
3.4. Наявність ризиків
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні слідчий вказує на ризики того, що підозрюваний ОСОБА_9 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
3.4.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
Підозрюваний вчинив злочин за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, що свідчить про реальні спроби уникнення кримінальної відповідальності шляхом переховування від правоохоронних органів та суду; відсутність постійного місця мешкання; відсутність міцних соціальних зв`язків; не має офіційного місця роботи.
Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду.
3.4.2. Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення
Слідчий суддя погоджується із доводами сторони обвинувачення про те, що - підозрюваний раніше судимий, що вказує на модель його поведінки та можливість вчинення інших тотожних кримінальних правопорушень та продовження своєї злочинної діяльності у сфері незаконного збуту психотропних речовин, оскільки це є єдиним джерелом доходу останнього.
3.5. Наявність інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:
- вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у разі визнання винуватим у вчиненні яких, йому може загрожувати покарання у виді позбавленням волі. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;
- відсутність відомостей про стійкі соціальні зв`язки підозрюваного на території України не одружений, не має малолітніх чи неповнолітніх дітей та інших осіб на утриманні, раніше засуджений.
3.6. Можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу
На переконання слідчого судді, досліджені під час судового засідання та описані у цій ухвалі ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією підозрюваного, може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За встановлених слідчим суддею обставин, необхідним є саме тримання під вартою, оскільки з урахуванням індивідуальних обставин підозрюваного, застосування домашнього арешту, як основного запобіжного заходу, буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків і створить можливості для вчинення ним позапроцесуальних дій з метою перешкоджання кримінальному провадженню. Домашній арешт, у тому числі цілодобовий, пов`язаний з доступом підозрюваного до технічних засобів комунікації та інших ймовірних співучасників, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі.
Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання встановленим ризикам, буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_5 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.
Таким чином, зважаючи на високу інтенсивність встановлених при розгляді клопотання ризиків, з урахуванням їх особистих характеристик, слідчий суддя приходить висновку, що до підозрюваного слід застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При цьому, слідчим суддею не встановлено законодавчих обмежень щодо застосування до підозрюваного вказаного запобіжного заходу, оскільки п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
При цьому, вирішуючи питання про строк дії такого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує інтенсивність встановлених ризиків, обсяг обставин, що підлягають доказуванню, з огляду на правову кваліфікацію та кількість ймовірних співучасників, а також введений на всій території України воєнний стан, який поза залежністю від волі сторони обвинувачення може ускладнити проведення слідчих та процесуальних дій, а тому вважає за доцільне визначити строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування та з урахуванням часу фактичного затримання.
3.7. Альтернативний запобіжний захід
Згідно із ч. 3ст. 183 КПК України,слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
При цьому, п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. В прохальній частині свого клопотання сторона обвинувачення просить встановити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214720,00 гривень.
Визначаючи розмір застави, який необхідно застосувати до підозрюваного, як альтернативний триманню під вартою, слідчий суддя виходить з того, що перш за все має бути врахована реальна можливість підозрюваного виконувати умови запобіжного заходу. Зокрема, у разі визначення застави в порядкуч. 3ст. 183 КПК України, необхідно встановити розмір 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який не буде завідомо непомірним для підозрюваного і не становитиме для нього надмірного тягаря до такої міри, що фактично застосоване до нього тримання під вартою стане безальтернативним.
З огляду на встановлені у даному кримінальному провадженні обставини та даних про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що розмір застави, який просить визначити прокурор не є для нього надмірним і співвідноситься із рівнем його матеріального забезпечення.
У зв`язку із цим, слідчий суддя вважає за необхідне визначити як альтернативний запобіжний захід заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 гривень.
На переконання слідчого судді, з урахуванням встановленого майнового стану підозрюваного, а також індивідуальних обставин підозрюваного, характеру його процесуальної поведінки та ймовірно вчиненого злочину, такий розмір застави з достатньою мірою зможе забезпечити його належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження та не буде непомірним для нього. Визначений розмір застави є співмірним та буде розумним з огляду на обставини ймовірно вчиненого ним кримінального правопорушення. Зокрема, слідчий суддя враховує, що розмір шкоди, ймовірно завданий кримінальним правопорушенням, в якому ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється, становить більше трьохста тисяч гривень.
За описаних вище обставин запобіжний захід у виді застави у зазначеному розмірі буде достатнім стимулюючим фактором, який би підозрюваний або інша особа (заставодавець) боялися б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків.
При цьому, слідчий суддя вважає, що такий розмір застави здатен достатньою мірою забезпечити дієвість цього кримінального провадження і є розумним з огляду на необхідність виконання його завдань.
Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні альтернативного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у зв`язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного такі обов`язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;
2) не відлучатись за межі території м. Харкова та Харківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Такі обов`язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для ОСОБА_5 і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків.
У випадку внесення застави, строк дії таких обов`язків слід визначити в межах передбаченого законом 2-місячного періоду, однак в межах строку досудового розслідування.
4.Висновки за результатами розгляду клопотання
З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_5 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім інкримінованих кримінальних правопорушень, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення ним дій, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність обґрунтованих підстав для часткового задоволення клопотання слідчого та обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді заставиу розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 гривень, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 197 КПК України,
п о с т а н о в и в:
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 , - задовольнити частково.
Застосувати допідозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на 60 (шістдесят) днів у межах строку досудового розслідування по 05.04.2024(включно), із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень.
Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України, на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області за такими реквізитами:
ТУ ДСА України у Харківській області, ЄДРПОУ 26281249;
номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_1 ;
призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваної, кошти застави, згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва суду).
У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_5 з-під варти у зв`язку з внесенням заставипокласти на нього такі обов`язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;
2) не відлучатись за межі території м. Харкова та Харківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Зобов`язати старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_5 про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали встановитипо 05.04.2024 (включно).
Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали складений і підписаний 09.02.2024.
Слідчий суддя - ОСОБА_1
Суд | Київський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 06.02.2024 |
Оприлюднено | 13.02.2024 |
Номер документу | 116908509 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про застосування запобіжних заходів тримання під вартою |
Кримінальне
Київський районний суд м.Харкова
Власова Ю. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні