Ухвала

від 09.02.2024 по справі 127/39691/23

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

справа №127/39691/23

09.02.24 м. Козятин

Суддя Козятинськогоміськрайонного судуВінницької областіПєтухова Н.О., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до першого відділу Державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал», про скасування арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

29.01.2024 до суду за підсудністю із Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до першого відділу Державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал», про скасування арешту майна.

Вивчивши позовну заяву з доданими до неї матеріалами, приходжу до висновку, що у відкритті провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до вимог п. 1 ч. п.1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку позовного провадження у цивільному судочинстві.

За вимогами частини першоїст. 19 ЦПК України,суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів випливає, що на виконанні першого відділу Державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) перебувало виконавче провадження №15428978 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості, яке було відкрито 14.10.2009 на підставі виконавчого листа Ленінського районного суду м. Вінниці від 21.10.2009 за №2-4385/09.

В межах даного виконавчого провадження Ленінським відділом ДВС Вінницького міського управління юстиції було накладено арешт на все належне ОСОБА_1 майно.

Позивач вказує, що із відповіді першого відділу ДВС у м. Вінниці стало відомо, що 30.04.2010 виконавчий документ повернуто стягувачеві на підставі ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження», та станом на 28.07.2023 повторно із вказаним виконавчим документом стягувач до відділу не звертався. У зв`язку з тим, що стягувач протягом тривалого часу не цікавиться боргом, вона, звернулась із даною позовною заявою до суду, оскільки не зняття арешту на її майно є невиправданим втручанням у її право на вільне володіння своїм майном.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавціву порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

В порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Згідно з ч. 1ст. 447 ЦПК України,сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до роз`яснень, наданих у пункті 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2015 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна", у разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченомурозділом VII ЦПК, а якщо такі дії вчинялися при виконанні вироку суду щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, то відповідна скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимогстатті 181 Кодексу адміністративного судочинства України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна, і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону про виконавче провадження. У зв`язку із цим боржник не може пред`являти такий позов, оскільки законом для нього встановлений інший порядок вирішення питання. У разі пред`явлення до суду такого позову в порядку цивільного судочинства суддя має відмовити у відкритті провадження, а помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі.

Отже, у разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем або приватним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».

Отже, ОСОБА_1 не може пред`являти позов про скасування арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший порядок судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця або приватного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Оскільки встановлено, що арешт накладено на нерухоме майно позивача в межах процедури виконавчого провадження, за якою вона є боржником, доходжу висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у даній справі із роз`ясненням позивачеві права звернутись до суду, який видав виконавчий документ, зі скаргою на постанову державного виконавця про накладання арешту на майно боржника в порядкурозділу VII ЦПК України.

Керуючись ст. ст.19,186,260-261 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до першого відділу Державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал», про скасування арешту майна.

Роз`яснити позивачу право звернутись до суду зі скаргою на дії та постанову державного виконавця про накладання арешту в порядку, передбаченомурозділом VII ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Наталя Пєтухова