Рішення

від 29.01.2024 по справі 205/8457/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

29.01.2024 Єдиний унікальний номер 205/8457/23

єдиний унікальний номер № 205/8457/23

провадження № 2/205/796/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2024 року м. Дніпро

Ленінський районний суд міста Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Басової Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Саруханової К.А.,

за участю прокурора Дорогань О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою першого заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Маріупольської районної державної адміністрації, районної військової адміністрації Донецької області, Державної екологічної інспекцій у Донецькій області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок вчинення кримінального правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

16.08.2023 року перший заступник керівника Маріупольської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Маріупольської районної державної адміністрації, районної військової адміністрації Донецької області, Державної екологічної інспекцій у Донецькій області звернувся до Ленінського районного суду міста Дніпропетровська з вищезазначеним позовом, у якому просив стягнути з відповідача на користь держави шкоду, заподіяну внаслідок незаконної порубки дерев в сумі 26520,36 грн.

Позов мотивований тим, що вироком Першотравневого районного суду Донецької області від 06.01.2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України. Так, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 04.10.2021 року, приблизно о 12:30 годині, діючи всупереч вимог п. п. 2, 3 Порядку видачі спеціальних дозволів та використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від № 761 від 23.05.2007, досягнувши попередньої домовленості з метою скоєння незаконної порубки дерев на автомобілі марки «ИЖ-412», державний номерний знак « НОМЕР_1 », приїхали до полезахисної лісосмуги, розташованої на околиці смт.Ялта Маріупольського району Донецької області (46,982958 пн.ш. та 37,263091 сх.д.), яка, відповідно до ст. 4 Лісового кодексу України, є складовою частиною лісового фонду України. Знаходячись у зазначеному місці, ОСОБА_1 , реалізуючи злочинний умисел, спрямований на незаконну порубку дерев породи «Клен» та «Акація» у захисних насадженнях, діючи умисно, без спеціального на те дозволу, за допомогою бензопили (без назви), здійснив незаконну порубку п`яти сироростучих дерев породи «Акація», діаметром від 25 до 37 см., та одного сироростучого дерева породи «Клен», діаметром 15*23 см., відділивши їх від кореня, таким чином здійснив незаконну порубку вищевказаних дерев. В результаті вищевказаної незаконної порубки п`яти сироростучих дерев породи «Акація», та одного сироростучого дерева породи «Клен», заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 26520 гривень 36 копійок, яка згідно з приміткою до ст. 246 КК України, є істотною шкодою, тобто такою, що у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення не заявлявся та шкода не відшкодована.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 21.08.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 24.10.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Прокурор Маріупольської окружної прокуратури Донецької області Дорогань О.В. письмово просив провести судове засідання без застосування засобів технічної фіксації судового засідання, позов підтримує в повному обсязі.

Представник Державної екологічної інспекції у Донецькій області письмово просив розглядати справу без його участі.

Представник Маріупольської районної державної адміністрації, районної військової адміністрації Донецької області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи сповіщався належним чином.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи сповіщався належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Письмових заяв та/або відзиву від нього не надходило.

На підставі ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що вироком Першотравневого районного суду Донецької області по справі по справі № 241/1829/21 від 06.01.2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України та призначено йому покарання.

Так, 04.10.2021 року, приблизно о 12:30 годині, ОСОБА_1 , діючи всупереч вимог п. п. 2, 3 Порядку видачі спеціальних дозволів та використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від № 761 від 23.05.2007, досягнувши попередньої домовленості з метою скоєння незаконної порубки дерев на автомобілі марки «ИЖ-412», державний номерний знак « НОМЕР_1 », приїхали до полезахисної лісосмуги, розташованої на околиці смт. Ялта Маріупольського району Донецької області (46,982958 пн.ш. та 37,263091 сх.д.), яка, відповідно до ст. 4 Лісового кодексу України, є складовою частиною лісового фонду України. Знаходячись у зазначеному місці, ОСОБА_1 , реалізуючи злочинний умисел, спрямований на незаконну порубку дерев породи «Клен» та «Акація» у захисних насадженнях, діючи умисно, без спеціального на те дозволу, за допомогою бензопили (без назви), здійснив незаконну порубку п`яти сироростучих дерев породи «Акація», діаметром від 25 до 37 см., та одного сироростучого дерева породи «Клен», діаметром 15*23 см., відділивши їх від кореня, таким чином здійснив незаконну порубку вищевказаних дерев. В результаті вищевказаної незаконної порубки п`яти сироростучих дерев породи «Акація», та одного сироростучого дерева породи «Клен», заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 26520 гривень 36 копійок, яка згідно з приміткою до ст. 246 КК України, є істотною шкодою, тобто такою, що у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (а.с. 16-19).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч. 3, 4 статті 23 Закон України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Таким чином, прокурор вважається особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, тобто як представника держави в особі відповідних органів. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Тобто, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. При цьому бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

В даному випадку невжиття як Маріупольською міською радою Донецької області, Державною екологічною інспекцією у Донецькій області, Маріупольською районною державною адміністрацією, районною військовою адміністрацією Донецької області (а.с. 22, 25, 28) як компетентними органами, жодних заходів протягом розумного строку після того, як цим органам стало відомо про виникнення вказаних деліктних правовідносин, у зв`язку з чим суд констатує бездіяльність таких органів щодо стягнення спричиненої шкоди.

Відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Звернення Першого заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури Донецької області, та наступне представництво інтересів такого органу в суду прокурором вказаної прокуратури в повній мірі узгоджується із вимогами ч. 1 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 56 ЦПК України.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

При цьому основними завданнями саме державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу (ст. 90 Лісового кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 105, 107 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників. Підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Пунктом 4 частини першої статті 69-1 Бюджетного кодексу України встановлено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя 70 відсотків.

Тобто, шкода, заподіяна порушенням природоохоронного законодавства, відшкодовується шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради, на адміністративній території якої скоєно правопорушення, на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби України в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вказаному вище співвідношенні.

Таким чином, природні ресурси, які відповідно до Конституції України та інших законодавчих актів є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, права власника (володіння, користування, розпоряджання) щодо яких, від імені Українського народу, здійснюють органи місцевого самоврядування, як юридичні особи, є майном певної територіальної громади (в даному випадку Маріупольської міської ради Донецької області).

Суд вказує, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

При цьому загальні підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань містяться у статті 1166 ЦК України, відповідно до частини першої якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести неправомірність поведінки особи; неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії; наявність шкоди; під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина особи, що завдала шкоду.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

А тому факт вчинення відповідачем кримінального правопорушення та його вина у скоєні злочину, склад якого передбачено ч. 1 ст. 246 КК України, тобто незаконної порубки дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяла істотну шкоду, доведений вироком Першотравневого районного суду Донецької області від 06.01.2022 року у справі № 241/1829/21.

Отже, враховуючи наведене та те, що вина відповідача у завданні майнової шкоди внаслідок незаконної порубки дерев встановлена вироком суду, при цьому заподіяна відповідачем шкода у добровільному порядку не відшкодована, суд приходить до висновку про обґрунтованість пред`явленого позову, а тому вважає необхідним задовольнити його у повному обсязі та стягнути з відповідача на користь держави спричинену його діями шкоду у загальній сумі 26520,36 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд приймає до уваги те, що позивач від сплати судового збору звільнений на підставі п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», його позов підлягає задоволенню, тому з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 13, 66 Конституції України, ст. ст. 15-16, 22, 1166 ЦК України, ст. ст. 90, 105, 107 Лісового кодексу України, ст. ст. 29, 69-1 Бюджетного кодексу України, ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 4, 12-13, 81-82, 141, 247, 258-259, 263-266, 280, 282-284, 289, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги першого заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури Донецької області (код ЄДРПОУ: 25707002, адреса: м. Дніпро, вул. Курчатова, 8) в інтересах держави в особі Маріупольської районної державної адміністрації, районної військової адміністрації Донецької області (код ЄДРПОУ: 44002033, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Митрополитська, 39), Державної екологічної інспекцій у Донецькій області (код ЄДРПОУ: 38034476, місцезнаходження: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Театральна, буд. 18а) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) про відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок вчинення кримінального правопорушення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави шкоду, заподіяну внаслідок незаконної порубки дерев в сумі 26 520,36 грн. (двадцять шість тисяч п`ятсот двадцять гривень 36 копійок), отримувач: Донецьке ГУК/Мангушська СТГ/24062100, рахунок: 908999980333179331000005668, код отримувача (ЄДРПОУ) 37967785, банк отримувача: Казначейство України.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 3 028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем може бути подана апеляційна скарга на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н.В. Басова