Ухвала

від 18.01.2024 по справі 216/1740/22

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Єдиний унікальний номер (справа №) 216/1740/22

Номер провадження у суді 6/216/63/24

УХВАЛА

іменем України

18 січня 2024 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Цимбалістенко О.В.,

за участю секретаря судового засідання Тітенка Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області подання державного виконавця Центрально-міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кохан Д.А., про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника керівника юридичної особи боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Саркар» Лободу Олександра Сергійовича,-

ВСТАНОВИВ :

До Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло вказане подання державного виконавця Центрально-міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кохан Д.А., в якому вона просить cуд тимчасово обмежити керівника юридичної особи боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Саркар» Лободу Олександра Сергійовича у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань покладених на нього судовим наказом №216/1740/22 виданого 06.06.2022 про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в розмірі 53678,45 грн.

В обґрунтування клопотання державний виконавець посилається на те, що на виконанні Центрально-міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) знаходиться виконавче провадження №69652549 з виконання судового наказу №216/1740/22 виданого 06.06.2022 про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в розмірі 53678,45 грн. За вказаним виконавчим листом боржником є Товариство з обмеженою відповідальністю «Саркар». 16.08.2022 винесено постанову про арешт коштів боржника. 16.08.2022 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Рішення суду на сьогоднішній день не виконано, декларацію не надано, будь-яких дій, спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження». Виконавець вказує, що заборгованість на даний час залишається не погашеною, що на думку виконавця, полягає в умисному, свідомому невиконанні ним обов`язків зі сплати боргу, що стало підставою для звернення з вказаним поданням.

За вимогами частини 4 статті 441 ЦПК України, суд розглядає подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб. Державний виконавець в судове засідання не з`явилась, причини неявки суду не відомі.

Фіксація судового розгляду справи технічними засобами не проводилась, згідно частини 2 статті 247 ЦПК України.

Розглянувши подання державного виконавця, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судовим наказом Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.06.2022, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «САРКАР» на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену суму заробітної плати в розмірі 53678 грн. 45 копійок. Вказаний судовий наказ набрав законної сили 04.08.2022.

12.08.2022 Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області судовий наказ видано стягувачу на виконання.

Як вбачається з подання, 16.08.2022 державним виконавцем Центрально-міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кохан Д.А. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №69652549 з виконання судового наказу №216/1740/22, виданого Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 12.08.2022 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «САРКАР» на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену суму заробітної плати в розмірі 53678 грн. 45 копійок.

Докази, щодо направлення державним виконавцем копії постанови про відкриття виконавчого провадження сторонам виконавчого провадження та отримання її останніми, зокрема, опису вкладення, зі змісту якого вбачалося б найменування документу, що був направлений боржнику державним виконавцем, а також рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з особистим підписом боржника, матеріали справи не містять.

Також в поданні державний виконавець вказав, що 16.08.2022 винесено постанову про арешт коштів боржника.

Докази, щодо направлення державним виконавцем копії вказаної вище постанови боржнику виконавчого провадження та отримання її останнім, зокрема, опису вкладення, зі змісту якого вбачалося б найменування документу, що був направлений боржнику державним виконавцем, а також рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з особистим підписом боржника, матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 129-1Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Разом з тим, відповідно до ст.3Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов`язком держави.

Згідно зі статтею 19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Право на свободу пересування є фундаментальним правом природно-правового походження та складається із таких основних складових: право фізичної особи на в`їзд і на виїзд з території країни, на якій вона перебуває, право вільного пересування у межах цієї території, у тому числі право на вільний вибір місця проживання. Це конституційне право належить всім фізичним особам: громадянам України, іноземцям та особам без громадянства.

Згідно зі статтею 2 Протоколу № 4 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

При виконанні судових рішень порядок розгляду подання державного (приватного) виконавця про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України регулюється статтею 441 ЦПК України.

Статтею 441 ЦПК Українипередбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

За змістом пункту 19 частини 2 статті 18 ЗаконуУкраїни «Провиконавче провадження»від 02.06.2016року із змінами виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Із змісту цього пункту вбачається, що ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням позначає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Проте особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Відповідно до положення статті 12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання».

В статті 6Закону України«Про порядоквиїзду зУкраїни ів`їздув Українугромадян України» наведені підстави тимчасової відмови у виїзді за кордон, зокрема, якщо боржник ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням.

При цьому сам факт наявності невиконаного рішення суду боржником не є відповідно до цього Закону підставою для тимчасової заборони виїзду особи за кордон без обов`язкового визначення дій боржника по ухиленню від виконання судового рішення.

Таким чином, законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Саме на державного чи приватного виконавця покладається тягар доказування ухилення боржника від виконання рішення суду.

Разом з тим, в матеріалах справи взагалі відсутні докази на підтвердження умисного ухилення боржника від виконання судового рішення в контексті положень ст.6Закону України«Про порядоквиїзду зУкраїни ів`їздугромадян України» та статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», копії матеріалів виконавчого провадження суду не надано, хоча в поданні як додаток вказано копії матеріалів виконавчого провадження №69652549.

Так, державним виконавцем в поданні описано фактичні дані щодо перебігу вчинених ним дій, спрямованих на примусове виконання виконавчого документу, однак не містять доказів про вчинення боржником саме умисних дій, спрямованих на приховання грошових коштів, рухомого та нерухомого майна, інших цінностей, а також про ухилення від виконання зобов`язань, покладених на нього державним виконавцем у зв`язку з примусовим виконання рішення суду.

Отже, заявником не надано достатніх доказів на підтвердження навмисного чи іншого свідомого невиконання боржником своїх обов`язків по сплаті боргу, її наміру ухилитися від виконання покладених на неї зобов`язань та переховування від виконавчих органів, а сама по собі наявність невиконаного рішення суду не може бути підставою для обмеження свободи пересування боржника.

З огляду на викладене, звернення до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України до виконання зобов`язань за рішенням суду, є передчасним.

На підставі наведеного, керуючись статтями 12, 260, 261, 441 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання Центрально-міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кохан Д.А., про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника керівника юридичної особи боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Саркар» Лободу Олександра Сергійовича - відмовити.

Роз`яснити державному виконавцю, що він не позбавлений права в процесі виконавчого провадження на повторне звернення до суду із спірного питання у випадку вжиття передбачених Законом України«Про виконавчепровадження» заходів щодо встановлення факту ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, наміру боржника вибути за межі України з метою ухилення від виконання рішення суду.

Ухвала може бути оскаржена у апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя О.В. Цимбалістенко