Ухвала

від 12.02.2024 по справі 385/184/24

ГАЙВОРОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Гайворонський районний суд Кіровоградської області

м.Гайворон, вул.Великого Кобзаря, 3 Кіровоградської області, 26300

Справа № 385/184/24

2-а/385/3/24

У Х В А Л А

12.02.2024 року суддя Гайворонського районного суду Кіровоградської області Панасюк І.В., перевіривши матеріали адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 довідділення поліції№ 1(м.Гайворон)Голованівського районноговідділу поліціїГоловного управлінняНаціональної поліціїв Кіровоградськійобласті проскасування постанови серія ГБВ №642166 від 26.01.2024 року, постанови серія ГБВ №642167 від 26.01.2024 року, постанови серія ГБВ №642160 від 26.01.2024 року у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

До Гайворонськогорайонного судуКіровоградської областізвернувся ОСОБА_1 з адміністративнимпозовом довідділення поліції№ 1(м.Гайворон)Голованівського районноговідділу поліціїГоловного управлінняНаціональної поліціїв Кіровоградськійобласті проскасування постанови серія ГБВ №642166 від 26.01.2024 року, постанови серія ГБВ №642167 від 26.01.2024 року, постанови серія ГБВ №642160 від 26.01.2024 року у справі про адміністративне правопорушення.

Вивченням позовної заяви та додатків до неї встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.160,161КАС України виходячи з наступного.

Частина 1 статті 2КАС України визначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно вимог ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною першою статті 132КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» (далі Закон № 3674-VІ).

За статтями 1, 2 Закону № 3674-VІ судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Частина друга статті 3Закону №3674-VІ містить перелік об`єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5цього Закону - перелік суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг тощо, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.

Відповідно до статті 4цього жЗакону за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб`єкт владних повноважень).

Так, 18 березня 2020 року Велика Палата Верховного Суду у справі № 543/775/17 відступила від попереднього висновку Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16) відповідно до якого позивачі не сплачували судовий збір у вказаній категорії справ, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення. У справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення, за подання позовної заяви підлягає сплаті судовий збір, який складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Аналогічна правова позиція міститься і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі № 626/1675/17, а відповідно до положень частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України правові позиції Верховного Суду є обов`язковими для врахування судами.

Відповідно доч.3ст.6Закону України«Про судовийзбір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з позову та додатків до нього, позивач звернувся до суду з трьома вимогами немайнового характеру, а саме: про скасування постанови серія ГБВ №642166 від 26.01.2024 року, постанови серія ГБВ №642167 від 26.01.2024 року, постанови серія ГБВ №642160 від 26.01.2024 року у справі про адміністративне правопорушення.

Позивачем, в порушення вимог підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» до матеріалів позовної заяви не додано документ про сплату судового збору за кожну позовну вимогу, у загальному розмірі 1816 грн. 80 коп. чи документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно доп. 2 ч. 5ст. 160 КАС Українипозовна заява повинна містити зокремаповне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Так, 18 жовтня 2023 року набув чинності Закон України № 3200-IX щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Згідно з ч. 6 ст. 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

В даному випадку позовну заяву подано адвокатом Курило В.Г., яка відповідно до частини шостої статті 18 КАС України зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, проте позовна заява не містить відомості про електронний кабінет адвоката.

Одночасно позовна заява також не містить відомості про наявність або відсутність зареєстрованих електронних кабінетів сторін у справі

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.169КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 2, 122, 160, 161, 169, 286 КАС України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заявуза адміністративнимпозовом ОСОБА_1 до відділенняполіції №1(м.Гайворон)Голованівського районноговідділу поліціїГоловного управлінняНаціональної поліціїв Кіровоградськійобласті проскасування постанови серія ГБВ №642166 від 26.01.2024 року, постанови серія ГБВ №642167 від 26.01.2024 року, постанови серіяГБВ №642160від 26.01.2024року усправі проадміністративне правопорушення залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви три дні з дня отримання ним копії ухвали судді про залишення позовної заяви без руху.

Запропонувати позивачу у визначений строк ліквідувати недоліки позовної заяви:

- сплатити судовий збір по заявлених позовних вимогах немайнового характеру у загальномурозмірі 1816грн.80коп. і надати суду оригінал квитанції,

- в позовній заяві зазначити наявності або відсутності електронних кабінетів сторін у справі, а також відомостей про електронний кабінет адвоката.

Копію ухвали направити позивачу.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя: І. В. ПАНАСЮК