Постанова

від 06.02.2024 по справі 916/770/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/770/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюк І.Г.

суддів: Аленіна О.Ю., Таран С.В.

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

за участю:

ТОВ «НПО «Пром Ресурс» - адвокат Степаненко Я.В.

АТ «Українська залізниця» - адвокат Котовська Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «НПО «Пром Ресурс»

на рішення Господарського суду Одеської області від 12.10.2023

по справі №916/770/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НПО «Пром Ресурс»

до відповідача Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»

про стягнення 841680,00 грн.

суддя суду першої інстанції Бездоля Д.О.

місце винесення рішення: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області.

Повний текст рішення складено та підписано: 23.10.2023 року.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «НПО «Пром Ресурс» звернулося до Господарського суду Одеської області із позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», в якому просило стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 841 680,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідачем Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» неналежно було виконано умови укладеного між сторонами договору від 11.11.2021 №ОД/НХ-21-774НЮ в частині здійснення повної та своєчасної оплати за поставлений позивачем товар.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.10.2023 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «НПО «Пром Ресурс» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська Залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» витрати, пов`язані з проведенням експертизи, в сумі 13191, 70 грн.

В мотивах прийнятого рішення, суд першої інстанції зазначив, що оскільки поставлений позивачем товар за розміром (асортиментом) не відповідає умовам договору та ТУ, враховуючи, що про виявлені недоліки відповідач повідомив позивача у розумний строк після отримання товару, натомість позивач на вимогу відповідача не здійснив заміни товару, суд дійшов висновку, що відповідач відповідно до ст. 672 ЦК України правомірно відмовився від оплати товару.

При цьому, суд зазначив, що згідно з ст. 690 ЦК України продавець зобов`язаний забрати (вивезти) товар, не прийнятий покупцем (одержувачем), а обставина можливості / неможливості використання відповідачем за цільовим призначенням поставлених колійних ящиків, які за габаритами не відповідають умовам договору та ТУ, не впливає на право відповідача, який у договорі і специфікації чітко обумовив вимоги до товару, з якими погодився позивач, відмовитися від оплати спірного товару.

У зв`язку з чим, суд першої інстанції прийшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «НПО «Пром Ресурс» слід відмовити повністю.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «НПО «Пром Ресурс» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 23.10.2023 року по справі №916/770/22 про відмову у задоволенні позову ТОВ «НПО «Пром Ресурс» до АТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» про стягнення 841 680, 00 грн. та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити та стягнути з АТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» на користь ТОВ «НПО «Пром Ресурс» 841 680, 00 грн. за поставлений товар за договором поставки №ОД/НХ-21-774НЮ від 11.11.2021.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі скаржником зазначається те, що за способом укладання, договір поставки № ОД/НХ-21-774НЮ від 11.11.2021, укладений між АТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» та ТОВ «НПО «Пром Ресурс» є договором приєднання у розумінні ч.1 ст.634 ЦК України. Оскільки у відповідності до цієї норми цивільного законодавства друга сторона не може запропонувати свої умови договору, постачальник погодився із вимогами замовника, відображеними у п.2.1. договору щодо відповідності товару вимогам ТУ У 327.90-202571780008:2018.

Крім того, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що станом на момент укладання та виконання відповідного договору зазначені технічні умови не розроблялись та не затверджувались, визначити якість товару, який підлягає поставці за умовами укладеного сторонами договору, неможливо, а отже в розумінні вимог ч.2 ст.673 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Висновком експертів №23-874 комплексної судової електротехнічної та металознавчої експертизи, проведеної відповідно до ухвали суду, встановлена можливість технічної експлуатації за цільовим призначенням колійних ящиків типу КЯ-1ІV.ТА, які були предметом поставки.

Отже, на думку скаржника поставлений замовнику товар у повній мірі відповідає вимогам щодо якості, встановленим цивільним законодавством, у зв`язку із чим у замовника відсутні будь-які законні підстави для відмови від отримання та оплати товару.

Проте, на думку скаржника, на зазначене суд першої інстанції уваги не звернув.

Враховуючи наведене, скаржник вважає, що приймаючи оскаржуване рішення судом першої інстанції не у повній мірі досліджено наявні у справі докази, надана неналежна правова оцінка цим доказам. У зв`язку з чим, вищевказане судове рішення підлягає скасуванню, а позовні вимоги до задоволення.

Доводи інших учасників провадження у справі.

25.12.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній посилається на те, що рішення суду було ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Таран С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2023.

На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/770/22 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/770/22 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «НПО «Пром Ресурс» на рішення Господарського суду Одеської області від 23.10.2023 по справі №916/770/22 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.

24.11.2023 матеріали справи №916/770/22 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.11.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НПО «Пром Ресурс» на рішення Господарського суду Одеської області від 23.10.2023 по справі №916/770/22 залишено без руху та встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «НПО «Пром Ресурс» строк для надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів наявності чи відсутність зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, та у випадку відсутності здійснити його реєстрацію, на виконання вимог ст.6 ГПК України.

14.12.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «НПО «Пром Ресурс» про усунення недоліків. До вказаної заяви було додано докази про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, про що свідчить відповідь №346393 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «НПО «Пром Ресурс» на рішення Господарського суду Одеської області від 23.10.2023 по справі №916/770/22.

Призначено справу № 916/770/22 до розгляду на 06.02.2024 о 14:30 год.

У судовому засіданні Південно-західного апеляційного господарського суду 06.02.2024 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «НПО «Пром Ресурс» доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав.

Представник відпідача заперечував щодо задоволення апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на неї, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції.

11.11.2021 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська Залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НПО «Пром Ресурс» (постачальник) був укладений договір поставки № ОД/НХ-21-744НЮ (а.с. 10-15, т.1; далі договір).

Відповідно до п. 1.1.-1.4. договору його укладено за результатами процедури закупівлі у електронній системі закупівель Prozorro - UА-2021-08-30-000697-b, № 13468693. Сторони погодили, що постачальник передає у власність замовника, а замовник оплачує товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами (далі - товар), які зазначені у специфікації № 1 (додаток № 1), що додається до договору про закупівлю і є його невід`ємною частиною. Постачальник передає у власність замовника товар на умовах, зазначених в договорі. Найменування товару: колійні ящики. Виробник товару: ТОВ «НВО «Трансавтоматика», м. Дніпро, Україна.

Згідно з п. 2.1.-2.7. договору якість товару, що постачається, повинна відповідати ТУ У 327.90-20257178-008:2018. Підтвердженням якості з боку постачальника є декларація постачальника про відповідність, паспорт. Замовник має право повернути постачальнику неякісний товар. В разі виявлення істотних порушень вимог щодо якості товару замовник має право розірвати договір. Вхідний контроль товару проводиться кінцевим одержувачем - виробничим підрозділом залізниці згідно із вимогами діючих нормативних документів. Товар виготовлений не раніше 2021 року. При постачанні кожної партії товару постачальник зобов`язаний надати документ, що підтверджує якість товару - декларацію постачальника про відповідність, паспорт.

За умовами п. 3.1. договору кількість та асортимент товару визначається у специфікації № 1 (додаток № 1), яка є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 4.1. договору визначено, що постачальник гарантує якість та надійність товару, що постачається, протягом строку, який передбачено технічними умовами та стандартами на даний товар. Гарантійний строк зберігання 12 місяців з дати виготовлення товару. Гарантійний строк зберігання 12 місяців з дати виготовлення товару. Гарантійний строк експлуатації 36 місяців з дати введення товару в експлуатацію.

Згідно з п. 4.2., 4.3. договору при виявленні товару, який не відповідає технічним умовам та стандартам, а також при виявленні виробничих дефектів в гарантійний період експлуатації, виклик представника постачальника є обов`язковий. В разі неприбуття представника постачальника у встановлений термін акт складається в односторонньому порядку. Термін усунення недоліків або заміни товару в межах гарантійного терміну - 20 днів з моменту виявлення дефектів. Постачальник усуває недоліки та проводить заміну товару на якісний за свій рахунок.

Відповідно до п. 5.4.-5.6. договору акт прийому-передачі або видаткова накладна та інші первинні документи, що стосуються виконання цього договору та приймання товару, підписуються уповноваженими особами з числа тих, які визначені у п.5.1. цього договору. Товар постачається за рахунок та транспортом постачальника на склад замовника (65098, м. Одеса, вул. Степна, 2) на умовах DDP в редакції ІНКОТЕРМС 2010. Представник замовника при прийнятті товару зобов`язаний звірити відповідність кількості і асортименту товару, вказаному в рахунку-фактурі і накладній, розписатися за отримання товару та видати представнику постачальника довіреність, що підтверджує право представника на отримання даної партії товару.

Згідно з п. 6.1., 6.4. договору замовник оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у специфікації № 1 (додаток № 1). Загальна сума договору становить 841680,00 грн з ПДВ.

Пунктами 7.2., 7.4. договору визначено, що розрахунки за поставлений товар здійснюються замовником на 45 банківський день з дати реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з операцій по постачанню товарів (виконанню робіт, наданню послуг), які підлягають оплаті, в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлених чинним законодавством порядку та строки. У разі, якщо постачальник не є платником ПДВ, розрахунки за поставлений товар здійснюється на 45 банківський день з дати поставки товару.

Відповідно до п. 7.6. договору днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками видаткової накладної.

Згідно з п. 9.1. договору прийом товару здійснюється замовником у відповідності з Інструкцією № П-6 від 15.06.1965 «О порядке приемки товара производственно-технического назначения и товаров народного потребления по количеству» та Інструкцією № П-7 від 25.04.1966 «О порядке приемки товара производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству» при наявності товарносупровідних документів: видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, пакувальних аркушів, рахунку-фактури, документів, підтверджуючих якість товару.

Згідно з п. 9.2.-9.5. договору замовник має право пред`явити постачальнику претензії по кількості на підставі видаткової накладної і по якості протягом гарантійного терміну, згідно п.4.1. договору. У випадку наявності претензій по якості, товар не підлягає використанню до взаємного врегулювання питань. Постачальник на підставі визнаної претензії в погоджений термін, але не більше 20 днів, робить за свій рахунок заміну невідповідного асортименту, заміну дефектного товару на якісний товар або усуває виявлені дефекти. Підтвердженням про одержання товару замовником є видаткова накладна, підписана уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п. 15.3. договору у випадках, не передбачених цим договором, відносини сторін регулюються «Положением о поставках товара производственно-технического назначений», затвердженим постановою РМ СРСР від 25.07.1988 № 888, чинним законодавством України.

Згідно з п. 16.2. договору строк його дії встановлюється сторонами з моменту його підписання до 31.12.2021, в частині відвантаження товару - до 31.12.2021, в частині виконання обов`язків щодо розрахунків по договору - до остаточного виконання.

Додатком № 1 до договору сторонами затверджено специфікацію № 1 (а.с. 16, т.1), якою останні погодили поставку товару, зокрема, на наступних умовах: найменування колійний ящик типу КЯ-1-IV.ТА; № креслення, марка (модель), ґатунок, розмір, ДСТУ (ТУ) ТУ У 27.90-20257178-008:2018; кількість 84 шт; загальна сума поставки з ПДВ 841680,00 грн.

До матеріалів справи позивачем було долучено копію затвердженого головою ради директорів ТОВ «НВО «Трансавтоматка» та погодженого директором Департаменту автоматики та телекомунікацій ПАТ «Укрзалізниця» технічних умов ТУ У 27.90-20257178-008:2018, які поширюються на муфти, колійні ящики (а.с. 68-111, т.1). Так, підп. 1.2.4. п. 1.2. вказаних ТУ передбачено, що основні габаритні розміри колійних ящиків типу КЯ-1-IV.ТА не повинні бути більшими ніж 530х465х295.

Відповідно до наявної у справі товарно-транспортної накладної від 29.12.2021 № Р50 (а.с. 17, т.1), на підставі договору позивачем було поставлено на адресу відповідача товар ящики колійні типу КЯ-1-IV.ТА у кількості 84 шт, вартістю 841680,00 грн. Відповідно до даних ТТН супровідним документом на вантаж є видаткова накладна від 28.12.2021 № 50, між цим, як встановлено судом з матеріалів справи (а.с. 51, т.1) та пояснень сторін, вказана видаткова накладна не була підписана сторонами. Щодо цієї поставки 06.01.2022 у Єдиному реєстрі податкових накладних було зареєстровано відповідну податкову накладну (а.с. 18-20, т.1).

Відповідно до Правил проведення вхідного контролю ПАТ Укрзалізниця (а.с. 145-154, т.1) продукція, що закуповується для потреб товариства, підлягає вхідному контролю І та ІІ рівня. Роботи з вхідного контролю повинні бути проведені у наступні строки: І рівня протягом 3-х діб після надходження продукції; ІІ рівня протягом 10-ти діб після надходження продукції. Загальні терміни проведення вхідного контролю не повинні перевищувати 20 днів при поставці з іншого місця. Виконувати вхідний контроль І рівня повинні фахові працівники або комісія, а вхідний контроль ІІ рівня проводиться тільки комісією.

31.12.2021 комісією у складі працівників відповідача за результатом приймання продукції був складений акт про фактичну якість і комплектність продукції (а.с. 43-45, т.1), яким зафіксовано, що при візуальному огляді поставленої продукції при вхідному контролі встановлено, що товар в кількості 84 шт. не відповідає вимогам ТУ У 27.90-20257178-008:2018.

13.01.2022 за участі представників обох сторін був складений акт про фактичну якість і комплектність товару (а.с. 46-51, т1). За результатом проведення обстеження поставленої продукції комісією був зроблений висновок, що продукція виготовлена не у відповідності з вимогами ТУ У 27.90-20257178-008:2018 та п. 4.3., 11.3. договору поставки від 11.11.2021 № ОД/НХ-21-744 та підлягає заміні постачальником у двадцятиденний термін. Вказаний акт позивачем був підписаний із зауваженнями, які зводились до того, що: фактично було перевірено тільки один ящик; ящик, який оглянутий, фактично був відкритий 30.12.2021 за відсутності представника позивача; при проведені вхідного контролю першого рівня габаритні розміри не повинні перевірятись; заміри розмірів здійснені невірно; позивач заперечив наявності обставин для здійснення заміни продукції.

Далі відповідач звернувся до позивача із претензією (а.с. 50, т.1), в якій просив позивача прибути з метою повернення поставленого на підставі договору товару у строк до 31.01.2022. При цьому відповідач попередив, що в іншому випадку він направить вказаний товар позивачу за його рахунок. Станом на час розгляду цієї справи відповідач товар позивачу не повернув та відмовляється від його оплати.

У відповіді на вищевказану претензію (а.с. 65-67, т.1) позивач наголосив на тому, що при проведені прийомки товару представники відповідача безпідставно здійснили перевірку лише однієї одиниці товару, при цьому позивач наполягав на тому, що при наявності протиріч щодо якості товару відповідач не залучив для визначення якості експерта, а отже підстави для задоволення претензії відсутні.

Наголошуючи на відповідності поставленого товару вимогам ТУ У 27.90-20257178-008:2018 позивач до матеріалів справи долучив, зокрема, паспорт колійного ящика типу КЯ-1-IV.ТА (а.с. 188-189, т.1), який містить відомості про габаритні розміри не більше 530х465х295, та декларацію постачальника про відповідність товару вимогам ТУ (а.с.190, т.1).

За результатом проведеної у цій справі експертизи був складений висновок експертів комплексної судової електротехнічної та металознавчої експертизи № 23-874 (а.с. 170-174, т.2), згідно з яким судові експерти зробили наступні висновки:

- габаритні розміри наданих на дослідження колійних ящиків типу КЯ-1-IV.ТА не відповідають вимогам ТУ У 27.90-20257178-008:2018 Муфти, колійні ящики. Технічні умови в частині перевищення їх фактичної довжини за вказану у ТУ на 22 мм. З технічної точки зору, незважаючи на перевищення фактичної довжини колійних ящиків типу КЯ-1-IV.ТА за вказану у ТУ У 27.90-20257178-008:2018 Муфти, колійні ящики. Технічні умови на 22 мм, можлива їх експлуатація за цільовим призначенням;

- габаритні розміри наданих на дослідження колійних ящиків типу КЯ-1-IV.ТА відповідають вимогам конструкторської документації КЯ-1-І.ТА.КД «Ящик колійний КЯ-1-І.ТА».

Позиція суду апеляційної інстанції.

Так, правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є відносинами з поставки товарів, на підставі укладеного між сторонами договору. Зазначені правовідносини урегульовані нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (частина 1 статті 656 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статей 663, 664 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості. Якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов`язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (статті 669, 671, 691 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1, 3-4 ст. 672 ЦК України якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. У разі відмови від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, або пред`явлення вимоги про заміну цього товару покупець має право відмовитися від оплати цього товару, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Товар, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, є прийнятим, якщо покупець у розумний строк після його одержання не повідомив продавця про свою відмову від нього.

Статтею 688 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. У разі невиконання покупцем цього обов`язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов`язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору. Якщо продавець знав або міг знати про те, що переданий покупцеві товар не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він не має права посилатися на те, що не одержав від покупця повідомлення про порушення умов договору, та на наслідки невиконання покупцем цього обов`язку, встановлені частиною першою цієї статті.

Частиною 2 статті 690 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний забрати (вивезти) товар, не прийнятий покупцем (одержувачем), або розпорядитися ним в розумний строк.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Вказане цілком кореспондується з положеннями статті 193 ГК України.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 3 статті 13 ГПК України визначено, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Так, між сторонами виникли договірні відносини, за умовами яких позивач зобов`язався поставити відповідачу, а відповідач прийняти та оплатити товар в асортименті, у кількості та за цінами, які зазначені у специфікації № 1 (додаток № 1), а саме: колійні ящики типу КЯ-1-IV.ТА у кількості 84 шт, ґатунок та розмір яких має відповідати вимогам ТУ У 27.90-20257178-008:2018.

При здійснені прийомки 31.12.2021 та 13.01.2022 (остання - за участі позивача) поставленого товару представниками відповідача було виявлено його невідповідність вимогам ТУ У 27.90-20257178-008:2018, у зв`язку з чим відповідач в межах 20-ти денного строку відмовився від його прийняття і оплати та 18.01.2022 заявив до позивача вимогу забрати товар.

За результатом проведеної у цій справі експертизи місцевим господарським судом встановив, що поставлені позивачем відповідачу на підставі договору колійні ящики за габаритами не відповідають вимогам ТУ У 27.90-20257178-008:2018, оскільки їх фактична довжина перевищує фактичну довжину, вказану у ТУ, на 22 мм.

Колегія суддів зазначає, що оскільки поставлений позивачем товар за розміром (асортиментом) не відповідає умовам договору та ТУ, враховуючи, що про виявлені недоліки відповідач повідомив позивача у розумний строк після отримання товару, натомість позивач на вимогу відповідача не здійснив заміни товару, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що відповідач відповідно до ст. 672 ЦК України правомірно відмовився від оплати товару.

Відхилення аргументів апеляційної скарги.

Стосовно посилання скаржника, що укладений між сторонами договір є договором приєднання, у зв`язку з чим постачальник погодився із вимогами замовника, відображеними у п.2.1. договору щодо відповідності товару вимогам ТУ У 327.90-202571780008:2018.

Так, по вказаній процедурі закупівлі, №UA-2021-08-30- 000697-b, тендерні пропозиції надали три учасника, в тому числі і ТОВ «НПО «Пром Ресурс», жоден з яких не скористався своїм правом, передбаченим ч. 1 ст. 24 Закону України «Про Публічні закупівлі», звернення до Замовника (Відповідача) з вимогою про внесення змін до тендерної документації в частині змін умов договору поставки, проект якого є додатком до тендерної документації, положення якого були доступні всім учасникам процедури закупівлі.

Крім того, у подальшому, після укладення Договору поставки №ОД/НХ- 21-744НЮ від 11.11.2021 року, від Позивача не надходили пропозиції щодо внесення змін до умов Договору, про що було передбачено сторонами у п. 13.1 укладеного Договору.

Згідно з частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Колегія суддів зауважує, що позивач підписавши Договір поставки погодився з його умовами, добровільно та самостійно надав у складі тендерної пропозиції ТУ У 327.90- 20257178-008:2018 на підтвердження того факту, що якість товару, який буде постачатися Позивачем, відповідає вимогам наданих ним же ТУ.

Тобто, саме Позивачем було встановлено та надано документ (ТУ), вимогам якого повинен відповідати постачаємий ним товар (колійні ящики), зокрема, габаритним розмірам, 530x465x295.

Згідно з частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, судом першої інстанції вірно застосовано положення ст. 265 ГК України, ст. 671, 672 ЦК України до вказаних правовідносин.

Щодо тверджень, про необхідність доведення недоліків товару саме покупцем.

Так, відповідачем під час проведення вхідного контролю продукції, виявлена невідповідність поставленого товару умовам п. 1.2 4 ТУ У 27.90-20257178-008:2018, через що згідно п. 4.2 Договору, викликав представника постачальника (Позивача) для складання Акту.

Матеріалами справи підтверджується, що представник постачальника був присутній під час складання Акту №13/01-1 від 13.01.2022 року про фактичну якість і комплектність.

Згідно зауважень зазначених у Акті, позивачем не ставилось питання щодо встановлення моменту виникнення виявлених невідповідностей.

За приписами частини другої статті 679 ЦК України, на яку посилається скаржник, визначено, якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Також відповідно розділу 4 Договору, сторони передбачили гарантійний строк, на протязі якого постачальник гарантує якість та надійність товару.

Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 74 ГПК України, Відповідачем було заявлено клопотання про проведення експертизи, висновком якої підтверджується невідповідність габаритних розмірів товару умовам п. 1.2.4 ТУ.

Таким чином, твердження скаржника, що судом першої інстанцією було проігноровано вимогу щодо необхідності доведення недоліків товару саме покупцем та відсутність претензій у Відповідача щодо якості товару, є безпідставним та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи.

Посилання скаржника про відсутність претензій з боку відповідача щодо якості товару є таким, що не відповідає дійсним обставинам справи та спростовується наведеними доказами у матеріалах справи.

Крім того, як вірно зауважено місцевим господарським судом, що згідно з ст. 690 ЦК України продавець зобов`язаний забрати (вивезти) товар, не прийнятий покупцем (одержувачем), а обставина можливості / неможливості використання відповідачем за цільовим призначенням поставлених колійних ящиків, які за габаритами не відповідають умовам договору та ТУ, не впливає на право відповідача, який у договорі і специфікації чітко обумовив вимоги до товару, з якими погодився позивач, відмовитися від оплати спірного товару.

Доводи скаржника були спростовані в даній постанові апеляційного господарського суду, крім того, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування рішення господарського суду за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржуване рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на скаржника.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НПО «Пром Ресурс» - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 12.10.2023 у справі №916/770/22 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «НПО «Пром Ресурс».

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 12.02.2024.

Головуючий суддяІ.Г. Філінюк

СуддяО.Ю. Аленін

СуддяС.В. Таран