Рішення

від 07.02.2024 по справі 445/2341/23

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 445/2341/23

Провадження № 2-а/445/3/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2024 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Сивака В. М.

секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.

розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області, в якій просить скасувати постанову серії ЕАТ №7675004 від 05.09.2023 року. В обгрунтування позову вказав, що дана постанова є незаконною, необгрунтованою та такою, що не відповідає вимогам КУпАП. Позивач вказує, що 05.09.2023 року о 21 год. 24 хв. інспектором поліції Матіяшем С.В. було складено оскаржувану постанову відносно нього за те, що він 05.09.2023 року о 21 год. 12 хв. у с. Новоселище Золочівського району Львівської області, керував транспортним засобом ВАЗ 211540, д.н.з. НОМЕР_1 , в темну пору доби, у якого не горів задній лівий габаритний ліхтар, чим він порушив п. 31.4.3 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн. При цьому зазначив, що рухаючись йому на зустріч, працівники поліції безпідстано зупинили його транспортний засіб, після чого не представившись, не повідомили причину зупинки, а почали вимагати у нього посвідчення водія, реєстраційне посвідчення на транспортний засіб та поліс обов`язкового страхування. В подальшому, оглянувши ззовні транспортний засіб, працівники поліції встановили, що в ТЗ, яким він керував, не горів задній лівий габаритний ліхтар. Однак, позивач зазначає, що перед початком руху автомобілем він перевірив роботу освітлення ТЗ, в тому числі і освітлення заднього лівого габаритного ліхтаря, який на початок руху освітлювався. Зазначає, що про несправність заднього лівого габаритного ліхтаря автомобіля йому стало відомо вже під час зупинки його працівниками поліції. Також зазначив, що конструкцією ТЗ ВАЗ 211540 не передбачено повідомлення водія про непрацююче освітлення заднього лівого габаритного ліхтаря під час руху, відповідно він з об`єктивних причин не міг виявити несправність освітлення автомобіля під час руху. Окрім того, звертає увагу суду на те, що працівниками поліції до оскаржуваної постанови не додано жодних доказів, які б підтверджували факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП України. Дана постанова також не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото (відеозапис) та інші докази, що стали підставою для винесення оскаржуваної постанови.

Представник відповідача не погоджуючись із вимогами позовної заяви, подав відзив на таку, в якому виклав свої заперечення. В обгрунтування заперечень вказав, що оскаржувана постанова є законною, відповідає вимогам чинного законодавства з огляду на наступне. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 211540, д.н.з. НОМЕР_1 , в с. Новоселище Золочівського району Львівської області, в темну пору доби, побачивши службовий автомобіль, в екіпажі якого несли службу інспектори ВРПП Золочівського РВП ГУНП у Львівській області лейтенант поліції Матіяш С. та старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , різко змінив напрямок руху свого автомобіля. Тому, керуючись п. 3 ст. 35 ЗУ "Про Національну поліцію України", працівниками поліції даний ТЗ було зупинено за допомогою маячків синього та червоного кольорів для пред`явлення водієм документів, та вподальшому виявлено, що водій ОСОБА_1 керував автомобілем, в якому не горів задній лівий габаритний ліхтар, чим він порушив п. 31.1., 31.6 "б" ПДР України. В присутності водія ОСОБА_1 , відповідно до ст. 222 КУпАП на місці зупинки відбувся розгляд справи про адміністративне правопорушення, після чого було винесено постанову серії ЕАТ №7675004. Від отримання копії постанови і підпису відмовився, що підтверджується відеозаписом портативної боді- камери, інвентаризаційний номер 1555, яка застосовувалась відповідно до вимог ст. 40 ЗУ "Про "Про національну поліцію України" та Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС № 1026 від 18.12.2018 року, про що позивача було повідомлено.

15.11.2023 року представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, де він просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Золочівського РВП ГУНП у Львівській області завдану матеріальну шкоду в розмірі 735,00 грн. В обгрунтування даної позовної вимоги вказав, що матір`ю позивача на виконання оскаржуваної постанови 30.10.2023 року безпідставно оплачено суму штрафу, що накладений на позивача, як вид адміністративного стягнення, разом із комісією в загальному розмірі 735,00 грн.

Суд, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Правовідносини між сторонами по справі є адміністративно-правовими та урегульовані положеннями КАС України та КУпАП.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).

Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України. Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України (стаття 246 КУпАП).

Згідно з статті 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Статтею 217 КУпАП передбачає, що посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов`язків. Перелік посадових осіб, які від імені органів, згаданих у пунктах 2, 5 статті 213 цього Кодексу, розглядають справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законами України.

Відповідно до статті 222 КУпАП, органи внутрішніх справ (Національна поліція) розглядають, зокрема, справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, зокрема, за ч.1 ст. 121 КУпАП.

Частиною 1 ст. 121 КУпАП передбачено настання адміністративної відповідальності за Керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Відповідно до п. 31.6 б. ПДР України, забороняється подальший рух транспортних засобів, у яких у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів.

Із змісту постанови серії ЕАТ №7675004 від 05.09.2023 року, вбачається, що ОСОБА_1 05.09.2023 року о 21 год. 12 хв., в с. Новоселище Золочівського району Львівської області, керував автомобілем ВАЗ 211540, д.н.з. НОМЕР_1 , в темну пору доби, у якого не горів задній лівий габаритний ліхтар, чим він порушив п. 31.1.,31.6.б ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП.

Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у ст. 251 КУпАП.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис: розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Приписами ч. 3 ст. 283 КУпАП передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду неодноразово висловлював позицію, зокрема в постановах від 15.11.2018 року у справі № 524/5536/17, від 17.07.2019 у справі № 295/3099/17 та від 13.02.2020 у справі № 524/9716/16 про те, що у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оцінка доказів здійснюється судом за правилами ст. 86 КАС України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В свою чергу, згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання належних та допустимих доказів.

Згідно ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного розумного сумніву в цьому, тоді як наявність такого розумного сумніву у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Як встановлено судом із змісту оскаржуваної постанови, у даній постанові не зазначено докази, які до неї додаються, а також як відсутні посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеофіксацію, так і взагалі відсутні відомості щодо її проведення.

Частиною 3 та 4 статті 70 КАС України передбачено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Доказів вчинення позивачем вищезазначеного адміністративного правопорушення, окрім відеозапису з нагрудної камери інспектора поліції, відповідачем суду не надано.

Однак, у розумінні ст.251 КУпАП зазначений відеозапис з нагрудної камери інспектора поліції не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, оскільки оскаржувана постанова не містить даних про технічний засіб, яким здійснено відеозапис правопорушення і, як наслідок, в силу вищезазначених положень ч.3, 4 ст. 70 КАС України, відеозаписи з нагрудної відеокамери поліцейського є недопустимим, оскільки одержані з порушенням порядку, встановленого нормами процесуального права. А тому суд до уваги надані відповідачем докази (відеозапис з нагрудних камер поліцейських) не приймає.

Інших доказів, які б підтверджували вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що порушення позивачем п. 31.1., 31.6.б ПДР України, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 121 КАС України, не підтверджено належними та допустимими доказами. Позивач заперечує проти вчинення правопорушення, тоді як відповідач, будучи суб`єктом владних повноважень у спірних відносинах, не надав доказів правомірності прийнятого ним рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАТ №7675004 від 05.09.2023 підлягає скасуванню.

Щодо вирішення питання про задоволення чи відмову в задоволенні позовної вимоги про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 735,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань з Золочівського РВП ГУНП у Львівській області, суд виходить з правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові № 910/5880/21 від 08.08.2023 року, згідно якого, суму штрафу, перераховану до бюджету на підставі постанови про застосування такого стягнення, яку надалі визнав протиправною та скасував адміністративний суд, можна стягнути на користь платника згідно зі статтею 1212 ЦК України як безпідставно утримувану. На такі правовідносини приписи ЦК України про відшкодування шкоди та Порядку № 787 не поширюються.

Таким чином, після визнання протиправною та скасування адміністративним судом постанови про накладення адміністративного стягнення, кошти, які платник сплатив на виконання цієї постанови, знаходяться у Державному бюджеті України без достатньої правової підстави. Тому повернення таких коштів платникові стосується захисту його майнових прав, а вимогу про стягнення цих коштів належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

З огляду на вищезазначене, в задоволенні позовної вимоги про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Золочівського РВП ГУНП у Львівській області матеріальної шкоди в розмірі 735,00 грн. слід відмовити.

Відповідно до частин першої, третьоїстатті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72, 77, 139, 143, 241-246, 286 КАС України, ст.ст. 9, 245, 247, 251, 252 КУпАП, суд, -

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАТ №7675004 від 05.09.2023 за ч.1 ст. 121 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Золочівського РВП ГУНП у Львівській області (ЄДРПОУ 08674005) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сплачений ним судовий збір у розмірі 536,80 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 07.02.2024 року.

Суддя В. М. Сивак