Вирок

від 12.02.2024 по справі 593/181/24

БЕРЕЖАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-кп/593/52/2024

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" лютого 2024 р. Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:

Головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

та захисника адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Бережани Тернопільської області угоду про визнання винуватості укладену між прокурором ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 з участю його захисника - адвоката ОСОБА_5 від 01 лютого 2024 року та обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному 04 січня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024211050000019за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.354 КК України відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Любашівка Любашівського району Одеської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, пенсіонера, не депутата, раніше не судимого,-

ВСТАНОВИВ:

У АДРЕСА_2 , функціонує філія «Бережанське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України», (ЄРДПОУ 00993018, МФО 338783), яке здійснює свою діяльність зокрема у сфері лісозаготівлі та оптової торгівлі деревиною.

Наказом Державного підприємства «Бережанське лісомисливське господарство» №38к від 31.01.2019р., ОСОБА_6 переведено на посаду лісника Литвинівського лісництва філії «Бережанське лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України». Відповідно до посадової інструкції лісника ОСОБА_6 , не є службовою особою. В ході виконання службових обов`язків останній здійснював лісозаготівлю у 98 кварталі 9 та 10 виділах, що неподалік с.Боків Підгаєцької територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області.

04.01.2024р. близько 17 години, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_4 , який перебував по вул. Центральній у с. Божиків Саранчуківської територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області, де зустрів ОСОБА_6 , виник злочинний умисел, спрямований на пошук особи, яка б за винагороду посприяла у незаконному отриманні ним шести кубометрів паливної деревини без правовстановлюючих документів.

Переслідуючи свій злочинний намір, того ж дня, близько 17 години, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , якому було відомо, що ОСОБА_6 працює лісником Литвинівського лісництва філії «Бережанське лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», та перебуває по вул. Центральній, 48, с.Божиків Саранчуківської територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області, попрямував до останнього, з метою зустрітись із ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на підкуп особи, яка працює на користь підприємства, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що ОСОБА_6 є лісником Литвинівського лісництва філії «Бережанське лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», та не являється службовою особою, перебуваючи в с. Божиків по вул. Центральній, 48, Саранчуківської територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області, запропонував ОСОБА_6 у власних інтересах грошові кошти в сумі 3000 гривень, в якості неправомірної вигоди, для сприяння у здійсненні незаконного заволодіння шістьма кубометрами паливної деревини, вчинивши таким чином пропозицію працівнику підприємства неправомірної вигоди.

За вказаним фактом пропозиції неправомірної вигоди особі, яка працює на користь підприємства, ОСОБА_6 керуючись у своїх діях чинним законодавством України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер діяння ОСОБА_4 повідомив про незаконні дії останнього працівникам поліції, звернувшись із повідомленням на лінію 102.

Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано обвинувачується у пропозиції працівникові підприємства, який не є службовою особою, надати йому неправомірну вигоду, за вчинення працівником будь-яких дій з використанням становища, яке він займає, в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 354 КК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник -адвокат ОСОБА_5 просять затвердити угоду про визнання винуватості від 01 лютого 2024 року. Обвинувачений зазначив, що він розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження даної угоди, характер обвинувачення та вид покарання, наполягає на затвердженні угоди.

В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вважає, що при укладенні угоди дотримані вимоги КПК України та КК України і просить її затвердити.

Відповідно до угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений з участю захисника дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення ОСОБА_4 за ч.1 ст. 354 КК України та узгодили міру покарання - у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст.468, 469 ч.4 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів може бути укладена угода про визнання винуватості.

Суд, перевіривши дану угоду встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого за ч.1 ст.354 КК України є правильною. Відповідно до ст.12 КК України даний злочин відноситься до не тяжких злочинів і відповідно до вимог ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена.

Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди є добровільним, наслідки укладення та затвердження угоди обвинуваченому зрозумілі.

За таких обставин суд вбачає наявність фактичних підстав для доведення винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.354КК України і затвердження укладеної угоди про визнання винуватості.

За вчинене кримінальне правопорушення обвинувачений підлягає покаранню, яке узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 01 лютого 2024 року між прокурором ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 з участю його захисника - адвоката ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12024211050000019 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 січня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.354 КК України.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.354 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором виключно з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя ОСОБА_1