Рішення

від 23.01.2024 по справі 521/21493/23

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

23.01.24

Справа № 521/21493/23

номер провадження № 2/521/5513/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2024 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

Головуючого - судді Роїк Д.Я.,

при секретарі судового засідання Каліної П.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Епро Скул»</a>, за участю третьої особи Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Золотих Олександра Олександровича, приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шипкова Єгора Олексійовича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

12 вересня 2023 р. до Малиновського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-правова група Лекс», за участю третьої особи Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Золотих Олександра Олександровича, приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шипкова Єгора Олексійовича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.В обґрунтування позову зазначено, що Позивач вважає виконавчий напис № 1910, виданий 13.01.2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем таким, що не підлягає виконанню, оскільки виконавчий напис прийнятий за відсутності документів, які підтверджують безспірну заборгованість боржника. Також зазначено, що між Позивачем та ТОВ «Фінансово-правова група Лекс» ніколи не укладались нотаріально посвідчені кредитні договори, а відтак нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис.

Ухвалою суду від 18.09.2023 року відкрито провадження у справі. Встановлено порядок спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін для розгляду даної справи.

Ухвалою суду від 18.09.2023 року за заявою адвоката Лукинюка В. В., який діє в інтересах Позивача забезпечено позов шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 68254776, відкритого на підставі виконавчого напису нотаріуса №1910, виданого 13.01.2022 року, та встановлено заборону на здійснення виконавчих дій у ВП № 68254776 до закінчення розгляду справи.

Ухвалою суду від 27 листопада 2023 року за клопотанням представника Відповідача залучено до участі у справі в якості правонаступника відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Епро Скул»</a> (код ЄДРПОУ 41901709, адреса місцезнаходження: 03151,м. Київ, вул. Волинська, 42,офіс 4). Розгляд справи відкладено на 23 січня 2024 року на 10:00 год.

Позивач в судове засідання 23 січня 2024 року не з`явився, про день, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Позивач під час звернення до суду з позовом, просив розглядати справу за відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович у судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, пояснення на позовну заяву не надав.

Третя особа приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шипков ЄгорОлексійович у судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, пояснень на позовну заяву не надав.

Суддя, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами.

За таких обставин суддя ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, дослідивши письмові докази, надавши правовідносинам, що виникли між сторонами належну правову оцінку, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

05 вересня 2022 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шипкова Єгора Олексійовича прийнято виконавче провадження №68254776 від 21.02.2022 року, яким розпочато примусове стягнення заборгованості за виконавчим написом №1910, виданим 13.01.2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем.

Відповідно до постанови про прийняття виконавчого провадження № 68254776 боржником є ОСОБА_1 , стягувачем є ТОВ «Фінансово-правова група Лекс».

Заборгованість у розмірі 30934,11 грн. за період з 11.01.2016 року по 16.11.2021 рік.

Кредитний договір № 200429156 від 11.01.2016 року, на підставі якого вчинено виконавчий напис №1910 від 13.01.2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем, укладений в простій письмовій формі.

Між Позивачем та ТОВ «Фінансово-правова група Лекс» не укладалось жодних нотаріально-посвідчених кредитних договорів.

Відповідно дост. 18 ЦК Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Зокрема, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Згідно зістаттею 87 Закону України «Про нотаріат»для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України 29 червня 1999 року прийнято постанову №1172, якою затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

26 листопада 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №662, якою внесено зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, зокрема, пунктом 2 наведеної Постанови КМУ доповнено Перелік №1172 після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:

«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Проте, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 65037659) визнано незаконною та нечинною вказану Постанову Кабінету Міністрів України в частині, в тому числі й п.2 про доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Вказана постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, а ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у даній справі відмовлено у перегляді цієї ухвали Вищого адміністративного суду України.

Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у №826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.03.2017 року №23; резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі №826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 24.11.2017 року № 92.

Тобто, на момент вчинення приватним нотаріусом оскаржуваного виконавчого напису (13.01.2022 року), кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, не входили до Переліку №1172, адже постанова КМУ про доповнення вказаного Переліку цим розділом, була визнана незаконною та нечинною судовим рішенням, яке набрало законної сили. А відтак, з врахуванням приписівст. 87 Закону України «Про нотаріат», нотаріус не мав законних підстав для вчинення оскаржуваного виконавчого напису.

Слід також зазначити, що пункт 1 Переліку №1172 стосується лише нотаріально посвідчених договорів і не може застосовуватись до кредитного договору, укладеного у простій письмовій формі.

Аналогічну правову позицію займає Верховний Суд і у постанові від 29.01.2019 у справі № 910/13233/17.

Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно доЗакону України «Про нотаріат»виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Крім того, документами, які можуть підтверджувати наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені у відповідності до нормст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки тільки первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції - є правовою підставою для бухгалтерського обліку.

При цьому слід зазначити, що нотаріус, який дотримується вимог Закону та Порядку, у разі якщо йому необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей87,88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову КМУ № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України (стаття 255 КАС України).

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова КМУ № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що виконання судового рішення про присудження полягає у вчиненні певних дій або в утриманні від певних дій, передбачених судовим рішенням. Наприклад, за судовим рішення про стягнення коштів відповідач повинен сплатити позивачу відповідну суму; за рішенням про припинення дії, яка порушує право, відповідач повинен утриматись від відповідних дій тощо. Водночас інші судові рішення, зокрема рішення про визнання права, про зміну правовідношення, виконанню не підлягають, оскільки такі судові рішення безпосередньо створюють відповідний правовий ефект: призводять до усунення правової невизначеності, змінюють правовідношення.

Безпосередній правовий ефект створює і судове рішення про визнання незаконним та нечинним нормативно-правового акта: такий акт втрачає чинність з моменту набрання законної сили судовим рішенням. Указане судове рішення не потребує його виконання.

Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису № 1910 від 13.01.2022 року, виданого приватним нотаріусомКиївського міськогонотаріального округуЗолотих ОлександромОлександровичем таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час його вчинення вимог статей87,88 Закону України «Про нотаріат»та Переліку документів.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у загальному Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів (пункт 286 Інструкції).

Отже, в основі вчинення вказаної нотаріальної дії лежить факт безспірності наявної заборгованості.

Відповідно до ч. 1ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно дост. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідност. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд відповідно до вимогст. 141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з Відповідача на користь Позивача судові витрати у вигляді судового збору за подачу позову в розмірі 1073,60 грн., а також за заяву про забезпечення позову в розмірі 536,80 грн., що разом складає 1610,40 грн.

Що стосується витрат на правничу допомогу то слід зазначити наступне.

Згідно ч. 1ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1-6ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Враховуючи те, що представником Позивача не надано доказів, які б підтверджували факт понесення Позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні даної вимоги.

Таким чином, враховуючи що Позов підлягає частковому задоволенню, Позивачу підлягає стягненню з Відповідача за сплачений Позивачем судовий збір в розмірі 1610,40 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст.10,11,76-81,141,259,263-265 ЦПК України, суддя, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Епро Скул»</a>, за участю третьої особи Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Золотих Олександра Олександровича, приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шипкова ЄгораОлексійовича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,- задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 1910 від 13.01.2022 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем, про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-правова група Лекс» (ЄДРПОУ 44371579) заборгованості за кредитним договором № 200429156від 11.01.2016року у розмірі 30934,11 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Епро Скул»</a> (код ЄДРПОУ 41901709, адреса місцезнаходження: 03151,м. Київ, вул. Волинська, 42,офіс 4) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1610,40 грн. (одна тисяча шістсот десять гривень 40 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Д.Я. Роїк