Постанова

від 12.02.2024 по справі 908/1487/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2024 року м.Дніпро Справа № 908/1487/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)

судді: Кощеєва І.М., Дарміна М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» та Акціонерного товариства «МЕГАБАНК» на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.09.2023 (суддя Мірошниченко М.В.) у справі №908/1487/23

за позовом: Акціонерного товариства «МЕГАБАНК», м. Київ

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ», м. Запоріжжя

про: стягнення 141 040,99 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду.

Акціонерне товариство «МЕГАБАНК» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» заборгованості в розмірі 141040,99 грн за договором про надання банківської гарантії №395 від 29.10.2021.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за договором про надання гарантії №395 від 29.10.2021 відповідач (клієнт) зобов`язався щомісячно сплачувати позивачу (банку) комісійну винагороду в розмірі 3,0% річних із розрахунку суми гарантії, фактичної кількості днів у місяці та у році, однак, починаючи з 01.03.2022 своєчасно не сплачував на користь позивача комісійної винагороди, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 141 040,99 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.09.2023 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» на користь Акціонерного товариства «МЕГАБАНК» заборгованість у розмірі 92 712,33 грн., судовий збір у розмірі 1764,31 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, дійшов до наступних висновків:

-з моменту прийняття Національним банком України рішення від 02.06.2022 №361-рш/БТ "Про віднесення AT "МЕГАБАНК" до категорії неплатоспроможних" банківська гарантія AT "МЕГАБАНК" є такою, що не відповідає вимогам Кодексу ГТС до фінансового забезпечення у формі банківської гарантії, оскільки неплатоспроможний AT "МЕГАБАНК" не міг забезпечити виконання грошового зобов`язання банка-гаранта перед оператором газотранспортної системи, а саме сплатити на його першу вимогу кошти за замовника послуг транспортування в разі невиконання останнім у повному обсязі або частково своїх фінансових зобов`язань перед оператором газотранспортної системи за договором транспортування природного газу;

- строк дії гарантії АТ "Мегабанк" закінчився 02.06.2022, оскільки 03.06.2022 Оператором ГТС на інформаційній платформі відхилено номінацїї/реномінацїї ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» у зв`язку з недостатністю фінансового забезпечення, визначеного положеннями глави 2 розділу VIII Кодексу ГТС;

- вимога AT "МЕГАБАНК" в частині стягнення суми комісійної винагороди за період з 03.06.2022 по 21.07.2022 на суму 48 328,66 грн. є безпідставна та такою, що не підлягає до задоволення.

Крім того, керуючись п.8 ч.2 ст.46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», суд першої інстанції відхилив твердження відповідача щодо існування обставин припинення зобов`язання позивача перед відповідачем шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 91 712,33 грн.

Доводи та вимоги апеляційної скарги.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду в частині відмови в задоволенні позову в частині стягнення комісійної винагороди за період з 03.06.2022 по 21.07.2022 на суму 48 328,66 грн. і відповідно пропорційної суми судового збору в розмірі 919,69 грн., позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апелянт вважає, що ненадання оцінки наявним у матеріалах справи доказам шляхом повного, всебічного та безпосереднього їх дослідження є порушенням норм процесуального права, а саме статей 76, 79, 86, 236 ГПК України, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи та до неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи.

На думку скаржника зобов`язання банку за договором про надання гарантії від 29.10.2021 №395 є припиненими саме з 22.07.2022 - дня прийняття Правлінням Національного банку України рішення №362-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію» АТ «МЕГАБАНК».

Позивач зауважує, що сторони встановили, що договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами та діє до 28 жовтня 2022 року, але не менше ніж до повного виконання сторонами усіх зобов`язань за Договором (пункт 5.1 договору про надання гарантії). Відповідач порушив умови укладеного договору про надання гарантії в частині своєчасної сплати комісійної винагороди на користь позивача, починаючи з 01.02.2022. У зв`язку з наведеним, у відповідача перед позивачем обліковується заборгованість зі сплати комісійної винагороди згідно умов укладеного договору про надання гарантії у загальному розмірі 141 04099 грн.

Апелянт стверджує, що жодного доказу щодо підстав для застосування свого права відмовитися від банківської гарантії АТ «МЕГАБАНК» ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» в справі немає.

Також не погоджуючись з рішенням місцевого суду, ТОВ "ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ" звернулося до Центрального апеляційного господарського суд з апеляційною скаргою, в якій просить апеляційний суд скасувати рішення суду першої інстанції від 21.09.2023 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог АТ «МЕГАБАНК» в повному обсязі.

Відповідач зазначає, що 15.03.2023 між ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» та ТОВ «ЙЕ Енергія» було укладено договір № 12А167-22-23 про відступлення права вимоги. 24.03.2023 року ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» направило на адресу AT "МЕГАБАНК" повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні №69701-Ск-1986-0323, яким відповідач повідомив позивача, що ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» є новим кредитором за зобов`язанням AT "МЕГАБАНК" повернути грошові кошти (вклад) в розмірі 92 712,33 грн. за договором №59/2021 банківського строкового вкладу юридичної особи (з виплатою процентів щомісяця) від 24 вересня 2021 року.

Відповідно до п. 1.2. Договору про відступлення права вимоги №12А167-22-23 від 15.03.2023 Новий кредитор (ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ») одержує право замість Первісного кредитора (ТОВ «ЙЕ Енергія») вимагати від АТ «МЕГАБАНК» виконання визначеного в Основному договорі зобов`язання з повернення грошових коштів (вкладу) в розмірі 92 712,33 гривень.

З огляду на вказане AT "МЕГАБАНК" зобов`язане сплатити на користь ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» 92 712,33 грн., в якості виконання зобов`язання з повернення грошових коштів (вкладу) відповідно до договору № 59/2021 банківського строкового вкладу юридичної особи (з виплатою процентів щомісяця) від 24 вересня 2021 року.

Одночасно AT "МЕГАБАНК" має перед ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» невиконане грошове зобов`язання з повернення грошових коштів в розмірі 92 712,33 грн., яке виникло на підставі та у відповідності до Договору №59/2021 банківського строкового вкладу юридичної особи від 24.09.2023, та право вимоги щодо виконання якого відступлене ТОВ «ЙЕ Енергія» на користь ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» на підставі договору про відступлення права вимоги від 15 березня 2023 року

Вимоги ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» та AT "МЕГАБАНК" щодо виконання зазначених вище зобов`язань є зустрічними, однорідними, строк виконання яких настав, відповідно такими: зарахування яких допускається законодавством України.

Враховуючи вищенаведене, ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ», керуючись 601 ЦК України, повідомило АТ «МЕГАБАНК» про припинення свого зобов`язання з погашення заборгованості по сплаті комісійної винагороди за договором про падання гарантії №395 від 29.10.2021 за період з 01.03.2022 по 02.06.2022 включно в сумі 92 712,33 грн. шляхом повного зарахування наступних зустрічних однорідних вимог.

За таких обставин, як стверджує відповідач, зобов`язання відповідача перед позивачем в сумі 92 712,33 грн. щодо погашення заборгованості по сплаті комісійної винагороди за договором про надання гарантії № 395 від 29.10.2021 слід вважати припиненими.

Відповідач доводить, що повідомлення про врахування зустрічних однорідних вимог від 24.03.2023 це не пропозиція відповідачу здійснити певні дії, а заява з боку відповідача про факт здійснення із односторонньому порядку юридично значимої дії, яку слід вважати завершеною з дати отримання позивачем такої заяви. Однак якщо ця угода суперечить вимогам чинного законодавства та інша сторона не погоджується з проведенням зарахування, то така особа має право звернутись за захистом своїх порушених законом прав з позовом до суду про визнання її недійсною, з урахуванням ч.1. п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.

Акціонерне товариство «МЕГАБАНК» надало відзив на апеляційну скаргу ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ».

У відзиві на скаргу ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» позивач наводить наступні аргументи на спростування доводів апелянта:

- починаючи з 02.06.2022 АТ «МЕГАБАНК» перебувало в процесі тимчасової адміністрації, а вже з 22.07.2022 у процесі ліквідації, та на разі здійснює діяльність на підставі та у відповідності до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним в умовах процедури виведення з ринку та ліквідації неплатоспроможного банку;

- відповідач порушив умови укладеного договору про надання гарантії в частині своєчасної сплати комісійної винагороди на користь позивача, починаючи з 01.03.2022, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем обліковується заборгованість зі сплати комісійної винагороди згідно з умовами договору про надання гарантії у загальному розмірі 141 040,99 грн.;

- жодного доказу щодо підстав для застосування свого права відмовитися від банківської гарантії АТ «МЕГАБАНК» ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» в справі немає.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2023 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді Кощеєв І.М., Дармін І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.10.2023 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 908/1487/23. Доручено Господарському суду Запорізької області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №908/1487/23.

08.11.2023 матеріали справи № 908/1487/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.11.2023 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.09.2023 у справі №908/1487/23 до свого провадження.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.11.2023 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «МЕГАБАНК» на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.09.2023 у справі №908/1487/23- залишено без руху. Рекомендовано скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду докази сплати судового збору в установленому законом порядку та розмірі, надавши строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.

22.11.2023 від скаржника до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання, яким долучено до матеріалів апеляційної скарги платіжну інструкцію про сплату судового збору у розмірі 3220,08 грн.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023 задоволено клопотання Акціонерного товариства «МЕГАБАНК» про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 21.09.2023 у справі №908/1487/23 та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «МЕГАБАНК» на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.09.2023 у справі №908/1487/23. Зупинено дію оскаржуваного рішення на час розгляду апеляційної скарги. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «МЕГАБАНК» на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.09.2023 у справі №908/1487/23 об`єднано в одне провадження з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» та вирішено розглянути апеляційну скаргу Акціонерного товариства «МЕГАБАНК» у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

29.10.2021 між Акціонерним товариством "МЕГАБАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ" (клієнт) укладено договір №395 про надання гарантії.

Згідно п. 1.1. договору про надання гарантії від 29.10.2021 №395 банк надає клієнту послуги з видачі тендерної гарантії на користь ТОВ "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" (далі - бенефіціар) з метою забезпечення виконання клієнтом зобов`язання перед бенефіціаром за закупівлею: Договором транспортування природного газу №1910000146 від 17.12.2019 (далі - відповідно гарантія, зобов`язання) на наступних умовах: сума гарантії - 12 000 000,00 UAH (вісім мільйонів гривень 00 копійок); строк дії гарантії - до 28 жовтня 2022 року включно.

Відповідно до п. 2.1.2. договору від 29.10.2021 №395 про надання гарантії у випадку отримання від бенефіціара протягом строку дії гарантії письмової вимоги (що відповідає умовам гарантії), а також усіх документів, передбачених умовами гарантії (якщо таке подання в ній передбачено), про оплату банком зобов`язань по гарантії в зв`язку з тим, що клієнт порушив зобов`язання, здійснити платіж по гарантії на користь бенефіціара на суму, що вказана в письмовій вимозі.

Згідно з п. 2.3.1. договору про надання гарантії від 29.10.2021 №395 клієнт зобов`язується за надання банком послуг за цим договором клієнт зобов`язується щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця протягом строку дії гарантії сплачувати банку комісійну винагороду в розмірі 3,0% (три) відсотки річних із розрахунку суми гарантії, фактичної кількості днів у місяці та у році.

При цьому сторони встановили, що договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до 28.10.2022, але не менше ніж до повного виконання сторонами усіх зобов`язань за договором (пункт 5.1 договору про надання гарантії від 29.10.2021 №395).

Позивач доводить, що ТОВ "ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ" взяті на себе згідно умов договору від 29.10.2021 №395 зобов`язання в частині сплати банку комісійної винагороди в розмірі 3 % річних повністю не виконало, суму комісійної винагороди не оплатило, з 01.03.2022 по 21.07.2022 заборгувало банку 141 040,99 грн.

З матеріалів справи слідує, що відповідачем було сплачено комісійну винагороду в загальному розмірі 121315,16 грн., починаючи з 29.10.2021 по 28.02.2022.

З метою досудового врегулювання господарського спору щодо неналежного виконання ТОВ "ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ" своїх зобов`язань позивачем 22.09.2022 на адресу ТОВ "ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ" було направлено претензію від 21.09.2022 №1420 з вимогою погасити заборгованість по сплаті комісії за договором гарантії за період з 01.03.2022 по 21.07.2022 включно на суму 141 040,99 грн. Зазначену вимогу боржник залишив без відповіді та реагування, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом про примусове стягнення суми існуючої заборгованості.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до положень статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, що склалися між сторонами суд враховує таке.

Предметом спору є стягнення заборгованості по сплаті комісійної винагороди за договором гарантії за період з 01.03.2022 по 21.07.2022.

Приписами статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, гарантією.

Статтею 560 ЦК України передбачено, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 200 ГК України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.

Отже, у відносинах за гарантією беруть участь три суб`єкти - гарант, беніфіціар та принципал. Забезпечувальна функція гарантії полягає у тому, що вона забезпечує належне виконання принципалом його обов`язку перед беніфіціаром. Гарантія це правочин, змістом якого є обов`язок гаранта сплатити кредитору-бенефіціару грошову суму відповідно до умов гарантії у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією.

Гарант має право на оплату послуг, наданих ним боржникові (стаття 567 ЦК України).

Відповідно до пункту 12 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 № 639 (у редакції постанови Правління Національного банку України 25.01.2018 № 5) банки, які беруть участь у здійсненні операцій за гарантіями/контргарантіями, утримують комісійну винагороду та відшкодування витрат відповідно до умов гарантії/контргарантії та/або на підставі договору про надання гарантії/контргарантії або іншого відповідного договору, у якому передбачені умови утримання комісійної винагороди та відшкодування витрат.

Відповідно до вимог статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

За умовами п. 1.1. договору про надання гарантії від 29.10.2021 №395 банк надає клієнту послуги з видачі тендерної гарантії на користь ТОВ "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" (далі - бенефіціар) з метою забезпечення виконання клієнтом зобов`язання перед бенефіціаром за закупівлею: Договором транспортування природного газу №1910000146 від 17.12.2019 (далі - відповідно гарантія, зобов`язання) на наступних умовах:

-сума гарантії - 12 000 000,00 UAH (вісім мільйонів гривень 00 копійок);

-строк дії гарантії - до 28 жовтня 2022 року включно.

Згідно з п.2.3.1 Договору про надання гарантії за надання Банком послуг за цим Договором Клієнт зобов`язується щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця протягом строку дії Гарантії сплачувати Банку комісійну винагороду в розмірі 3,0% відсотки річних із розрахунку суми Гарантії, фактичної кількості днів у місяці та у році.

Таким чином, Договір про надання гарантії передбачає надання Банку гарантії платежу на користь Оператора ГТС в якості забезпечення виконання ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» зобов`язання перед Оператором ГТС за договором транспортування природного газу, а також сплату ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» комісії Банку за надання останнім вказаної гарантії.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що взяті на себе договірні зобов`язання зі сплати комісійної винагороди Товариство виконало частково на суму 121 315,16 грн., починаючи з 29.10.2021 по 28.02.2022. Поруч з тим, на переконання позивача непогашеною залишилася заборгованість за період з 01.03.2022 по 21.07.2022 в сумі 141 040,99 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню на суму 92 712,33 грн. за період з 01.03.2022 по 02.06.2022, а вимога AT "МЕГАБАНК" в частині стягнення суми комісійної винагороди за період з 03.06.2022 по 21.07.2022 на суму 48 328,66 грн. є безпідставна та такою, що не підлягає до задоволення.

Суд апеляційної інстанції погоджується із вказаним висновком господарського суду.

Так, 02.06.2022 Правлінням Національного банку України прийнято рішення №261-рш/БТ "Про віднесення Акціонерного товариства включно по "Мегабанк" до категорії неплатоспроможних".

Частиною другою статті 6 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що особливості правового статусу, порядку створення, діяльності, реорганізації та ліквідації банків визначаються цим Законом та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до приписів статті 76 Закону України "Про банки та банківську діяльність" Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних:

1) повідомляє про це рішення банк, учасників банку та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та особам, які провадять клірингову діяльність;

2) оприлюднює повний текст рішення з обґрунтуванням його прийняття на сторінках офіційного інтернет-представництва Національного банку України з урахуванням вимог Закону України "Про захист персональних даних" та надає для опублікування в газеті "Голос України" або "Урядовий кур`єр" інформацію про оприлюднення повного тексту рішення. З дня оприлюднення повного тексту рішення на сторінках офіційного інтернет-представництва Національного банку України банк, учасники банку, вкладники, інші кредитори та контрагенти банку вважаються повідомленими про прийняте Національним банком України рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Розпочата процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку не може бути зупинена/припинена, у тому числі в разі визнання протиправними (незаконними) та скасування індивідуальних актів Національного банку України та/або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що були підставою для її початку.

Згідно з частиною 3 статті 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" відносини, що виникають у зв`язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Приписами частини 4 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що початок тимчасової адміністрації або будь-які дії, що вживаються Фондом на виконання плану врегулювання, не є підставою для припинення, розірвання або невиконання договорів про надання послуг (виконання робіт), які забезпечують операційну та господарську діяльність банку, зокрема договорів з платіжними організаціями платіжних систем, про надання клірингових, розрахункових послуг, про оренду рухомого та нерухомого майна, про надання комунальних послуг, послуг зв`язку, охорони тощо.

Згідно з підпункту 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Поруч з тим, умовами ч.3 п.5.3 Договору від 29.10.2021 передбачено, що зобов`язання Банку перед Бенефіціаром припиняється серед іншого у випадках, передбачених законодавством.

Таким чином, колегія суддів вважає, що після запровадження в АТ «Мегабанк» тимчасової адміністрації, з 03.06.2023 зобов`язання за гарантією відповідно до Договору про надання гарантії від 29.10.2021 №395 не могли здійснюватися банком в силу обмежень, встановлених п.1 ч.5 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Крім того, 03.06.2022 Оператором ГТС на інформаційній платформі відхилено номінації/реномінації ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» в зв`язку з недостатністю фінансового забезпечення, визначеного положеннями глави 2 розділу VІІІ Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493 (далі - Кодекс ГТС).

Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу VIII Кодексу ГТС, з метою забезпечення виконання зобов`язань замовника послуг транспортування щодо оплати послуг оператора газотранспортної системи за договором транспортування природного газу замовник послуг транспортування зобов`язаний надавати оператору газотранспортної системи фінансове забезпечення у випадках та відповідно до вимог, встановлених у цьому Кодексі, або здійснити попередню оплату таких послуг на підставі договору транспортування природного газу.

Пунктом 3 глави 2 розділу VIII Кодексу ГТС фінансове забезпечення виконання замовником послуг транспортування зобов`язань щодо оплати за вчинення дій з врегулювання добового небалансу обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї, надається оператору газотранспортної системи в одній або декількох з таких форм: банківської гарантії; передачі замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи в якості фінансового забезпечення грошових коштів на підставі договору транспортування природного газу.

Згідно з пунктом 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС банківська гарантія вид забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов`язання перед оператором газотранспортної системи на його першу вимогу сплатити кошти за замовника послуг транспортування в разі невиконання останнім у повному обсязі або частково своїх фінансових зобов`язань перед оператором газотранспортної системи за договором транспортування природного газу. Банківська гарантія є належним фінансовим забезпеченням для цілей цього Кодексу, якщо вона є безвідкличною, непередаваною та безумовною.

Пунктом 3 глави 2 розділу VIII Кодексу ГТС, повернення грошових коштів та/або банківських гарантій, наданих замовником послуг транспортування в якості фінансового забезпечення, здійснюється на умовах договору, на підставі якого воно було надане, а у випадку якщо такі умови не встановлені - на вимогу замовника послуг транспортування у строк не пізніше п`яти банківських днів з моменту отримання оператором газотранспортної системи вимоги від замовника послуг транспортування за умови, якщо розмір фінансового забезпечення, що залишиться після повернення грошових коштів та/або банківських гарантій, достатній згідно з вимогами цього Кодексу, в іншому випадку - з моменту закінчення строку дії фінансового забезпечення та за умови відсутності заборгованості за надані послуги.

Таким чином, з моменту прийняття НБУ вищевказаного рішення від 02.06.2022, банківська гарантія AT «Мегабанк» є такою, що не відповідає вимогам Кодексу ГТС до фінансового забезпечення у формі банківської гарантії, оскільки неплатоспроможний Банк не міг забезпечити виконання грошового зобов`язання банка-гаранта перед оператором газотранспортної системи, а саме сплатити на його першу вимогу кошти за замовника послуг транспортування в разі невиконання останнім у повному обсязі або частково своїх фінансових зобов`язань перед оператором газотранспортної системи за договором транспортування природного газу.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки з 02.06.2022 Банк віднесено до категорії неплатоспроможних та в ньому запроваджено тимчасову адміністрацію, то з цієї дати Банк не міг надавати послугу банківської гарантії, як і нараховувати комісійну винагороду за надання такої послуги.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що правомірним є нарахування та стягнення комісійної винагороди за Договором про надання гарантії з 01.03.2022 по 02.06.2022 на суму 92 712,33 грн.

Також, Центральний апеляційний господарський суд, проаналізувавши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ", вказує на те, що відповідач в апеляційній скарзі заперечує наявності підстав для стягнення з товариства заборгованості за договором про надання гарантії, зокрема звертає увагу на можливість в даному випадку провести зарахування зустрічних вимог між сторонами, однак колегія суддів критично оцінює зазначений довід враховуючи наступне.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є однією з підстав припинення зобов`язання.

Загальні підстави припинення зобов`язань визначені ст.598 ЦК України, за якою зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до положень сталей 202 та 203 ГК України зобов`язання припиняється, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

За приписами ст. 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку ст.601 ЦК України здійснюється за наявності наступних умов: 1) вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов`язань, між двома особами, де кредитор одного зобов`язання є боржником іншого. Те саме повинно бути і з боржником: 2) вимоги мають бути однорідними, тобто в обох зобов`язаннях повинні бути речі одного роду; 3) необхідно, щоб за обома вимогами наслав строк виконання, оскільки не можна пред`явити до зарахування вимоги за таким зобов`язанням, яке не підлягає виконанню.

Основною умовою для можливості припинення зобов`язання шляхом зустрічного зарахування є дійсність та безспірність вимог, тобто такі вимоги повинні існували на момент зарахування та між сторонами не має були спору відносно характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання та розміру.

Статтею 602 ЦК України встановлено, що не допускається зарахування зустрічних вимог за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом.

Таким чином, колегія суддів звертає увагу, що зобов`язання може бути припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог виключно за наявності умов, установлених ст.601 ЦК України, та за відсутності обставин, передбачених ст. 602 ЦК України.

Частиною 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку); накладення нових обтяжень чи обмежень на майно (активи) (у тому числі арештів, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій); нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а також зобов`язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань банку; зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов`язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі; нарахування відсотків за зобов`язаннями банку перед вкладниками та кредиторами; заміна кредитора у зобов`язанні банку на договірній основі, крім випадків передачі всього або частини майна (активів) та всіх або частини зобов`язань приймаючому або перехідному банку.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури ліквідації банку, зокрема забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов`язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін. Обмеження, встановлені цим пунктом, не поширюються на правочини, зобов`язання за якими припиняються у процедурі ліквідаційного неттінгу, що здійснюється в порядку, встановленому статтею 54-1 цього Закону, та припинення зобов`язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог боржника, який одночасно є кредитором банку, що ліквідується. Зарахування зустрічних однорідних вимог боржника, який одночасно є кредитором банку, що ліквідується, здійснюється під час задоволення Фондом відповідної черги акцептованих вимог кредиторів, до якої віднесені вимоги такого кредитора, за заявою кредитора банку і в сумі, що не перевищує суму акцептованих вимог за заявою банку.

Суд апеляційної інстанції також звертає увагу на те, що припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог в процесі ліквідації банку є порушенням вимог чинного законодавства України, зокрема черговості задоволення вимог кредиторів банку, передбаченої ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

При цьому, задоволення вимог окремого кредитора-юридичної особи, заявлених поза межами ліквідаційної процедури банку, у тому числі на підставі судового рішення, не допускається, оскільки в такому випадку активи з банку виводяться, а заборгованість третіх осіб перед банком збільшується, що порушує принцип пріоритетності зобов`язань неплатоспроможного банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом.

Вказані правові позиції наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №910/23398/16.

Враховуючи вище викладене, судова колегія зазначає, що доводи ТОВ "ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржниками не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржників, викладені в апеляційних скаргах колегія суддів вважає безпідставними, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Запорізької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 240, 269-270, 275, 276, 281-282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ" та Акціонерного товариства "МЕГАБАНК" на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.09.2023 у справі №908/1487/23 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 21.09.2023 у справі №908/1487/23 залишити без змін.

Поновити дію рішення Господарського суду Запорізької області від 21.09.2023 у справі №908/1487/23.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційних скарг покласти на апелянтів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін