Постанова

від 30.01.2024 по справі 908/353/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2024 року м.Дніпро Справа № 908/353/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники учасників провадження:

від позивача: Романчук О.М. (в залі суду);

від відповідача: Хомутський В.О. (в приміщенні іншого суду);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборний 96" на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.08.2023 (суддя Дроздова С.С., повний текст якого підписаний 18.09.2023) у справі № 908/353/22

за позовом: ОСОБА_1 , м. Запоріжжя

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборний 96", м.Запоріжжя

про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів, оформленого протоколом № 1 від 15.03.2020,

ВСТАНОВИВ:

08.02.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборний 96" про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів, оформленого протоколом загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборний 96" № 1 від 15.03.2020.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.08.2023 у справі №908/353/22 позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсним та скасовано рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборний 96" м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 96, оформленого протоколом загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборний 96" № 1 від 15.03.2020.

Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборний 96" на користь ОСОБА_1 м. Запоріжжя 2 481,00 грн судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборний 96", в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що Відповідач під час судового засідання неодноразово вказував, шо проведена судова експертиза не надала однозначної відповіді на питання, ким поставлений підпис в листі отримання запрошення на загальні збори ОСОБА_1 чи ні. Та немає будь-якої доказового значення у вказаній справі. Зокрема, надані відповідачем докази на підтвердження факту належного повідомлення позивача про проведення загальних зборів є більш вірогідними, ніж докази, надані позивачем на їх спростування (постанова Верховного суду від 16.08.2023 у справі №904/1711/22).

Також відповідач протягом судового розгляду справи наголошував, що позивач був обізнаний з рішенням загальних зборів від 15.03.2020. Зокрема, Позивач є Відповідачем у справі № 331/6332/21 за позовом ОСББ «СОБОРНИЙ 96» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості зі сплати внесків та зборів і його небажанням сплачувати борги. Станом на 01.03.2022 згідно розрахунку заборгованості - власник квартири АДРЕСА_1 має заборгованість в розмірі 6 408,16 грн. Більш того, з січня 2021 по березень 2021 року позивач здійснював оплату внесків, що свідчить про обізнаність та згоду позивача з рішеннями, викладеними у протоколі № 1 загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «СОБОРНИЙ 96» від 15.03.2020. Для цілей Житлового кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» не має значення хто провів платіж з внесків сам співвласник або члени його родини.

Позивач не довів неможливості захисту своїх прав на участь в управлінні спільним майном у спосіб, який би забезпечив баланс інтересів прав одного співвласника з правами більшості співвласників; обраний позивачем спосіб захисту його порушених прав є непропорційним, оскільки позивач не може реалізовувати захист свого права у спосіб порушення прав інших співвласників, які своєю більшістю не оспорюють цього рішення; позивач не обґрунтував, яким чином визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів призведе до відновлення його прав.

93,6% співвласників погодилися з рішенням про сплату внесків, а один співвласник, у якого частка від загальної площі двох будинків складає 0,48% не погоджується з вказаним рішенням. При цьому, Позивач не виказує бажання брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання, приймати участь у життєзабезпеченні будинку та ОСББ в цілому шляхом ігнорування бути присутнім та приймати активну участь у загальних зборах, а в подальшому подає позови. Відсутність Позивача на загальних зборах не є беззаперечним доказом того, що позивач не мав жодної можливості взяти участь у голосуванні на загальних зборах та був позбавлений такого права.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зазначає, що при проведенні 15 березня 2020 року Загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний 96» були допущені порушення прав ОСОБА_1 як співвласника багатоквартирного будинку, а також не було необхідної кількості голосів співвласників (кворуму) для прийняття рішення "Визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників ОСББ «Соборний 96»" , що стало підставою для звернення з позовом про визнання недійсними та скасування такого рішення.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що Відповідачем не доведено дотримання приписів частини 4 статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» щодо повідомлення співвласників про скликання і проведення загальних зборів, чим порушено права та інтереси Позивача.

У апеляційній скарзі Відповідач посилається на те, що скасування рішення загальних зборів ОСББ «Соборний 96» оформленого Протоколом № 1 від 15 березня 2020 року, приведе до порушення балансу інтересів більшості співвласників, але не доводить яким чином та що саме порушить інтереси співвласників, бо скасування вищевказаного рішення не змінює прав та обов`язків співвласників у поточному часі, а лише приведе до повторного обговорювання та голосування із зазначених питань, що є зазвичай поширеною практикою вирішення спірних питань. До того ж, ці питання повинні розглядатися під час обов`язкових щорічних загальних зборів співвласників.

Отже, Позивачем обрано збалансований спосіб захисту для відновлення порушених прав, що знайшло своє відображення в законному та обґрунтованому рішенні суду першої інстанції.

Вважає, що нехтування правами всіх співвласників шляхом «вибіркового» запрошення на загальні збори, систематичного порушення процедур проведення загальних зборів та наступне виправдування «підтримкою більшості» осіб, залучених до зборів, приводить до авторизації влади правлінням ОСББ, прийняття ним свавільних рішень та неможливості співвласникам впливати на прийняття рішень й реалізовувати свої права, тому не може становитися звичайною практикою при розгляді такого вид правовідносин.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 11.10.2023 здійснено запит матеріалів справи №908/353/22 із Господарського суду Запорізької області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

16.10.2023 матеріали справи №908/353/22 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.10.2023 апеляційну скаргу залишено без руху. Надано скаржнику строк - протягом 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали на усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.11.2023 (у складі колегії суддів: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.) відкрито апеляційне провадження за скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборний 96" на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.08.2023 у справі №908/353/22; судове засідання з розгляду апеляційної скарги призначено на 30.01.2024.

В судовому засіданні 30.01.2024 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 20 ГПК України, якою визначено категорії справ, що відносяться до юрисдикції господарських судів, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Відповідно до інформаційної довідки № 5003207632494-9115978625 від 10.01.2022 ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .

Адресом реєстрації місця проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорта на його ім`я.

15.03.2020 відбулися Загальні збори співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборний 96", які оформлені протоколом Загальних зборів від 15.03.2020, з наступним порядком денним:

1. Вибори голови та секретаря зборів.

2. Про передачу функцій повністю з управління багатоквартирним будинком об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Соборний 96" з " 01" червня 2020 року.

3. Визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників ОСББ "СОБОРНИЙ 96".

4. Про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг.

5. Про визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління, затвердження штатного розкладу ОСББ "Соборний 96".

Як вбачається з тексту протоколу Загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборний 96":

- загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 осіб, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку становить 7948,6 кв.м.;

- загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 осіб, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку становить 6193,11 кв.м.

У загальних зборах узяли участь особисто та/або через представників співвласники:

- в кількості 154 осіб, яким належить 4880,31 кв.м. площі у багатоквартирному будинку АДРЕСА_5 ;

- в кількості 102 осіб, яким належить 3742,92 кв.м. площі у багатоквартирному будинку АДРЕСА_6 .

Протоколом Загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборний 96" оформлені зокрема рішення з першого питання щодо обрання Голови зборів та секретаря зборів, з другого питання щодо передачі функції повністю у управління багатоквартирним будинком Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Соборний 96" з 01.06.2020, з третього питання вирішено визначити розміри щомісячних внесків співвласників на утримання будинку та прибудинкової території, встановлено кінцевий термін оплати щомісячного внеску, встановлено нарахування та стягнення пені, встановлено, що у випадку неможливості визначення точної площі квартири, розмір внеску щодо такої квартири розраховується виходячи з площі найближчої квартири, точка площа, якої відома, розташованої безпосередньо над чи під вказаною першою квартирою, збільшеної на 2 кв.м., по четвертому питанню було вирішено з метою ефективного управління комунальним господарством будинку кожним співвласником багатоквартирного будинку укладати самостійно індивідуальні договори з виконавцями комунальних послуг, по п`ятому питанню було вирішено затвердити встановлений розмір матеріального заохочення голови правління і членів правління та затвердити штатний розклад, запропонований правлінням ОСББ "Соборний 96", що додається до протоколу Загальних зборів.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що ініціативною групою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборний 96" недотримано порядку повідомлення усіх власників про проведення установчих зборів, що є порушенням вимог статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", у зв`язку з чим позивач був позбавлений можливості реалізувати свої права, як співвласник майна будинку по АДРЕСА_5 здійснити вплив на результати голосування, а отже, свідчить про незаконність рішення загальних зборів від 15.03.2020.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Згідно зі статтею 385 Цивільного кодексу України власники квартир для забезпечення експлуатації багатоквартирного житлового будинку, користування квартирами та спільним майном житлового будинку можуть створювати об`єднання власників квартир (житла). Таке об`єднання може бути створено також власниками житлових будинків. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту й закону.

Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, далі ОСББ - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання (ч. 4 ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Отже, вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Згідно з п. 8 ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

В силу приписів статті 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління.

Із змісту статті 10 цього Закону, зокрема, слідує, що органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Для керівництва поточною діяльністю об`єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених статутом. Правління є виконавчим органом об`єднання і підзвітне загальним зборам.

Порядок скликання та проведення установчих зборів об`єднання регулюється, зокрема, ст.6 Закону "Про ОСББ".

За змістом ч. 4 ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" повідомлення про проведення зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", а саме в частинах 3, 4, 5 статті 10 визначено, що збори співвласників можуть скликатися ініціативною групою у складі не менше трьох співвласників або управителем, обраним відповідно до цього Закону. Повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду багатоквартирного будинку. Повідомлення про проведення зборів співвласників має містити інформацію про ініціатора проведення таких зборів, дату, місце та час їх проведення, порядок денний. До повідомлення про проведення зборів співвласників можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що будуть розглядатися на зборах.

Вказані норми права імперативно визначають порядок і спосіб повідомлення співвласників: форма повідомлення обов`язково письмова; повідомляється кожен співвласник; таке повідомлення вручається співвласникау або під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).

Пунктом 5 розділу ІІІ Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборний 96" визначено, що загальні збори скликаються і проводяться правлінням або ініціативною групою у складі не менше трьох співвласників. Правління (ініціативна група) не менше ніж за 14 днів до проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розпис або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення зборів зазначається: з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Тобто, Статут ОСББ не передбачає іншого способу повідомлення, ніж вручення під розписку або направлення рекомендованим листом.

Отже, неповідомлення чи неналежне повідомлення всіх без виключень співвласників про проведення загальних зборів є порушенням прав співвласників квартир пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку та інших прав визначених Законом.

У постанові Верховного Суду від 25.06.2019 по справі № 922/1500/18 викладено правовий висновок про те, що внаслідок недотримання ініціативною групою ОСББ порядку повідомлення саме всіх співвласників будинку про проведення засідання установчих зборів були безпосередньо порушені права співвласника нерухомого майна на добровільне волевиявлення та висловлення своєї думки з приводу створення ОСББ, які могли потенційно вплинути на результати голосування. У зв`язку з цим співвласник був позбавлений можливості реалізувати свої права як співвласника будинку та здійснити вплив на результати голосування.

Також вказано, що достатньою підставою для визнання незаконним рішення установчих зборів є виявлення самого факту недотримання ініціативною групою ОСББ порядку повідомлення певного співвласника будинку.

Частиною 4 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Указана норма права імперативно визначає порядок і спосіб повідомлення власників: форма повідомлення обов`язково письмова; повідомляється кожен власник; таке повідомлення вручається власнику або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 по справі №904/2796/17.

За приписами ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У матеріалах міститься копія листа отримання запрошення на загальні збори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборний 96", адреса пр. Соборний, 96, від 15.03.2020. Де під номером 29 зазначено: ОСОБА_1 , 17, 67, 93, 0,85%, Свідоцтво про право власності № 215 від 30.04.1999 та підпис.

У зазначеному листі отримання запрошення на загальні збори відсутня інформація на які саме збори запрошувались співвласники за Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборний 96", адреса пр. Соборний, 96.

Висновками експерта від 05.06.2023 № СЕ-19/108-23/7476-ПЧ встановлено, що:

- відповісти на запитання: "Чи виконано підпис від імені особи - ОСОБА_1 , від імені якої зазначено підпис у документі - Листі отримання запрошення на загальні збори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборний 96", аркуш справи 49, у графі " ОСОБА_1 ; 17; 67,93; 0,85%; Свідоцтво про право власності № 215 від 30.04.1999 р." - "тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?" не виявилось можливим через неспівставність досліджуваних підписів зі зразками підпису ОСОБА_1 .

- запитання: "Чи виконано підпис від імені особи ОСОБА_1 у графі " ОСОБА_1 ; 17; 67,93; 0,85%; Свідоцтво про право власності № 215 від 30.04.1999 р." під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)?" не вирішувалось, у зв`язку із тим, що не встановлено виконавця досліджуваного підпису, який міститься у першій колонці "підпис" на другому аркуші листа отримання запрошення на загальні збори об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборний 96" у рядку № 29 " ОСОБА_1 17 67,93 0,85% Свідоцтво про право власності № 215 від 30.04.1999" та досліджуваного підпису, який міститься у другій колонці "підпис" на другому аркуші листа отримання запрошення на загальні збори об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборний 96" у рядку № 29 " ОСОБА_1 17 67,93 0,85% Свідоцтво про право власності № 215 від 30.04.1999".

Враховуючи, що основні вимоги, які пред`являються до порівняльного матеріалу - це не тільки наявність вільних, умовно-вільних та експериментальних зразків почерку, підписів, що підлягають ідентифікації, а й їх порівнювальність, тобто можливість співставлення графічного матеріалу, неможливість експерта надати відповідь на перше запитання свідчить про те, що досліджуваний та експериментальний підписи зовсім є різними.

Таким чином, підпис вчинений у першій колонці «підпис» та у другій колонці «підпис» на другому аркуші листа отримання запрошення на загальні збори об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний 96» у рядку № 29 « ОСОБА_1 17 67,93 0,85% Свідоцтво про право власності № 215 від 30.04.1999 р.», більш вірогідно не має нічого спільного з підписом ОСОБА_1 .

Твердження Відповідача, викладені в апеляційній скарзі, що надані ним докази належного повідомлення Позивача про проведення загальних зборів, є більш вірогідними, ніж докази надані Позивачем на їх спростування, є безпідставними, оскільки наданий ним «Лист отримання запрошення на загальні збори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «СОБОРНИЙ 96» не відповідає критеріям належності, допустимості, достовірності та вірогідності доказів.

Так, цей документ не містить послання, на які саме загальні збори були запрошені співвласники багатоквартирного будинку. На ньому від руки проставлена дата « 15.03.2020 р.», проте не можливо достовірно встановити, чи то є дата проведення загальних зборів, чи то дата повідомлення співвласників будинку, не зрозуміло коли фактично вона проставлена.

Частина четверта статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачає, що повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів Такий порядок застосовується і під час проведення загальних зборів.

Отже, якщо припустити, що 15.03.2020 співвласники були повідомленні про проведення загальних зборів, то таке повідомлення здійснено з порушенням встановленого законодавством та Статутом 14-денного строку, на ознайомлення з порядком денним.

Крім того, цей документ не відомо ким складено, тобто не зрозуміло, які особи (члени правління, ініціативна група або якісь інші особи) та з якою метою збирали підписи.

Відсутність підпису осіб, які відповідають за достовірність змісту та дотримання порядку повідомлення співвласників, не дозволяють перевірити дотримання процедури повідомлення співвласників про час, дату проведення загальних зборів та проекту порядку денного.

Відповідач у відзиві повідомив, що на вхідних дверях під`їздів були розміщенні оголошення про проведення зборів, які були ідентичні запрошенням. Також зазначив, що рекомендованими листами запрошення на загальні збори не надсилалися в зв`язку з тим, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборний 96" в лютому та березні 2020 року не розпочинало свою роботу і у ОСББ були відсутні кошти для здійснення поштових відправлень.

Отже, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення ОСОБА_1 , як одного зі співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_5 про проведення загальних зборів об`єднання 15.03.2020 у встановлений Законом та Статутом спосіб, оскільки не містять доказів направлення письмового повідомлення співвласнику поштовим відправленням (рекомендованим листом) або його вручення співвласнику під розписку.

Згідно з частинами 7, 9 ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників.

Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачають необхідність повідомлення про час та місце проведення загальних зборів кожного співвласника, а не лише тих співвласників, кількість яких достатня для кворуму.

Тому процедура повідомлення ініціативною групою ОСББ усіх співвласників будинку, дотримання якої є свідченням правомірності проведення зборів, не ставиться Законом в залежність від можливості/неможливості впливу голосу певної особи на сам результат голосування.

Таким чином, свідченням незаконності прийняття загальними зборами спірного рішення є недотримання ініціативною групою ОСББ належного порядку повідомлення усіх без винятку співвласників будинку про проведення загальних зборів. Це не потребує та не ставиться в залежність від дослідження обставини впливу голосу певної особи на сам результат голосування. Вплив на прийняття рішення не обмежується лише голосуванням, він може здійснюватися і шляхом переконання "За" чи "Проти" прийняття певного рішення співвласниками.

Відтак, суд дійшов правильного висновку, що ініціативною групою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборний 96" недотримано порядку повідомлення усіх власників про проведення установчих зборів, що є порушенням вимог статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", у зв`язку з чим позивач був позбавлений можливості реалізувати свої права, як співвласник майна будинку по АДРЕСА_5 здійснити вплив на результати голосування, а отже, свідчить про незаконність рішення загальних зборів від 15.03.2020.

Відповідно до заяв по суті Позивача останній зазначив, що його права були порушені тим, що його не було запрошено на загальні збори, внаслідок чого він не міг висунути пропозиції щодо альтернативного підходу до вирішення питань порядку денного, висловити свою позицію стосовно управління спільним майном, вплинути своїми доводами щодо формування розміру тарифу та порядку його розрахунку та затвердження.

Під час розгляду справи у суді Позивач зазначив, що оскільки не проживав у своїй квартирі, то не знав про створення об`єднання співвласників, через те, що не був запрошений до участі в установчих зборах та не голосував за створення цього об`єднання. Та тільки з позовної заяви по справі № 331/6332/21 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги, Позивач дізнався про наявність цього об`єднання співвласників та рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний 96»

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про те, що спірне рішення не порушує прав позивача, є необґрунтованими, оскільки на засіданні загальних зборів 15 березня 2020 року розглядалися не лише кадрові питання, а й питання діяльності об`єднання, в тому числі звіт голови правління про роботу за поточний рік, фінансові питання, які у будь-якому разі стосуються кожного співвласника, тому кожен з них має право на добровільне волевиявлення та висловлення своєї думки з приводу тих чи інших питань діяльності об`єднання, у зв`язку з чим неналежне повідомлення співвласника про проведення загальних зборів свідчить про позбавлення його можливості реалізувати свої права як співвласника багатоквартирного будинку і здійснити вплив на результати голосування.

У апеляційній скарзі Відповідач посилається на те, що скасування рішення загальних зборів ОСББ «Соборний 96» оформленого Протоколом № 1 від 15 березня 2020 року, приведе до порушення балансу інтересів більшості співвласників, але не доводить яким чином та що саме порушить інтереси співвласників, бо скасування вищевказаного рішення не змінює прав та обов`язків співвласників у поточному часі, а лише приведе до повторного обговорювання та голосування з зазначених питань, що є зазвичай поширеною практикою вирішення спірних питань. До того ж ці питання повинні розглядатися під час обов`язкових щорічних загальних зборів співвласників.

Отже, Позивачем обрано збалансований спосіб захисту для відновлення порушених прав, що знайшло своє відображення в законному та обґрунтованому рішенні суду першої інстанції.

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що Позивач шляхом часткової оплати у вересні 2020 року, січні, лютому та березні 2021 року визнав рішення, викладене в протоколі № 1 від 15.03.2020 Загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирних будинків про сплату внесків та зборів, є передчасними, оскільки у квитанціях для сплати внесків на управління багатоквартирного будинку не було посилання на вищезазначене рішення та протокол Загальних зборів № 1 від 15.03.2020. До того ж, квитанції було виписані не на ім`я власника квартири - Позивача ( ОСОБА_1 ), а на іншу особу ОСОБА_2 .

Крім того, при проведенні 15 березня 2020 року Загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний 96» не було необхідної кількості голосів співвласників (кворуму) для прийняття рішення "Визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників ОСББ «Соборний 96»", що також було самостійною підставою для звернення з позовом про визнання недійсними та скасування такого рішення.

Так, відповідно до п. 8 розділу III Статуту ОСББ «Соборний 96» рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів.

Пунктом 3 Розділу III Статуту ОСББ визначено питання, вирішення яких належить до виключної компетенції загальних зборів, у т.ч. визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Відповідно до імперативної норми частини 14 статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (у редакції станом на 15.03.2020) рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів, при тому, що кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки у загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Аналогічні норми передбачені Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», п. 7 ч. 2 ст. 10 якого відносить до повноважень зборів співвласників прийняття рішень про визнання переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком

Відповідно до ч. 6 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежилих приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рішень з питань, зазначених у пунктах 2, 3 і 9 частини другої цієї статті, які вважаються прийнятими зборами співвласників, якщо за них проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.

Як вбачається з тексту протоколу Загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборний 96":

- загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 осіб, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку становить 7948,6 кв.м.;

- загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 осіб, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку становить 6193,11 кв.м.

Тобто, загальна кількість співвласників ОССБ «Соборний 96» становить - 345, загальна площа квартир та нежитлових приміщень - 14 141,71 кв.м.

У загальних зборах узяли участь особисто та/або через представників співвласники:

- в кількості 154 осіб, яким належить 4880,31 кв.м. площі у багатоквартирному будинку АДРЕСА_5 ;

- в кількості 102 осіб, яким належить 3742,92 кв.м. площі у багатоквартирному будинку АДРЕСА_6 .

Письмове опитування не проводилось.

За прийняття рішення по третьому питанню про затвердження розміру внесків і платежів проголосувало:

- співвласників будинку АДРЕСА_5 : «за» - 154 співвласника, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 4 880,31 кв.м.,

- співвласників будинку АДРЕСА_6 : «за» - 102 співвласника, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 3742,92 кв.м.,

Загальна кількість: «за» 256 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 8 623,23 кв.м.

Отже, якщо враховувати окремо по кожному будинку взяли участь у зборах та проголосували: по будинку АДРЕСА_5 проголосувало 61,4 % співвласників; будинку АДРЕСА_6 - 60,44 %; всього по ОСББ «Соборний 96» - 60,98 %.

Таким чином, за рішення про затвердження розміру внесків на утримання будинку та прибудинкової території на Загальних зборів проголосували більше половини, однак менше двох третин загальної кількості співвласників, тобто необхідної кількості голосів (кворуму) для прийняття рішення не було.

Доказів проведення письмового опитування з цього питання Відповідач не надав.

Отже, рішення загальних зборів про "Визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників ОСББ «Соборний 96», оформлене протоколом № 1 від 15.03.2020, не може вважатися прийнятими та дійсним, тому підлягає скасуванню, що є самостійною підставою для задоволення позовних вимог.

Посилання заявника апеляційної скарги на судову практику - постанову КЦС ВС України у справі № 209/2128/19 - є недоречним, оскільки в цій справі судами встановлено, що в Загальних зборах ОСББ прийняло участь в голосуванні 442 особи - 72,8% (у т.ч. шляхом опитування), а статутом ОСББ «Олімп-плюс» не передбачено прийняття рішень щодо визначення розміру внесків двома третинами загальної кількості усіх співвласників. Тобто, у цьому випадку для вирішення питання про затвердження розміру внесків достатньо більше половини загальної кількості усіх співвласників.

При цьому суд касаційної інстанції зазначив, що питання правомірності прийняття рішення загальних зборів щодо затвердження розміру внесків на управління будинків неодноразово було предметом дослідження та правового аналізу Верховного Суду, у т.ч. у постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 679/49/16-ц, де судами встановлено що за прийняття рішень на зборах 2015 та 2016 року проголосувало більше 2/3 загальної кількості усіх співвласників, а отже рішення вважається прийнятим.

Разом з тим Верховний Суд наголосив, що при вирішенні питання правомірності прийняття рішення загальних зборів щодо затвердження розміру внесків на управління будинків судам слід керуватися законодавством, яке регулює порядок забезпечення співвласниками багатоквартирного будинку утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку та статутом ОСББ. Встановлення наявності чи відсутності порушень залежить від кожної конкретної справи з урахуванням її фактичних обставин та наданих сторонами доказів.

Посилання на інші судові рішення Верховного Суду є також недоречними, оскільки мають місце різні фактичні обставини справи.

Так, у постанові від 16.08.2023 № 904/1711/22 Верховним Судом було зроблений висновок, що враховуючи, що судами попередніх інстанцій встановлено факт направлення ОСББ рекомендованого листа ПП "Євроклімат Дніпро" про проведення загальних зборів, а також факт присутності на зборах представника ПП "Євроклімат Дніпро", Верховний Суд погоджується з доводами ОСББ про те, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення зборів, а також про порядок денний, а отже, висновки судів попередніх інстанцій про порушення порядку такого повідомлення є помилковими (п. 61).

В постанові Верховного Суду від 20.04.2023 у справі № 914/2547/21 судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач не був співвласником ОСББ ні на момент прийняття оскаржуваних рішень, ні на момент судового розгляду спору, а безпосередньо сам позов стосувався рішення, яким були припинені повноваження Позивача як члена виконавчого органу ОСББ.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Під час розгляду апеляційної скарги до суду позивачем подано заяву про стягнення з ОСББ «Соборний 96» 3500,00 грн витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Колегія суддів вважає цю заяву такою, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За приписами п.12 ч.3 ст.2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалено судове рішення.

Відповідно до частин 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

З урахуванням вищезазначених вимог закону, при визначені розміру правничої допомоги Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 27.01.2022 у справі №910/6360/20, від 17.01.2023 у справі №911/1388/16).

Відповідно до частини 4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частинами 1 та 2 ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

За приписами частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На необхідності розподілу судових витрат в суді апеляційної інстанції (орієнтовний розмір 10000, 00 грн.) позивачем заявлено у відзиві на апеляційну скаргу, також до судового засідання - 24.01.2024 позивачем подано письмову заяву про стягнення з відповідача 3500 грн, до якої додано відповідні докази.

Отже, позивачем дотримано строки подання відповідних доказів на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, визначених ч.8 ст.129 ГПК України.

На підтвердження понесених витрат на послуги адвоката позивач надав договір про надання правової допомоги № 29/12-01 від 29.12.2021 (суду першої інстанції - а.с.92-93, т.1), акт здачі=приймання послуг від 15.12.2023, рахунок № 04 від 15.12.2023, копія платіжної інструкції №2MYY-5JZK-91TG-GLKP від 27.12.2023.

Так, згідно п.1 Договору про надання правової допомоги № 29/12-01 від 29.12.2021, укладеного між ОСОБА_1 (клієнт) та адвокатом Волновою Юлією Михайлівною (адвокат) в порядку та на умовах, визначених цим договором, клієнт доручає адвокату, а адвокат відповідно до чинного законодавства в Україні приймає на себе обов`язки надати професійну правничу допомогу (юридичні послуги) у справі з позовом до ОСББ «Соборний 96» про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний 96» (код ЄДРПОУ 43498738) оформленого протоколом №1 загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний 96» від 15.02.2020.

Згідно з п.4, 5 договору орієнтовна плата за надання професійної правничої допомоги за цим договором визначається сторонами в розмірі 20 000 грн, є гонораром адвоката та остаточно визначається по факту надання послуг.

Загальна вартість наданих послуг визначається сторонами згідно вартості, вказаній в додатку до цього договору, залежно від фактично наданої конкретної юридичної послуги та вказується в акті здачі-приймання послуг. Акт здачі-приймання послуг одночасно є розрахунком (детальним описом) послуг, наданих адвокатом, підтверджує обсяг наданих послуг і їх вартість.

Так, адвокатом Волновою Ю.М. згідно акту здачі-приймання послуг від 15.12.2023 №04 були надані наступні послуги: підготовка відзиву на апеляційну скаргу на рішення господарського суду Запорізької області від 23.08.2023 у справі №908/353/22, вартістю 3500 грн.

На оплату цих послуг адвокатом виставлений рахунок №04 від 15.12.2023, який повністю оплачений позивачем 27.12.2023 згідно платіжної квитанції №2MYY-5JZK-91TG-GLKP від 27.12.2023.

Як вбачається з матеріалів справи в суді апеляційної інстанції інтереси ОСОБА_1 представляла адвокат Волнова Ю.М. згідно свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 537 від 20.12.2005 та ордером на надання правничої (правової) допомоги серії АР №1077862 від 11.01.2022 на його ім`я (а.са.34, т.1).

Матеріалами справи підтверджується складання відзиву адвокатом Волновою Ю.М.

З урахуванням приписів ч.4 ст.129 ГПК України та враховуючи, що рішення першої інстанції залишено без змін, а відтак, відбулось на користь позивача, судові витрати мають бути покладені на відповідача у справі.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що відповідачем розмір витрат позивача на правничу допомогу не заперечено, відповідного клопотання про їх зменшення суду не подано.

Відтак, вирішуючи питання чи є розмір витрат позивача на правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, з урахуванням принципу співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, обсягом та змістом наданих адвокатських послуг і виконаних робіт, а також відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, суд апеляційної інстанції зазначає, що розмір витрат на правничу допомогу є обґрунтованим і розумним, документально доведеним, відтак, заявлена сума витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції має бути покладена по відповідача у повному обсязі 3500,00 грн.

Враховуючи наведені обставини, слід присудити до стягнення з відповідача на користь позивача 3500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборний 96" на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.08.2023 у справі №908/353/22 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 23.08.2023 у справі №908/353/22 - залишити без змін.

Судові витрати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборний 96" за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборний 96" на користь ОСОБА_1 3500,00 грн (три тисячі п`ятсот гривень 00 копійок) витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 12.02.2024.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков