Рішення

від 07.02.2024 по справі 904/6366/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2024м. ДніпроСправа № 904/6366/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Лєшукової Н.М., розглянув спір

за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.

до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Рассвет-24", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.

про стягнення заборгованості у сумі 1 286 083,98 грн.

Представники:

від позивача Шульга Д.В.

від відповідача не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 532 378,21 грн., що складають суму заборгованості за спожиту теплову енергію, 196 171,38 грн. - інфляціїї грошових коштів, 40 952,00 грн. - річних, 478 615,92 грн. - пені, 37 966,47 грн. - штрафу.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Подана позовна заява містить клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотання про повернення надмірно сплаченої суми судового збору в розмір 150,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 573 від 07.10.2013 в частині повної та своєчасної оплати за поставлену теплову енергію.

07.02.2024 від позивача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про закриття провадження у справі, щодо основної заборгованості в сумі 10000 грн., яка була перерахована відповідачем під час розгляду справи, та повернення із державного бюджету, сплаченого позивачем суми судового збору в цій частині.

У межах визначеного законом строку, сторонам була надана можливість скористатись своїми правами на подання заяв по суті справи з документальним обґрунтуванням.

Відповідач відзив на позов не надав, у судові засідання 09.01.2024, 24.01.2024 та 07.02.2024 повноважний представник підприємства останнього не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи № 904/6366/23, на адресу останнього, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських, формувань надсилались ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2023, від 09.01.2024 та від 24.01.2024.

Конверт з ухвалою від 11.12.2023 повернуто до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що неотримання відповідачем листів з ухвалами суду та повернення їх до суду з відмітками "за закінченням терміну зберігання" є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто, є власною волею відповідача.

За приписами пунктів 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що другий відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2023 відкрито провадження у справі № 904/6366/23, її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено справу до розгляду по суті на 09.01.2024 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 08.01.2024).

05.01.2024 через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, у задоволенні якого господарським судом відмовлено, про що постановлено ухвалу від 08.01.2024.

09.01.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Крім того, у зазначеному клопотанні позивач просить про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції через підсистему відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Ухвалою від 09.01.2024 господарським судом задоволено зазначене вище клопотання позивача та відкладено розгляд справи до 24.01.2024.

24.01.2024 господарським судом відкладено розгляд справи до 07.02.2024, про що постановлено відповідну ухвалу.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

07.02.2024 у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (стаття 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

УСТАНОВИВ:

Предметом доказування є обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді в частині повної та своєчасної оплати за поставлену теплову енергію.

07.10.2013 Державним підприємством "Криворізька теплоцентраль" правонаступником якого є Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" (далі - теплопостачальна організація, продавець) та Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Рассвет-24" (далі - споживач, покупець) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 573 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1. якого теплопостачальна організація продавець бере на себе зобов`язання постачати споживачеві - покупцю теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач-покупець зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Сторони зобов`язуються керуватись цим договором, чинним законодавством України та наступними правовими і нормативно-технічними документами: Законом України "Про житлово-комунальні послуги"; Законом України "Про теплопостачання"; Правилами технічної експлуатації електричних станцій і мереж ГКД34-20.507-2003; Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж № 71 від 14.02.2007; Правилами користування тепловою енергією, затверджені Постановою КМУ № 1198 від 03.10.2007; Рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 343 від 12.10.2011 (пункт 1.2. договору).

Згідно з пунктом 2.1. договору теплова енергія постачається споживачу-покупцю в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби:

- опалення та вентиляцію - в період опалювального періоду;

- гаряче водопостачання - протягом року.

Розділом 3 договору визначені права та обов`язки споживача-покупця, зокрема, обов`язок виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором (підпункт 3.2.5. пункту 3.2. договору).

Відповідно до підпунктів 4.2.1., 4.2.5. пункту 4.2. договору теплопостачальна організація зобов`язана: забезпечити протягом зазначеного в договорі часу безперервне (за винятком нормативно встановлених перерв), або за затвердженими уповноваженими органами місцевого самоврядування режимом постачання теплової енергії для потреб опалення, гарячого водопостачання, вентиляції, кондиціювання та інші технологічні потреби; виписувати рахунки споживачеві для оплати спожитої ним теплової енергії у звітному періоді не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, а також направляти акти здачі-прийняття послуг, які підтверджують обсяг отриманої теплової енергії та які повинні бути повернуті в підписаному або в не підписаному вигляді до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку, у разі їх відсутності розрахунковим способом (пункт 5.1 договору).

Згідно з пунктами 6.1., 6.2., 6.3. розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.

Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Оплата за теплову енергію здійснюється споживачем-покупцем виключно грошовими коштами відповідно до встановлених тарифів шляхом 30 (тридцяти) відсоткової попередньої оплати вартості планових обсягів споживання теплової енергії за 5 (п`ять) днів до початку здійснення споживання. Решта 70 (сімдесят) відсотків вартості планових обсягів споживання теплової енергії сплачується споживачем-покупцем протягом місяця споживання теплової енергії. Кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором.

Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 20-ого числа місяця, наступного за місяцем споживання теплової енергії.

Тариф на постачання теплової енергії з 01.10.2011 складає 256,25 грн. за 1 Гкал з ПДВ.

Відповідно до пункту 10.1. договору останній набуває чинності з моменту фактичного надання послуг з теплопостачання та діє до 14.10.2014, керуючись частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України.

Договір припиняє свою дію у випадках: закінчення строку, на який він був укладений; взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття відповідного рішення господарським судом; ліквідації однієї із сторін.

Припинення дії договору не звільняє споживача від обов`язку повної сплати за спожиту теплову енергію (пункт 10.2. договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією із сторін (пункт 10.3. договору).

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку.

Так, жодна із сторін письмово на виявила бажання припинити дію договору. Відтак, договір купівлі-продажу теплової енергії № 573 від 07.10.2013 був чинним протягом спірного періоду.

У Додатку № 1 до спірного договору визначені обсяги та порядок постачання теплової енергії споживачу в опальний період. Так, за змістом пункту 1 додатку, приєднане (максимальне) теплове навантаження Q=0,9794 Гкал/год., в тому числі на опалення Q0=0,6003 Гкал/год.

На виконання рішень виконавчого комітету Криворізької міської ради № 466 від 16.09.2020 "Про початок опалювального сезону 2020/2021 років" та № 119 від 17.03.2021 "Про закінчення опалювального сезону 2020/2021 років" позивачем своєчасно розпочато та вчасно закінчено опалювальні сезони 2020-2021 рр. у м. Кривому Розі.

Як вбачається з матеріалів справи, виконуючи умови договору позивач у період з січня по квітень 2021 поставив відповідачеві теплову енергію на загальну суму 920 599,03 грн., що підтверджується актами прийняття-передачі теплової енергії (надання послуг) (а.с. 33-36).

Вказані акти підписані споживачем без зауважень.

Факт поставки теплової енергії підтверджується, окрім іншого, актами подачі та припинення подачі теплоносія на будинок № 17 на вул. Івана Авраменка у місті Кривий Ріг (а.с. 32).

Відповідач зобов`язання щодо оплати спожитої теплової енергії виконав частково, сплативши лише 388 220,82 грн., внаслідок чого утворилася заборгованість в загальному розмірі 532 378,21 грн.

До того ж, 01.11.2022 Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" (далі - підприємство) та Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Рассвет-24" (далі - боржник) укладено договір № 38 про реструктуризацію заборгованості за теплову енергію, відповідно до пункту 1.1. якого з 01.11.2022 підприємство надає боржнику розстрочку у погашенні заборгованості за теплову енергію, що утворилась за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 573 від 07.10.2013, яка станом на 01.11.2022 складає 651 878,21 грн.

Щомісячна сума платежу з погашення реструктуризованої заборгованості на період з 01.11.2022 по 30.11.2023 становить 54 323,18 грн.

Відповідно до підпункту 2.2.2. пункту 2.2. договору про реструктуризацію підприємство має право, зокрема, у разі прострочення боржником оплати обов`язкової щомісячної суми, згідно умов Розділу 1 цього договору, більше, як на 30 календарних днів, в односторонньому порядку розірвати цей договір та без попередження боржника звернутися до суду щодо примусового стягнення заборгованості.

Згідно з пунктом 2.3. договору про реструктуризацію боржник зобов`язаний, зокрема, забезпечити своєчасне погашення боргу за теплову енергію, а саме щомісячно здійснювати погашення реструктуризованої заборгованості відповідно до п. 1 цього договору.

Крім того, за приписами пункт 4.6. договору про реструктуризацію у разі порушення боржником зобов`язань, викладених в абзаці 1 пункту 2.3. цього договору, а саме щомісячної несплати реструктуризованої заборгованості, підприємство має право звернутися до суду для стягнення заборгованості в примусовому порядку з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Листом № 6667/30 від 24.08.2023 позивач повідомив відповідача про розірвання договору про реструктуризацію заборгованості за теплову енергію № 38 від 01.11.2022 відповідно до підпункту 2.2.2. в односторонньому порядку у зв`язку з порушенням ЖБК "Рассвет-24" пунктів 1.2., 2.3. вказаного договору (а.с. 67-68) та звернувся з позовом до суду за захистом своїх порушених прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Однією із підстав виникнення цивільних права та обов`язків є договір.

Згідно з частинами 1, 2 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Як вже було зазначено вище, пунктом 6.3. договору сторони погодили, що остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 20-ого числа місяця, наступного за місяцем споживання теплової енергії.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів виконання зобов`язання щодо здійснення розрахунків в сумі 522378,21 грн. відповідач на момент розгляду спору не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення зазначеної вище суми основного боргу слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

До того ж, слід зазначити про те, що до клопотання про закриття провадження у справі в частині вимог, позивачем залучено копію платіжного доручення №@2PL900786 від 24.12.2023, із якого вбачається, що після звернення позивача з даним позовом до суду, відпоідачем здійснено часткове погашення заборгованності сумі 10000 грн.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України факт погашення відповідачем суми основного боргу після звернення позивача з позовом до суду, є підставою для закриття провадження у відповідній частині вимог, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

При викладених обставинах, провадження у справі щодо вимог про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 10000 грн. підлягає закриттю.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, позивач заявив до стягнення з відповідача річні у розмірі 40 952,00 грн. за загальний період прострочення з 21.03.2021 по 09.11.2023 та інфляцію грошових коштів у розмірі 196 171,38 грн. за загальний період прострочення з березня 2021 по листопад 2023.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляді обов`язку сплатити неустойку.

У підпункті 7.2.7. пункту 7.2. договору сторони узгодили, що за порушення строків сплати за отриману теплову енергію стягується пеня у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, за які допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцяти) днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної суми. Період, за який нараховуються штрафні санкції, становить три роки. Строк позовної давності, щодо стягнення штрафних санкцій, встановлено у три роки.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, останнім до стягнення заявлені пеня за загальний період прострочення з 21.03.2021 по 09.11.2023 в сумі 478 615,92 грн. та штраф у сумі 37 966,47 грн.

Щодо нарахованих та пред`явлених до стягнення з відповідача річних, інфляції грошових коштів, пені та штрафу слід зазначити таке.

Закон України "Про житлово-комунальні послуги" регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до статті Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (частина 1 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 " визначено, що відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" Кабінет Міністрів України постановляє: "Установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі -COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 квітня 2023 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (№ 530-1Х) на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Крім того, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022 (затвердженого Законом № 2102-ІХ від 24.02.2022) введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, і станом на момент звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом по даній справі триває.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх не оплати або оплати не в повному обсязі.

Відповідно до приписів статей 2, 3 Закону України "Про кооперацію" кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. Метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

Загальними зборами членів Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Рассвет-24", протокол від 08.10.2016, затверджено Статут підприємства останнього (у новій редакції).

Згідно з пунктом 1.2. Статуту Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Рассвет-24" є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між членами Кооперативу. Напрямок діяльності кооперативу: управління нерухомим майном.

Метою діяльності Кооперативу, є задоволення економічних, соціальних, житлових, побутових та інших потреб членів Кооперативу (та членів їх сімей) на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів; підвищення життєвого рівня членів Кооперативу.

У відповідності з головною метою, предметом діяльності Кооперативу є:

- забезпечення реалізації прав членів Кооперативу на володіння і користування спільним майном;

- забезпечення належного утримання будинку та прибудинкової території;

- сприяння власникам в отриманні житлово-комунальних послуг належної якості за обґрунтованими цінами;

- забезпечення виконання членами Кооперативу своїх зобов`язань, пов?язаних з діяльністю Кооперативу (розділ ІІІ Статуту).

Так, мешканцями будинку створено неприбуткову організацію - обслуговуючий кооператив з метою забезпечення житлом членів кооперативу, належного утримання будинку, забезпечення в отриманні житлово-комунальних послуг.

Позивач, поставляючи за договором № 573 від 07.10.2013 теплову енергію, надавав саме житлово-комунальну послугу, оскільки вищезазначений договір має своїм предметом споживання теплової енергії саме для забезпечення умов проживання мешканців будинку.

Доказів того, що споживання за спірним договором відбувалося не лише мешканцями будинку, а і суб`єктами господарювання матеріали справи не містять.

З огляду на положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", та Постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 року № 206, в частині заборони на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних втрат, процентів річних на період дії карантину та в період дії воєнного стану, не підлягають задоволенню, як такі, що нараховані позивачем: річні за загальний період прострочення з 24.02.2022 по 09.11.2023; інфляція грошових коштів за загальний період прострочення з березня 2022 по листопад 2023; пеня за загальний період прострочення з 21.03.2021 по 09.11.2023 та штраф.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Центрального апеляційного господарського суду від 11.10.2023 у справі № 904/4176/22, від 12.06.2023 у справі № 904/4310/22, від 04.12.2023 у справі № 904/4188/22.

Після здійсненого судом перерахунку до стягнення підлягають річні за загальний період прострочення з 21.03.2021 по 23.02.2022 в сумі 13 134,68 грн. та інфляція грошових коштів за загальний період прострочення з березня 2021 по лютий 2022 в сумі 45 814,11 грн.

Щодо розподілу судових витрат, господарський суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 1, 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено підстави для повернення судового збору, зокрема, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Як вже зазначалось вище, при зверненні з позовом до суду та у клопотанні про закриття провадження у справі, позивач просить повернути надмірно сплачений судовий збір та судовий збір, сплачений від суми провадження відносно якої підлягає закриттю.

Відносно вказаних клопотань, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як вбачається із матеріалів справи, при подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 19 441,26 грн. згідно з платіжними інструкціями в національній валюті № 3364 від 21.08.2023 на суму 14 846,50 грн. та № 5741 від 24.11.2023 на суму 4 594,76 грн. (а.с. 6-7).

З огляду на викладене, та зважаючи на ціну позову (1 286 083,98 грн.), за подання якого підлягав сплаті судовий збір в сумі 19 291,26 грн., беручи до ваги закриття провадження у справі, відносно основного боргу в сумі 10000 грн., позивачу підлягає поверненню із державного бюджету України, 300 грн судового збору, в порядку, встановленому статтею 7 Закону України "Про судовий збір",

Розподіл судового збору здійснюється судом відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Рассвет-24" (50076, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Івана Авраменка, буд. 17; код ЄДРПОУ 21909022) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1; код ЄДРПОУ 00130850) 522 378,21 грн. - основного боргу, 13 134,68 грн. - річних, 45 814,11 грн. - інфляції грошових коштів та 8719,90 грн. - судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Загальна сума, що підлягає до стягнення, складає - 590046,90 грн.

Закрити провадження у справі в частині вимог про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 10000 грн.

Повернути Акціонерному товариству "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1; код ЄДРПОУ 00130850) із державного бюджету України судовий збір в розмірі 300,00 грн. (сто п`ятдесят гривень 00 коп.), перерахований відповідно до платіжних інструкцій в національній валюті № 3364 від 21.08.2023 на суму 14 846,50 грн. та № 5741 від 24.11.2023 на суму 4 594,76 грн., які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 12.02.2024.

Суддя І.Ф. Мельниченко