Рішення

від 12.02.2024 по справі 904/6391/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2024м. ДніпроСправа № 904/6391/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. розглянув спір

за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг, Дніпропетровської обл.

до Житлово-будівельного кооперативу "Жовтень-17", м. Кривий Ріг, Дніпропетровської обл.

про стягнення заборгованості у сумі 378 545,48 грн.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 362 000,00 грн., що складають суму заборгованості за спожиту теплову енергію за договором № 631 від 01.11.2021, за період 01.12.2021, 01.01.2023 - 28.08.2023, 11 617,49 грн. - пені, 9 548,63 грн. - річних, 25 379,36 грн. - інфляції грошових коштів.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуги з постачання теплової енергії в частині повної та своєчасної оплати.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою від 12.12.2024 господарським судом відкрито провадження у справі № 904/6391/23, її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

14.12.2023 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій останній зазначає про те, що останнім помилково не враховано здійснений відповідачем платіж за спірним договором на суму 30 000,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 699 від 27.11.2023, у зв`язку з чим просить зменшити розмір позовних вимог в частині стягнення основного боргу до 332 000,00 грн., решта позовних вимог залишилась незмінною.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Вказана заява приймається господарським судом до розгляду.

18.01.2024 від позивача через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення, в яких останнім повідомлено про здійснення відповідачем часткових оплат за спірним договором, у зв`язку з чим сума заборгованості за спожиту теплову енергію складає 99 999,97 грн.

23.01.2023 позивачем через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи доказів часткової оплати (платіжних доручень) відповідачем заборгованості за постачання теплової енергії.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Ухвалу суду про відкриття провадження у справі було надіслано на адресу відповідача засобами поштового зв`язку 14.12.2023.

Конверт з вказаною вище ухвалою було повернуто до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що неотримання відповідачем листа з ухвалою суду та повернення його до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто, є власною волею відповідача.

За приписами пунктів 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

З огляду на викладене та згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.

За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -

УСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору в частині повного та своєчасного здійснення розрахунків за надані послуги теплопостачання.

01.11.2021 Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" (далі - виконавець, позивач у даній справі) та Житлово-будівельним кооперативом "Жовтень-17" (далі - колективний споживач, відповідач у даній справі) укладено типовий договір № 631 з колективним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії, відповідно до пункту 1 якого виконавець зобов`язується надавати колективному споживачеві послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення (далі - послуга) відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а колективний споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати дану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Інформація про колективного споживача: 1) адреса: індекс 50081, область Дніпропетровська, район Покровський, населений пункт місто Кривий Ріг, мікрорайон 5-й Зарічний, номер будинку 82; 2) максимальне теплове навантаження будинку 0,4258 Гкал/год; опалювальна площа будинку 5 664,20 кв.м (пункт 3 договору).

Послуга надається за допомогою систем: за межами будинку (пункт 4 договору).

Будинок обладнано вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії: SKM-1, зав. № 035131, місце встановлення - підвал (пункт 5 договору).

Згідно з пунктом 6 договору виконавець забезпечує постачання теплоносія з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску.

Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до пункту 10 договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року № 315 (далі - Методика розподілу).

Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).

Розподіл між споживачами обсягу послуги, спожитої в будинку, здійснює колективний споживач/уповноважена особа.

Зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії щомісяця з 25 по 31 число з 8 по 17 год. здійснюється виконавцем у присутності колективного споживача або його представника, крім випадків, коли зняття таких показань здійснюється виконавцем за допомогою систем дистанційного зняття показань або колективний споживач щомісячно подає виконавцю звіт про фактичне споживання послуги з постачання теплової енергії згідно журналу обліку споживання послуги з постачання теплової енергії в термін з 25 числа по 31 число поточного місяця (пункт 15 договору).

Відповідно до пункту 17 договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

Станом на дату укладення цього договору тариф на теплову енергію становить 1 701,68 гривень за 1 Гкал з урахуванням ПДВ.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу з постачання теплової енергії виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію повідомляє про це колективному споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.

У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.

Плата виконавцю за послугу за цим договором визначається відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (Офіційний вісник України, 2019 рік, №71, ст. 2507), - в редакції її постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 року №1022, та Методики розподілу і розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання (пункт 18 договору).

Згідно з пунктом 19 договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Виконавець формує та надає колективному споживачу рахунок на оплату спожитої послуги не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.

Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою колективного споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживача (пункт 20 договору).

У пункті 21 договору визначено, що колективний споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком плати за спожиту послугу.

За бажанням колективного споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів (пункт 22 договору).

Відповідно до пункту 23 договору під час здійснення оплати колективний споживач зазначає розрахунковий період, за який вона здійснюється, та призначення платежу (плата за спожиту послугу, сплата пені, штрафів).

У разі коли колективним споживачем не визначено розрахунковий період або коли за зазначений колективним споживачем період виникла переплата, виконавець має право зарахувати такий платіж (його частину в розмірі переплати) в рахунок заборгованості такого споживача за минулі розрахункові періоди в разі її навності (за винятком погашення пені та штрафів, нарахованих споживачеві), а у разі відсутності такої заборгованості - в рахунок майбутніх платежів, починаючи з найближчих періодів від дати здійснення платежу.

Плата за послугу не нараховується за час перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (пункт 24 договору).

У пункті 26 договору сторонами узгоджено, що колективний споживач зобов`язаний, зокрема оплачувати спожиту послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені цим договором; забезпечити своєчасну підготовку будинку до експлуатації в осінньо-зимовий період; у разі несвоєчасного здійснення платежів за послугу сплачувати пеню в розмірах, установлених цим договором; дотримуватися вимог нормативно-правових актів та укладеного договору.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (пункти 39, 40 договору).

Згідно з пунктом 41 договору припинення цього договору не звільняє сторони від обов`язку виконання зобов`язань, які на дату такого припинення залишилися невиконаними, зокрема перерахунок плати за послугу в разі її ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасно або надання послуги неналежної якості, здійснення остаточних нарахувань плати за послугу та остаточних розрахунків.

У разі зміни тарифу на теплову енергію з моменту його введення в дію застосовується відповідна нова ціна (вартість) послуги без внесення сторонами додаткових змін до цього договору (пункт 42 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку.

Також, матеріали справи не містять доказів про намір припинити дію договору, а отже, слід прийти до висновку, що типовий договір № 631 з колективним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.2021 був чинним протягом спірного періоду.

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України "Про теплопостачання" як суб`єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігрів питної води, інших господарських та технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі -продажу.

Вказаним Законом також передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (частини 4, 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання").

Згідно з рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 343 від 12.10.2011 "Про надання згоди на передачу окремих об`єктів теплопостачання від Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", а саме об`єкти теплопостачання у Довгинцівському, Жовтневому, Інгулецькому та Саксаганському районах міста.

Таким чином, виконавцем послуги з постачання теплової енергії для будинку № 82 за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, мікрорайон 5-й Зарічний є позивач Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль".

На виконання рішень Виконавчого комітету Криворізької міської ради № 490 від 22.09.2021 "Про початок опалювального сезону 2021/2022 років", № 158 від 23.03.2022 "Про закінчення опалювального сезону 2021-2022 років", № 760 від 28.09.2022 "Про початок опалювального сезону 2022/2023 років", № 338 від 22.03.2023 "Про закінчення опалювального сезону 2022/2023 років" позивачем своєчасно розпочато та закінчено опалювальні сезони 2021-2022, 2022-2023 у м. Кривому Розі.

На виконання умов спірного договору позивач у грудні 2021, січні та лютому 2023 поставив відповідачеві теплову енергію на загальну суму 453 090,38 грн. відповідно до актів передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг), які підписано та скріплено печатками сторін без заперечень (а.с. 35, 37, 39).

Факт поставки теплової енергії за період з грудня 2021 по лютий 2023 підтверджується актами подачі та припинення подачі теплоносія на житловий будинок № 82 по мікрн. 5-й Зарічний у місті Кривий Ріг (а.с. 29-30).

Відповідач неналежним чином виконав зобов`язання щодо оплати вартості послуг за поставлену теплову енергію, здійснивши розрахунки частково в сумі 353 090,41 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень № 699 від 27.11.2023 на суму 30 000,00 грн., № 657 від 04.07.2023 на суму 112 906,73 грн., № 696 від 07.11.2023 на суму 62 000,00 грн., № 718 від 20.12.2023 на суму 36 000,00 грн., № 712 від 14.12.2023 на суму 46 000,00 грн., № 719 від 20.12.2023 на суму 50 000,00 грн., № 720 від 25.12.2023 на суму 20 093,16 грн., № 724 від 08.01.2024 на суму 44 472,97 грн., № 723 від 03.01.2024 на суму 15 433,90 грн. та № 722 від 29.12.2023 на суму 20 000,00 грн. (а.с. 43, 45, 67, 79-82).

До того ж, у позовній заяві позивач зазначає про те, що отримані від відповідача грошові кошти згідно з платіжним дорученням № 657 від 04.07.2023 на суму 112 906,73 грн. зараховано в якості оплати заборгованості за листопад 2021 в сумі 71 178,99 грн. та за грудень 2021 в сумі 41 727,74 грн., згідно з платіжним дорученням № 696 від 07.11.2023 на суму 62 000,00 грн. - в якості оплати заборгованості за грудень 2022 в сумі 12 637,36 грн. та за грудень 2021 в сумі 49 362,64 грн.

Так, відповідач за поставлену у грудні 2021, січні та лютому 2023 теплову енергію не розрахувався в повному обсязі, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 99 999,97 грн., що і стало причиною виникнення спору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Частиною 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що в разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Як вже було зазначено вище, у пункті 21 договору сторони визначили, що колективний споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів виконання зобов`язання щодо здійснення розрахунків в сумі 99 999,97 грн. відповідач на момент розгляду спору не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення зазначеної вище суми основного боргу слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

До того ж, слід зазначити про те, що сплата відповідачем заборгованості в сумі 232 000,03 грн. відбулась після звернення позивачем з даним позовом до суду, на підтвердження чого позивачем залучено до матеріалів справи копії платіжних доручень № 718 від 20.12.2023 на суму 36 000,00 грн., № 712 від 14.12.2023 на суму 46 000,00 грн., № 719 від 20.12.2023 на суму 50 000,00 грн., № 720 від 25.12.2023 на суму 20 093,16 грн., № 724 від 08.01.2024 на суму 44 472,97 грн., № 723 від 03.01.2024 на суму 15 433,90 грн. та № 722 від 29.12.2023 на суму 20 000,00 грн. (а.с. 43, 45, 79-82).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України факт погашення відповідачем суми основного боргу після звернення позивача з позовом до суду, є підставою для закриття провадження у відповідній частині вимог, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

При викладених обставинах, провадження у справі щодо вимог про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 232 000,03 грн. підлягає закриттю.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з наданим позивачем розрахунком останнім до стягнення заявлені річні за загальний період прострочення з 01.02.2022 по 13.11.2023 в сумі 9 548,63 грн. та інфляція грошових коштів за загальний період з лютого 2022 року по жовтень 2023 в сумі 25 379,36 грн.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до пункту 29 договору сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору відповідно до цього договору або закону.

Так, у пункті 30 спірного договору сторонами встановлено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за послугу колективний споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.

Згідно з наданим позивачем розрахунком останнім до стягнення заявлена пеня за загальний період прострочення з 01.02.2022 по 13.11.2023 в сумі 11 617,49 грн.

Щодо нарахованих та пред`явлених до стягнення з відповідача річних, інфляції грошових коштів та пені слід зазначити таке.

Закон України "Про житлово-комунальні послуги" регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до статті Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (частина 1 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 " визначено, що відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" Кабінет Міністрів України постановляє: "Установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі -COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 квітня 2023 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (№ 530-1Х) на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Крім того, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022 (затвердженого Законом № 2102-ІХ від 24.02.2022) введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, і станом на момент звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом по даній справі триває.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх не оплати або оплати не в повному обсязі.

Відповідно до приписів статей 2, 3 Закону України "Про кооперацію" кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. Метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

Загальними зборами членів Житлово-будівельного кооперативу "Жовтень-17", протокол № 10 від 18.12.2016, затверджено Статут підприємства останнього (нова редакція).

Згідно з пунктом 1.1. Статуту Житлово-будівельний кооператив "Жовтень-17" (надалі - кооператив) створюється на підставі Закону України "Про кооперацію", Положення про порядок організації та діяльності кооперативів, що створюються членами про управління, утримання і використання майна житлових будинків, яке перебуває у загальному користуванні, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської Ради народних депутатів від 28 вересня 1989 р.

Тип кооперативу - обслуговуючий, за напрямком - житлово-будівельний.

Житлово-будівельний кооператив "Жовтень-17" створено виключно для обслуговування, ремонту і реконструкції жилого будинку та утримання прибудинкової території за кошти членів кооперативу (пункт 1.3. Статуту).

Згідно з пунктом 1.4. Статуту Житлово-будівельний кооператив "Жовтень-17" є неприбутковою організацією.

Доходи (прибутки) кооперативу використовуються виключно для фінансування видатків на утримання житлово-будівельний кооператив "Жовтень-17", реалізації мети (цілей,завдань) та напрямів діяльності, визначених цим Статутом (пункт 1.5.).

Метою діяльності кооперативу відповідно до Розділу ІІ Статуту є:

- забезпечення належного утримання будинку та прибудинкової території;

- забезпечення згоди власників квартир будинку про порядок реалізації ними своїх прав на володіння, користування та розпорядження об?єктами будинку, що перебувають у спільній власності членів кооперативу;

- забезпечення мешканців будинку комунальними та іншими послугами;

- забезпечення виконання власниками квартир будинку вимог "Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями", затвердженими Рішенням виконавчого комітету міської Ради народних депутатів від 28.09.1989 № 217.

Так, мешканцями будинку створено неприбуткову організацію - Житлово-будівельний кооператив з метою забезпечення житлом членів кооперативу, належного утримання будинку, забезпечення в отриманні житлово-комунальних послуг.

Позивач, поставляючи за типовим договором № 631 від 01.11.2021 теплову енергію, надавав саме житлово-комунальну послугу, оскільки вищезазначений договір має своїм предметом споживання теплової енергії саме для забезпечення умов проживання мешканців будинку.

Доказів того, що споживання за спірним договором відбувалося не лише мешканцями будинку, а і суб`єктами господарювання матеріали справи не містять.

З огляду на положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" та Постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 року № 206, в частині заборони на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних втрат, процентів річних в період дії воєнного стану, не підлягають задоволенню, як такі, що нараховані позивачем: річні за загальний період прострочення з 24.02.2022 по 13.11.2023; інфляція грошових коштів за загальний період прострочення з березня 2022 по жовтень 2023; пеня за загальний період прострочення з 01.02.2022 по 13.11.2023.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Центрального апеляційного господарського суду від 11.10.2023 у справі № 904/4176/22, від 12.06.2023 у справі № 904/4310/22, від 04.12.2023 у справі № 904/4188/22.

Після здійсненого судом перерахунку до стягнення підлягають річні за загальний період прострочення з 01.02.2022 по 23.02.2022 в сумі 132,50 грн. та інфляція грошових коштів за лютий 2022 в сумі 1 121,49 грн.

Щодо розподілу судових витрат, господарський суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 1, 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено підстави для повернення судового збору, зокрема, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Позивачем сплачено судовий збір за подання позову у сумі 6 128,18 грн. відповідно до платіжної інструкції № 5740 від 24.11.2023.

У подальшому позивачем зменшено розмір позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми основного боргу до 332 000,00 грн. та судом закрито провадження у справі в частині стягнення основного боргу на загальну суму 232 000,03 грн.

З огляду на викладене, за відповідним клопотанням позивача поверненню підлягає судовий збір в сумі 3 930,00 грн.

Інша частина сплаченої суми судового збору в сумі 2 198,18 грн. покладається відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 46, 73-79, 86, 91, 129, 130, 191, 195, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Жовтень-17" (50081, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, мкрн. 5-й Зарічний, буд. 82, код ЄДРПОУ 23068495) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, код ЄДРПОУ 00130850) 99 999,97 грн. - основного боргу, 1 121,49 грн. - інфляції грошових коштів, 132,50 грн. - річних та 1 518,81 грн. - судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Загальна сума, що підлягає до стягнення, складає - 102 772,77 грн.

Закрити провадження у справі в частині вимог про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 232 000,03 грн.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 12.02.2024.

Суддя І.Ф. Мельниченко