Рішення

від 08.02.2024 по справі 903/1031/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2024м. ДніпроСправа № 903/1031/23

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П. при секретарі судового засідання Скородумовій Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", 39610, Полтавська область, м.Кременчук, вул.Свіштовська, 3, код ЄДРПОУ 00152307

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Нафта", 49083, Дніпропетровська область, м.Дніпро, пр.Слобожанський, будинок 40А, офіс 5, код ЄДРПОУ 42342698

про стягнення 4 602 555,16грн.

Представники сторін:

від позивача: Михайленко Анастасія Миколаївна, посвідчення №1753 від 26.01.2021р., адвокат

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

29.09.2023 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Нафта" про стягнення 4 602 555,16грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки нафтопродуктів № 257/2/2118 від 01.04.2021 в частині повної оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 02.10.2023р. матеріали справи № 903/1031/23 за позовом Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» до Товариства з обмеженою відповідальністю Волинь-Нафта про стягнення 4602555,16грн. передані за територіальною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області (вул.Володимира Винниченка,1, м.Дніпро, 49027).

31.10.2023р. матеріали справи № 903/1031/23 надійшли до Господарського суду Дніпропетровської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2023р. матеріали справи № 903/1031/23 передані для розгляду судді Панни С.П.

Ухвалою суду від 01.11.2023р. позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме, надати суду належні докази направлення відповідачу позовної заяви та копії додатків, що додані до позовної заяви (поіменним їх переліком в описі вкладення до листа та фіскальним чеком) на адресу відповідача: 49083, Дніпропетровська область, м.Дніпро, пр.Слобожанський, будинок 40А, офіс 5; зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача, адвоката (представника позивача) та відповідача.

13.11.2023р. до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Одночасно з поданою заявою про усунення недоліків, позивачем була подана заява про забезпечення позову. В поданій заяві про забезпечення позову позивач просить суд:

- постановити ухвалу, якою задовольнити заяву ПАТ "Укртатнафта" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих у будь-яких банківських або інших фінансово-кредитних установах та належать Товариству з обмеженою відповідальністю ТОВ "ВОЛИНЬ-НАФТА" (код ЄДРПОУ 42342698, проспект Слобожанський, буд.40-А, офіс 5, м.Дніпро, 49083) в межах суми позову в розмірі 4 602 555,16 грн.

Подану заяву про забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що у відповідача статутний капітал складає лише 4 000,00грн.; свідоцтво платника ПДВ анульоване ще 31.05.2023; остання фінансова звітність опублікована ще за 2020 рік. Відповідач не може виконати наявні перед заявником грошові зобов`язання. Зволікання з забезпеченням дієвого захисту майнових інтересів заявника призведе до утворення безнадійної заборгованості. Невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Правовими підставами заяви про забезпечення позову заявник зазначає статті 136 140 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалами суду від 15.11.2023р. прийнято позовну заяву та заяву про забезпечення позову до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19.12.2023р. Ухвалою суду від 19.12.2023р. відмовлено Публічному акціонерному товариству "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" в задоволенні заяви про забезпечення позову.

28.11.2023р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, вважає їх передчасними. Відповідач зазначає, що згідно умов договору поставки випливає, що для виникнення обов`язку у Покупця щодо проведення оплати за поставлений Товар, окрім підписання Акта приймання-передачі нафтопродуктів, обов`язковою умовою є отримання Покупцем листа-вимоги та рахунку Постачальника, так як оплата має здійснюватися саме на поточний рахунок Постачальника, вказаний в рахунку, а в платіжному документі має бути зазначено номера і дати виписки рахунку на оплату. Однак, протягом дії договору Позивачем не було надано жодного листа-вимоги, а рахунки на оплату надіслано лише в червні 2023 року. В свою чергу, відповідно до умов Договору поставки, Відповідач зобов`язаний був здійснити оплату Товару не пізніше 60-ти календарних днів від дати передачі Товару згідно з Актом приймання-передачі нафтопродуктів, однак, так як у вказаний строк Відповідачем не було надано рахунок, то Відповідач зобов`язаний здійснити оплату Товару у строк вказаний у листі-вимозі Постачальника про оплату. Однак, Відповідач не отримував листів-вимог Постачальника. Таким чином, Відповідач не здійснив оплати товару у визначені договором строки, оскільки строк оплати не настав. ПАТ «Укртатнафта» в позовній заяві звертає увагу на надіслану претензії з вих. №14/05-141 від 24.01.2023 року, яка не була належним чином оформлена та підписана повноважною особою ПАТ «Укртатнафта». Відповідач вважає порушеною процедуру досудового врегулювання спору та обрання ПАТ «Укртатнафта» неефективного способу захисту.

05.12.2023р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначає, що твердження ТОВ «ВОЛИНЬ-НАФТА» про не отримання рахунків спростовується тим, що відповідач частково оплатив поставлені нафтопродукти в розмірі 1 950 000,00грн. Також позивач 13.04.2023р. направив на адресу відповідача неоплачені рахунки, які були отримані відповідачем 02.05.2023р. Позивач зазначає, що відповідачем не зазначено яким чином факт обстрілів ПАТ «Укртатнафта» заважає ТОВ «ВОЛИНЬ-НАФТА» оплатити нафтопродукти, отримані ним у 2021р.

Ухвалою суду від 30.01.2024р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.02.2024р.

В судове засідання з`явився представник позивача, представник відповідача в судове засідання не з`явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2021 між Публічним акціонерним товариством «Транснаціональна фінансово - промислова нафтова компанія «Укртатнафта» (надалі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ-НАФТА» (надалі - покупець) був укладений договір № 257/2/2118 поставки нафтопродуктів.

Відповідно до п.1.1. договору постачальник зобов`язується поставити покупцю нафтопродукти (надалі - Товар), а покупець зобов`язується їх прийняти і оплатити в асортименті, кількості та за ціною, узгодженими сторонами в додатках (специфікаціях) до даного договору.

Одиниця виміру товару - тонна (п.1.2. Договору).

Поставка товару здійснюється партіями на підставі актів приймання-передачі нафтопродуктів, підписаних сторонами. Зобов`язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними, право власності на товар та ризики по його втраті (псуванню) переходять від постачальника до покупця з моменту підписання акту приймання - передачі нафтопродуктів. (п.3.2. договору)

Строк поставки товару: квітень 2021р. - грудень 2021р. (п.3.3. договору)

Згідно п. 4.1. договору ціна товару за одну метричну тонну вказується сторонами у відповідних додатках (специфікаціях) до даного договору.

Оплата товару може бути здійснена покупцем як на умовах попередньої оплати, так і після поставки товару. В останньому випадку оплата повинна бути здійснена покупцем у строк, вказаний у листі-вимозі постачальника про оплату, а у випадку відсутності такої вимоги - не пізніше 60 (шістдесяти) календарних днів від дати поставки товару згідно з актом приймання-передачі нафтопродуктів. Оплата товару може здійснюватися частинами. Підставою для перерахування оплати за товар є рахунок постачальника. В рахунку постачальник вказує вартість товару, виходячи з ціни товару, зазначеної у відповідному додатку до даного договору. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, який вказаний в рахунку. Оплата товару, що постачається, здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника із зазначенням в платіжному документі номера і дати цього договору, номера і дати виписки рахунку на оплату, найменування покупця, його коду ЄДРПОУ та найменування товару, що підлягає оплаті. (п.4.2. договору)

За домовленістю сторін допускаються інші форми розрахунків, які не заборонені чинним законодавством України (п.4.3. договору).

За невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань по цьому договору сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та встановлену чинним законодавством України. (п.5.1. договору)

Жодна із сторін не буде нести відповідальність за повне або часткове невиконання зобов`язань за цим договором, якщо таке невиконання викликане обставинами форс-мажору, включаючи. але не обмежуючись такими: повінню, пожежею, землетрусом, війною або військовими діями або іншими, що не залежать від сторін обставинами, що виникли після укладення договору і перешкоджають належному виконанню зобов`язань сторін. Якщо будь-яка з таких обставин безпосередньо спричинила невиконання зобов`язань в строки, встановлені цим договором, то ці строки пропорційно подовжуються на час дії відповідних обставин. (п.6.1. договору)

Відповідно до п. 7.1. договору строк дії договору: з моменту підписання сторонами по 31.12.2021, а в частині розрахунків - до повного їх здійснення.

Відповідно до Специфікацій на поставку товару:

- від 10.04.2021 (додаток № 1/04 до договору поставки нафтопродуктів № 257/2/2118 від 01.04.2021) сторони згідно з Договором поставки нафтопродуктів № 257/2/2118 від 01.04.2021 прийшли до угоди про поставку наступного товару і за такою ціною: газ нафтовий скраплений марки В (2711139700) ДСТУ EN 589:2017, кількістю 21,362 тн, ціна без ПДВ - 20 125,00грн./тн, ПДВ - 4 025,00грн., ціна з ПДВ - 24 150,00грн. Загальна вартість товару згідно з цим додатком становить 515 892,30грн.;

- від 16.04.2021 (додаток № 2/04 до договору поставки нафтопродуктів № 257/2/2118 від 01.04.2021) сторони згідно з Договором поставки нафтопродуктів № 257/2/2118 від 01.04.2021 прийшли до угоди про поставку наступного товару і за такою ціною: газ нафтовий скраплений марки А (2711139700) ДСТУ EN 589:2017, кількістю 17,980 тн, ціна без ПДВ - 20 041,67грн./тн, ПДВ - 4 008,33грн., ціна з ПДВ - 24 050,00грн.; газ нафтовий скраплений марки С (2711139700) ДСТУ EN 589:2017, кількістю 14,704 тн, ціна без ПДВ - 20 041,67грн./тн, ПДВ - 4 008,33грн., ціна з ПДВ - 24 050,00грн.. Загальна вартість товару згідно з цим додатком становить 786 050,34грн.;

- від 05.05.2021 (додаток № 1/05 до договору поставки нафтопродуктів № 257/2/2118 від 01.04.2021) сторони згідно з Договором поставки нафтопродуктів № 257/2/2118 від 01.04.2021 прийшли до угоди про поставку наступного товару і за такою ціною: газ нафтовий скраплений марки В (2711139700) ДСТУ EN 589:2017, кількістю 22,065 тн, ціна без ПДВ - 20 133,33грн./тн, ПДВ - 4 026,67грн., ціна з ПДВ - 24 160,00грн. Загальна вартість товару згідно з цим додатком становить 533 090,32грн.;

- від 17.05.2021 (додаток № 2/05 до договору поставки нафтопродуктів № 257/2/2118 від 01.04.2021) сторони згідно з Договором поставки нафтопродуктів № 257/2/2118 від 01.04.2021 прийшли до угоди про поставку наступного товару і за такою ціною: газ нафтовий скраплений марки С (2711139700) ДСТУ EN 589:2017, кількістю 19,250 тн, ціна без ПДВ - 20 050,00грн./тн, ПДВ - 4 010,00грн., ціна з ПДВ - 24 060,00грн. Загальна вартість товару згідно з цим додатком становить 463 155,00грн.;

- від 08.06.2021 (додаток № 1/06 до договору поставки нафтопродуктів № 257/2/2118 від 01.04.2021) сторони згідно з Договором поставки нафтопродуктів № 257/2/2118 від 01.04.2021 прийшли до угоди про поставку наступного товару і за такою ціною: газ нафтовий скраплений марки С (2711139700) ДСТУ EN 589:2017, кількістю 13,145 тн, ціна без ПДВ - 22 500,00грн./тн, ПДВ - 4 500,00грн., ціна з ПДВ - 27 000,00грн. Загальна вартість товару згідно з цим додатком становить 354 915,00грн.;

- від 05.07.2021 (додаток № 1/07 до договору поставки нафтопродуктів № 257/2/2118 від 01.04.2021) сторони згідно з Договором поставки нафтопродуктів № 257/2/2118 від 01.04.2021 прийшли до угоди про поставку наступного товару і за такою ціною: газ нафтовий скраплений марки А (2711139700) ДСТУ EN 589:2017, кількістю 11,800 тн, ціна без ПДВ - 23 500,00грн./тн, ПДВ - 4 700,00грн., ціна з ПДВ - 28 200,00грн.; газ нафтовий скраплений марки С (2711139700) ДСТУ EN 589:2017, кількістю 9,900 тн, ціна без ПДВ - 23 500,00грн./тн, ПДВ - 4 700,00грн., ціна з ПДВ - 28 200,00грн. Загальна вартість товару згідно з цим додатком становить 611 940,00грн.

- від 30.07.2021 (додаток № 1/06 до договору поставки нафтопродуктів № 257/2/2118 від 01.04.2021) сторони згідно з Договором поставки нафтопродуктів № 257/2/2118 від 01.04.2021 прийшли до угоди про поставку наступного товару і за такою ціною: газ нафтовий скраплений марки В ДСТУ EN 589:2017, кількістю 3,500 тн, ціна без ПДВ - 23 500,00грн./тн, ПДВ - 4 700,00грн., ціна з ПДВ - 28 200,00грн. Загальна вартість товару згідно з цим додатком становить 98 700,00грн.;

- від 09.08.2021 (додаток № 1/08 до договору поставки нафтопродуктів № 257/2/2118 від 01.04.2021) сторони згідно з Договором поставки нафтопродуктів № 257/2/2118 від 01.04.2021 прийшли до угоди про поставку наступного товару і за такою ціною: газ нафтовий скраплений марки А (2711139700) ДСТУ EN 589:2017, кількістю 10,107 тн, ціна без ПДВ - 24 500,00грн./тн, ПДВ - 4 900,00грн., ціна з ПДВ - 29 400,00грн. Загальна вартість товару згідно з цим додатком становить 297 145,80грн.;

- від 13.08.2021 (додаток № 2/08 до договору поставки нафтопродуктів № 257/2/2118 від 01.04.2021) сторони згідно з Договором поставки нафтопродуктів № 257/2/2118 від 01.04.2021 прийшли до угоди про поставку наступного товару і за такою ціною: газ нафтовий скраплений марки В ДСТУ EN 589:2017, кількістю 27,460 тн, ціна без ПДВ - 24 500,00грн./тн, ПДВ - 4 900,00грн., ціна з ПДВ - 29 400,00грн. Загальна вартість товару згідно з цим додатком становить 807 324,00грн.;

- від 06.09.2021 (додаток № 1/06 до договору поставки нафтопродуктів № 257/2/2118 від 01.04.2021) сторони згідно з Договором поставки нафтопродуктів № 257/2/2118 від 01.04.2021 прийшли до угоди про поставку наступного товару і за такою ціною: газ нафтовий скраплений марки А ДСТУ EN 589:2017, кількістю 9,740 тн, ціна без ПДВ - 24 700,00грн./тн, ПДВ - 4 940,00грн., ціна з ПДВ - 29 640,00грн.; газ нафтовий скраплений марки С ДСТУ EN 589:2017, кількістю 19,626 тн, ціна без ПДВ - 24 700,00грн./тн, ПДВ - 4 940,00грн., ціна з ПДВ - 29 640,00грн. Загальна вартість товару згідно з цим додатком становить 870 408,24грн.;

- від 02.10.2021 (додаток № 1/10 до договору поставки нафтопродуктів № 257/2/2118 від 01.04.2021) сторони згідно з Договором поставки нафтопродуктів № 257/2/2118 від 01.04.2021 прийшли до угоди про поставку наступного товару і за такою ціною: газ нафтовий скраплений марки В ДСТУ EN 589:2017, кількістю 10,585 тн, ціна без ПДВ - 25 000,00грн./тн, ПДВ - 5 000,00грн., ціна з ПДВ - 30 000,00грн.; газ нафтовий скраплений марки С ДСТУ EN 589:2017, кількістю 3,200 тн, ціна без ПДВ - 25 000,00грн./тн, ПДВ - 5 000,00грн., ціна з ПДВ - 30 000,00грн. Загальна вартість товару згідно з цим додатком становить 413 550,00грн.;

- від 02.11.2021 (додаток № 1/11 до договору поставки нафтопродуктів № 257/2/2118 від 01.04.2021) сторони згідно з Договором поставки нафтопродуктів № 257/2/2118 від 01.04.2021 прийшли до угоди про поставку наступного товару і за такою ціною: газ нафтовий скраплений марки В (2711139700) ДСТУ EN 589:2017, кількістю 9,526 тн, ціна без ПДВ - 26 200,00грн./тн, ПДВ - 5 240,00грн., ціна з ПДВ - 31 440,00грн. Загальна вартість товару згідно з цим додатком становить 299 497,44грн.;

- від 06.11.2021 (додаток № 1/11 до договору поставки нафтопродуктів № 257/2/2118 від 01.04.2021) сторони згідно з Договором поставки нафтопродуктів № 257/2/2118 від 01.04.2021 прийшли до угоди про поставку наступного товару і за такою ціною: газ нафтовий скраплений марки С (2711139700) ДСТУ EN 589:2017, кількістю 2,526 тн, ціна без ПДВ - 25 500,00грн./тн, ПДВ - 5 100,00грн., ціна з ПДВ - 30 600,00грн. Загальна вартість товару згідно з цим додатком становить 77 295,60грн.;

- від 01.12.2021 (додаток № 1/12 до договору поставки нафтопродуктів № 257/2/2118 від 01.04.2021) сторони згідно з Договором поставки нафтопродуктів № 257/2/2118 від 01.04.2021 прийшли до угоди про поставку наступного товару і за такою ціною: газ нафтовий скраплений марки А ДСТУ EN 589:2017, кількістю 8,275 тн, ціна без ПДВ - 26 200,00грн./тн, ПДВ - 5 240,00грн., ціна з ПДВ - 31 440,00грн.; газ нафтовий скраплений марки В ДСТУ EN 589:2017, кількістю 5,198 тн, ціна без ПДВ - 26 200,00грн./тн, ПДВ - 5 240,00грн., ціна з ПДВ - 31 440,00грн. Загальна вартість товару згідно з цим додатком становить 423 591,12грн.

Вказаний Договір та специфікації підписані повноважними представниками сторін без зауважень та скріплені відбитками печаток обох сторін.

На виконання умов договору постачальник передав, а покупець прийняв вказані вище нафтопродукти на загальну суму 6 552 555,16грн., що підтверджується актами приймання - передачі нафтопродуктів до договору поставки нафтопродуктів № 257/2/2118 від 01.04.2021р. від 30.04.2021р. на суму 1 301 942,64грн., № 1/05 від 31.05.2021р. на суму 996 245,32грн., № 1/06 від 30.06.2021р. на суму 354 915,00грн., № 1/07 від 31.07.2021р. на суму 611 940,00грн., № 2/07 від 31.07.2021р. на суму 98 700,00грн., № 1/08 від 31.08.2021р. на суму 807 324,00грн., № 2/08 від 31.08.2021р. на суму 297 145,80грн., № 1/09 від 30.09.2021р. на суму 870 408,24грн., № 1/10 від 31.10.2021р. на суму 413 550,00грн., № 1/11 від 30.11.2021р. на суму 299 497,44грн., № 2/11 від 30.11.2021р. на суму 77 295,60грн., № 1/12 від 31.12.2021р. на суму 423 591,12грн.

Позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури № 90761963 від 31.05.2021 до накладної, акта № 81914708 на суму 463 155,00грн., № 90773834 від 30.06.2021 до накладної, акта № 81935647 на суму 354 915,00грн., № 90789650 від 31.07.2021 до накладної, акта № 81963324 на суму 332 760,00грн., № 90789655 від 31.07.2021 до накладної, акта № 81963327 на суму 279 180,00грн., № 90789659 від 31.07.2021 до накладної, акта № 81963623 на суму 98 700,00грн., № 90806174 від 31.08.2021 до накладної, акта № 81988139 на суму 807 324,00грн., № 90806178 від 31.08.2021 до накладної, акта № 81988253 на суму 297 145,80грн., № 90820964 від 30.09.2021 до накладної, акта № 82010724 на суму 581 714,64грн., № 90820965 від 30.09.2021 до накладної, акта № 82010728 на суму 288 693,60грн., № 90834996 від 31.10.2021 до накладної, акта № 82033021 на суму 317 550,00грн., № 90835001 від 31.10.2021 до накладної, акта № 82033027 на суму 96 000,00грн., № 90842482 від 30.11.2021 до накладної, акта № 82049145 на суму 299 497,44грн., № 90842680 від 30.11.2021 до накладної, акта № 82050912 на суму 77 295,60грн., № 90854836 від 31.12.2021 до накладної, акта № 82067342 на суму 163 425,12грн., № 90854833 від 31.12.2021 до накладної, акта № 82067338 на суму 260 166,00грн.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором також свідчить відсутність з боку відповідача письмових претензій та повідомлень про порушення постачальником умов договору.

Відповідач частково здійснив оплату в розмірі 1 950 000,00грн., про що свідчать платіжні інструкції № 463 від 09.06.2021р. на суму 180 000,00грн., № 747 від 30.08.2021р. на суму 840 000,00грн., № 437 від 03.06.2021р. на суму 620 000,00грн., № 438 від 04.06.2021р. на суму 310 000,00грн.

Позивач 13.04.2023р. на адресу відповідача направив лист вих. № 38/10-774 від 04.04.2023, в якому повідомив про зміну поточного рахунку позивача, а тому повторно виставив відповідачу для оплати неоплачені раніше рахунки. В нових рахунках зазначені актуальні банківські реквізити ПАТ «Укртатнафта», за якими просило здійснити оплату існуючої заборгованості.

Також представник позивача направив на адресу відповідача претензію від 24.01.2023 №14/05-141 на суму 4 602 555,16грн. заборгованості за договором поставки нафтопродуктів № 257/2/2118 від 01.04.2021.

У відповідь на претензію відповідач надіслав лист-відповідь від 21.02.2023 № 5 про те, що розгляд листів чи претензій можливий виключно після належного їх оформлення та підписання повноважної особи ПАТ «Укртатнафта». ТОВ «ВОЛИНЬ-НАФТА» зазначило, що претензію підписано представником товариства-позивача адвокатом Сухорук А. М., проте в довіреності відсутні повноваження щодо підписання від імені ПАТ «Укртатнафта» претензій чи листів.

Станом на сьогоднішній день заборгованість за договором № 257/2/2118 поставки нафтопродуктів від 01.04.2021р. складає 4 602 555,16грн., яка підлягає до стягненню і підтверджується матеріалами справи.

Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України, судом враховано законодавство що встановлює та регулює договірні зобов`язання, які виникають на підставі договору поставки.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 14 ЦК України визначено, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стосовно доводів відповідача, зазначені в відзиві на позовну заяву суд зазначає наступне.

Оплата товару може бути здійснена покупцем як на умовах попередньої оплати, так і після поставки товару. В останньому випадку оплата повинна бути здійснена покупцем у строк, вказаний у листі-вимозі постачальника про оплату, а у випадку відсутності такої вимоги - не пізніше 60 (шістдесяти) календарних днів від дати поставки товару згідно з актом приймання-передачі нафтопродуктів. Оплата товару може здійснюватися частинами. Підставою для перерахування оплати за товар є рахунок постачальника.

До матеріалів справи долучено докази направлення позивачем на адресу відповідача вказаних вище рахунків-фактур, а саме, 13.04.2023 такі рахунки-фактури були направлені рекомендованим повідомленням з описом вкладення на юридичну адресу ТОВ «ВОЛИНЬ-НАФТА», які відповідач отримав особисто 02.05.2023, що і не заперечується відповідачем.

При цьому, суд зауважує, що за своєю правовою природою рахунок на оплату товару (рахунок-фактури) не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 614 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити товар.

Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18, від 29.04.2020 №915/641/19.

Відтак, суд не погоджується з позицією відповідача про те, що у останнього не настав строк виконання зобов`язань за вказаним вище договором по оплаті отриманого ним товару.

В будь-якому випадку за умовами договору, такий строк настав зі спливом 60 (шістдесяти) календарних днів від дати поставки товару згідно з актом приймання-передачі нафтопродуктів.

Обов`язок ТОВ "Волинь-Нафта" оплатити отриманий товар, окрім Договору, також випливає з вимог діючого законодавства. Натомість відсутність рахунку на оплату не звільняє покупця від обов`язку оплатити товар.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 по справі №923/712/17 та від 21.01.2019 по справі №925/2028/15.

Щодо порушення позивачем досудового врегулювання спору, суд зазначає, що спосіб захисту свого порушеного права шляхом досудового врегулювання спору не є обов`язковим до правовідносин, що складаються між сторонами, оскільки право особи на звернення до суду передбачено статтею 55 Конституції України, статтями 15,16 Цивільного кодексу України та відповідними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Даної позиції дотримується Конституційний Суд України, який в своєму рішенні від 09.07.2002 № 15-рп/2002 дав роз`яснення застосування способу захисту свого порушеного права шляхом досудового вирішення спору. Так, зокрема Конституційний Суд України зазначив, що обов`язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист.

Щодо листа ТОВ "Волинь-Нафта" № 5 від 21.02.2023 про невідповідність претензії вимогам ст. 222 ГК України, суд зазначає, що в даному листі відповідачем не спростовано наявність заборгованості перед позивачем, також дана претензія не є підставою виникнення обов`язку по виконанню грошового зобов`язання.

Отже, доводи відповідача про передчасність позовних вимог не спростовують обґрунтування позовних вимог.

Частиною 3 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Європейський суд з прав людини у справі «Мантованеллі» проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» є право на змагальне провадження.

У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

З врахуванням вище викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в розмірі 69 038,33грн.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Нафта", 49083, Дніпропетровська область, м.Дніпро, пр.Слобожанський, будинок 40А, офіс 5, код ЄДРПОУ 42342698 на користь Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", 39610, Полтавська область, м.Кременчук, вул.Свіштовська, 3, код ЄДРПОУ 00152307 заборгованість в розмірі 4 602 555,16грн. та судовий збір в розмірі 69 038,33грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12.02.2024

Суддя С.П. Панна