Справа №: 671/2360/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2024 року м. Волочиськ
Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючої - судді Подіновської Г.В.,
за участю: секретаря судового засідання Краснай Л.П.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Волочиську Хмельницької області області цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
У жовтні 2023 року АТ «Хмельницькобленерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач був споживачем послуг з постачання електричної енергії, які надавало АТ «Хмельницькобленерго» до 01.01.2019, однак оплату за послуги з електропостачання здійснював не в повному обсязі, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 01.01.2019 становила 3532 грн. 24 коп. В січні та лютому 2019 року відповідачем було сплачено по 95 грн. 40 коп., відтак сума боргу становить 3341 грн. 44 коп.
Просив стягнути з відповідача на свою користь 3341 грн. 44 коп. заборгованості за спожиту електроенергію, 1607 грн. 74 коп. збитків від інфляції, 200 грн. 66 коп. 3% річних, а всього 5249 грн. 84 коп., а також судовий збір.
У судове засідання представник позивача не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить задовольнити.
Відповідач надав до суду заяву про застосування позовної давності, яку підтримав у судовому засіданні. У задоволенні позову просив відмовити.
Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що ОСОБА_1 є власником особового рахунку № НОМЕР_1 та споживачем послуг з постачання електричної енергії, які надавало АТ «Хмельницькобленерго» до 01.01.2019.
Як вбачається зі змісту розрахунку по особовому рахунку ОСОБА_1 , наданого позивачем, станом на вересень 2023 року у відповідача існувала заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 3341 грн. 44 коп., яка виникла за період з 01.01.2015 по 01.03.2019, з початковим сальдо 716 грн. 34 коп.
Заборгованість виникла у зв`язку з неповною оплатою відповідачем послуг з електропостачання, наданих позивачем, що відповідач не оспорює.
Відносини, які виникли між сторонами, регулюються ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24.06.2004, який діяв в період виникнення спірних правовідносин і втратив чинність з 01.05.2019, Законом України «Про ринок електричної енергії» № 2019-VIII від 13.04.2017, Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 № 1357, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезенням побутових відходів у порядку встановленому законодавством.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно п.п. 74, 84 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», ринок електричної енергії - система відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передачі та розподілу, постачання електричної енергії споживачам; споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
Згідно з п. 93 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», універсальна послуга - постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 58 Закону встановлено, що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Відповідно до п.42 Правил користування електричною енергією для населення, побутовий споживач електричної енергії зобов`язаний оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Аналогічний обов`язок споживача встановлено п.п. 2 п.5.5.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Розрахунковим періодом для оплати є календарний місяць (п.20 Правил користування електричною енергією для населення, п.2.3.13. Правил роздрібного ринку електричної енергії). Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше встановлених Правилами чисел наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Згідно з ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надати другій стороні (споживачеві) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність відповідно до ст. 257 ЦК України встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина 5 статті 261 ЦК України).
В даному випадку перебіг позовної давності обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.
Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідно до ч. 4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 №540-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями) на всій території України з 12.03.2020 року встановлено карантин, правовий режим якого був неодноразово продовжений.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин відмінено з 24 год. 00 хв. 30.06.2023.
Виходячи із взаємозв`язку норм права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), цілей, з метою яких ці норми впроваджені, а також з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин, суд дійшов висновку, що пункт 12 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України щодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, підлягає застосуванню у тому випадку, коли строк позовної давності не сплив на момент встановлення карантину на території України (12.03.2020).
Близькі за змістом висновки викладено в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.09.2022 року у справі №679/1136/21 (провадження №61-5238св22) та від 26.09.2022 року у справі №372/3235/20 (провадження №61-6797св22).
Крім того, пунктом 19 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
24.02.2022 відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні було введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Отже, до вимог АТ «Хмельницькобленерго», строк позовної давності до яких не сплив на час початку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, тобто станом на 12.03.2020, не можуть бути застосовані наслідки пропуску строку позовної давності.
Таким чином, з огляду на приписи статей 256, 257 ЦК України, пунктів 12, 19 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, з відповідача на користь АТ «Хмельницькобленерго» підлягає стягненню заборгованість за період з березня 2017 року по лютий 2019 року включно, яка складає 1728 грн. 36 коп.
Що стосується вимоги про стягнення з відповідача збитків від інфляції та трьох відсотків річних, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 2ст. 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Разом зтим,постановою КабінетуМіністрів України від06.03.2022№206«Деякі питанняоплати житлово-комунальнихпослуг вперіод воєнногостану» вредакції,чинній надату зверненняз позовноюзаявою досуду,встановлено,що доприпинення чискасування воєнногостану вУкраїні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Враховуючи викладене, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 291 грн.92 коп. збитків від інфляції за період з 01.10.2020 по 23.02.2022 та 72 грн.56 коп. три проценти річних за той же період.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що позовні вимоги задоволені в загальній сумі 2092 грн.84 коп., тобто на 39,86 відсотків, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1069 грн. 97 коп. судового збору
Керуючись ст.ст. 256, 257, 261, 267 ЦК України, ст..ст.13,81,89, 141,263-265,268 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» 1728 грн. 36 коп. заборгованості за спожиту електроенергію, 291 грн.92 коп. збитків від інфляції, 72 грн. 56 коп. - 3 відсотки річних, а всього 2092 грн.84 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» судовий збір у розмірі 1069 грн. 97 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: акціонерне товариство «Хмельницькобленерго», код ЄДРПОУ 22767506, місцезнаходження: 29000, м. Хмельницький, вул. Храновського, буд. 11а;
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ;
Суддя Г.В.Подіновська
Суд | Волочиський районний суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 31.01.2024 |
Оприлюднено | 14.02.2024 |
Номер документу | 116917023 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Волочиський районний суд Хмельницької області
Подіновська Г. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні