Постанова

від 06.02.2024 по справі 676/1494/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 676/1494/20

Провадження № 22-ц/4820/28/24

Хмельницький апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В.,

секретар судового засідання Дубова М.В.

з участю представника позивача

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 676/1494/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи - ОСОБА_7 , ОСББ «Центр Плюс», фізична особа - підприємець ОСОБА_8 , фізична особа - підприємець ОСОБА_9 про зобов`язання вчинити певні дії.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційною скаргою, суд

в с т а н о в и в :

В березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просив ухвалити рішення, яким заборонити відповідачам та іншим особам в нічний час з 22:00 до 08:00 год наступного дня у приміщенні, розташованому в будинку АДРЕСА_1 використовувати звуковідтворювальну техніку, в тому числі для проведення дискотек, караоке, їх музичного озвучення та інших масових заходів.

Обґрунтовуючи свої вимоги зазначав, що згідно договору купівлі-продажу квартири від 01.04.2014 р. власником квартири АДРЕСА_2 . В цій квартирі проживає його мати, ОСОБА_7 . Квартира знаходиться на третьому поверсі будинку, якому відповідачі на першому поверсі та в підвалі мають у власності нежитлове приміщення, в якому здійснюється господарська діяльність. Так, на першому поверсі та в підвальному приміщенні розміщено розважальний заклад із назвою «PR Ваr». Режим його роботи визначений в період з 18:00 до 06:00 год. наступного дня

На думку позивача, діяльність вказаного закладу є протиправною та несумісною, як із діючими законодавчими заборонами такої діяльності в нічний час в житлових будинках і обов`язкових до виконання санітарно-безпекових норм шуму, так і порушення конституційних прав мешканців будинку, зокрема на відпочинок, безпечні умови на проживання та здоров`я. Зокрема, вважає, що діяльністю розважального закладу в житловому будинку, грубо порушується встановлений громадський порядок та дотримання тиші в нічний час, що унеможливлює умови проживання в цю пору доби.

Згідно Протоколу № РЗ-004-02-2020 вимірювання фізичних факторів, вмісту забруднюючих речовин у робочій та житловій зоні від 18 лютого 2020 року вбачається, що у спальній кімнаті з 00:02 по 00:12 год. шум еквівалентний, дБА становить 32±0,87, при допустимому не більше 25, а шум максимальний в згаданий період часу 36±0,87 при допустимому не більше 40. Аналогічні заміри проводились і в період часу в спальній кімнаті з 01:07 по 01:17 год. Шум еквівалентний, дБА становить 30±0,87 при допустимому не більше 25, а шум максимальний і згаданий період часу 34±0,87 при допустимому не більше 40. Згадані вище норми допустимих рівнів шуму визначені в наказі МОЗ України від 22.02.2019 року №463 «Про затвердження Державних санітарних норм допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови».

Позивач вказував, що мешканці будинку неодноразово зверталися до правоохоронних органів, місцевого самоврядування, а також в інші інстанції, однак належного реагування з боку правоохоронців не було, у зв`язку із чим він звернуся з позовом до суду.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 лютого 2021року до участі в якості третьої особи, яка не заявляє самотійних вимоги щодо предмета спору, залучено ОСББ «Центр Плюс».

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 січня 2022 року до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, залучено ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 .

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 травня 2023 року в задоволенні вказаного позову відмовлено.

Не погоджуючись із цим рішенням суду, ОСОБА_1 через свого представника адвоката Воєвідко М.Я. подав апеляційну скаргу, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають зщначення для справи, невідповідність висновків суду обставнам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення, ухвалити нове, яким задоволити позов.

Вказує, що висновки суду про не надання доказів, що саме відповідачі здійснюють господарську діяльність в розважальному закладі «PR-BAR», та відповідно є неналежними відповідачами суперечить положенням ст. 319 ЦК України, за змістом яких власність зобов`язує та власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Також, посилаючись на п.п. 34. 35 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014р. «Про судову практику в справах про захист прав власності та інших речових прав», вважає, що саме власник приміщення, незалежно від того, чи ним особисто чи іншою особою, якій він передав право користування приміщенням вчиняються протиправні дії є особою, до обов`язків якої є усунення порушень та дотримання правил добросусідства.

Апелянт вважає помилковим висновок суду про необхідність пред`явлення вимог до ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 . Вказані особи були залучені до участі в справі як треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, тобто вони були учасниками справи. При цьому, апелянт вказує, що докази щодо укладення договору позички та наявності договору суборенди між ФОП ОСОБА_8 та ФОП ОСОБА_9 , подані до суду з порушенням строків.

Також вважає помилковим і висновок суду про відсутність в протоколі №РЗ-004-02-2020 посилання на джерело шуму та місце його походження, а також не подання доказів того, що відповідачі використовують на даний час чи у майбутньому будуть використовувати звуковідтворювальну техніку в тому числі для проведення дискотек, караоке, то такі висновки суду не відповідають показанням допитаного під час розгляду справи керівника ОСББ «Центр Плюс» а факт поширення шуму підтверджується листами поліції №501/108-2019, С-267, С-242, №2866/108-2019, копією листа виконавчого комітету Кам`янець - Подільської міської ради та копією колективного звернення.

Апелянт вказує і на те, що при вирішенні цього спору суду слід було взяти до уваги висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 25.03..2020р. по справі №461/8656/17.

Отже, посилаючись на вищенаведені обставини, апелянт вказує, що діяльність закладу є протиправною та несумісною, як із діючими законодавчими заборонами такої діяльності в нічний час в житлових будинках і обов`язкових до виконання санітарно-безпекових норм шуму, що спричиняє порушення прав мешканців будинку, просив скасувати вказане рішення, ухвалити нове, яким задоволити позов.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу від 01.04.2014 є власником квартири АДРЕСА_3 . Квартира знаходиться на третьому поверсі будинку.

Відповідачі по справі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 є співвласниками в рівних частинах нежитлового приміщення, бізнес центру, об`єкту житлової нерухомості, загальною площею 833,7 кв.м на першому поверсі і підвальному приміщенні в будинку по АДРЕСА_1 .

В підвальному приміщенні будинку по АДРЕСА_1 з початку 2018 р. функціонував розважальний заклад «PR-BAR».

З приводу порушення ним господарської діяльності, гучної музики в нічний час жителі житлового будинку по АДРЕСА_1 з 2018 р. неодноразово зверталися до міського голови, в органи поліції.

На звернення міським головою 23.03.2018 року №1Кс/346-02-01 було надано відповідь, що працівниками КП «Муніципальна поліція» надано припис директору «PR-BAR» задля приведення режиму роботи закладу до установлених санітарних норм, згодом неодноразовими перевірками, а саме 12,16,21 березня 2018 року фактів порушення тиші, а саме гучної музики та інших шумів не виявлено.

Кам`янець-Подільський відділ поліції Головного Управління Національної Поліції в Хмельницькій області листами повідомляв, що в ході проведених перевірок були проведено профілактичні бесіди з персоналом розважального закладу «PR-BAR» щодо недопущення порушень тиші та громадського спокою в нічний час.

28.02.2019 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 з однієї сторони та фізичною особоюпідприємцем ОСОБА_8 було укладено договір позички, згідно якого відповідачі передали ФОП ОСОБА_8 у строкове безоплатне користування приміщення загальною площею 205,00 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 для здійснення його господарської діяльності строком на 2 роки 11 місяців.

04.03.2019 р. між фізичною особоюпідприємцем ОСОБА_8 з однієї сторони та фізичною особоюпідприємцем ОСОБА_11 з другої сторони було укладено Договір суборенди частини нежитлового приміщення № 2 згідно якого ФОП ОСОБА_8 зобов`язався передати, а ФОП ОСОБА_11 зобов`язався прийняти у строкове платне користування приміщення загальною площею 80,00 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на цокольному поверсі п`ятиповерхового житлового будинку з приміщеннями бізнес центру та кімнатами для приїжджих з метою розташування розважально-ігрового центру та бару орендаря (п.11.-1.3 договору). Згідно п.7.1 зазначеного договору строк його дії визначено 35 місяців з дати підписання сторонами.

Згідно Протоколу № РЗ-004-02-2020 вимірювань фізичних факторів, вмісту забруднюючих речовин у робочій та житловій зоні від 18.02.2020 р., складеного ПП «Незалежний центр лабораторних досліджень «Еталон», акредитованим Національним агентством з акредитації України на відповідність ДСТУ ISO/IEC 17025:2006 (а.с.9-10 т.1), яке проводилося на замовлення позивача в належній йому квартирі 15.02.2020 р. в двічі період часу з 00.02 год. до 01:17 год. в спальній кімнаті з 00.02 год. до 00.12 год. та з 01.07 год. по 01.17 год. зроблено висновок, що: рівні еквівалентного шуму (дБА) перевищують допустиме значення згідно ДСН допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови, затверджених наказом МОЗ України 22.02.2019 року №463. Рівні максимального шуму (дБА) не перевищують допустиме значення згідно ДСН допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови, затверджених наказом МОЗ України 22.02.2019 року №463.

Згідно відповіді першого заступника міського голови представнику позивача від 05.03.2020 р. суб`єкт господарювання «PR-BAR», який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 не надавав до розгляду декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання.

Статтею 32 Конституції Українивизначено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбаченихКонституцією України.

Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), була ратифікованаЗаконом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, та відповідно до статтіКонституції Україниє частиною національного законодавства.

Частина перша статті 8 Конвенції передбачає, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Стаття 1 Першого протоколу Конвенції гарантує, що кожна особа має право вільно володіти своїм майном.

Положеннями частин перших статей316,317, частин першої та другої статей319,321 ЦК Українивизначено поняття, зміст права власності, а також принципи здійснення такого права та його непорушність і суть його полягає у можливості власника за своєю волею та на власний розсуд, у буд-який спосіб, але не заборонений Законом, вчиняти дії щодо свого майна (речі).

Права власника житлового будинку, квартири конкретизованістаттею 383 ЦК України. Зазначено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Крім цього, встатті 150 Житлового кодексу Української РСРзакріплено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Власник майна, згідно зістаттею 391 ЦК України, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Аналізуючи викладені вище конституційні, конвенційні гарантії прав людини, а також законодавчі вимоги їх реалізації, забезпечення та захисту, можливо констатувати, що особа не може зазнавати безпідставного втручання у особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на її майно, житло, не може бути обмежена у праві мирно володіти своїм житлом та безпечно його використовувати. Кожна людина має право на захист законом від такого втручання або таких посягань.

Підставою позову в цій справі є порушення/обмеження права позивача (членів його сім`ї) як власника належної йому на праві власності квартири щодо належних умов проживання через діяльність відповідача як суб`єкта господарювання, який використовує нерухоме майно, розташоване у цьому ж багатоквартирному будинку як «нічний клуб». Способом захисту порушеного права позивач обрав вчинення дій з обмеження відповідача у діяльності в нічний час доби з метою усунення йому перешкод в користуванні власністю.

Зі змісту позовної заяви, випливає, що порушення прав позивача (членів його сім`ї) на використання власності у вигляді квартири для проживання полягає у високому рівні шуму, спричиненого безпосередньою діяльністю розважального заклад із назвою «PR Ваr» після 22:00 і до 08:00 години.

За змістомстатті 1 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»шум відноситься до фізичних факторів середовища життєдіяльності, що впливають або можуть впливати на здоров`я людини чи на здоров`я майбутніх поколінь.

Статтею 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»передбачено, що органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров`я населення шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів зобов`язані: здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами; забезпечувати під час роботи закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу, культури, при проведенні концертів, дискотек, масових святкових і розважальних заходів тощо рівні звучання звуковідтворювальної апаратури та музичних інструментів у приміщеннях і на відкритих площадках, а також рівні шуму в прилеглих до них жилих і громадських будівлях, що не перевищують рівнів, установлених санітарними нормами; вживати заходів щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами, в таких приміщеннях і на таких територіях (захищені об`єкти): 1) жилих будинків і прибудинкових територіях; 2) лікувальних, санаторно-курортних закладів, будинків-інтернатів, закладів освіти, культури; 3) готелів і гуртожитків; 4) розташованих у межах населених пунктів закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу; 5) інших будівель і споруд, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди; 6) парків, скверів, зон відпочинку, розташованих на території мікрорайонів і груп житлових будинків. Шум на захищених об`єктах при здійсненні будь-яких видів діяльності не повинен перевищувати рівнів, установлених санітарними нормами для відповідного часу доби. У нічний час, із двадцять другої до восьмої години на захищених об`єктах забороняються гучний спів і викрики, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів. Проведення на захищених об`єктах ремонтних робіт, що супроводжуються шумом, забороняється у робочі дні з двадцять першої до восьмої години, а у святкові та неробочі дні - цілодобово.

Власник або орендар приміщень, у яких передбачається проведення ремонтних робіт, зобов`язаний повідомити мешканців прилеглих квартир про початок зазначених робіт. За згодою мешканців усіх прилеглих квартир ремонтні та будівельні роботи можуть проводитися також у святкові та неробочі дні. Шум, що утворюється під час проведення будівельних робіт, не повинен перевищувати санітарних норм цілодобово.

«Санітарні норми допустимого шуму в приміщеннях жилих і громадських будівель та на території житлової забудови», затверджені наказом Головного державного санітарного лікаря СРСР від 03 серпня 1984 року № 3077-84, встановили науково обґрунтовані рівні допустимого шуму в житлових приміщеннях, громадських будівлях, на територіях житлової забудови, закритих приміщеннях, відкритих площадках для відповідного часу доби. Зазначені рівні шуму встановлені на підставі проведених наукових досліджень щодо впливу шуму та його специфічної і не специфічної дії на організм людини.

Науково обґрунтовані допустимі рівні шуму диференційовані залежно від призначення приміщення/території та часу доби (з 7-00 до 23-00 годин та з23-00 до 7-00 години).

Вказаною вище нормою Закону також встановлено, що сільські, селищні, міські ради затверджують правила додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, якими з урахуванням особливостей окремих територій (курортні, лікувально-оздоровчі, рекреаційні, заповідні тощо) установлюються заборони та обмеження щодо певних видів діяльності, що супроводжуються утворенням шуму, а також установлюється порядок проведення салютів, феєрверків, інших заходів із використанням вибухових речовин і піротехнічних засобів.

Відповідно до частини восьмоїстатті 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, встановлених законом, забезпечують контроль за додержанням керівниками та посадовими особами підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також громадянами санітарного та екологічного законодавства, правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, інших нормативно-правових актів у сфері захисту населення від шкідливого впливу шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів.

Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано суду Протокол № РЗ-004-02-2020 вимірювання фізичних факторів, вмісту забруднюючих речовин у робочій та житловій зоні від 18 лютого 2020 року, з якого вбачається, що у приміщеннях квартири позивача після 00:00 годин шум перевищує норми допустимих рівнів шуму, визначені в наказі МОЗ України від 22.02.2019 року №463 «Про затвердження Державних санітарних норм допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови».

Однак в той же час позивач за змістом своїх позовних вимог у відповідності до принципу змагальності цивільного процесу мав довести, що вказаний шум утворюється внаслідок діяльності саме відповідачів з використанням звуковідтворювальної техніки, в тому числі для проведення дискотек, караоке, їх музичного озвучення та інших масових заходів.

Згідно ст.ст. 76, 77, 79, 80, 81 доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Однак, позивачем жодних доказів, що саме відповідачі внаслідок своєї діяльності, в тому числі й можливо підприємницької, створюють вказаний шум у квартирі позивача з використанням звуковідтворювальної техніки, в тому числі для проведення дискотек, караоке, їх музичного озвучення та інших масових заходів суду надано не було.

Досліджені судом докази лише підтверджують факт наявності шуму в квартирі та надання приписів директору «PR-BAR», проведення профілактичних бесід з персоналом розважального закладу «PR-BAR» задля приведення режиму роботи закладу до установлених санітарних норм і недопущення порушень тиші та громадського спокою в нічний час.

При цьому позивачем не надано суду доказів, що відповідачі мають якесь відношення до розважального закладу «PR-BAR», тобто чи є вони є власниками, засновниками, працівниками тощо.

По справі взагалі не досліджувалось питання господарської діяльності розважального закладу «PR-BAR», його власників, засновників, директора тощо

Крім того судом встановлено, що 28.02.2019 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 з однієї сторони та фізичною особоюпідприємцем ОСОБА_8 було укладено договір позички, згідно якого відповідачі передали ФОП ОСОБА_8 у строкове безоплатне користування приміщення загальною площею 205,00 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 для здійснення його господарської діяльності строком на 2 роки 11 місяців, а 04.03.2019 р. вже між фізичною особоюпідприємцем ОСОБА_8 з однієї сторони та фізичною особоюпідприємцем ОСОБА_11 з другої сторони було укладено Договір суборенди частини нежитлового приміщення № 2 згідно якого ФОП ОСОБА_8 зобов`язався передати, а ФОП ОСОБА_11 зобов`язався прийняти у строкове платне користування приміщення загальною площею 80,00 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на цокольному поверсі п`ятиповерхового житлового будинку з приміщеннями бізнес центру та кімнатами для приїжджих з метою розташування розважально-ігрового центру та бару орендаря.

Тобто з наведених норм цих договорів можна припустити, що саме ФОП ОСОБА_11 здійснює підприємницьку адресу в приміщенні, що належить позивачам, з метою розташування розважально-ігрового центру та бару, в тому числі і можливо має відношення до розважального закладу «PR-BAR».

Згідно з частиною першоюстатті 48 ЦПК Українисторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.

Статтею 50 ЦПК Українивизначено, що позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права і обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Згідно з частинами першою, другою, третьоюстатті 51 ЦПК Українисуд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача (або непред`явлення позову до належного відповідача (співвідповідача)) не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. Вказане може бути підставою для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Зазначене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 17квітня 2018 року у справі №523/9076/16.

Разом з тим позивач, заявляючи позовні вимоги до відповідачів та інших неконкретизованих осіб, не залучив до участі в справі в якості відповідачів ФОП ОСОБА_8 та ФОП ОСОБА_9 , які за змістом вищевказаних договорів здійснюють господарську діяльність в приміщенні позивачів, вказані особи брали участь у судовому процесі як треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, тому вони були позбавлені можливості реалізувати свої процесуальні права, передбаченістаттею 49 ЦПК України, а інші сторони і суд встановити всі об`єктивні обставини справи.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про відмову в позові за недоведеністю позовних вимог саме до відповідачів є законними та обгрунтованими.

Доводи апеляційної скарги, що висновки суду про не надання доказів, що саме відповідачі здійснюють господарську діяльність в розважальному закладі «PR-BAR», та відповідно є неналежними відповідачами суперечить положенням ст. 319 ЦК України, за змістом яких власність зобов`язує та власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства в даному випадку слід відхилити.

Позовні вимог сформульовано так, щоб заборонити саме відповідачам в нічний час з 22:00 до 08:00 год у приміщенні, розташованому в будинку АДРЕСА_1 використовувати звуковідтворювальну техніку, в тому числі для проведення дискотек, караоке, їх музичного озвучення та інших масових заходів.

Однак, як вказано вище, доказів, що відповідачі безпосередньо вчиняють такі дії позивачем не надано, а судом не здобуто.

Такі позовні вимог за своїм змістом можуть бути заявлені лише до осіб, які безпосередньо вчиняють такі дії або відповідальні за проведення дискотек, караоке, їх музичного озвучення та інших масових заходів, а відповідачі такими особами не являються.

У разі посилання позивача на норми ст. 319 ЦК України з врахуванням передання приміщення в позичку іншій особі, а потім в суборенду, використання приміщення іншими особами, з огляду на наявність таких обставин та господарських договорів він мав сформулювати позовні вимоги як до відповідачів, щодо усунення перешкод в користування своєю квартирою з визначенням конкретних дій кожного з відповідачів як власників приміщення, що безпосередньо не вчиняють такі дії, так і до осіб, які користуються приміщенням, які дійсно безпосередньо використовують звуковідтворювальну техніку, проводять дискотеки, караоке, та інших масових заходів щодо відновлення його порушеного права.

З цих же підстав суд не приймає до уваги посилання апелянта, що саме власник приміщення, незалежно від того, чи ним особисто чи іншою особою, які він передав право користування приміщенням вчиняються протиправні дії, є особою, обов`язком якої є усунення порушень та дотримання правил добросусідства.

Також колегія суддів з мотивів, викладених в мотивувальній частині, не погоджується з доводам апелянта про помилковість висновку суду про необхідність пред`явлення вимог до ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 .

Щодо тверджень апелянта про помилковість висновку суду про відсутність в протоколі №РЗ-004-02-2020 посилання на джерело шуму та місце його походження, а також не подання доказів того, що відповідачі використовують на даний час чи у майбутньому будуть використовувати звуковідтворювальну техніку в тому числі для проведення дискотек, караоке, що спростовується показаннями, допитаного під час розгляду справи керівника ОСББ «Центр Плюс», листами поліції №501/108-2019,С-267, С-242, №2866/108-2019, копією листа виконавчого комітету Кам`янець - Подільської міської ради та копією колективного звернення, то колегія суддів погоджується з такими твердженнями.

Однак вказана обставина за недоведеності позовних вимог саме до відповідачів, незалучення до справи інших належних відповідачів не може бути підставою для скасування даного судового рішення..

Щодо посилань апелянта на висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 25.03.2020р. по справі №461/8656/17, то в даній справі інші обставини, ніж в справі №461/8656/17.

Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 268, 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення

Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12 лютого 2024 року.

Судді А.М. Костенко

Р.С. Гринчук

Т.В. Спірідонова