Рішення

від 09.02.2024 по справі 910/17899/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.02.2024Справа № 910/17899/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека Доброго Дня»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЦ Парус»

про стягнення 282357,74 грн

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Аптека Доброго Дня» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЦ Парус» про стягнення 282357,74 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на виконання умов Попереднього договору щодо укладення договору суборенди №А3004 від 08.04.2019 позивачем було сплачено відповідачу забезпечувальний платіж у розмірі 255855,94 грн. В той же час, між сторонами не було укладено Основний договір, у зв`язку з чим сторонами було складено та підписано Угоду про затвердження порядку повернення. Проте, відповідачем було порушено вказану Угоду, в частині повернення забезпечувального платежу у строки та в повному обсязі. На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 215855,94 грн, інфляційні втрати у розмірі 54726,09 грн та 3% річних у розмірі 11775,71 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 11.12.2023, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 21.12.2023 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 01.01.2024. Визначено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 26.12.2023.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 01.12.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, буд. 32/2.

Копія зазначеної ухвали була отримана відповідачем 20.12.2023 що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600236394686.

Проте ТОВ «БЦ Парус» в установлений строк відзиву на позов не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.

Таким чином, суд вказує на те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БЦ Парус» (далі - Суборендодавець, Сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аптека Доброго Дня» (далі - Суборендар, Сторона 2) було укладено Попередній договір №А3004 щодо укладення договору суборенди (далі - Попередній договір) відповідно до умов якого Сторони зобов`язались протягом 30 робочих днів після відкладальної обставини, але не пізніше 01.12.2019 на умовах, передбачених в Попередньому договорі, укласти Договір суборенди. (п.2.1. Попереднього договору)

Згідно з п.13.1. Попереднього договору впродовж строк, вказаного в Додатку 2 (пункт 11), Суборендар зобов`язаний сплатити Суборендодавцеві на банківський рахунок, вказаний в цьому Договорі, або банківський рахунок, зазначений у відповідному рахунку Суборендодавця (якщо Суборендодавець направить такий рахунок Суборендареві), платіж у якості забезпечення виконання обов`язків Суборендаря за цим Договором, сума якого вказана в Додатку 2 (пункт 10). Суборендар зобов`язаний сплатити Забезпечувальний платіж незалежно від виставлення Суборендодавцем відповідного рахунку.

До моменту укладення Договору суборенди і повного виконання Суборендарем своїм обов`язків по цьому Договору (незалежно від укладення Договору суборенди) сума Забезпечувального платежу є забезпеченням виконання Суборендарем його обов`язків по цьому Попередньому договору. (п.13.3. Попереднього договору)

Відповідно до п.13.5. Попереднього договору у випадку припинення дії даного Договору (розірвання або відмови) з вини Суборендодавця або не укладення Договору суборенди приміщення в строки, визначені цим Договором, Забезпечувальний платіж (його залишок) підлягає поверненню Суборендарю протягом 20 календарних днів від дати припинення Попереднього договору з вини Суборендодавця, за умови направлення письмового повідомлення Суборендарем Суборендодавцю про повернення Забезпечувального платежу.

Пунктом 10 Додатку 2 до Попереднього договору сторони визначили, що сума забезпечувального платежу (ст.12, пункт 13.1.) становить 213213,28 грн без ПДВ, ПДВ у розмірі 42642,66, а всього з урахування ПДВ - 255855,94 грн.

Строк оплати Забезпечувального платежу - 5 календарних днів з моменту укладення Попереднього Договору. (п.11. Додатку 2 до Попереднього договору)

Відповідно до ч.1 ст.635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Позивачем на виконання умов Попереднього договору було сплачено відповідачу забезпечувальний платіж у розмірі 255855,94 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями №574 від 23.04.2019 на суму 105855,94 грн та №1394 від 23.04.2019 на суму 150000 грн.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем не було укладено Основний Договір суборенди у визначені строки.

Згідно ч.2 ст.635 Цивільного кодексу України сторона, яка необгрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення. (ч.3 ст.635 Цивільного кодексу України)

Судом встановлено, що 16.11.2021 між позивачем та відповідачем укладено Угоду про затвердження порядку повернення забезпечувального платежу (далі - Угода).

Відповідно до п.1. Угоди повернення Забезпечувального платежу за Попереднім договором здійснюється у наступному порядку:

- протягом лютого 2022 року відповідач зобов`язується повернути Стороні 2 першу частину Забезпечувального платежу у розмірі 60000 грн;

- протягом березня 2022 року відповідач зобов`язується повернути Стороні 2 другу частину Забезпечувального платежу у розмірі 100000 грн;

- протягом квітня 2022 року відповідач зобов`язується повернути Стороні 2 тертю частину Забезпечувального платежу у розмірі 95855,94 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було здійснено часткове повернення забезпечувального платежу на загальну суму 20000 грн, що підтверджується фільтрованою випискою за період з 01.01.2023 по 13.11.2023.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 527 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з вимогами про повернення суми забезпечувального платежу №05 від 01.03.2023 та №01 від 19.04.2023.

Так, відповідач в порушення умов Угоди та норм чинного законодавства України належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повного та своєчасного повернення забезпечувального платежу, у зв`язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 215855,94 грн

Оскільки заявлена позивачем сума заборгованості підтверджена в сукупності наявними доказами у матеріалах справи в повному обсязі, за відсутності у матеріалах справи доказів сплати заборгованості, суд приходить до висновку, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 215855,94 грн.

Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 54726,09 грн та 3% річних у розмірі 11775,71 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, враховуючи межі заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 54726,09 грн та 3% річних у розмірі 11775,71 грн

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування викладених у позові обставин.

Відповідно до положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.231, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БЦ Парус» (01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, буд. 32/2; ідентифікаційний код 40454923) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека Доброго Дня» (07400, Київська обл., м. Бровари, бульв. Незалежності, буд. 17, секція 2, приміщення 1; ідентифікаційний код 39196410) заборгованість у розмірі 215855 (двісті п`ятнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят п`ять) грн 94 коп., інфляційні втрати у розмірі 54726 (п`ятдесят чотири тисячі сімсот двадцять шість) грн 09 коп., та 3% річних у розмірі 11775 (одинадцять тисяч сімсот сімдесят п`ять) грн 71 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3338 (три тисячі триста тридцять вісім) грн 29 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 09.02.2024.

Суддя Я.В. Маринченко