Рішення

від 02.02.2024 по справі 910/18180/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.02.2024Справа № 910/18180/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «АУДИТОРСЬКА ФІРМА «ІНФОРМ»

2. ОСОБА_1

про стягнення 142 609,67 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АУДИТОРСЬКА ФІРМА «ІНФОРМ» (далі - відповідач 1) та ОСОБА_1 (далі - відповідач 2) про солідарне стягнення 142 609,67 грн., у тому числі: 118 722,11 грн. - заборгованість за кредитом, 23 887,56 грн. - заборгованість за процентами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі, всупереч взятим на себе зобов`язанням зі своєчасного погашення заборгованості за кредитом та процентам за кредитним договором не виконали, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 умов кредитного договору № 011/2555/00665782 в частині своєчасного повернення кредитних коштів, у зв`язку з чим виникла заборгованість, та враховуючи, що зобов`язання відповідача-1 були забезпечені порукою, за твердженням позивача наявні підстави для солідарного стягнення з відповідачів заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/18180/23 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

З метою повідомлення відповідачів про розгляд справи судом та про їх право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 04.12.2023 була надіслана відповідачам на адреси, зазначені в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ухвалу про відкриття провадження у справі відповідач-2 отримав 28.12.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600238911262.

Відправлення з трек-номером №0600238911190 не було вручене відповідачу-1 та повернуто на адресу суду.

Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідачі у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду міста Києва від 04.12.2023 року, не подали до суду відзиву на позов, а відтак не скористалися наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

10.10.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АУДИТОРСЬКА ФІРМА «ІНФОРМ» (далі - Позичальник, Боржник, Відповідач-1) та Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (Кредитор) укладено Кредитний договір № 011/2555/00665782.

Згідно п. 1.1. Кредитного договору Банк зобов`язався надати кредитні кошти у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 200 000,00 грн., а Позичальник зобов`язався використати кредит за цільовим призначенням, повернути Кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до графіку погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів та комісії, а також виконати інші обов`язки, визначені договором.

За умовою п.1.3 Кредитного договору кінцевий термін погашення кредиту Позичальником - 10.10.2021 або інша дата визначена відповідно до п. 5.4 або статті 8 Договору.

Пунктом 2.1 Кредитного договору передбачено, протягом всього строку фактичного користування Кредитом Позичальник зобов`язаний щомісяця сплачувати Кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 24 %.

Згідно з умовами пункту 5.8 Кредитного договору, кредитор зобов`язаний вести облік платежів в рахунок погашення заборгованості і на вимогу позичальника, проводити звірку розрахунків та надавати інформацію про поточний стан заборгованості позичальника за договором. Сторони погоджуються, що остаточною підставою для визначення будь-яких грошових зобов`язань позичальника перед кредитором за договором є дані аналітичного обліку та розрахунки, що ведуться установою кредитора.

Відповідно до пункту 5.9 Кредитного договору, вимоги кредитора щодо погашення заборгованості позичальника за договором підлягають задоволенню у такій черговості: сплата пені за неналежне виконання зобов`язань за договором; сплата прострочених нарахованих процентів; погашення простроченої основної заборгованості за кредитом; сплата штрафу за неналежне виконання зобов`язань за договором; сплата нарахованих процентів; погашення основної заборгованості за кредитом; сплата інших платежів, передбачених договором та/або договорами забезпечення.

Водночас кредитор на власний розсуд має право направити грошові кошти, отримані від позичальника для погашення заборгованості, на погашення простроченої заборгованості за договором, у разі її наявності.

Пунктом 11.4 Кредитного договору встановлено, що до всіх правовідносин, пов`язаних з укладанням та виконанням договору, застосовується строк позовної давності тривалістю у п`ять років.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що укладений між Банком та Товариством Договір за своєю правовою природою є договором кредиту, який є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов`язків.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина 2 статті 1054 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина 3 статті 1049 Цивільного кодексу України).

За умовами статті 10561 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

10.10.2019 Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (банк) та та ОСОБА_1 (поручитель/відповідач-2) уклали договір поруки №011/2555/00665782/1, відповідно до якого Поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором солідарно з Позичальником за виконання забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов Кредитного договору.

Пунктом 2.1. договору поруки встановлено, у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Позичальником всіх або окремих Забезпечених зобов`язань, Поручитель та Позичальник відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Пунктом 7.2. Договору поруки встановлено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і скріплення печаткою Кредитора. Строк поруки, що встановлена Договором, за кожним забезпеченим зобов`язанням становить 5 років від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідного забезпеченого зобов`язання. Порука для відповідного забезпеченого зобов`язання не припиняється після закінчення цього строку у разі, якщо Кредитор у межах цього строку пред`явив вимогу до Поручителя.

За умовами статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частинами 1, 2 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до частини 3 цієї статті Кодексу особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

За статтею 541 Цивільного кодексу України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов`язання.

Як передбачено частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, при солідарному обов`язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред`явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред`явити вимогу до іншого солідарного боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи характер поруки (похідний, залежний від основного зобов`язання), до істотних умов договору поруки слід віднести, зокрема визначення зобов`язання, яке забезпечується порукою, його зміст та розмір, зокрема реквізити основного договору, його предмет, строк виконання тощо.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 31.07.2019 у справі № 922/2913/18.

Отже, з огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що за договорами поруки відповідачі солідарно відповідають перед позивачем за кредитним договором №011/2555/00665782/1 у випадку порушення відповідачем-1 порядку та строків погашення кредиту за договором.

Згідно із наявним в матеріалах справи розрахунком заборгованості по кредитному договору, заборгованість позичальника за кредитом станом на 20.10.2023 становить 118722,11 грн., 23887,56 грн. - заборгованість за процентами.

30.11.2021 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-47, відповідно до якого ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»/Банк відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до Боржників за Кредитними договорами, у т.ч. за Кредитним договором № 011/2555/00665782 від 10.10.2019 р., що укладений між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «АУДИТОРСЬКА ФІРМА «ІНФОРМ».

Таким чином, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до ТОВ «АУДИТОРСЬКА ФІРМА «ІНФОРМ», а АТ «Райффайзен Банк Аваль» втратило такі права.

16.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено Договір № 16-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права грошової вимоги до Боржників за Кредитними договорами, у т.ч. за Кредитним договором №011/2555/00665782 від 10.10.2019 р., що укладений між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «АУДИТОРСЬКА ФІРМА «ІНФОРМ».

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право грошової вимоги до ТОВ «АУДИТОРСЬКА ФІРМА «ІНФОРМ», а ТОВ «Вердикт Капітал» втратило такі права.

Відтак, оскільки судом встановлено, що відповідач-1 є таким, що порушив договірні зобов`язання, зокрема, не повернув кредитні кошти у передбачений договором строк та не здійснив в повному обсязі сплату процентів, позовні вимоги щодо солідарного стягнення з відповідачів заборгованості по кредиту у розмірі 118 722,11 грн., 23 887,56 грн. заборгованості за процентами є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідачі не скористались своїм правом на подання відзиву, про наслідки були повідомлені належним чином ухвалою суду про відкриття провадження у справі.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

Також позивач просить суд покласти на відповідачів витрати на правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

Згідно частин 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем було подано копії: договору про надання правової допомоги №02-01/2023 від 02 січня 2023 року; платіжну інструкцію №0394730003 від 01 листопада 2023 року, заявка про надання правової допомоги №9 від 30 жовтня 2023 року, витяг з акту №9 про надання юридичної допомоги від 02 листопада 2023 року.

Згідно з умовами договору про надання правової допомоги №02-01/2023 від 02 січня 2023 року, клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до договору (пункт 4.1. договору).

Клієнт зобов`язується оплатити надані послуги у строк до 60 банківських днів з моменту підписання акту про надання юридичної допомоги (пункт 4.2 договору).

Відповідно до витягу з акту №9 про надання юридичної допомоги від 02 листопада 2023 року, вартість наданих послуг становить 20 000,00 грн.

Як вбачається із платіжної інструкції №0394730003 від 01 листопада 2023 року позивач сплатив адвокатському об`єднанню 20 00,00 грн. за юридичні послуги.

Таким чином суд констатує, що позивачем доведено наявність витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 5 статті 126 ГПК України визначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Встановивши обставини, викладені у ч. 5 ст. 129 та ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, а також приймаючи до уваги наслідки вирішення даної справи - задоволення позовних вимог повністю та відсутність клопотання відповідачів, поданого в порядку ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про необхідність покладення на відповідачів витрат на правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

На підставі викладеного та статтями 74, 76, 126, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «АУДИТОРСЬКА ФІРМА «ІНФОРМ» (02206, м. Київ, вул. Олександра Бойченка, будинок 16, квартира 123, код ЄДРПОУ 37501428) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926) 118 722 (сто вісімнадцять тисяч сімсот двадцять дві) грн. 11 коп. - заборгованості за кредитом, 23 887 (двадцять три тисячі вісімсот вісімдесят сім) грн. 56 коп. - заборгованості за процентами.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АУДИТОРСЬКА ФІРМА «ІНФОРМ» (02206, м. Київ, вул. Олександра Бойченка, будинок 16, квартира 123, код ЄДРПОУ 37501428) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926) 1 342 (одна тисяча триста сорок дві) грн. 00 коп. - судового збору та 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926) 1 342 (одна тисяча триста сорок дві) грн. 00 коп. - судового збору та 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 02.02.2024.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА