Рішення

від 05.02.2024 по справі 910/17512/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.02.2024Справа № 910/17512/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Державного підприємства «Український інститут інженерно-технічних розвідувань для будівництва»

до Фізичної особи-підприємця Розенберг Вадима Геннадійовича

про стягнення 17620,48 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Український інститут інженерно-технічних розвідувань для будівництва» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Розенберг Вадима Геннадійовича (далі - відповідач) про стягнення 17620,48 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання за договором №К-П4478 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, у зв`язку з чим станом на 30.09.2022 виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 позовну заяву Державного підприємства «Український інститут інженерно-технічних розвідувань для будівництва» залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної зави.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/17512/23 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

16.01.2024 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечено та зазначено, що позивачем до позовної заяви не надано належних доказів понесення ним витрат на утримання будівлі та комунальних послуг за відповідний період із врахуванням орендованого приміщення. Рахунки та акти виконаних робіт/наданих послуг Фізична особа-підприємець Розенберг В.Г. не отримував, як і не погоджував відповідні суми у актах, оскільки такі акти відсутні. Окрім того, на підставі судового наказу від 07.11.2022 у справі № 910/11545/22 з відповідача на користь позивача було стягнуто наявну заборгованість у розмірі 4319,54 грн., що виникла за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № К-П4478 від 30.07.2019. Вказану заборгованість відповідачем було повністю сплачено. З урахуванням наведеного, зазначив про необґрунтованість позовних вимог.

Окрім того, відповідач повідомив про те, що він очікує понести судові витрати у зв`язку із розглядом справи, а саме витрати на правову допомогу, орієнтований розмір яких складає 5 000 грн.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30 липня 2019 року між Державним підприємством «Український інститут інженерно-технічних розвідувань для будівництва» (Позивач, Балансоутримувач) та фізичною особою-підприємцем Розенбергом Вадимом Геннадійовичем (Відповідач, Орендар) було укладено договір №К-П4478 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

За умовами п.1.1 договору Балансоутримувач Державне підприємство «Український інститут інженерно-технічних розвідувань для будівництва», забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, (надалі - Будівля), загальною площею 51,9 кв. м (Додаток №1 до Договору), а також утримання прибудинкової території, а Орендар бере участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі (розрахунок пропорції вказано в Додатку №2 до Договору) в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих Балансоутримувачем за цим договором.

Орендар в обов`язковому порядку бере участь у компенсації: витрат обслуговуючої організації на водопостачання та водовідведення, за забруднення стічних вод, вивіз побутового сміття, обслуговування внутрішньо будинкової системи водопостачання, теплопостачання та водовідведення, обслуговування внутрішньо-будинкової мережі електроживлення, дезінсекції та дератизації, технічного обслуговування ліфтів, утримання прибудинкової території, оплати за спожиту електроенергію та теплову енергію; витрат балансоутримувача зі сплати земельного податку; відшкодування витрат балансоутримувача податку на нерухоме майно; компенсації витрат балансоутримувача за контроль входу; загальних корпоративних витрат балансоутримувача; відшкодування витрат балансоутримувача з амортизаційних відрахувань; відшкодування витрат обслуговуючої організації за матеріали при обслуговуванні, експлуатації та ремонті будівлі та ліфтів, утримання прибудинкової території; відшкодування витрат балансоутримувача з прибирання 6-го поверху орендованого майна; відшкодування адміністративних витрат обслуговуючої організації, відшкодування 5% прибуткового податку обслуговуючої організації, з урахування ПДВ, пропорційно до зайнятої ним площі.

Процент займаної площі орендарем за цим Договором складає 2,30%.

Згідно п.1.2 договору Орендар користується приміщенням, яке складається з кімнати №610 загальною площею 51,9 кв. м, розміщене на шостому поверсі будівлі, балансовою вартістю 176 994,79 грн. (надалі - орендоване приміщення) відповідно до плану розміщення приміщення, що додається до договору.

Орендоване приміщення використовується для цілей проведення виставок непродовольчих товарів без здійснення торгівлі.

Цей Договір відповідно до п. 5.1. укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 1 липня 2019 року по 30 травня 2022 року включно. Зміни або доповнення до цього договору допускаються за взаємною згодою сторін (п 5.2 договору). У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором (п 5.4 договору).

Згідно п. 2.1.1 договору Балансоутримувач будівлі зобов`язується забезпечити: виконання всього комплексу робіт, пов`язаних з обслуговуванням та утриманням Будівлі і прибудинкової території, та створення необхідних житлових умов і здійснення господарської діяльності, у тому числі Орендарю і його співробітникам згідно з вимогами чинного законодавства про користування будівлями. Розмір плати за обслуговування і ремонт Будівлі, прибудинкової території, утримання допоміжних приміщень Будівлі залежить від складу робіт і послуг, які надаються Балансоутримувачу житлово-експлуатаційними, ремонтно-будівельними організаціями та іншими суб`єктами господарювання, і визначається розрахунком щомісячних платежів (кошторисом витрат) за обслуговування та ремонт Будівлі, комунальні та інші послуги Балансоутримувача; Надання Орендарю комунальних послуг за діючими розцінками і тарифами. Інформування Орендаря про зміни витрат на утримання Будівлі і тарифу на послуги (п.п.2.1.2-2.1.3 договору).

В свою чергу Орендар зобов`язався серед іншого, згідно п. 2.2.3 договору не пізніше 15 (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок Балансоутримувача будівлі або організації, що обслуговує будівлю, за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, а також за комунальні послуги.

За твердженням позовної заяви, відповідачу надавались комунальні послуги за договором №К-П4478 від 30.07.2019 р. та відповідно позивач нараховував йому плату, однак відповідач вартість наданих послуг не оплатив, внаслідок чого станом на 30.09.2022 виникла заборгованість у розмірі 17620,48 грн.

Відповідач у письмовому відзиві проти надання послуг на вказану суму заперечував, посилаючись, що позивачем до позовної заяви не надано належних доказів понесених ним витрат на утримання будівлі та комунальних послуг за відповідний період із врахуванням площі орендованого приміщення.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства «Український інститут інженерно-технічних розвідувань для будівництва» не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення договору №К-П4478 від 30.07.2019 року між сторонами згідно з пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Пунктом 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

За умовами договору №К-П4478 від 30.07.2019 позивач зобов`язався забезпечувати обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Для з`ясування наведених питань, а відтак і правильного вирішення спору суду в межах наданих йому повноважень процесуальним законом належало було дослідити умови укладеного між сторонами договору, якими опосередковувалися спірні правовідносини, зміст доказів наданих сторонами, доказів на підтвердження своїх аргументів щодо позову, і на підставі цього встановити наявність (відсутність) підстав для стягнення з відповідача заборгованості за договором №К-П4478 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Положеннями договору №К-П4478 передбачено, що розмір плати за обслуговування і ремонт будівлі, прибудинкової території, утримання допоміжних приміщень будівлі залежить від складу робіт і послуг, які надаються Балансоутримувачу житлово-експлуатаційними, ремонтно-будівельними організаціями та іншими суб`єктами господарювання, і визначається розрахунком щомісячних платежів (кошторисом витрат) за обслуговування та ремонт Будівлі, комунальні та інші послуги Балансоутримувача.

Позивачем в позовній заяві не вказано, які саме послуги надавались відповідачу, який їх обсяг, яка вартість та який розмір, порядок і умови нарахування.

В матеріалах справи відсутні квитанції на сплату нарахувань за послуги, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, так само як і рахунки-повідомлення та докази їх направлення на адресу відповідача.

Окрім того суд звертає увагу, що згідно договору №К-П4478 процент займаної Орендарем площі за цим договором складає 2,30 %. Орендар користується приміщенням, яке складається з кімнати №610 загальною площею 51,9 кв. м, розміщене на шостому поверсі Будівлі.

У зв`язку з наведеним, встановити достовірну вартість комунальних послуг та інших витрат за відсутності конкретно визначеної їх вартості, не вбачається за можливе. В свою чергу, в додатку №3 до договору №К-П4478 зазначено лише перелік витрат без зазначення їх вартості.

Належних доказів надання відповідачу у відповідності до умов договору №К-П4478 від 30.07.2019 послуг матеріали справи не містять та суду не надано. Акти приймання-передачі послуг відсутні.

Більш того, доказів надання позивачем житлово-комунальних послуг на суму 17620,48 грн. відповідачу, як і доказів фактичного користування відповідачем цими послугами матеріали справи не містять.

Разом з цим, до матеріалів справи не надано розрахунку заборгованості з наданням відомостей щодо вартості послуг, які мали надаватись відповідачу у визначений період.

Дослідивши зміст долучених до матеріалів справи доказів, суд погоджується з позицією відповідача, наведеною у письмовому відзиві щодо відсутності належних доказів понесення позивачем витрат за договором №К-П4478 від 30.07.2019 для їх відшкодування за рахунок Орендаря.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18.

Окрім того, у письмовому відзиві, відповідач звернув увагу, що на підставі судового наказу від 07.11.2022 у справі № 910/11545/22 стягнуто з Фізичної особи-підприємця Розенберг Вадима Геннадійовича на користь Державного підприємства «Український інститут інженерно-технічних розвідувань для будівництва заборгованість у розмірі 4319,54 грн. за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №К-П4478 від 30.07.2019.

Означену заборгованість Фізичною особою-підприємцем Розенберг В.Г. було сплачено. В якості доказів, що підтверджують вказані обставини ним до відзиву долучено витяг з Єдиного реєстру виконавчих проваджень.

При прийнятті рішення у даній справі, суд не досліджує та не враховує обставини, встановлені при розгляді справи №910/11545/22 за відсутності зазначення періоду виникнення заборгованості за договором №К-П4478 від 30.07.2019 та доказів їх надання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених ст. 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Враховуючи, що позивач у встановленому законом порядку не довів належними і допустимими доказами наявності тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог, у позові Державного підприємства «Український інститут інженерно-технічних розвідувань для будівництва» до Фізичної особи-підприємця Розенберг Вадима Геннадійовича про стягнення 17620,48 грн. слід відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 86, 129, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 05.02.2024.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА