Рішення

від 05.02.2024 по справі 910/16898/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.02.2024Справа № 910/16898/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВГАЗТРЕЙД" (вул. Василенка Миколи, буд.5, м. Київ, 03124. код ЄДРПОУ 42394311)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "А.С.Л." (вул. Електриків, м. Київ, 04176, код ЄДРПОУ 19259657)

про стягнення 87028,55 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "А.С.Л." (далі - відповідач) про стягнення 87 028,55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 251452/Т постачання природного газу від 31.12.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову та характер спірних правовідносин, судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

При цьому, судом повідомлено відповідача, що останній протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі може подати заяву із обгрунтованими запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, копія ухвали від 02.11.2023 року про відкриття провадження у справі № 910/16898/23 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та відповідає адресі згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04071, місто Київ, вул.Електриків, будинок 4.

Відповідно до наявного у матеріалах справи поштового повідомлення з трек-номером № 060057854046.

Проте, означена ухвала повернута поштовим відділенням 28.11.2023 з поміткою «не знаходиться».

Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався, будь-яких заяв про зміну місцезнаходження відповідача до суду не надходило.

Згідно положень ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

29.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київгазтрейд» (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "А.С.Л." (споживач, відповідач) було укладено договір № 251452/Т постачання природного газу (для споживачів, що не є побутовими) (далі - договір від 29.12.2018).

Згідно з п. 10.1 договору від 29.12.2018 даний договір набирає чинності з дати його підписання, діє в частині постачання газу з 01.01.2019 по 31.12.2019, а в частині проведення розрахунку - до повного їх завершення.

Додатковою угодою № 1 від 19.12.2019 сторони погодили викласти п. 10.1 договору від 29.12.2018 в наступній редакції: « 10.1. Договір набирає чинності з дати його підписання, діє в частині постачання газу до 31.12.2020, а в частині проведення розрахунку - до повного їх завершення.»

Додатковою угодою № 1-2 від 22.12.2020 сторони погодили викласти п. 10.1 договору від 29.12.2018 в наступній редакції: « 10.1. Договір набирає чинності з дати його підписання, діє в частині постачання газу до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунку - до повного їх завершення.»

31.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київгазтрейд» (постачальник, позивач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "А.С.Л." (споживач, відповідач) укладено договір постачання природного газу № 251452/Т (для не побутових споживачів) (далі - договір від 31.12.2021).

Відповідно до п. 1.1. договору від 31.12.2021 постачальник зобов`язується поставити (передати) природний газ (код за ДК 021-2015:09123000-7 природній газ) споживачу, а споживач зобов`язується приймати та своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу, а також виконувати інші зобов`язання передбачені цим договором, у розмірі та порядку, що визначені цим договором.

Пунктом 2.2 договору, від 31.12.2021 встановлені добові та місячні планові об`єми постачання газу у 2022 році.

Спір виник внаслідок того, що відповідач передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 184 749,69 грн за період з 01 січня по 13 вересня 2022 року, споживачем сплачено за природний газ грошові кошти у розмірі 139 1844,10 грн. Станом на 16.10.2023 у відповідача виникла заборгованість у сумі 45 565,59 грн., а також позивачем за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання нараховані пеня у розмірі 27 166,15 грн, 11 645,10 грн інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 2 651,71 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно з п. 10.1 договору від 29.12.2018 він набуває чинності з дати його підписання, діє в частині постачання природного газу з 01.01.2019 по 31.12.2019, а в частині грошових зобов`язань - до їх завершення.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з п. 3.6 договору, фактичний об`єм поставленого у розрахунковому періоді газу, підтверджується підписаними між постачальником та споживачем актом приймання-передачі газу, що складається на підставі даних оператора ГРМ та комерційних вузлів обліку газу.

Позивач за супровідним листом від 09.01.2023 № 52/01 направив Акти - приймання передачі на адресу відповідача за період з січня по вересень 2022, проте, на час розгляду справи, вказані Акти не підписані відповідачам та не повернуті а його адресу. Мотивована відмова від підписання Актів приймання передачі газу відповідачем не надана.

Матеріали справи свідчать, що за період з 01 січня по 13 вересня 2022 року позивач передав, а відповідач прийняв (спожив) природній газ загальною вартістю 184 749,69 грн, що підтверджується відомостями оператора ГРМ про фактично спожитий обсяг природного газу, які внесені до Інформаційної платформи Оператора ГТС та довідкою позивача про ціну на газ за відповідні періоди споживання.

Відповідно до п. 4.3. Договору оплата вартості газу здійснюється Споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника протягом газового місяця (М) споживання газу.

Згідно п. 4.5. Договору у випадку недоплати вартості газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок, до 15 (п`ятнадцятого) числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим-, за даними про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого природного газу Споживачу за розрахунковий період.

Згідно п.4.7. Договору, датою оплати є дата зарахування коштів на рахунок Постачальника.

При цьому, матеріали справи свідчать, 10.01.2022, 13.01.2022 та 21.01.2022 Споживачем з призначенням платежу «Оплата за природний газ за грудень 2021 згідно акту приймання - передачі від 31.12.2021» було здійснено оплати за спожитий природний газ у розмірі: 10 000,00 грн. за платіжним дорученням від 10.01.2022 №317; 3000,00 грн. за платіжним дорученням №319 від 13.01.2022; 16 500,00 грн. за платіжним: дорученням від 21.01.2022 №323, які враховані Позивачем в рахунок передплати за газ за іншим договором постачання природного газу від 29.12.2018 №251452/Т за спожитий у грудні 2021 року газ. 21.01.2022 переплата у розмірі 84,10 грн. врахована Позивачем у якості оплати за договором. Споживачем, сплачено за спожитий природний газ кошти у розмірі 139 184,10 грн. Станом на 16.10.2023 за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 45 565,59 грн.

Відповідач твердження позивача не спростував, доказів зворотнього не надав.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за отриманий товар не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафними санкціями) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Аналогічні положення містить і частині 1 статті 230 Господарського кодексу України.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

Таким чином, законом надано право сторонам встановити в договорі розмір і порядок нарахування штрафних санкцій.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

В силу приписів статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 8.7 договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків розрахунків за природній газ, встановлених цим договором, споживач сплачує на користь постачальника (крім суми заборгованості) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу та нараховується до дати остаточного погашення заборгованості.

В зв`язку з тим, що взяті на себе зобов`язання по сплаті вартості фактично поставленого природного газу відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу пеню, розмір якої за обґрунтованими розрахунками позивача становить 27 166,15 грн.

В зв`язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті вартості фактично поставленого природного газу, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 11 645,10 грн та 2 651,71 грн 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 11 645,10 грн та 2 651,71 грн 3% річних (за обґрунтованим розрахунками позивача).

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київгазтрейд» підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 129, 231, 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "А.С.Л." (вул. Електриків, м. Київ, 04176, код ЄДРПОУ 19259657) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київгазтрейд» (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 5, код ЄДРПОУ 42394311) 45 565 (сорок п`ять тисяч п`ятсот шістдесят п`ять) грн 59 коп. заборгованості, 27 166 (двадцять сім тисяч сто шістдесят шість) грн 15 коп. пені, 11 645 (одинадцять тисяч шістсот сорок п`ять) грн 10 коп. інфляційних втрат, 2 651 (дві тисячі шістсот п`ятдесят одну) грн 71 коп. 3% річних, 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.Видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 05.02.2024.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА