Рішення

від 08.02.2024 по справі 910/17904/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.02.2024Справа № 910/17904/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАН ТЕПЛО" (пров. Куренівський, буд.17, м. Київ, 04073, код ЄДРПОУ 41009743)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ ОФЕР ІНВЕСТМЕНТ" (бульв. Лесі Українки, буд.30В, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 42785461)

про стягнення 379 695,79 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАН ТЕПЛО" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ ОФЕР ІНВЕСТМЕНТ" (далі - відповідач) про стягнення 379 695,79 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч взятим на себе зобов`язанням за договором поставки №19042021-2 від 19.04.2021 відповідач в обумовлений строк не здійснив повну та своєчасну оплату поставленого товару, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 155 51,40 грн, а також обов`язок сплатити на користь позивача 44 064,18 грн інфляційних втрат, 118559,65 грн пені, 62 020,56 грн штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 28.11.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: бул. Лесі Українки, буд.30В, м.Київ, 01133 та вручена останньому 12.01.2024.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно з ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рокомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи Ухвала Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 отримана позивачем - 06.12.23.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідачі у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подали до суду відзиви на позов, а відтак не скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

19.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пан Тепло" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест офер Інвестмент" (покупець, відповідач) укладено договір поставки №19042021-2.

Відповідно до умов п.1.1 цього договору постачальник зобов`язується передати (поставити ) у власність у зумовлені строки будівельні матеріали, надалі товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до п.4.2 договору, за замовлений товар покупець повинен здійснити розрахунок у повному обсязі шляхом 100% передоплати вартості товару. У випадку, якщо поставка товару покупцю здійснена до виконання останнім вимог 100% передоплати, покупець повинен розрахуватися в повному обсязі не пізніше наступного календарного дня з моменту отримання кожної конкретної партії товару від постачальника.

Як стверджує позивач у позовній заяві, ним було поставлено, а відповідачем прийнято товар згідно видаткової накладної №233 від 15.02.2022 на загальну суму 102 525,70 грн. та видаткової накладної №152 від 31.01.2022 на загальну суму 102 525,70 грн. При цьому, відповідачем частково оплачено поставлений товар, відповідно до Акту звірки взаємних розрахунків, який підписаний та скріплений печатками сторін, заборгованість відповідача перед позивачем складає 155 051,40 грн.

09.11.2023 позивач звернувся до відповідача з вимогою за вих.№09/11-1 09.11.2023 про сплату заборгованості в розмірі 155 051,40 грн, однак відповідач зазначену заборгованість у повному обсязі не сплатив, на вимогу не відповів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.ч.1. 2 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст.662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами ст.193 Господарського кодексу України.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно видаткової накладної №233 від 15.02.2022 на загальну суму 102 525,70 грн. та видаткової накладної №152 від 31.01.2022 на загальну суму 102 525,70 грн. копії яких наявні в матеріалах справи та досліджені судом, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар. Вказані видаткові накладні підписані сторонами без зауважень та заперечень. При цьому, відповідачем частково оплачено поставлений товар.

Між сторонами було підписано Акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого станом на 1 півріччя 2022 заборгованість відповідача перед позивачем складає 155 051,40грн., що додатково свідчить про прийняття відповідачем поставленого позивачем товару.

Обставини щодо належного виконання позивачем зобов`язань з поставки товару не були спростовані, доказів не прийняття товару відповідачем чи висування останнім претензій щодо поставленого позивачем товару суду також не надані.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з положеннями п. 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки доказів належної оплати вартості поставленого товару відповідач не надав, доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 155 051,40 грн. підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За порушення зобов`язання позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 118 559,65 грн. та штраф у сумі 62 020,56 грн.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно п.5.3 Договору сторони погодили, що за несвоєчасну оплату отриманого товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми несплаченого своєчасно товару за кожний день прострочення.

Сторони також погодили у п.5.4 Договору додаткову відповідальність у разі тривалого порушення зобов`язання, за ухилення від сплати товару, а також у випадку прострочення оплати товару більш ніж на тридцять календарних днів від строку, зазначеного в. п. 4.2. Договору Покупець на користь Постачальника повинен сплатити десять відсотків від вартості неоплаченої своєчасно партії товару, а за прострочення оплату більш ніж на шістдесят календарних днів з моменту отримання - Покупець сплачує Постачальнику сорок відсотків від суми всього отриманого, але неоплаченого за цим Договором товару.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно останньої частини п.5.2. Договору встановлено, що нарахування штрафних санкцій за порушення Покупцем своїх зобов`язань за цим Договором здійснюється за весь фактичний час протягом якого відбувались зазначені порушення та не обмежується шестимісячним терміном.

Згідно п. 5.10. Договору, сторони дійшли до згоди щодо зміни тривалості позовної давності про стягнення неустойки (штрафу, пені), згідно ч .1 ст. 259 Цивільного кодексу України, і встановили що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, встановлених розділом 5 цього Договору, припиняється через три роки від дня, коли це зобов`язання повинне було бути виконаним.

Провівши власний розрахунок пені на підставі наведених умов договору та приписів закону, суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 118 559,65 грн та штрафу в сумі 62 020,56 грн у заявленому позивачем розмірі.

Також позивач просив стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 44 064,18 грн, нараховані за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, вимоги про інфляційної складової боргу є такими, що заявлені правомірно.

Здійснивши перевірку правильності нарахування інфляційних втрат, суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати в сумі 44 064,18 грн.

Згідно положень п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.74, 129, 238 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ ОФЕР ІНВЕСТМЕНТ" (бульв. Лесі Українки, буд.30В, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 42785461 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАН ТЕПЛО" (пров. Куренівський, буд.17, м. Київ, 04073, код ЄДРПОУ 41009743) 151 051 (сто п`ятдесят одну тисячу п`ятдесят одну) грн 40 коп. - заборгованості, 44 064 (чсорок чотири тисячі шістдесят чотири) грн 00 коп. інфляційних втрат, 118 559 (сто вісімнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн 65 коп. пені, 62 020 (шістдесят дві тисячі двадцять) грн 56 грн штрафу, 5 695 (п`ять тисяч шістсот дев`яносто п`ять) грн 44 коп. судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 08.02.2024.

Суддя Наталія Ягічева