Рішення

від 12.02.2024 по справі 910/18263/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.02.2024Справа № 910/18263/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Провента» (вул. Крайня, 1-В, м. Київ, 02232; ідентифікаційний код 40623951)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Борей - Трейд» (бул. Вацлава Гавела, буд. 6, корп. літ. 3, прим. 51, м. Київ, 03067; ідентифікаційний код 40840299)

про стягнення 61 781, 52 грн,

без виклику представників учасників справи,

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Провента» (далі за текстом - ТОВ «Провента», Позивач, Продавець) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Борей - Трейд» (далі за текстом - ТОВ «Борей - Трейд», Відповідач, Покупець) про стягнення заборгованості за договором купівлі - продажу № 1701/1 від 31.12.2016 (далі за текстом - Договір) в розмірі основного боргу - 41 107, 14 грн, пені - 7 153, 91 грн, інфляційних втрат - 11 367,68 грн, 3 % річних - 2 152, 79 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що ним на виконання умов Договору здійснено Відповідачу поставку товару на суму 55 714, 02 грн, який прийнято ним без зауважень та претензій, однак не здійснено оплати в повному обсязі, що також стало підставою для нарахування пені, 3 % річних, інфляційних втрат та звернення до суду з позовом.

Також Позивач просить суд стягнути з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2023 позовну заяву ТОВ «Провента» залишено без руху, Позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: доказів реєстрації Позивача (створення електронного кабінету) в підсистемі Електронний суд ЄСІТС; відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у Відповідача.

07.12.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Суд зазначає, що ухвала суду 11.12.2023 надсилалась Відповідачу поштовим повідомленням № 0600238076240, яке згідно наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення отримана представником Відповідача 19.12.2023.

За приписами частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 у справі № 910/18263/23 встановлено Відповідачу п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак станом на дату ухвалення даного рішення суду відзив на позовну заяву не надійшов.

Таким чином, приймаючи до уваги, що Відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

31.12.2016 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір, відповідно до пункту 1.1 якого Продавець зобов`язується передати у власність покупця продукцію, визначену в п. 2.1 цього Договору, а Покупець прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за цінами, викладеними у Додатках до цього Договору, які є невід`ємною частиною даного Договору.

Ціна на продукцію встановлюється в національній валюті України - гривнях (з урахуванням податку на додану вартість) і вказується в узгоджених сторонами замовленнях Покупця та / або додатках до цього Договору, які є невід`ємною частиною. Вартість тари, пакування та маркування Товару включається в його ціну.

З пункту 7.7 Договору вбачається, що оплата за партію Товару, яка підлягає передачі Покупцю відповідно до прийнятого Продавцем до виконання замовлення Покупця здійснюється на умовах відстрочення оплати у термін 14 календарних днів з моменту отримання замовленого товару від Продавця.

Відповідно до пункту 6.2 та 6.3 Договору датою передачі і переходу права власності та всіх ризиків є дата підписання видаткової накладної.

Згідно пункту 9.3 Договору у випадку несвоєчасної оплати товару згідно умов Договору протягом більше ніж 10 календарних днів Покупець також сплачує на користь Продавця пеню, яка обчислюється з 1 дня прострочення оплати відповідної партії товару у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня від суми прострочення платежу за кожен день прострочення оплати.

Пунктом 12.1 Договору закріплено, що останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017. Даним пунктом також передбачено автоматичну пролонгацію строку дії, який не може перевищувати 3 роки з моменту підписання його сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем на виконання умов Договору здійснено поставку товару згідно наступних видаткових накладних:

№ 59 від 27.01.2022 на суму 11 577, 12 грн (з ПДВ);

№ 84 від 07.02.2022 на суму 26 644, 50 грн (з ПДВ);

№ 118 від 16.02.2022 на суму 17 492, 40 грн (з ПДВ);

Суд зазначає, що вказані вище видаткові накладні підписані сторонами без зауважень та претензій, що відповідно підтверджує факт належної поставки товару, прийняття його Відповідачем та виникнення у Відповідача зобов`язання з оплати такого товару.

Згідно доводів Позивача, 17.05.2023 Відповідачем повністю сплачено видаткову накладну № 59 від 27.01.2022 та частково оплачено поставлений товар за видатковою накладною № 84 від 07.02.2022 в розмірі 3 029, 76 грн у зв`язку з чим несплаченою залишається сума 23 614, 74 грн. та за видатковою накладною № 118 від 16.02.2022 сума 17 492, 40 грн, що в загальному становить 41 107, 14 грн.

Вказане вище Відповідачем не заперечується.

Так, Позивач зазначає, що враховуючи положення пункту 7.7 Договору оплата за видатковою накладною № 84 від 07.02.2022 мала б бути здійснена Відповідачем у строк до 21.02.2022, а за видатковою накладною № 118 від 16.02.2022 відповідно у строк до 02.03.2022.

Оскільки Відповідачем проплати за вказані вище видаткові накладні не здійснено та відповідно допущено прострочення виконання грошового зобов`язання, Позивачем у відповідності до пункту 9.3 Договору здійснено нарахування пені, а на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нараховано 3 % річних та інфляційні втрати згідно доданого до позову розрахунку.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів оплати поставленого товару в розмірі суми основного боргу, а також Відповідачем не надано інших доказів на спростування заявлених вимог.

У якості доказів понесення Позивачем витрат на професійну правничу допомогу до позову додано наступні докази:

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 10345/10 від 08.11.2021;

- ордер серії АІ № 1500881 від 25.11.2023;

- договір про надання правничої допомоги № 48/23 від 23.11.2023, відповідно до пункту 3.1. якого сторони домовилися, що вартість послуг є договірною та встановлюється в Актах виконаних робіт та погоджується сторонами шляхом їх підписання;

- додаток № 1 до договору про надання правничої допомоги № 48/23 від 23.11.2023 визначено, що вартість послуг за надання адвокатом правничої допомоги щодо стягнення з ТОВ «Борей Трейд» становить 10 000 грн;

- рахунок № 25 від 23.11.2023 на суму 10 000 грн;

- платіжна інструкція № 1617 від 23.11.2023 на суму 10 000 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

Як вбачається зі змісту частини 1 статті 265 ГК України та частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Частинами 1 та 2 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Як встановлено судом вище, Відповідачем прийнято товар за Договором від Позивача на суму 41 107, 14 грн згідно видаткової накладної № 84 від 07.02.2022 та № 118 від 16.02.2022, а відтак у Відповідача виник обов`язок з оплати такого товару на вказану суму.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відтак, суд зазначає, що погоджується з доводами Позивача та зазначає, що Відповідач зобов`язаний був здійснити оплату за видатковою накладною № 84 від 07.02.2022 у строк до 21.02.2022, а за видатковою накладною № 118 від 16.02.2022 у строк до 02.03.2022 у зв`язку з чим прострочення виконання грошового зобов`язання за Відповідачем рахується з 22.02.2022 та 03.03.2022 оскільки докази такої оплати станом на дату ухвалення рішення в матеріалах справи відсутні.

Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до статті 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною 1 статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями згідно з частиною 1 статті 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого Позивачем розрахунку пені, 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що арифметично вірними та обґрунтованими сумами, які підлягають стягненню з Відповідача є пеня - 7 037, 45 грн, 3 % річних - 2 152, 79 грн та інфляційні втрати - 11 397, 68 грн.

При цьому суд звертає увагу Позивача на те, що ним здійснено подвійне нарахування пені на суму 23 614, 74 грн за період з 22.02.2022 по 02.03.2022 (сторінка 7 позовної заяви), що є безпідставним та неправомірним.

Що стосується відшкодування витрат Позивача на професійну правничу допомогу суд вказує, що згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 1 частини 3 статті 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд вказує, що з аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру та/або погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене вище, суд зазначає, що заявлені Позивачем до відшкодування витрати є фіксованими, обґрунтованими, розумними, співмірним зі складністю справи, обсягом виконаної адвокатом роботи та такими, що фактично понесені Позивачем, а враховуючи відсутність заперечень Відповідача в цій частині суд дійшов висновку, що такі витрати підлягають відшкодуванню Позивачу пропорційно розміру задоволених вимог, що відповідно становить 9 981, 15 грн.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Підсумовуючи викладене вище, враховуючи встановлені судом обставини за сукупністю наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що Відповідачем порушено умови Договору в частині оплати отриманого ним товару, а відтак заявлені Позивачем вимоги є правомірними у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до статті 129 ГПК покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Провента» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Борей - Трейд» (бул. Вацлава Гавела, буд. 6, корп. літ. 3, прим. 51, м. Київ, 03067; ідентифікаційний код 40840299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Провента» (вул. Крайня, 1-В, м. Київ, 02232; ідентифікаційний код 40623951) суму основного боргу - 41 107 (сорок одна тисяча сто сім) грн 14 коп, інфляційні втрати - 11 397 (одинадцять тисяч триста дев`яносто сім) грн 68 коп, 3 % річних - 2 152 (дві тисячі сто п`ятдесят дві) грн 79 коп, пеню - 7 037 (сім тисяч тридцять сім) грн 45 коп, судовий збір - 2 678 (дві тисячі шістсот сімдесят вісім) грн 94 коп та витрати на професійну правничу допомогу - 9 981 (дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят одна) грн 15 коп.

3. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 12.02.2024

Суддя Антон ПУКАС