Рішення

від 09.02.2024 по справі 911/3638/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2024 р. Справа № 911/3638/23

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В.розглянув матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк

до Товариства з обмеженою відповідальністю Клімент-Інвест

про стягнення 148745,31 грн

без виклику представників (учасників) справи

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк Укргазбанк (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області із позовною заявою за вих. № 117/40746/2023 від 29.11.2023 до Товариства з обмеженою відповідальністю Клімент-Інвест (далі - відповідач) про стягнення 148745,31 грн, з яких: заборгованість по сплаті комісії депозитарної установи строкова 500,00 грн; заборгованість по сплаті комісії депозитарної установи прострочена 40110,00 грн; заборгованість по пені за несвоєчасне погашення грошових зобов`язань за сплатою комісії депозитарної установи 67663,25 грн; заборгованість по штрафу за несвоєчасне погашення грошових зобов`язань за сплатою комісії депозитарної установи 20055,00 грн; заборгованість за несвоєчасне погашення грошових зобов`язань за сплатою комісії депозитарної установи 3% річних 4439,66 грн; заборгованість за несвоєчасне погашення грошових зобов`язань за сплатою комісії депозитарної установи, інфляційні нарахування 15977,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за Договором про обслуговування рахунку в цінних паперах № 539/06 від 14.06.2006.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.12.2023відкрито провадження у справі;розгляд справивирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадженнябез проведення судового засідання (без виклику учасників справи); сторонамвстановлено строки для вчинення процесуальних дій у справі.

Частиною 5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, з метою повідомленняТОВ «Клімент-Інвест`про розгляд справи та про право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 11.12.2023 про відкриття провадження у справі № 911/3638/23 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Таращанська, 197.

Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали, направленої відповідачеві 25.12.2023 було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

За приписами статті 89 Цивільного кодексу України, юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі Закон), в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі Єдиний державний реєстр) містяться, зокрема відомості щодо місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону, Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Одночасно, частинами першою, четвертою статті 10 Закону визначено, що у разі якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи-підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Крім того, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 року у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Таким чином, суд дійшов висновку, що ухвала суду про відкриття провадження у справі на адресу, яка внесена до Єдиного державного реєстру, як його місцезнаходження, за відсутності іншої повідомленої відповідачем адреси, на яку додатково могло б здійснюватися листування, може вважатись належним доказом відправлення Товариству з обмеженою відповідальність «Клімент-Інвест`копії ухвали суду.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

У відповідності до ч.1 ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки судом було вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи та відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається виключно за наявними матеріалами, відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Також суд повідомляє, що про хід розгляду даної справи відповідачмігдізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України https://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, та об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

14.06.2006 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерний Банк «Укргазбанк» (далі - АБ «Укргазбанк», банк, позивач, депозитарна установа, зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Клімент-Інвест» (далі - ТОВ «Клімент-Інвест», відповідач, депонент) було укладено Договір про відкриття рахунку в цінних паперах № 539/06 (далі - Договір), за умовами якого депонент доручає, а зберігач зобов`язується надати депоненту послуги відносно відкриття та ведення рахунку в цінних паперах (далі - ЦП), зберігання належних депоненту ЦП, проведення операцій по даному рахунку, отримання прибутку по ЦП на викладених нижче умовах.

Відповідно до Розділу 7 Договору, даний Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами.

Згідно п. 2.1 Договору про відкриття рахунку, зберігач зобов`язаний відкрити депоненту рахунок у ЦП протягом трьох робочих днів, після подання депонентом належним чином оформлених документів згідно з вимогами зберігача та чинного законодавства України; здійснювати облік та зберігання ЦП депонента, що зберігається у зберігача; здійснювати ведення рахунку в ЦП шляхом виконання операцій згідно та в строки обумовлені внутрішніми документами зберігача, якщо порядок ведення операцій не суперечить чинному законодавству.

Депонент зобов`язаний виконувати вимоги чинного законодавства та внутрішніх документів зберігача; сплачувати послуги зберігача у відповідності з тарифами, умовами та строками передбаченими даним Договором (п.2.3).

Депонент сплачує послуги зберігача згідно з даним Договором та у відповідності з затвердженими тарифами зберігача (дод. № 1), котрі є невід`ємною частиною даного Договору та не суперечать вимогам встановленим ДКЦП ФР згідно з Антимонопольним комітетом України (Розділ 3).

Абзацом 2-4 Розділу 3 встановлено, що оплата послуг зберігача включає в себе абонентську плату та вартість послуг в залежності від виконаних дій та/або операцій згідно з тарифами зберігача. Види, кількість та загальна вартість послуг, наданих депоненту згідно з даним Договором в тому числі проведених за відповідний період, належним чином відображається в Акті прийому-передачі наданих послуг за певний період, котрий підписують сторони. Плата за послуги надані зберігачем, вноситься депонентом щомісячно до 15 числа наступного за тим місяцем, в якому надавались послуги згідно Акту прийому передачі наданих послуг. В окремих випадках Акт прийому передачі наданих послуг може надаватись в строки за домовленістю сторін.

Відповідно п. 4.1. Договору, кожна сторона зобов`язана виконувати свої обов`язки покладені на неї даним Договором.

Зазначений Договір підписаний та скріплений печатками сторін, погоджені тарифи за послуги зберігача, викладені в п. 10.

19.06.2014 року між АБ «Укргазбанк» та ТОВ «Клімент-Інвест» було заключено Додатковий Договір № 1 до Договору про відкриття рахунку у цінних паперах, пункт 1 якої зазначає, що сторони домовились викласти Договір про відкриття рахунку у цінних паперах № 539/06 від 14.06.2006 у новій редакції, що додається (Додаток № 1 до Додаткового договору № 1 від 19.06.2014 до Договору про відкриття рахунку у цінних паперах № 539/06 від 14.06.2006).

Пунктом 2 Додаткової угоди встановлено, що Додатковий Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та є невід`ємною частиноюДоговору про відкриття рахунку у цінних паперах № 539/06 від 14.06.2006.

Тобто з 19.06.2014 діє нова редакція Договору № 539/06 від 14.06.2006, що викладено в Додатку №1 та в редакції нового Договору останній має назву «Договір про обслуговування рахунка в цінних паперах № 539/06 від 14.06.2006».Таким чином, з червня 2014 року сторони керуються виключно правами та обов`язками за новим Договором.

Згідно п. 1.1 Договору № 539/06 від 14.06.2006 (в новій редакції), депозитарна установа зобов`язується у порядку, передбаченому законодавством, внутрішніми документами та цим Договором, надавати послуги щодо обслуговування рахунку у цінних паперах депонента в системі депозитарного обліку, проводити депозитарні операції за рахунком у цінних паперах депонента на підставі розпоряджень депонента та в інший спосіб, передбачений законодавством України, а також надавати інші послуги у процесі провадження депозитарної діяльності.

Згідно пункту 2.1.1.Договору, депозитарна установа зобов`язана відкритидепоненту рахунок у цінних паперах протягом трьох банківських днів після подання депонентом визначених законодавством документів для відкриття рахунку в цінних паперах.

Відповідно пункту 6.1. Договору, Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками та діє протягом трьох років. Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо не пізніше ніж за тридцять календарних днів до закінчення строку дії цього Договору сторони не виявили бажання у письмовій формі його розірвати (п.6.2).

За змістом пункту 2.2.7. Договору, депозитарна установа має право вносити зміни до внутрішніх документів депозитарної установи та тарифів депозитарної установи.

Згідно пункту 2.2.8. Договору, депозитарна установа має право закрити рахунок у цінних паперах депонента, на якому не обліковуються цінні папери, права на цінні папери, без розпорядження (наказу) депонента про закриття рахунку в цінних паперах при умові, що з дня проведення останньої операції минуло не менше одного року та відсутня заборгованість по оплаті за послуги депозитарної установи, що були надані раніше.

За змістом пунктів 3.1.3, 3.1.4. Договору депонент зобов`язаний: дотримуватись вимог внутрішніх документів депозитарної установи, які регламентують відносини депонента та депозитарної установи; своєчасно та в повному обсязі сплачувати послуги депозитарної установи згідно з умовами та строками, передбаченими Договором та Тарифами встановленими депозитарною установою.

Відповідно пункту 4.1. Договору депонент оплачує послуги депозитарної установи згідно з цим Договором та відповідно до Тарифів (Додаток №1 до Договору), виставлених депозитарною установою. депонент погоджується з Тарифами, виставленими депозитарною установою на дату укладення Договору.

Пунктом 4.2. Договору погоджено, що депозитарна установа має право змінювати Тарифи протягом дії цього Договору. Зміна Тарифів не потребує згоди депонента.

Тарифи, які були змінені депозитарною установою після підписання цього Договору, та строк їх введення в дію доводяться до відома депонента не пізніше ніж як за п`ять банківських днів до їх введення у дію шляхом розміщення повідомлення про зміну Тарифів депозитарної установи у мережі Інтернетwww.ukrgasbank.com(пункт 4.3. Договору).

За змістом пункту 4.4. Договору депонент не звільняється від оплати послуг депозитарної установи за новими Тарифами у разі, якщо він не ознайомився або не мав змоги ознайомитися з новими Тарифами, які були змінені депозитарною установою під час дії цього Договору, при умові належного виконання депозитарною установою п. 4.3. цього Договору.

Згідно пункту 4.5. Договору Тарифи депозитарної установи є обов`язковими для депонента.

Оплата послуг депозитарної установи здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування депонентом грошових коштів на рахунок депозитарної установи зазначеній в розділі 9 Договору.

Позивач стверджує, що внаслідок неналежного виконання ТОВ «Клімент-Інвест» своїх зобов`язань за договором, за останнім виникла заборгованість сплаті комісії депозитарної установи строкова - 500,00 грн; а також заборгованість по сплаті комісії депозитарної установи прострочена - 40 110,00 грн починаючи з червня 2014 року.

Відповідач відзиву на позов чи інших доказів, які стосуються розгляду вказаного спору не подав, у зв`язку з чим справа розглядається виключно за матеріалами, поданими позивачем, яких достатньо для об`єктивного розгляду спору по суті.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Правові засади функціонування депозитарної системи України, порядок реєстрації та підтвердження прав на емісійні цінні папери та прав за ними у системі депозитарного обліку цінних паперів, а також порядок проведення розрахунків за правочинами щодо емісійних цінних паперів регулюються Законом України "Про депозитарну систему України".

Відповідно достатті 1 Закону України "Про депозитарну систему України"депозитарна діяльність - діяльність професійних учасників депозитарної системи України та Національного банку України щодо надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку і обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах депозитарних установ, емітентів, депозитаріїв-кореспондентів, осіб, які провадять клірингову діяльність, Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках, депонентів, номінальних утримувачів, а також надання інших послуг, які відповідно до цього Закону мають право надавати професійні учасники депозитарної системи України.

У статті 4 Закону України "Про депозитарну систему України" передбачено, що система депозитарного обліку цінних паперів - сукупність інформації, записів про емісійні цінні папери (вид із зазначенням типу, номінальна вартість і кількість, реєстр кодів цінних паперів (міжнародних ідентифікаційних номерів цінних паперів), обмеження обігу тощо) на рахунках у цінних паперах власників таких рахунків; інформації про емітентів; про власників цінних паперів, які мають права за цінними паперами та права на цінні папери; про обмеження прав на цінні папери та прав за цінними паперами; про осіб, уповноважених власниками цінних паперів (управителів, заставодержателів, інших осіб, наділених відповідними правами щодо цінних паперів); про номінальних утримувачів; інші дані, що дають змогу ідентифікувати емісійні цінні папери і зазначених осіб; інша передбачена законодавством інформація. Набуття і припинення прав на цінні папери і прав за цінними паперами здійснюються шляхом фіксації відповідного факту в системі депозитарного обліку.

Згідно з приписамистатті 1 Закону України "Про депозитарну систему України"власник рахунка у цінних паперах - особа, якій професійним учасником депозитарної системи України та/або Національним банком України відкрито рахунок у цінних паперах.

Частиною 1статті 194 Цивільного кодексу України передбачено, що цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про депозитарну систему» рахунок у цінних паперах депонента відкривається депозитарною установою на підставі договору про обслуговування рахунка в цінних паперах власнику цінних паперів, співвласникам цінних паперів або нотаріусу, на депозит яких внесено цінні папери, а також самій депозитарній установі (на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи) або Національному банку України відповідно до законодавства.

Отже, укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором обслуговування рахунка в цінних паперах, який є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов`язків.

У відповідності до частини 1 статті 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" акція- іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

За змістом статті 6 Закону України "Про депозитарну систему України" депозитарний облік цінних паперів - облік цінних паперів, прав на цінні папери та їх обмежень на рахунках у цінних паперах (далі - депозитарний облік). При цьому облік прав на цінні папери конкретного власника ведеться виключно депозитарними установами (крім обліку прав на цінні папери, які обліковуються на рахунку номінального утримувача), Національним банком України у визначених цим Законом випадках і депозитаріями-кореспондентами, номінальними утримувачами чи їх клієнтами, а облік цінних паперів і прав за цінними паперами - виключно Центральним депозитарієм або Національним банком України.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про депозитарну систему України"визначено, що підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі, а якщо права на відповідні цінні папери обліковуються на рахунку в цінних паперах номінального утримувача - обліковий запис на рахунку в цінних паперах власника цінних паперів в обліковій системі номінального утримувача, клієнта номінального утримувача.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України "Про депозитарну систему України" виписка з рахунка в цінних паперах номінального утримувача є документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери на рахунку номінального утримувача, що належать клієнтам номінального утримувача або клієнтам клієнта номінального утримувача, та не є підтвердженням права власності на цінні папери.

На виконання пунктів 2.1. Договору, банком було відкрито ТОВ «Клімент-Інвест» рахунок у цінних паперах та надано послуги, щодо його обслуговування в системі депозитарного обліку.

Станом на дату подання позовної заяви Договір про обслуговування рахунку в цінних паперах №539/06 від 14.06.2006 не є розірваним, рахунок у цінних паперах не закритий, а його обслуговування зі сторони АБ «Укргазбанк» продовжує здійснюватись.

Згідно виписки про стан рахунку в цінних паперах станом на 24.11.2023, на рахунку депонента (портфель цінних паперів) обліковуються цінні папери в кількості 8904 шт. вартістю 8904000,00 грн (п.1) та цінні папери в кількості 7864 шт. вартістю 7864000,00 грн (п.2).

Відповідно до п. 4.1 Договору депонент оплачує послуги депозитарної установи згідно з цим Договором та відповідно до тарифів (Додаток № 1 до Договору), встановлених депозитарною установою.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 4.7 Договору оплат послуг депозитарної установи здійснюється депонентом щомісячно по останній банківський день місяця (включно), наступного за місяцем, у якому надавались послуги, згідно Акту-рахунку (Додаток № 2 до Договору), який надсилається депозитарною установою депоненту засобами поштового зв`язку не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, у якому надавались послуги. У Акті-рахунку (Додаток № 2 до Договору) містяться розшифровки нарахованої до оплати суми за надані послуги.

Згідно розрахунку заборгованості комісійної винагороди депозитарної установи, наданого позивачем до позовної заяви, заборгованість відповідача за період з червня 2014 по жовтень 2023 склала 40610,00 грн, з яких: 500,00 грн. - заборгованість по сплаті комісії депозитарній установі строкова; 40110,00 грн - заборгованість по сплаті комісії депозитарній установі прострочена.

При цьому, матеріали справи містять докази надання послуг за Договором, зокрема, Акти прийомуздачі депозитарних послуг, строк оплати яких настав, лише за період з 01.01.2016 по 31.10.2023.

В порядку виконання договірних зобов`язань позивачем направлялись на адресу відповідача зазначені Акти-рахунки прийому-здачі депозитарних послуг згідно з Договором про обслуговування рахунку в цінних паперах включно, що підтверджується наявними в матеріалах справи списками згрупованих рекомендованих відправлень за ф. 103 та фіскальними чеками.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Матеріали справи не містять доказів незгоди відповідача із зазначеними Актами-рахунками, а також заперечень щодо тарифів, за якими позивачем проводились нарахування. Доказів на підтвердження оплати Актів-рахунків, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість та належність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за період з 01.01.2016 по 31.10.2023, яка підтверджена належними доказами (Актами).

За таких обставин позовні вимоги про стягнення простроченої заборгованості по сплаті комісії в сумі 40110,00 грн (за період з червня 2014 року по жовтень 2023 року) підлягають частковому задоволенню в розмірі 36700,00 грн (за період з січня 2016 по жовтень 2023); строкова заборгованість підлягає задоволенню повністю в сумі 500,00 грн.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 50% штрафу в сумі 20550,00 грн, нарахованого на прострочену заборгованість по сплаті комісії, яка була заявлена до стягнення в розмірі 40110,00 грн.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

В тексті позовної заяви позивач керується Розділом 6 Договору про відкриття рахунку в цінних паперах № 539/06 від 14.06.2006 (в старій редакції), тобто до укладення Додаткового Договору від 19.06.2014 №1), відповідно до умов якого було зазначено, що за надані депоненту депозитарні послуги простроченої більш ніж на тридцять днів, така дія депонента вважається відмовою від виконання умов даного договору, та зобов`язує депонента сплатити штраф у розмірі 50% від суми заборгованості депонента, визначеної на день фактичної сплати.

При цьому саме нарахування штрафу здійснено на суму заборгованості, яка утвориласьлише станом на листопад 2023 року та на момент нарахування якої вже діяв Договір про обслуговування рахунка в цінних паперах № 539/06 від 14.06.2006 в новій редакції, затвердженій сторонами 19.06.2014 року.

Проаналізувавши умови Договору в новій редакції, суд прийшов до висновку, що такий вид відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, як штраф, в тексті Договору відсутній.

Зважаючи на те, що відносини, які склались між сторонами є договірними, нарахування штрафних санкцій за невиконання зобов`язаньрегулюється укладеним договором.

За таких обставин, оскільки в Договорі № 539/06 від 14.06.2006 (нова редакція) сторони не обумовили настання відповідальності у вигляді штрафу та не передбачили відсоток такого нарахування, заявлені до стягнення 20055,00 грн штрафу є неправомірним та таким, що не відповідає нормам законодавства та договірним відносинам сторін.

Поряд з цим позивач також просить стягнути з відповідача 67663,25 грн пені, стягнення якої заявлено за період з 14.11.2022 по 14.11.2023 з урахуванням ставки пені 0,5%.

Згідно п. 5.4 Договору сторони погодили, що за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, які передбачені цим Договором, депонент зобов`язаний сплатити депозитарній установі пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення виконання зобов`язання, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Як було визначено вище, оплата послуг депозитарної установи здійснюється депонентом щомісячно по останній банківський день місяця (включно), наступного за місяцем, у якому надавались послуги (п.4.7).

У згаданий позивачем період з 14.11.2022 сума щомісячної послуги склала 500,00 грн, що відображено в кожному Акті.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частинами четвертою та шостою статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому співвідношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої ст. 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін (п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» № 14 від 17.12.2013 року).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 20.08.2021 у справі № 910/13575/20, уточнюючи правову позицію Верховного Суду щодо застосування ч. 6 ст. 232 ГК України, зазначає, що у кожному конкретному випадку господарські суди повинні належним чином проаналізувати умови укладених між сторонами договорів щодо нарахування штрафних санкцій, та встановити, чи містить відповідний пункт договору або певний термін, шляхом вказівки на подію (день сплати заборгованості, день фактичної оплати, фактичний момент оплати), або інший строк, відмінний від визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців.

Суд враховує, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020 було доповнено Розділ IXПрикінцеві положення Господарського кодексу України пунктом 7 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Так, Всесвітня організація охорони здоров`я (ВООЗ) 11.03.2020 оголосила пандемію коронавірусу. Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 на усій території України установлено карантин з 12.03.2020.

Постановою Кабінет Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» постановив відмінити з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Приймаючи до уваги викладене, правильним розрахунком пені буде розрахунок здійснений наступним чином:

-на суму боргу, яка виникла у листопаді 2022 у вигляді простроченого платежу в розмірі 500,00 грн нарахування пені слід здійснити з 01.12.2022 по 30.06.2023;

-на суму боргу, яка виникла у грудні 2022 у вигляді простроченого платежу в розмірі 500,00 грн нарахування пені слід здійснити з 01.01.2023 по 01.07.2023;

-на суму боргу, яка виникла у січні 2023 у вигляді простроченого платежу в розмірі 500,00 грн нарахування пені слід здійснити з 01.02.2023 по 01.08.2023;

-на суму боргу, яка виникла у лютому 2023 у вигляді простроченого платежу в розмірі 500, 00 грн нарахування пені слід здійснити з 01.03.2023 по 01.09.2023;

-на суму боргу, яка виникла у березні 2023 у вигляді простроченого платежу в розмірі 500,00 грн нарахування пені слід здійснити з 01.04.2023 по 01.10.2023;

-на суму боргу, яка виникла у квітні 2023 у вигляді простроченого платежу в розмірі 500,00 грн нарахування пені слід здійснити з 01.05.2023 по 01.11.2023;

-на суму боргу, яка виникла у травні 2023 у вигляді простроченого платежу в розмірі 500,00 грн нарахування пені слід здійснити з 01.06.2023 по 14.11.2023;

-на суму боргу, яка виникла у червні 2023 у вигляді простроченого платежу в розмірі 500,00 грн нарахування пені слід здійснити з 01.07.2023 по 14.11.2023;

-на суму боргу, яка виникла у липні 2023 у вигляді простроченого платежу в розмірі 500,00 грн нарахування пені слід здійснити з 01.08.2023 по 14.11.2023;

-на суму боргу, яка виникла у серпні 2023 у вигляді простроченого платежу в розмірі 500,00 грн нарахування пені слід здійснити з 01.09.2023 по 14.11.2023;

-на суму боргу, яка виникла у вересні 2023 у вигляді простроченого платежу в розмірі 500,00 грн нарахування пені слід здійснити з 01.10.2023 по 14.11.2023;

-на суму боргу, яка виникла у жовтні 2023 у вигляді простроченого платежу в розмірі 500,00 грн нарахування пені слід здійснити з 01.11.2023 по 14.11.2023;

-на суму боргу, яка виникла у листопаді 2023 у вигляді простроченого платежу в розмірі 500,00 грн нарахування пені не здійснюється, оскільки прострочка виникає лише з 01.12.2023. Тобто на момент пред`явлення позову строк оплати по Акту за листопад 2023 не настав.

Таким чином, з урахуванням вказаних періодів та сум, згідно з розрахунком здійсненим за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга:Закон» заявлена до стягнення пеня в розмірі 67663,25 грн підлягає частковому задоволенню в розмірі 1056,11 грн.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 15 977,40 грн інфляційних втрат (з серпня 2014 по жовтень 2023) та 4439,66 грн 3% річних (з 01.08.2014 по 13.11.2023).

Відповідно до частини 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з поданого розрахунку позивача, інфляційні втрати та 3% річних здійснені за кожен місяць окремо, однак сума кожного наступного місяця, з якого здійснювався розрахунок, зростала на вартість послуг, наданих в попередньому місяці.

Дослідивши поданий розрахунок, з урахуванням умов договору стосовно вартості послуг, яка вказана в кожному Акті окремо, а також строків оплати таких послуг, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як було встановлено вище, оплата послуг депозитарної установи здійснюється депонентом щомісячно по останній банківський день місяця (включно), наступного за місяцем, у якому надавались послуги (п.4.7).

Підтвердженою позивачем, шляхом подання відповідних доказів, є прострочена заборгованість по сплаті комісії за період з січня 2016 по жовтень 2023.

Таким чином, лише з наступного місяця, в якому було установлено факт прострочки з оплати наданих послуг, а саме лютого 2016 року позивач має право на нарахування фінансових санкцій.

Слід врахувати, що такий розрахунок має бути здійснений від кожного Акта окремо та за період, який не обмежується та не перевищує періоду, наведеного позивачем в розрахунку санкцій, тобто 3% річних до 13.11.2023, інфляційні втрати до жовтня 2023.

При цьому, суд бере до уваги, що з січня 2016 по жовтень 2018 розмір щомісячної оплати з наданих послуг складав 200 грн; з листопада 2018 по листопад 2023 500 грн.

За таких обставин, перевіривши за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга:Закон» здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, з урахуванням встановленого факту простроченої заборгованості починаючи з лютого 2016, вбачається, що заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати та 3% річних підлягають задоволенню частково в сумі 15608,19 грн та 3753,44 грн відповідно.

Враховуючи викладені вище обставини в сукупності з поданими доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково та з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення заборгованість по сплаті комісії депозитарної установи строкова 500,00 грн; заборгованість по сплаті комісії депозитарної установи прострочена 36700,00 грн; заборгованість по пені за несвоєчасне погашення грошових зобов`язань за сплатою комісії депозитарної установи 1056,11 грн; заборгованість за несвоєчасне погашення грошових зобов`язань за сплатою комісії депозитарної установи 3% річних 3753,44 грн; заборгованість за несвоєчасне погашення грошових зобов`язань за сплатою комісії депозитарної установи, інфляційні нарахування 15608,19 грн. В іншій частині заявлених позовних вимог суд відмовляє.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, суд керується пунктом 2 частини першої статті 129 ГПК України, відповідно до якого судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, сума судового збору, яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача з урахуванням часткового задоволення позову становить 1039,67 грн.

Керуючись ст. 73, 74, 76-80, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Клімент-Інвест» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Таращанська, буд. 197, код ЄДРПОУ 33679267) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, код ЄДРПОУ 23697280): 500 (п`ятсот) грн 00 копстрокової заборгованості по сплаті комісії, 36700 (тридцять шість тисяч сімсот) грн 00 коп простроченої заборгованості по сплаті комісії; 1056 (одну тисячу п`ятдесят шість) грн 11 коп.пені, 3753 (три тисячі сімсот п`ятдесят три) грн 44 коп. 3% річних, 15608 (п`ятнадцять тисяч шістсот вісім) грн 19 коп. інфляційних втрат та 1039 (одну тисячу тридцять дев`ять) грн. 67 коп. судового збору.

3. Відмовити в решті заявлених позовних вимог.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Дата складення повного тексту рішення 12.02.2024

Суддя О.В. Щоткін