Ухвала

від 12.02.2024 по справі 916/4099/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

"12" лютого 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4099/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу №916/4099/23

за позовом: Житлово-будівельного кооперативу "ІЛЛІЧІВСЬКИЙ-10" (65078, Одеська обл., місто Одеса, вул. Генерала Петрова, буд. 26; код ЄДРПОУ 23207028);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВ-ІММОБІЛЬЄ" (65026, Одеська обл., місто Одеса, проща Катерининська, будинок 4; код ЄДРПОУ 36435543);

про стягнення 14 978,84 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 18.09.2023 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх. № 3748/23) Житлово-будівельного кооперативу "ІЛЛІЧІВСЬКИЙ-10" до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВ-ІММОБІЛЬЄ", в якій позивач просить суд стягнути із відповідача заборгованість зі сплати комунальних послуг в розмірі 14 978,84 грн, з яких: 14 952,60 грн - на управління ЖБК; 26,24 грн- абон. послуга. комерційного вузла водопостачання.

При цьому, Житлово-будівельним кооперативом "ІЛЛІЧІВСЬКИЙ-10" у позовній заяві викладено клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем, як власником приміщення №33 у будинку №26 по вул. Генерала Петрова в місті Одесі, обов`язку з оплати вартості отриманих ним послуг, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість, за період з 01.09.2020 по 31.08.2023 у розмірі 14 978,84 грн, з яких: 14 952,60 гри - на управління ЖБК; 26,24 грн- абон. Послуга. Комерційного вузла водопостачання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.09.2023 позовну заяву Житлово-будівельного кооперативу "ІЛЛІЧІВСЬКИЙ-10" було залишено без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків.

05.10.2023 до суду від позивача надійшла заява (вх.№35154/23) про усунення недоліків позовної заяви, згідно якої позивачем усунуто встановлені судом недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 09.10.2023 відкрито провадження у справі №916/4099/23, прийнято справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи постановлено здійснювати без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

17.11.2023 до суду від Житлово-будівельного кооперативу "ІЛЛІЧІВСЬКИЙ-10" надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 42089/23), у якій позивач повідомляє, що в процесі розгляду судом позову відповідачем була частково сплачена заборгованість, зокрема: 14.11.2023 - 5000,00 грн та 9 978,00 грн. З огляду на вказане позивач просить суд поновити строк на подання документальних підтверджень судових витрат по справі №916/4099/23, прийняти дану заяву до розгляду, долучити до матеріалів справи документальне підтвердження судових витрат, а також стягнути із відповідача судові витрати: 2684 грн судового збору, 8000,00 грн за надання правової допомоги пов`язаної із складанням позовної заяви та гонорар у розмірі 4000,00 грн.

08.12.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВ-ІММОБІЛЬЄ" до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі (вх. № 44007/23), у якому відповідач просить суд закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмету спору через оплату ним заявленої до стягнення заборгованості.

19.01.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВ-ІММОБІЛЬЄ" надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи доказів оплати заборгованості (вх. № 2391/23).

Фактично за своїм змістом заява Житлово-будівельного кооперативу "ІЛЛІЧІВСЬКИЙ-10" про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 42089/23) відповідає заяві про закриття провадження у справі відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки містить посилання на сплату відповідачем у повному обсязі заявленої у позові вимоги щодо стягнення суми основної заборгованості та залишені несплаченими лише судові витрати, що не включаються в предмет позову, а є окремим питанням, яке розглядається судом разі понесення сторонами судових витрат та заявлення їх до стягнення.

Дослідивши матеріали справи сукупно, суд дійшов наступних висновків:

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд зазначає, що частиною 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

При цьому предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Як вбачається з доданих до матеріалів справи доказів, відповідач сплатив на рахунок позивача заборгованість у повному обсязі на суму 14 978,84 грн, що підтверджується квитанціями до платіжних інструкцій на переказ готівки №СВ07954308/1 від 15.11.2023 на суму 9978,00 грн та №СВ07950998/1 від 14.11.2023 на суму 5 000,00 грн, а також платіжною інструкцією №202 від 18.01.2024 на суму 0,84 грн.

Отже оплата заборгованості не заперечується позивачем.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає за можливе закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору, оскільки він припинив існування в процесі розгляду справи (позов поданий 18.09.2023, а грошові кошти на особовий рахунок позивача перераховані 14.11.2023, 15.11.2023 та 18.01.2024).

Разом з цим, суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам, що відповідно до частини 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Щодо заявлених у заяві Житлово-будівельного кооперативу "ІЛЛІЧІВСЬКИЙ-10" (вх. № 42089/23 від 17.11.2023) до стягнення судових витрат, суд зазначає таке:

Суд зазначає, що частиною 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, відповідно до ч. 9 ст. 129 та ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Враховуючи, що відповідач сплатив заборгованість, після пред`явлення позову, позивач подав клопотання про відшкодування судових витрат за рахунок відповідача, суд доходить висновку про правомірність покладення на відповідача судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 2684 грн.

Також у клопотанні за вх. № 42089/23 від 17.11.2023 позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу пов`язану із складанням позовної заяви у розмірі 8 000 грн та гонорар у розмірі - 4000,00 грн.

Відповідно до ч.1 та п.1 ч.3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати, на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст.124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

В тексті позову зазначено, що Житлово-будівельний кооператив "ІЛЛІЧІВСЬКИЙ-10" планує понести витрат на правничу допомогу, орієнтовна вартість якої складає 10 000,00 грн.

Частиною 8 ст.129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.09.2023 між Житлово-будівельним кооперативом "ІЛЛІЧІВСЬКИЙ-10" (клієнт) та Адвокатським бюро «БОРОГАН» (Адвокатське бюро) укладено Договір про надання правничої допомоги, згідно п. 1.1. якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.

У п. 2.1.2. Договору про надання правничої допомоги сторони погодили, що представництво інтересів клієнта здійснюється в усіх без виключення підприємствах, установах та організаціях незалежно від їх форм власності та підпорядкування, а також в усіх без виключення державних та недержавних органах, судах всіх інстанцій та юрисдикцій із усіма без виключення процесуальними правами, наданими стороні по справі положеннями чинних в Україні ГПК, ЦПК, КПК, КУпАП та КАС.

Згідно п. 2.4. Договору про надання правничої допомоги, для надання правової допомоги клієнту адвокатське бюро призначає адвоката Бороган Валентина Володимировича, який має право представляти інтереси клієнта на підставі самостійно виписаного ордеру та і на підставі ордеру, виписаного адвокатським бюро.

Відповідно до п. 2.5. Договору про надання правничої допомоги, на виконання п. 1.1. даного договору, Адвокат при здійсненні своїх повноважень: представляти інтереси клієнта в судах всіх інстанцій з усіма правами наданими позивачу, відповідачу, одержувати необхідні довідки та документи, підготовлювати, підписувати та подавати претензії, вимоги, заяви, у тому числі позовні заяви, відзиви на позовні заяви, листи, клопотання, пояснення, заяви про видачу виконавчих листів, скарги, апеляційні скарги, касаційні скарги, розписуватись на них від імені Клієнта, сплачувати від імені Клієнта судовий збір, а також знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, браги участь у судових засіданнях, подавати докази, браги участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності неповноти, оскаржувати рішення (постанови, ухвали) судів, збирати будь-які відомості про факти, що можуть використовуватися як докази у справі, а також користуватися всіма іншими правами, наданими законодавством України для такого роду повноважень та цим Договором

Положеннями п. 4.1. Договору про надання правничої допомоги, за надання правової допомоги, яка є предметом Договору, згідно пункту 2.1 цього Договору, адвокатському бюро клієнт сплачує грошовий винагороду у розмірі 8 000,00 грн.

У разі якщо буде прийнято рішення про задоволення позовних вимог по справі, яка зазначена у п. 2.1. цього Договору клієнт додатково сплачує гонорар у розмірі 4 000,00 грн (п. 4.2. Договору про надання правничої допомоги).

Згідно п. 4.3. Договору, клієнт відшкодовує адвокату фактично понесені та належним чином підтвердженні (чеками, платіжними дорученнями, іншими первинними документами) витрати, пов`язані з виконанням Договору.

У п. 4.5. Договору про надання правничої допомоги сторони погодили, шо виплата гонорару та винагороди, розмір якої зазначено у пунктах 4.1., 4.2. цього Договору здійснюється протягом 30 календарних днів після підписання Акту приймання-передачі наданих послуг.

Положеннями п. 7.1. Договору про надання правничої допомоги передбачено, що даний Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до ухвалення судом І інстанції рішення по справі або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним Договором.

Згідно п. 7.3. Договору про надання правничої допомоги, клієнт в праві в будь-який час і з будь-яких причин (або без їх пояснення) розірвати договір з адвокатським бюро в односторонньому порядку шляхом надіслання обов`язкового письмового повідомлення про таке розірвання у зручний для клієнта спосіб (поштою, електронною поштою тощо).

Водночас, на підтвердження часткової оплати позивачем наданої правничої допомоги до матеріалів справи додано Платіжну інструкцію №727 від 07.09.2023 на 2500,00 грн та платіжну інструкцію№764 від 15.11.2023 на суму 2500,00 грн.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В ч.4 ст.126 ГПК України закріплено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.1 ст. 26 Закону України ,,Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За змістом ст. 30 Закону України ,,Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 р. у справі № 910/4201/19).

Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача, відповідно до положень ст.126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічних висновків дійшов також Європейський суд з прав людини, рішення якого, відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини можуть бути використані судом в якості джерела права.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі Двойних проти України від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 Верховний Суд дійшов висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява19336/04).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №910/16322/18.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам у сукупності з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, обсягу наданих адвокатом послуг, виходячи з характеру спірних правовідносин, обсягу матеріалів справи, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката за розгляд справи має бути зменшений.

Суд зауважує, що даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, до якого наявна стала практика Верховного Суду у подібних правовідносинах. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. Як вбачається з матеріалів справи, остання за своєю суттю не відноситься до категорії складних та не викликає значного публічного інтересу, обсяг наданих адвокатом послуг не є значним.

Водночас подана до суду позовна заява викладена лише на 4 аркушах, та ухвалою суду була залишена без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що обґрунтованим розміром витрат на правову допомогу пов`язану із складанням позовної заяви у даній справі, що підлягають відшкодуванню відповідачем на користь позивача, є 4000,00 грн., що може вважатись розумним і співмірним у заявленому спорі.

Водночас позивачем заявлено до стягнення із відповідача гонорар у розмірі - 4000,00 грн, відповідно до п. 4.2. Договору про надання правничої допомоги, яким передбачено, що у разі якщо буде прийнято рішення про задоволення позовних вимог по справі, яка зазначена у п. 2.1. цього Договору клієнт додатково сплачує гонорар у розмірі 4 000,00 грн.

Отже у Договорі про надання правничої допомоги від 01.09.2023 передбачено обов`язок клієнта окрім передбаченої грошової винагороди за отримані послуги у розмірі 8000,00 грн сплатити «Гонорар успіху» у розмірі 4000,00 грн.

«Гонорар успіху» є договірною формою оплати юридичних послуг (роботи адвоката), яка здійснюється лише у випадку отримання адвокатом певного правового результату передбаченого договором про надання правової допомоги з клієнтом.

Як вбачається із п. п. 4.2. Договору, у даному випадку, це рішення про задоволення позовних вимог.

Згідно ч.ч.3,6 ст.130 ГПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача. У випадках, встановлених частинами третьою п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

В даному випадку має місце описана в ч.3 ст.130 ГПК України ситуація, відповідно до якої позивач не підтримує своїх вимог, оскільки їх задоволено відповідачем після пред`явлення позову, в зв`язку з чим суд закриває провадження у даній справі

Отже враховуючи, що суд у даній справі не приймає рішення про задоволення позовних вимог, на думку суду, відсутні підстави для оплати клієнтом, передбаченого у п. 4.2. Договору про надання правничої допомоги, гонорару у розмірі 4 000,00 грн, з огляду на що, у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат з відповідача.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви від Житлово-будівельного кооперативу "ІЛЛІЧІВСЬКИЙ-10" (вх. № 42089/23), та відшкодування витрат на правову допомогу за рахунок відповідача у загальному розмірі 4000,00 грн

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 232, 233, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВ-ІММОБІЛЬЄ" (вх. № 44007/23) про закриття провадження по справі.

2. Закрити провадження у справі № 916/4099/23, в зв`язку з відсутністю предмету спору.

3. Роз`яснити сторонам по справі, що відповідно до ч.3 ст.231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

4. Клопотання Житлово-будівельного кооперативу "ІЛЛІЧІВСЬКИЙ-10" (вх. № 42089/23) задовольнити частково.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВ-ІММОБІЛЬЄ" (65026, Одеська обл., місто Одеса, проща Катерининська, будинок 4; код ЄДРПОУ 36435543) на користь Житлово-будівельного кооперативу "ІЛЛІЧІВСЬКИЙ-10" (65078, Одеська обл., місто Одеса, вул. Генерала Петрова, буд. 26; код ЄДРПОУ 23207028) судовий збір у розмірі 2684/дві тисячі шістсот вісімдесят чотири/грн 00 коп. та 4000/чотири тисячі/грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвала набирає законної сили 12.02.2024 та може бути оскаржена у відповідності до частини 1 статті 256 ГПК України.

Суддя Ю.М. Невінгловська