Рішення

від 06.02.2024 по справі 916/2452/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" лютого 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2452/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Крайнюк А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Гудима Є.П. адвокат (приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції);

від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПЛЕКС-В» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 15, код ЄДРПОУ 39044396) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНІСТ СР» (65012, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 56, код ЄДРПОУ 38573179) про стягнення 1173063,74грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПЛЕКС-В» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНІСТ СР» про стягнення 1173063,74грн у тому числі 797830,22грн основного боргу, 97004,27грн пені, 244917,10грн. інфляційного збільшення боргу, 33312,15грн 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПЛЕКС-В» посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНІСТ СР» умов укладеного між сторонами договору поставки №230519 від 23.05.2019р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.08.2023 відкрито провадження у справі №916/2452/23, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05.09.2023 о 11:30.

В підготовчому засіданні від 05.09.2023р було оголошено перерву на 05.10.2023р о 11:10, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.09.2023р повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

В підготовче засідання від 05.10.2023р представники сторін не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.10.2023р відкладено підготовче засідання на 17.10.2023р о 10:50 та повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

В підготовчому засіданні від 17.10.2023р було оголошено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.10.2023р закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 14.11.2023р о 11:20 та повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання.

В підготовчому засіданні від 14.11.2023р було оголошено перерву на 07.12.2023р о 12:00, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.11.2023р повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання.

07.12.2023р судове засідання не відбулось, у зв`язку з призупиненням роботи КП Діловодство спеціалізованого суду згідно з наказом керівника апарату суду від 30.11.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.12.2023 призначено судове засідання на 18.01.2024 о 12:00 та повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 18.01.2024, судове засідання 18.01.2024 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою від 29.01.2024 призначено судове засідання на 06.02.2024 о 11:20 та повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання.

В судовому засіданні від 06.02.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі №916/2452/23.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

23.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПЛЕКС-В» (позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНІСТ СР» (відповідач, Покупець) було укладено договір поставки №230519 (далі договір) відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується на умовах, передбачених даним договором, поставити і передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти й оплатити обладнання «товар», яке буде використовуватись для улаштування фонового озвучування Центрального Аеропорту "Одеса. Асортимент, ціна одиниці, інші характеристики товару містяться в специфікації та зазначаються в рахунку-фактурі та накладній, що надаються Постачальником (п.1.1. договору).

Відповідно до п.3.1. договору вартість товару складає 5078280,10грн. в т.ч. ГІДВ 20% - 846380,02грн.

Згідно п. 3.2. договору товар підлягає оплаті на підставі підписаної Специфікації та наданого Постачальником рахунку-фактури в наступному порядку: платіж у розмірі 3554796,07грн (70% вартості договору) в тому числі ПДВ 20%, має бути здійснений після підписання договору сторонами; платіж у розмірі 1523484,03грн (30%) вартості договору в тому числі ПДВ 20% Покупець здійснює впродовж 5 банківських днів після поставки товару.

Пунктом 3.4. договору сторони встановили, що у випадку затримки оплати Покупець додатково оплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,5% від неоплаченої вчасно суми за кожен день прострочення.

Як вказує позивач, на виконання умов договору ним було здійснено постачання товару на загальну суму 5047830,22 грн з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними №КВ 1725 від 24.12.2019 та КВ 575 від 09.04.2020, які були підписані обома сторонами. Відповідачем на користь позивача було здійснено тринадцять оплат на загальну суму 4250000,00грн. Наразі заборгованість відповідача перед позивачем складає 797830,22грн.

Позивач зазначає, що він звертався до відповідача з вимогою сплатити заборгованість, що підтверджується доказами, які подаються разом із позовною заявою, натомість відповідач не надав жодної відповіді на звернення.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати поставленого товару, позивач, на підставі п.3.4. договору нарахував останньому пеню у сумі 97004,27грн за період з 31.12.2021 за 6 місяців та на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних у сумі 33312,15грн за період 31.12.2021 22.05.2023 та інфляційне збільшення боргу у сумі 244 917,10 грн.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача 797830,22грн основного боргу, 97004,27грн пені, 33312,15грн 3% річних, 244917,10грн інфляційного збільшення боргу.

Відповідач в засідання суду не з`явився, відзиву на позов не надав, своїм правом на захист не скористався у зв`язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а як встановлено у ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.05.2019 між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №230519 відповідно до умов якого позивач зобов`язався на умовах, передбачених даним договором, поставити і передати у власність відповідача, а відповідач зобов`язався прийняти й оплатити обладнання «товар», яке буде використовуватись для улаштування фонового озвучування Центрального Аеропорту "Одеса. Асортимент, ціна одиниці, інші характеристики товару містяться в специфікації та зазначаються в рахунку-фактурі та накладній, що надаються позивачем.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

На виконання умов договору, на виконання умов договору позивачем було здійснено постачання товару на загальну суму 5047830,22 грн з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними №КВ 1725 від 24.12.2019 та №КВ 575 від 09.04.2020, які були підписані обома сторонами.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно п. 3.2. договору товар підлягає оплаті на підставі підписаної Специфікації та наданого Постачальником рахунку-фактури в наступному порядку: платіж у розмірі 3554796,07грн (70% вартості договору) в тому числі ПДВ 20%, має бути здійснений після підписання договору сторонами; платіж у розмірі 1523484,03грн (30%) вартості договору в тому числі ПДВ 20% Покупець здійснює впродовж 5 банківських днів після поставки товару.

Як видно з матеріалів спрваи, відповідач за отриманий товар розрахувався частково у сумі 4250000,00грн. Наразі заборгованість відповідача перед позивачем складає 797830,22грн.

Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Станом на день розгляду справи доказів оплати до суду не надано, доказів які б спростовували позовні вимоги не надав, у зв`язку позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у сумі 797830,22грн, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені у сумі 97004,27грн пені за період 31.12.2021 30.06.2022, слід зазначити наступне.

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

У ч.6 ст. 231 Господарського кодексу України також встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 3.4. договору сторони встановили, що у випадку затримки оплати Покупець додатково оплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,5% від неоплаченої вчасно суми за кожен день прострочення.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у сумі 97004,27грн за період 31.12.2021 30.06.2022, вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягає пеня у сумі 97004,27грн.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 3886,22грн за період 31.12.2021 22.05.2023 та інфляційні у сумі 22112,66грн за період 01.01.2022 14.05.2023, слід зазначити наступне.

За вимогами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних у сумі 33312,15грн за період 31.12.2021 22.05.2023 вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних у сумі 33312,15грн.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних у сумі 244917,10грн за період 01.01.2022 14.05.2023, вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати у сумі 244917,10грн.

Відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПЛЕКС-В» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНІСТ СР» про стягнення 1173063,74грн у тому числі 797830,22грн основного боргу, 97004,27грн пені, 33312,15грн 3% річних, 244917,10грн інфляційних, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 17595,96грн покласти на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПЛЕКС-В» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 15, код ЄДРПОУ 39044396) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНІСТ СР» (65012, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 56, код ЄДРПОУ 38573179) про стягнення 1173063,74грн - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНІСТ СР» (65012, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 56, код ЄДРПОУ 38573179) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПЛЕКС-В» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 15, код ЄДРПОУ 39044396) 797830,22грн основного боргу, 97004,27грн пені, 33312,15грн 3% річних, 244917,10грн інфляційних, 17595,96грн судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повне рішення складено 12 лютого 2024 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Степанова