Рішення

від 12.02.2024 по справі 916/5494/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5494/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскадіа"

про стягнення 13746,03 грн

До суду надійшла позовна заява Державної служби України з безпеки на транспорті до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Каскадіа" про стягнення 13746,03 грн.

Ухвалою від 20.12.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без призначення засідання. Встановлено Відповідачу строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання суду (з доказами надіслання іншим учасникам справи): відзив на позов з документальним обґрунтуванням викладених обставин, заяви з процесуальних питань (за наявності), належним чином засвідчені копій статутних та реєстраційних документів.

Позивач отримав ухвалу в електронному кабінеті 21.12.2023 відповідно до довідки про доставку електронного документу.

Відповідач отримав ухвалу 10.01.2024 відповідно до поштового повідомлення.

15.01.2024, у встановлений строк, відповідач подав до суду відзив, яким просить закрити провадження у справі за відсутністю спору, оскільки в наданому позивачем додатку 5 до позовної заяви «Розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 0063367 від 29.07.2021», на підставі якого позивач обгрунтовує заборгованість, платником є фірма «Грін Трек».

22.01.2024 позивач подав відповідь на відзив, якою наполягає на задоволенні позову.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

Відповідно до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Уряду від 11.02.2015 № 103 (далі по тексту - Положення), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

При цьому, відповідно до статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту здійснює нарахування, у разі виявлення порушень, та вжиття заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю".

Аналогічна норма закріплена у підпункті 27 пункту 5 Положення.

Крім того, аналіз положень вищевказаного закону свідчить про те, що стягнення плати за проїзд у судовому порядку, з метою наповнення Державного бюджету є обов`язком органу державної влади.

Враховуючи вказане, Державна служба України з безпеки на транспорті звернулась до суду із відповідним позовом у відповідності до вимог статті 19 Конституції України.

Посадовою особою Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, а саме: старшим державним інспектором Зеленюком В.В. 29.07.2021 на підставі направлення на рейдову перевірку № 026497 від 28.07.2021 на 452 км + 811 м а/д М-05 "Київ-Одеса" було проведено рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Під час перевірки був зупинений транспортний засіб марки VOLVO/PACTON, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , власник транспортного засобу - Фірма "ГРІН ТРЕК".

Так, згідно товарно-транспортної накладної № 72 від 28.07.2021, наданої під час проведення перевірки, автомобільним перевізником є Товариство з обмеженою відповідальністю "Каскадіа".

Працівником Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки VOLVO/PACTON, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , у результаті якого було виявлено перевищення нормативних вагових параметрів, а саме: загальна маса транспортного засобу склала 45,85 тон при допустимих 44 тон, крім того, навантаження на строєну вісь склало 25,85 тон при допустими 24 тон, що підтверджується копією талона про зважування від 29.07.2021.

За результатами перевірки було складено:

довідку № 0075515 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 29.07.2021;

акт № 0063367 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 29.07.2021;

акт № 291657 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 29.07.2021, яким зафіксовано перевезення вантажу, згідно ТТН від 28.07.2021 № 72 без оформлення дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України при перевищенні вагових обмежень, чим порушено норми, передбачені пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

А також, за встановленим фактом перевищення було нараховано плату за проїзд великовагового транспортного засобу у розмірі 433,60 євро, що еквівалентно 13 746 грн. 03 коп. (курс НБУ станом на 29.07.2021 за 1 євро = 31,7021), про що складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування б/н від 29.07.2021.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України "Про дорожній рух" з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт покладено на перевізників.

Отже, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу має вносити саме перевізник.

Відповідно до положень пункту 28 Порядку № 879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень. Відповідно до пункту 311 Порядку № 879 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин), якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі, на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.

На підставі викладеного, Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки Відповідачу нарахована плата за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування відповідно до формули: П= (Рзм + Рнв + Рг) х В х К, де Рзм - 0,2 євро/км (перевищення загальної маси), Рнв - 0,2 євро/км (перевищення осьових навантажень, п. 31 Порядку № 879), Рг - 0 євро/км (перевищення габаритних параметрів), В - пройдена відстань 542 км, К - до 10% (коефіцієнт 2), П = (0+ 0,2 + 0,2) х 542 (відстань) * 2 (коефіцієнт) = 433,60 євро.

Положеннями пунктів 26, 27 Порядку № 879 передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку; кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до Державного бюджету.

Станом на 29.07.2021 сума 433,60 євро за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України, складала 13 746 грн. 03 коп. (курс НБУ станом на 29.07.2021 за 1 євро = 31,7021).

Дії працівників Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки щодо проведення габаритно-вагового контролю та складання розрахункової плати за проїзд ТОВ "Каскадіа" не оскаржувались.

Відповідачем було сплачено адміністративно-господарський штраф за постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу від 13.09.2021 № 296805 та не було оскаржено зазначену постанову (копія платіжного доручення про сплату адміністративно-господарського штрафу додавались позивачем до позовної заяви), чим фактично визнано факт вчиненого порушення законодавства про автомобільний транспорт в частині перевищення допустимих вагових норм.

Відповідно до пункту 311 Порядку № 879 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин), перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

ТОВ "Каскадіа" кошти у добровільному порядку не сплатив. Хоча, Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки та Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області до Відповідача скеровувалися листи - повідомлення № 68917/20/24-21 від 25.08.2021, № 73418/20/24-21 від 07.09.2021 та № 91258/5.4.1/24-23 від 21.11.2023, відповідно, про необхідність внесення плати за проїзд великовагового транспортного засобу марки VOLVO/PACTON, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 автомобільними дорогами загального користування у розмірі 433,60 євро.

Водночас, здійснюючи участь в дорожньому русі транспортним засобом з надмірним навантаженням без відповідного дозволу, відповідач нарахованої плати за проїзд з перевищенням нормативних параметрів навантаження в розмірі 433,60 євро, у добровільному не сплатив, а тому вказані обставини свідчать про наявність причинно-наслідкового зв`язку між наведеною вище протиправною поведінкою відповідача та відповідною сумою відшкодування матеріальних збитків, завданих державі, у вигляді некомпенсованого руйнування автомобільних доріг.

Інтерес держави у надходженні плати за проїзд автомобільними дорогами полягає у тому, що від повноти та своєчасності зарахування такої плати до бюджету залежить ефективність і результативність останнього, можливість запровадження і реалізації програм економічного і соціального розвитку країни та збереження/ відновлення доріг загального користування, що в свою чергу надає державі можливість виконувати гарантовані Конституцією України зобов`язання перед народом.

Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568 (далі - Правила № 363), врегульовано, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Відповідно до пункту 11.1 Правил № 363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/ напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Зі змісту товарно-транспортної накладної від 28.07.2021 № 72 слідує, що автомобільним перевізником є Відповідач, пункт навантаження - смт Песківка Київської області, пункт розвантаження - місто Одеса, водій - ОСОБА_1 .

Вказана товарно - транспортна накладна була пред`явлена водієм ОСОБА_1 посадовій особі Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки під час рейдової перевірки.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності врахування товарно-транспортної накладної, наданої під час перевірки. Так, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.12.2023 у справі № 914/96/23 сформульовано висновок, щодо встановлення особи автомобільного перевізника під час наявності товарно-транспортної накладної:

"Матеріалами справи підтверджується, що перевезення вантажу здійснювалося на підставі товарно-транспортної накладної №55 від 10.07.2020, в якій автомобільним перевізником зазначено ОСОБА_2 .

44. Формування та збір документів для перевезення завершується на початку руху та всі документи щодо перевезення мають бути у водія. Саме на місці зупинки (події) мають бути надані первинні документи на підставі яких встановлюються фактичні обставини, зокрема і щодо перевізника.

45. В силу ст. 48 Закону №2344-III водій був зобов`язаний пред`явити уповноваженим особам Укртрансбезпеки товарно-транспортну накладу, адже такий документ прямо передбачений у вказаній правовій нормі.

46. Так, господарські суди встановили, що перевищення нормативно допустимого навантаження зафіксовано в акті про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів та довідці від 11.07.2020 про результати здійснення габаритно-вагового контролю. Зазначено, що загальна маса навантаження становить 38,650 т, при нормі 40 т, та виявлено, що фактичне осьове навантаження на строєну вісь становить 25,30 т, при нормі 22 т, що на 3,30 т перевищує норму. У розрахунку від 11.07.2020 №1337 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акта від 11.07.2020 №0017848 зазначено, що навантаження на строєну вісь становить 25,30 т, параметри на які нараховується плата за проїзд становить 3,30 т, плата за проїзд за перевищення нормативних параметрів, євро/км становить 0,540 євро/км, перевищення параметрів від нормативу становить 15,00 відсотків. Розрахунок виконано відповідно до затвердженої формули (з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007).

47. На підставі викладеного, позивачем нарахована відповідачу плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на загальну суму 1179,36 євро, відповідно до ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджених Порядком №879.

48. Пунктом 27 Порядку №879 передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку. Отже, сума 1179,36 євро станом на 11.07.2020, тобто на день проведення розрахунку за офіційним курсом, встановленим Національним банком України, еквівалентна 36012,82 грн.

49. Відповідно до п. 31-1 Порядку №879 перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки, однак відповідач цього не зробив.

50. При цьому, твердження відповідача та доводи господарського суду апеляційної інстанції про те, що відповідач не є власником відповідного транспортного засобу, а тому не має нести відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 60 Закону №2344-ІІІ, не мають вирішального значення для правильного вирішення цієї справи.

51. Верховний Суд виходить з того, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена ч. 1 ст. 60 Закону №2344-ІІІ, застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників транспортного засобу, яким перевозиться вантаж.

52. Верховний Суд враховує, що автомобільний перевізник та власник транспортного засобу, яким перевозиться вантаж, не завжди можуть співпадати.

53. Так, надання послуги з перевезення вантажу може передбачати використання (на законних підставах) транспортного засобу, який належить іншій особі, але ця обставина не змінює правового статусу автомобільного перевізника в цих правовідносинах.

54. Верховний Суд вважає помилковими твердження господарського суду апеляційної інстанції про те, що господарський суд першої інстанції не врахував лист-пояснення від 23.11.2020, адресований Державній службі України з безпеки на транспорті, яким ОСОБА_2 повідомляла Державну службу України з безпеки на транспорті про те, що вона вже не є власником автомобіля DAF CF85430, номерний знак НОМЕР_3 , оскільки це не спростовує встановленого господарським судом факту про те, що відповідач є автомобільним перевізником у спірних правовідносинах. При цьому, у вказаному листі-поясненні відповідач не спростовує факт, що вона не є автомобільним перевізником.

55. Враховуючи наведені положення законодавства у зіставленні з обставинами цієї справи, зокрема, що відповідач у спірних правовідносинах є автомобільним перевізником, що підтверджується товарно-транспортною накладною №55 від 10.07.2020, господарський суд дійшов цілком обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

56. Верховний Суд погоджується з обґрунтованими доводами скаржника, наведеними у касаційні скарзі про те, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що належним відповідачем у цій справі є власник транспортного засобу, а не автомобільний перевізник.

Крім того, в постанові Верховного Суду від 12.10.2023 у справі 120/554/23 також сформульовано висновок, щодо встановлення особи автомобільного перевізника під час наявності товарно-транспортної накладної: «…аналізуючи наведені вище положення законодавства у зіставленні з обставинами цієї справи колегія суддів виходить передусім з того, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ, застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників транспортного засобу, яким перевозиться вантаж»

Верховний Суд в постанові від 22.02.2023 по справі № 240/22448/20 зазначив, що автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб.

Так, Верховний Суд зазначив, що «Звертає увагу, приміром, те, що інформація про ФОП ОСОБА_1 як автомобільного перевізника не була зазначена у товарно-транспортній накладній від 5 листопада 2020 року № 110328, якою оформлено перевезення вантажу. Суди попередніх інстанцій зауважили, що перевізником вантажу, відповідно до цього документа, є ТОВ "Вест солді транс", замовником - ТОВ "Овочева технологічна компанія"; з`ясовано також, що власником транспортного засобу, яким перевозився вантаж, є гр. ОСОБА_3, одначе, як уже мовилося, ця обставина має значення для з`ясування питання законності користування транспортним засобом для перевезення вантажу, але не особи, яка має відповідати за перевищення встановлених габаритно-вагових норм вантажу. Щодо останнього, то ним, повторимося, є автомобільний перевізник, визначити якого можна на основі документів, якими підтверджується укладення договору перевезення вантажу. В обсязі встановлених обставин у цій справі таким документом була товарно-транспортна накладна (принаймні відомо тільки про цей документ)».

Дії інспектора Укртрансбезпеки Зеленюка В.В. полягали у здійсненні рейдової перевірки та фіксуванні результатів перевірки в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю, акті про перевищення транспортом нормативних вагових параметрів.

Фактично, вказані документи лише фіксують результати рейдової перевірки та, на нашу думку, жодним чином не змінюють правового становища Відповідача як автомобільного перевізника.

Розгляд вказаних документів відповідним керівником територіального органу Укртрансбезпеки та прийняття рішення є окремим етапом, який і породжує правові наслідки для Відповідача як для автомобільного перевізника.

Оскільки складання матеріалів перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт не є кінцевим результатом проведення перевірки та не змінює правового становища ні Відповідача як автомобільного перевізника, ні власника транспортного засобу.

В даному випадку тільки за результатами встановлення в рамках розгляду матеріалів перевірки, регламентованого Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567 у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) правове становище встановленого автомобільного перевізника змінюється.

Проте, така зміна відбувається не на підставі складених державними інспекторами Укртрансбезпеки документів, а за умови дотримання процедури розгляду справи та прийняття відповідного рішення (постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу).

Тобто, що під час проведення рейдової перевірки інспектором Укртрансбезпеки не приймається рішення про притягення особи до адміністративно-господарської відповідальності, а лише фіксується факт виявленого порушення, наголошуємо, що саме під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт суб`єктом владних повноважень приймається відповідне рішення, що прямо передбачене Порядком № 1567, який закріплює, що під час розгляду справи, за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 - тобто саме під час розгляду справи встановлюється відповідальна особа автомобільного перевізника та приймається відповідне рішення.

Так, 13.09.2021 під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, на який було належним чином запрошено Відповідача, начальником Південного міжрегіонального управління всесторонньо та всебічно досліджено обставини справи та визначено належного автомобільного перевізника, тобто Відповідача, до якого застосовано адміністративно-господарський штраф та встановлено обов`язок внести плату за проїзд.

Відповідачем було сплачено адміністративно-господарський штраф за постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу від 13.09.2021 № 296805 та не було оскаржено зазначену постанову, що підтверджується платіжним дорученням (а.с. 47) від 28.09.2021 № 4135 про сплату відповідачем 8500грн згідно постанови від 13.09.2021 № 296805.

Діюче законодавство чітко визначає підстави для відповідальності автомобільного перевізника, як то порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. Підсумовуючи, варто зауважити, що автомобільний перевізник має використовувати транспортний засіб для перевезення вантажу на законних підставах. Надання цієї послуги може передбачати використання (на законних підставах) транспортного засобу, який належить іншій особі, але ця обставина не змінює правового статусу перевізника в цих правовідносинах. Тому автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб (адже такі дані не завжди можуть збігатися). Враховуючи вищевикладене вважаємо, що наявні підстави для задоволення позовних вимог та стягнення плати за проїзд з особи, якою було перевищено нормативи та встановлені законодавством параметри та не сплачено кошти у добровільному порядку

Отже, виходячи з предмету та підстав позову у даній справі суд враховує сам факт наявності вищезазначених документів, які є чинними станом на час розгляду справи та не може не враховувати викладених в них відомостей, оскільки останні зафіксовані установленим законодавством способом.

З огляду на викладене, обставини виявлення порушення законодавства про автомобільний транспорт не оспорювались відповідачем - якого було визначено як автомобільний перевізник в оскаржуваних правовідносинах, адміністративно-господарський штраф було сплачено в добровільному порядку та дії посадових осіб Укртрансбезпеки не були оскаржені до адміністративного суду.

Отже, суд відхиляє клопотання відповідача про закриття провадження у справі за відсутністю спору, оскільки як зазначено вище, відповідальність покладена саме на перевізника, яким в даному випадку є відповідач.

Плата за проїзд обумовлена актуальністю питань щодо розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування, збереження автомобільних доріг, забезпечення безпеки пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Предметом позову є стягнення збитків державі у формі плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортом.

Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів відповідно до ст. 24-2, ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України належить до доходів державного дорожнього фонду в складі спеціального фонду Державного бюджету України.

Частиною 3 ст. 24-2 Бюджетного кодексу України визначено, що кошти державного дорожнього фонду спрямовуються на фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм і спрямовуються виключно на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування.

Водночас, за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

За таких обставин визначена плата за проїзд, несплачена перевізником у встановлені чинним законодавством строки набуває статусу заборгованості перед Державним бюджетом України. Несплата коштів ставить під загрозу своєчасне та повне фінансування Державної цільової економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування, метою якої є забезпечення ефективного функціонування та розвитку мережі автомобільних доріг загального користування, їх будівництво, реконструкції та ремонту.

Несплата відповідачем вказаних коштів призводить до їх ненадходження до спеціального фонду Державного бюджету України та, відповідно, до зменшення коштів на фінансування розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування, що суттєво порушує економічні інтереси держави

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення плати за проїзд з особи, якою було перевищено нормативи та встановлені законодавством параметри та не сплачено кошти у добровільному порядку.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на відповідача

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскадіа" (код 38016844, м. Одеса вул. Моторна 4) на користь Державного бюджету України плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у сумі 13746,03грн за реквізитами: Дачненська сільська ТГ ГУК в Од. обл./с. Дачне/22160100, код отримувача 37607526, UА568999980313111216000015654, Казначейство України (ЕАП), призначення платежу: плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскадіа" (код 38016844, м. Одеса вул. Моторна 4) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті (код 39816845, м. Київ вул. Антоновича 51, рахунок UА138201720343160001000092021, Державна казначейська служба України у місті Києві) 2684 грн витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12 лютого 2024 р.

Суддя В.В. Литвинова