Рішення

від 02.02.2024 по справі 922/4194/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2024м. ХарківСправа № 922/4194/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Христенко І.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7); до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ВВВ" (40030, м. Суми, вул. Харківська, п/в 12), про стягнення коштів у розмірі 589 386, 53 грн за участю представників:

позивача - Жилко С.Е.;

відповідача -Гордієнко Л.В.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Харківська міська рада, м. Харків, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ВВВ", м. Суми, про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 589 386, 53 грн, за використання земельної ділянки загальною площею 0, 7533 га по вул. Біологічній, 17 у м. Харкові, з кадастровим номером 6310138800:05:054:0022 за період з 01.02.2021 по 28.02.2022. Також просить суд покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.10.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу № 922/4194/23 до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 19 жовтня 2023 року об 11:30 год.

13.11.2023 відповідачем надано до суду відзив на позов (вх. № 30879), в якому зазначив, що відповідачем до Головного управління ДПС у Харківській області, Східне управління, Індустріальна ДПІ було подано податкову декларацію з плати за землю (земельного податку) за 2021 рік, за якою було нараховано до сплати земельного податку на загальну суму 148 414, 61 грн, в тому числі з лютого 2021 року по грудень 2021 року 136 046, 68 грн. Декларацію було подано 04.02.2021 за № 3014187396. Відповідно до податкової декларації з плати за землю (земельного податку) за 2022 рік, було задекларовано земельного податку в м. Харкові на загальну суму 163 256, 24 грн, в т.ч. за січень - лютий 2022 року на суму 27 209, 38 грн (квитанція № 9025147362 від 11 лютого 2022 року). Таким чином, за спірний період лютий 2021 року лютий 2022 року, відповідачем було сплачено земельного податку за земельною ділянкою за адресою м. Харків, вул. Біологічна, 17, за кадастровим номером 6310138800:05:054:0022 на загальну суму 163 256, 06 грн, що підтверджує довідкою ГУ ДПС у Харківській області № 61443/6/20-40-04-02-14 від 06.12.2023. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що під час вирішення справи, судом повинно бути врахована сплата відповідачем податку на землю на загальну суму 163 256, 06 грн.

21.12.2023 позивачем надано до господарського суду клопотання про долучення доказів (вх. № 35208), в яких просив долучити до матеріалів справи лист ГУ ДПС у Харківській області № 25161/5/20-40-04-02-12 від 07.12.2023 та пояснив, що під час судового розгляду справи № 922/4194/23, ТОВ ВКФ «ВВВ» до Господарського суду Харківської області надано податкові декларації з плати за землю (земельний податок) за 2021 рік від 04.02.2021 та 2022 рік від 11.02.2022, підтверджуючі розрахунок земельного податку за земельні ділянки площею 62,00 кв.м, 172,70 кв.м, 768,80 кв.м, 144,00 кв.м, 196,50 кв.м, 109,10 кв.м, 36,80 кв.м. Крім того, 17.11.2023 ТОВ ВКФ «ВВВ» подано уточнені податкові декларації з плати за землю (земельний податок) за 2021-2022 роки із зазначенням кадастрового номеру земельної ділянки 6310138800:05:054:0022 та території під нежитловими будівлями, а не площі земельної ділянки 0,7533 га. З метою встановлення фактичних платежів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310138800:056054:0022 Харківською міського радою подано запит до ГУ ДПС у Харківській області щодо розміру платежів, зарахованих в рахунок плати за земельну ділянку з кадастровим номером 6310138800:05:054:0022. Згідно листа ГУ ДПС у Харківській області № 25161/5/20-40-04-02-12 від 07.12.2023, узгоджені податкові зобов`язання по земельному податку, з урахуванням уточнених декларацій, погашено ТОВ ВКФ «ВВВ» за рахунок раніш утвореної переплати.

Рух справи № 922/4194/23 також висвітлено у відповідних ухвалах господарського суду.

У судовому засіданні 02.02.2024 представник позивача просив суд закрити провадження у справі в частині сплачених відповідачем під час розгляду даного спору платежів за земельну ділянку з кадастровим номером 6310138800:05:054:0022. В іншій частині заявлених позовних вимог просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні 02.02.2024 просив суд відстрочити виконання рішення суду рівними частками на 12 місяців, з моменту набрання рішенням суду законної сили, у зв`язку з чим подав до суду відповідне клопотання (вх. № 2471).

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Присутні в судовому засіданні представники сторін погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами у відповідності до ст. 74 ГПК України.

Враховуючи положення ст. 13,74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 02.02.2024, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 09.08.2023 № 342191836 право приватної власності на нежитлові будівлі літ. "А-1" загальною площею 62,0 кв.м., літ "Є-1" загальною площею 36,8 кв.м., літ. "Ж-1" загальною площею 172,7 кв.м., літ. "З-1" загальною площею 768,8 кв.м., літ. "І-1" загальною площею 144,0 кв.м., літ. "К-1" загальною площею 196,5 кв.м., літ "Л-1" загальною площею 109,1 кв.м. по вул. Біологічній, 17 у м. Харкові з 02.09.2008 зареєстроване за Виробничо-комерційною фірмою "ВВВ" у формі спільного російсько-українського Товариства з обмеженою відповідальністю" на підставі договору купівлі-продажу від 24.09.2003.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру від 19.10.2020 № НВ-0005841122020 земельна ділянка по вул. Біологічній, 17 у місті Харкові з кадастровим номером 6310138800:05:054:0022 сформована 19 грудня 2014 року (дата реєстрації); площа земельної ділянки 0,7533 га; категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; вид використання - для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель (адміністративні, складські, допоміжні приміщення).

З наявного в матеріалах справи Акту обстеження земельної ділянки за адресою: місто Харків, вулиця Біологічна, 17 з кадастровим номером 6310138800:05:054:0022 від 09.08.2023 також вбачається, що завідувачем сектору інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту земельних відносин Харківської міської ради, в порядку ст. 189 ЗК України, було здійснено обстеження земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, 17. Обстеження здійснено з урахуванням витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 19.10.2020 № НВ-0005841122020.

За результатами комплексного вивчення наявних матеріалів та проведеного обстеження земельної ділянки на місцевості встановлено, зокрема, що:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ВВВ" з 02.09.2008 по теперішній час використовує земельну ділянку площею 0, 7533 га (кадастровий номер 6310138800:05:054:0022) для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель (адміністративні, складські, допоміжні приміщення) по вул. Біологічній, 17 у м. Харкові без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав, у відповідності до ст. 125, 126 ЗК України.

Факт використання відповідачем - ТОВ ВКФ "ВВВ" земельної ділянки без оформленого права користування встановлено рішенням Господарського суду Харківської області від 09.08.2021 у справі № 922/1164/21, яке є чинним.

Вищевказаним рішенням господарського суду стягнуто на користь Харківської міської ради безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 443 442, 54 грн, за використання земельної ділянки загальною площею 0, 7533 га по вул. Біологічній, 17 у м. Харкові, з кадастровим номером 6310138800:05:054:0022 за період з 01.01.2020 по 31.01.2021.

Згідно з листом Головного управління ДПС у Харківській області № 13827/5/20-40-04-02-12 від 02.08.2023 ТОВ ВКФ "ВВВ" у 2021-2023 роках не значиться платником за земельну ділянку з кадастровим номером 6310138800:05:054:0022.

Враховуючи наведене, ТОВ ВКФ "ВВВ" у період з 01.02.2021 по 28.02.2022 не сплачувало плату за користування земельною ділянкою по вул. Біологічній, 17 у м. Харкові, внаслідок чого зберегло за рахунок Харківської міської ради, як власника земельної ділянки за вказаною адресою, майно - грошові кошти у розмірі орендної плати у сумі 589 386, 53 грн, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду за захистом свого порушеного права.

Водночас, в процесі розгляду даного спору Харківська міська рада подала до суду лист Головного управління ДПС у Харківській області № 25161/5/20-40-04-02-12 від 07.12.2023, згідно якого повідомило, що за даними уточнюючих податкових декларацій з плати за землю від 17.11.2023, ТОВ ВКФ "ВВВ" нараховує та сплачує земельний податок за 7 земельних ділянок загальною площею 1 489, 9 кв.м., з зазначенням кадастрового номеру 6310138800:05:054:0022, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, 17. За вищевказані земельні ділянки платником задекларовано до сплати за 2021 рік - 148 414, 61 грн (за січень - 12 367, 93 грн, за лютий - грудень - 12 367, 88 грн щомісячно), за січень - лютий 2022 року - 27 209, 38 грн (13 604, 69 грн щомісячно) земельного податку. Узгоджені податкові зобов`язання по земельному податку, з урахуванням уточнених декларацій, погашено ТОВ ВКФ «ВВВ» за рахунок раніш утвореної переплати.

За змістом п. 8.3. ст. 8 та ст. 10 ПК України та п. 19 ст. 64 БК України, земельний податок, як складова місцевого податку на майно, у повному обсягу зараховується до міського бюджету.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд закриває провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами, у зв`язку з цим, не залишилося неврегульованих питань.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині сплаченого відповідачем земельного податку за 2021 - січень-лютий 2022 років у розмірі 175 623, 99 грн.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог у розмірі 413 762, 54 грн, суд виходить із наступного.

Ст. 7 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", одним з основних принципів місцевого самоврядування є судовий захист прав місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 80 ЗК України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

В силу ст. 122, 123 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

За приписами ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язків платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Суд звертає увагу на те, що відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки (а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку), при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є саме орендна плата (пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Ч. 1 ст. 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (п. "в" ч. 1 ст. 96 ЗК України).

Згідно ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Водночас за змістом ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з п. "д" ч. 1 ст. 156 цього Кодексу власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом вказаних приписів Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків), є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Суд звертає увагу на те, що предметом регулювання глави 83 ЦК України, є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Так, кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Отже, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Як вже було встановлено судом, відповідач є власником нерухомого майна - нежитлових будівель "А-1" загальною площею 62,0 кв.м., літ "Є-1" загальною площею 36,8 кв.м., літ. "Ж-1" загальною площею 172,7 кв.м., літ. "З-1" загальною площею 768,8 кв.м., літ. "І-1" загальною площею 144,0 кв.м., літ. "К-1" загальною площею 196,5 кв.м., літ "Л-1" загальною площею 109,1 кв.м. по вул. Біологічній, 17 у м. Харкові. Матеріали справи, разом з тим, не містять доказів належного оформлення ТОВ "Виробничо-комерційною фірмою "ВВВ" права користування зазначеною земельною ділянкою у визначений позивачем період.

Згідно глави 15, ст. 120, 125 ЗК України та з урахуванням положень ст. 1212 ЦК України до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, а також у постановах Верховного Суду України від 10.02.2020 у справі № 922/981/18, від 25.02.2020 у справі № 922/748/19, від 17.04.2020 у справі № 922/2413/19 та інш.

Враховуючи наведене, господарський суд звертає увагу на те, що сам факт несплати ТОВ "Виробничо-комерційною фірмою "ВВВ" за користування земельною ділянкою у встановленому законодавчими актами розмірі свідчить про втрату Харківською міською радою майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під визначення Європейського суду з прав людини "виправдане очікування" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

При цьому, відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач. Навіть за умови правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, в обраний позивачем спосіб захисту відбувається відновлення справедливої рівноваги між правами та обов`язками сторін спору, встановлення якої ґрунтується на визначеній нормами земельного законодавства умові платності використання земельної ділянки.

Крім того, для стягнення безпідставно збережених коштів за ст. 1212 ЦК України, встановленню підлягає факт існування земельної ділянки, як об`єкту цивільних прав - тобто факт присвоєння такій земельній ділянці кадастрового номеру. Основою ж для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 та ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються, як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Також у даному випадку, при здійсненні розрахунків розміру безпідставно збережених землекористувачами коштів обґрунтованим є застосування Рішення Харківської міської ради від 27.02.2019 № 1474/19, яким затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018, яка вводиться в дію з 01.01.2020. Відповідно до рішення Харківської міської ради від 27.02.2019 № 1474/19 базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова станом на 01.01.2018 становить 639,78 грн. і підлягає в подальшому індексації у порядку, встановленому законодавством України.

Вищевказаний розрахунок виконано на підставі Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради № 41/08 від 27.02.2008, зі змінами (далі - Положення № 41/08).

Згідно інформації, розміщеної на офіційному вебсайті Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, функції якого на цей час виконує Держгеокадастр, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 2019 рік - 1,0; 2020 рік - 1,0; 2021 рік - 1,1

З наявного в матеріалах справи Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 4075, виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області вбачається, що нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки площею 7533 кв.м складає 13 507 712 грн.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:05:054:0022 площею 0, 7533 га по вул. Біологічній, 17, у м. Харкові у 2022 році з урахуванням коефіцієнту індексації становить 14 858 483 грн.

Крім того, відповідно до пункту 4.1. Положення "Про порядок визначення розміру орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові", затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 № 41/08 (із змінами та доповненнями) (далі - Положення), зазначено землі, для яких встановлено особливий режим розрахунку орендної плати за видами їх цільового використання. Для земель промисловості (окрім тютюнової та лікеро-горілчаної) встановлено особливий режим розрахунку орендної плати, що полягає у застосуванні ставки річної орендної плати при здійсненні розрахунку у розмірі - 4%.

Отже, розмір орендної плати, яку повинно було сплачувати ТОВ ВКФ "ВВВ" за використання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 6310138800:05:054:0022, загальною площею 0, 7533 га по вул. Біологічній, 17, у м. Харкові складає:

- у 2021 році - 45 025, 71 грн на місяць, а за період з 01.02.2021 по 31.12.2021 становить 495 282, 81 грн.

-у 2022 році - 47 051, 86 грн на місяць, а за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 становить 94 103, 72 грн.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що сума, відображена Харківською міською радою у розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку площею 0, 7533 га по вул. Біологічній, 17, у м. Харкові, на якій знаходиться належне ТОВ ВКФ "ВВВ" на праві власності нерухоме майно, відповідає вимогам законодавства.

Відповідно до приписів ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. При цьому, суд зазначає, що обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Харківської міської ради та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційної фірми "ВВВ" безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку по вулиці Біологічній, 17 у місті Харкові - в розмірі 413 762, 54 грн.

Розглянувши клопотання відповідача, в якому він просить суд відстрочити виконання рішення суду рівними частками на 12 місяців з моменту набрання рішенням суду законної сили, суд виходить з наступного.

В обґрунтування поданого клопотання, відповідач посилається на те, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням воєнного стану Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», дія якого наразі триває, звузились ринки збуту та знизилась ціна на товар та послуги, з огляду на перенасичення внутрішнього ринку. За умовами виробничого циклу, ТОВ «ВКФ «ВВВ» не має залишків на рахунках станом на 26 січня 2024 року. Крім того, ТОВ «ВКФ «ВВВ» у вказаний період виконував свої поточні зобов`язання за рахунок залучених коштів, шляхом оформлення кредитного договору та має обв`язки по погашенню кредиту на суму 893 750 грн. Крім того, ТОВ «ВКФ «ВВВ» має поточну кредиторську заборгованість на суму 3 556 608, 77 грн. Вказаними обставинами, заявник обґрунтовує складний фінансовий стан підприємства, а тому сплата зобов`язань за рішенням суду ускладнить своєчасно виконувати зобов`язання перед працівниками та контрагентами, а також сплачувати податки та збори.

Позивач у судовому засіданні заперечував проти задоволення поданого відповідачем клопотання, з підстав, викладених у відповідних запереченнях (вх. № 3070).

Відповідно до ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відстрочка виконання рішення означає перенесення виконання на інший час, а розстрочка - надання можливості виконання рішення по визначених частинах у встановлені строки.

Розстрочка виконання рішення суду це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду щодо сплати загальної суми боргу частинами. Надання розстрочки судом полягає у визначенні розміру щомісячних платежів з метою погашення всієї суми боргу, визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку сплати останнього платежу на підставі розстрочки рішення має бути виконано повністю.

Отже клопотання відповідача щодо надання відстрочення виконання рішення суду рівними частками на 12 місяців, не відповідає поняттю та критеріям відстрочки, визначеним відповідною правовою нормою.

Окрім цього, суд зауважує, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для відстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Тобто, суд має врахувати всі обставини, що мають значення для розгляду заяви. При цьому, подання до суду заяви про розстрочку чи відстрочення виконання судового рішення не може розцінюватися судом як намір боржника реально виконати рішення суду. Ч. 2 ст. 218 ГК України та ст. 617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності. А тому, тяжке фінансове становище не є незвичайною і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки, є одним із можливих ризиків господарської діяльності та в умовах фінансової кризи в країні носить загальний характер, як для боржника так і для стягувача.

Згідно із ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Також суд звертає увагу на те, що предметом розгляду справи було стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою за період із 01.02.2021 по 28.02.2022, тобто за період до введення воєнного стану.

Отже, суд зазначає, що посилання відповідача на важке фінансове становище підприємства та надання фінансових звітів, не обґрунтовує підстав для звернення до суду з відповідним клопотанням та не є безумовною підставою для відстрочення виконання судового рішення, у зв`язку з чим, суд відмовляє в його задоволенні.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у розмірі 6 206, 44 грн - в частині задоволених позовних вимог покладається на відповідача. Сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 634, 36 грн - підлягає поверненню позивачу з державного бюджету, у разі звернення до суду з відповідним клопотанням.

На підставі викладеного та керуючись ст. 3 4, 12, 13, 20, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241, 331 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості у розмірі 175 623, 99 грн - провадження у справі закрити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ВВВ" (місцезнаходження: 40030, місто Суми, вулиця Харківська, П/В 12; код ЄДРПОУ 24000080) на користь Харківської міської ради (місцезнаходження: 61003, місто Харків, майдан Конституції, будинок 7; код ЄДРПОУ 04059243 / за реквізитами: код класифікації доходів бюджету: 24062200, рахунок (IBAN): UА698999980314090611000020649; код отримувача: 37874957; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); отримувач: ГУК Харків обл/МТГ Харків) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 413 762, 54 грн за використання земельної ділянки загальною площею 0, 7533 га по вул. Біологічній, 17 у м. Харкові, з кадастровим номером 6310138800:05:054:0022 за період з 01.02.2021 по 28.02.2022.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ВВВ" (місцезнаходження: 40030, місто Суми, вулиця Харківська, П/В 12; код ЄДРПОУ 24000080) на користь Харківської міської ради (місцезнаходження: 61003, місто Харків, майдан Конституції, будинок 7; код ЄДРПОУ 04059243 / за реквізитами р/рахунок UА518201720344240012000032986; Банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 6206, 44 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду - відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господасрького суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач - Харківська міська рада (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7; код ЄДРПОУ 04059243);

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ВВВ" (місцезнаходження: 40030, місто Суми, вулиця Харківська, П/В 12; код ЄДРПОУ 24000080).

Повне рішення складено 12.02.2024.

СуддяР.М. Аюпова

справа № 922/4194/23