Ухвала

від 24.01.2024 по справі 760/437/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/437/24

2/760/5569/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

24 січня 2024 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі судді Зуєвич Л.Л., перевіривши виконання вимог ст.ст. 175, 177, 184-186 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Комуналка» /далі - ТОВ «КП «Комуналка»/ (код ЄДРПОУ: 43067304; адреса: 03037, м. Київ, вул. Освіти, 16-А, прим. 174; e-mail: mmt@mmt.com.ua; адреса представника: м. Суми, просп. М. Лушпи, буд. 7, кв. 56; e-mail: lavkina31@gmail.com) до ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

01.01.2024 через систему «Електронний суд» до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, датована 31.12.2023, за підписом представника позивача - адвоката Лавошник Г.В. (діє на підставі ордеру), в якій ставиться питання про стягнення з ОСОБА_1 :

- 24 452,65 грн - заборгованості по оплаті за послуги з утримання будинку та прибудинкової території;

- 2 147,20 грн судового збору;

- 5 000,00 грн - витрат на правничу допомогу.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2024 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л. Справу фактично передано судді по реєстру 11.01.2024.

Щодо можливості прийняття позову до розгляду

Розглянувши матеріали справи суд враховує наступне.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Щодо відповідача у справі

У тексті позовної заяви зазначається, що: «Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за № 357131068 від 05.12.2023 року, право власності на майно за адресою: АДРЕСА_2 належить ОСОБА_2 .»

Разом з тим, до позовної заяви додано інформаційну довідку № 357131068 від 05.12.2023 за змістом якої власником квартири АДРЕСА_3 з 19.05.2021 є ОСОБА_3 .

При цьому, позивач долучає до позову розрахунок заборгованості за період 01.11.2020 - 01.12.2023, в якому власником особового рахунку зазначено ОСОБА_1 .

Водночас, будь-яких ідентифікуючих даних (дата, народження, РНОКПП) відповідача у позові не зазначається, натомість ставиться питання про витребувати від ДПС України реєстраційного номеру облікової картки платника податків відповідача ОСОБА_1 .

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц зазначила, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у процесі": сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 70), від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 4-376цс18, пункт 66), від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19, пункт 27), від 09.02.2021 у справі № 635/4741/17 (провадження № 14-46цс20, пункт 33.2).

Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (див. пункт 8.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20).

За власною ініціативою суд не може залучити до участі в справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача (наведену правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17).

Таким чином, позивачу необхідно визначитись з особою, що є відповідачем у даному спорі.

Крім того, суд нагадує, що відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Позовна заява ТОВ «КП «Комуналка» не містить ні РНОКПП, на дати народження, ні паспортних даних відповідача, що унеможливлює ідентифікацію особу відповідача у справі та розгляд справи, зокрема, не дає можливості суду зробити запит про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи в порядку ч.ч. 6, 8 ст. 187 ЦПК України та мінімізує можливість отримання інформації щодо РНОКПП такої особи на запит суду.

Таким чином, позивачу слід усунути зазначені недоліки позовної заяви та надати до позовної заяви документи які підтверджують анкетні дані відповідача, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності, дату народження відповідача та/або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України.

Щодо надання до суду доказів надсилання іншим учасникам справи копій документів

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Разом з тим, в другому абзаці ч. 1 ст. 177 ЦПК України передбачено, що у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Так, ч. 7 ст. 43 ЦПК України встановлено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до ч. 6 ст. 14 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, оператори поштового зв`язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів, зокрема, до внутрішніх поштових відправлень належать: листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю.

Пунктом 11 Правил визначено, що поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.

Відповідно до п. 19 Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою. Тобто до інших видів листів крім листів з оголошеною цінністю опис вкладення не передбачений.

Аналізуючи наведені норми, Верховний Суд у постанові від 20.06.2018 у справі № 820/1186/17 зробив висновок, що Кабінет Міністрів України визначив в окремі категорії поштових відправлень, рекомендовані листи та листи з оголошеною цінністю.

При цьому, у постанові від 14.11.2018 у справі № 761/9285/17 Верховний Суд зробив висновок, що належним доказом надіслання документів може бути опис вкладення разом з розрахунковим документом, а факт отримання підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Отже, за змістом п. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, належним виконанням стороною справи указаної норми Кодексу, є, зокрема, надсилання нею саме поштою листом з описом вкладення (листом з оголошеною цінністю) іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Натомість, позовна заява ТОВ «КП «Комуналка», а також долучені до неї документи подані позивачем до суду за допомогою системи «Електронний суд» будь-яких доказів надсилання відповідних документів відповідачу, - не містять. Не вбачається наявності такого доказу і з переліку додатків, визначених у позові.

Таким чином, зважаючи на те, що позивач звернувся до суду із позовом через систему «Електронний суд» саме в електронній формі, йому необхідно додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення відповідачу копій поданих до суду документів.

Підсумки

Отже, позивачу необхідно:

- визначитись з особою відповідача у справі, періоду заборгованості за який такий відповідач несе відповідальність, та у разі необхідності - подати позов в оновленій редакції;

- вказати дані, які ідентифікують особу відповідача: анкетні дані відповідача, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності, дату народження відповідача та/або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України;

- уточнити, чи є опискою вказівка в розрахунку заборгованості про належність особового рахунку по спірній квартирі ОСОБА_1 ;

- додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення відповідачу копій поданих до суду документів (позову та додатків до нього).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи викладене, позовну заяву на підставі ст. 185 ЦПК України слід залишити без руху як таку, що подана без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.

З огляду на зазначене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Комуналка» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, - залишити без руху.

Надати позивачу строк на усунення недоліків терміном десять днів з моменту отримання копії ухвали з урахуванням вимог, викладених у даній ухвалі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л. Л. Зуєвич