Рішення

від 12.02.2024 по справі 200/6926/23

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2024 року Справа№200/6926/23

Донецький окружний адміністративний суд: у складі головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

01.12.2023 до Донецького окружного адміністративного суду, засобами поштового зв`язку, надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №139/05-99-07-04 від 01.11.2023 та №138/05-99-07-04 від 01.11.2023, що винесені ГУДПС у Донецькій області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, оскільки відсутній факт невидачі ФОП ОСОБА_1 розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, також відсутній факт проведення позивачем розрахункових операцій при продажу алкогольних напоїв без використання РРО, або без належного обліку товарних запасів. Позивач вказав, що внаслідок обстрілів та тимчасових відключень електричної енергії за місцем вчинення його підприємницької діяльності, часто відбувається відключення доступу до мережі інтернет та стаються збої у програмному забезпеченні касових апаратів. Збій в роботі програмного забезпечення 27.07.2023, внаслідок чого некоректно передалась інформація стосовно номеру марки в систему, підтверджується технічним висновком фізичної особи-підприємця, яка обслуговує зазначену систему.

Позивач вказав, що відповідачем не враховано пояснення та документи на підтвердження специфіки реалізації підакцизних товарів (алкогольних напоїв) через бар та їх облік саме в момент відкриття нової пляшки алкогольного напою. Також зазначив, що облік і походження реалізованих ФОП ОСОБА_1 товарних запасів підтверджувався наявними у системі «СТАТЕК» даними, що були надані на першу вимогу інспекторів ГУ ДПС у Київській області, але не були відображені в Акті перевірки.

Позивач вважає, що перевірка проведена безпідставно, оскільки йому не повідомлено підставу для проведення фактичної перевірки; акт перевірки не був вручений, а надісланий поштою на початку серпня 2023 року; також відповідачем пропущені передбачені ст. 86 ПК України строки для прийняття податкових повідомлень-рішень, що є окремою підставою для їх скасування.

Відповідач позов не визнав, надав відзив на адміністративний позов за змістом якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач вказав, що перевіркою виявлено проведення розрахункових операцій через ПРРО без створення і надання відповідних розрахункових документів встановленої форми та змісту. Так, за даними електронних копій розрахункових документів ПРРО (фіскальний номер 4000522070) встановлено факти проведення розрахункових операцій через ПРРО без зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку.

Відповідач зазначив, що згідно з п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання повинні вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Також, суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті). Проте, на момент перевірки в ресторані здійснювався продаж товарів, що не відображені в обліку товарних запасів та не надано на початок перевірки документів, що підтверджують облік та походження товарних запасів, зокрема документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи на отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів, які на момент перевірки знаходились у місці продажу.

Від позивача надійшла відповідь на відзив у якій вказано, що відповідачем не спростовано позицію позивача, аргументи викладені у відзиві звелися до повторення тих самих обставин порушень, що вже були зазначені в Акті перевірки від 31.07.2023.

Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 06.12.2023 вирішено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі, розгляд справи провести суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та витребувано у відповідача докази у справі.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована фізичною особою-підприємцем 06.06.2023 за № 2010350000000324179, основний вид діяльності 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На підставі п.п.75.1.3 п. 75.1 ст.75, п.п.80.2.2, п.п. 80.2.4, п.п. 80.2.7, п.80.2,ст. 80, ст. 81, п.823 ст. 82, п.п. 69.27 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, ГУ ДПС у Київській області 20.07.2023 прийнято наказ №1358-п про проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з 21.07.2023 тривалістю 10 діб. Перевірку провести за період діяльності згідно з вимогами ст. 102 Кодексу, з метою перевірки дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, у тому числі порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, ведення касових операцій, наявності свідоцтв, ліцензій, у тому числі про виробництво, обіг та зберігання підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), контролю щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки).

Згідно із актом про проведення фактичної перевірки від 31.07.2023 №16130/10-36-24-06/ НОМЕР_2 , посадовими особами ГУ ДПС у Київській області, відповідно до п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75, п.80.2.2, пп.80.2.4, пп.80.2.7 п.80.2 ст.80, ст.81, п.82.3 ст.82, пп.69.27 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, 21.07.2023 проведена фактична перевірка господарського об`єкту ресторану " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", який належить фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з метою перевірки дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, у тому числі про виробництво, обіг та зберігання підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), контролю щодо встановлення державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки).

В акті перевірки зазначено, що фактична перевірка проведена на підставі наказу від 20.07.2023, копія якого вручена під розписку директору ОСОБА_2 . Направлення на проведення фактичної перевірки від 20.07.2023 №№5201, 5162, 5161, 5160, 5203, 5204, та від 26.07.2023 № 5308 пред`явлено для ознайомлення директору ОСОБА_2 під підпис, 21.07.2023.

При цьому матеріали справи не містять доказів ознайомлення директора Родіна Д.Ю. з наказом та направленнями на перевірку.

Актом перевірки встановлено порушення п.п.1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та вимог п.2 розділу ІІ Положення №13, а саме:

- виявлено проведення розрахункових операцій через ПРРО без створення і надання відповідних розрахункових документів встановленої форми та змісту. За даними електронних копій розрахункових документів ПРРО (фіскальний номер 4000522070) встановлено факти проведення розрахункових операцій через ПРРО без зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (електронні копії фіскальних чеків ПРРО за період з 01.07.2023 по 28.07.2023 додані до акту перевірки). Відповідно до вимог пункту 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом МФУ від 21.01.2016 №13 із змінами та доповненнями (далі-Положення №13), фіскальний чек має містити обов`язкові реквізити, зокрема, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

- здійснення у господарському об`єкті, в ресторані "Маяк", продажу товарів, які не відображені в обліку товарних запасів за місцем зберігання та реалізації товару, чим порушено п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Суб`єктом господарювання не надано при проведені перевірки документів у паперовій або електронній формі, що підтверджують облік та походження товарних запасів: зокрема, документів щодо інвентаризації товарних запасів, документів на отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документів на внутрішнє переміщення товарів, які на момент перевірки знаходились у місці продажу.

Акт перевірки не містить підпису суб`єкта господарювання або його представника.

Не погодившись з висновками акта перевірки, ФОП ОСОБА_1 були надіслані до ГУ ДПС у Київській області заперечення від 14.08.2023, які отримані відповідачем 21.08.2023, що вбачається з трек-номеру поштового відправлення 0733000957213.

Заперечення розглянуті ГУ ДПС у Київській області 01.09.2023 та результатами розгляду матеріалів перевірки, комісією з розгляду заперечень висновки акта перевірки від 31.07.2023 №16130/10-36-24-06/ НОМЕР_2 залишено без змін.

Відповідь на заперечення направлена рекомендованим листом на адресу позивача 04.09.2023 та отримана ФОП ОСОБА_1 12.09.2023, що підтверджується штамп Укрпошти на конверті відправлення та роздруківка за трек-номером.

За результатами перевірки ГУ ДПС у Донецькій області винесено податкові повідомлення-рішення від 01.11.2023 №138/05-99-07-04 у сумі 80070 грн., № 139/05- 99-07-04 у сумі 48370 грн.

У відзиві на адміністративний позов відповідачем зазначено розрахунок до спірних податкових повідомлень-рішень.

Так, щодо податкового повідомлення-рішення від 01.11.2023 №138/05-99-07-04 у сумі 80070 грн. зазначено, що відповідальність за порушення передбачена п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»:

- 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) за вчинене вперше порушення. Перше порушення відбулось 01.07.2023 на суму операції 900 грн. Сума штрафних санкцій складає 900 грн. (900х100%).

- 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) за кожне наступне вчинене порушення. Сума операцій повторних порушень за період з 01.07.2023 по 28.07.2023 складає 52780 грн. Сума штрафних санкцій 78170,0 грн. (52780 х 150%).

Загальна сума фінансових санкції складає 80070 грн. (900+78170).

Стосовно податкового повідомлення-рішення № 139/05- 99-07-04 у сумі 48370 грн. вказав, що відповідальність за продаж товарів, які не відображені в обліку товарних запасів за місцем зберігання та реалізації товару передбачена ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Перелік не облікованих товарів на загальну суму 48370 грн. вказано у відомості товарно-матеріальні цінності.

Незгода позивача із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями зумовила його звернення до суду з даним позовом.

Стосовно правомірності проведення перевірки, суд зазначає наступне.

За сталою та послідовною практикою Верховного Суду (зокрема, постанови від 11.07.2022 у справі №120/5728/20-а, від 21.12.2022 у справі №500/1331/21) формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак, з обов`язковим дотриманням вимог норм абз. 3 п.81.1 ст. 81 ПКщодо змісту наказу про проведення перевірки. У разі встановлення в одному підпункті статті декількох самостійних підстав для проведення перевірки, кожна з них не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі.

Виконання такої вимоги забезпечує розуміння суб`єктом господарювання причин, що зумовили проведення перевірки, а також кола питань, які можуть бути її предметом, залежно від підстави проведення. У такій ситуації в разі виникнення спору щодо наявності дійсних підстав для проведення перевірки або обґрунтованості припущень щодо вчинення суб`єктом господарювання порушень суд має можливість перевірити ці питання під час розгляду адміністративної справи.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові ВС від 26.07.2023 у справі №280/4696/22.

Відповідно до усталених висновків Верховного Суду оцінка правомірності призначення і проведення перевірки надається під час розгляду справи про скасування податкового повідомлення-рішення. При цьому, у випадку встановлення допущення контролюючим органом істотних порушень під час призначення і проведення перевірки, які тягнуть за собою протиправність прийнятого рішення контролюючого органу, такі висновки можуть бути самостійною підставою для задоволення позову і скасування такого рішення.

Контролюючі органи та їх посадові особи при виконанні владних повноважень, у тому числі при прийнятті наказів та проведенні перевірок, зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченийПодатковим кодексом України, та не допускати згідно зіст. 21 ПК Українипорушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією Українита законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених ч. 2ст. 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові ВС від 17.08.2023 у справі №160/15431/21:

Передумовою проведення фактичної перевірки з підстав, передбачених пп.80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України, є отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 22.06.2021 у справі №580/2615/21.

У постанові Касаційного адміністративного суду від 05.07.2023 у справі №460/2663/22 міститься наступний правовий висновок: «…Отже, варто погодитися з доводами скаржника, що формулювання підстав перевірки в наказі не дає цілковитого розуміння, що підставою для проведення перевірки є саме здійснення контролюючим органом функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. У спірному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють (юридичні підстави). Наказ взагалі не містить посилання на жодну з можливих фактичних підстав перевірки, визначених як підпунктом 80.2.2, так і підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України».

Також суд звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду, що міститься у постанові від 13.05.2022у справі №520/9220/18.

Суд зазначає, що в наказі від 20.07.2023 № 1358-П відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють. Також не відображено, зокрема, в чому конкретно полягає порушення, яке можливо було допущено позивачем.

Таким чином, суд дійшов висновку, що самого лише посилання на норму права, яка містить альтернативні підстави для вжиття юридично значущих для платника податків дій, без конкретизації підстави вжиття таких дій безпосередньо у посиланні (тобто, зазначення поруч із числовим зазначенням норми права словесного вираження конкретної підстави для призначення саме цієї перевірки), є протиправним, оскільки позбавляє платника податків будь-якої правової визначеності щодо розуміння підстав проведення перевірки та, як наслідок, обмежує його можливості щодо захисту своїх прав та законних інтересів.

Зазначене вище є окремою та самостійною підставою для визнання протиправними та скасування ППР, що є предметом оскарження в цій справі.

При цьому, суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що проведена перевірка носить характер документальної, оскільки під час фактичної перевірки контролюючий орган не мав повноважень досліджувати інформацію Системи обліку даних РРО та перевіряти фіскальні чеки за період з 01.07.2023 по день початку фактичної перевірки, оскільки нормиПодаткового кодексу Українине передбачають такого порядку здійснення фактичної перевірки як фіксація тільки тих фактів, які будуть виявлені на місці проведення такої перевірки, та не встановлюють такого обмеження, як фіксація лише тих порушень законодавства, які будуть виявлені на місці та в день проведення такої перевірки і які вчинені платником під час здійснення контролюючим органом фактичної перевірки. Крім того, такі доводи позивача не спростовують фактів виявлених порушень.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 26.07.2023 по справі № 280/4696/22.

Водночас суд зауважує, що для досягнення завдань адміністративного судочинства, незалежно від доведеності порушень процедури проведення перевірки, необхідним є надання судом оцінки висновкам Акта перевірки щодо допущених позивачем порушень.

Стосовно податкового повідомлення- рішення №138/05-99-07-04 від 01.11.2023 у сумі 80070 грн.

Так, правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР, дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (даліЗакон №265/95-ВР).

За визначеннями, наведеними у статті 2 3акон №265/95, реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо; розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до пунктів 1 та 2статті 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цимЗаконом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

З наведеного слідує, що суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції.

За визначенням, наведеним устатті 2 Закону № 265/95-ВР, розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цимЗаконом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене (Положення №13), пунктом 2 розділу II якого передбачено обов`язкові реквізити для фіскального чека.

Відповідно до пункту 1 розділу II Положення №13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Пунктом 2 розділу II Положення №13 встановлено обов`язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги). Серед обов`язкових реквізитів - код товарної підкатегорії згідно зУКТЗЕД(зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).

Встановлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (пункт 3 розділу І Положення №13).

Відповідальність за порушення вимогЗакону № 265/95-ВР суб`єктами господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), встановленастаттею 17 цього Закону.

Відповідно до пункту 1статті 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цьогоЗаконудо суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) -за кожне наступне вчинене порушення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що пункт 1статті 17 Закону №265/95-ВРвстановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа. Перші два обов`язки суб`єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1статті 3 Закону № 265/95-ВР, а третій - з пункту 2статті 3 Закону № 265/95-ВР. Отже, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення.

Таким чином, проведення розрахункової операції через РРО без видачі розрахункового документа встановленої форми та змісту тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання фінансової санкції, передбаченої пунктом 1 частини 17Закону № 265/95-ВР.

Оцінюючи доводи сторін стосовно наявності/відсутності складу порушення позивачем пунктів 1, 2статті 3 Закону № 265/95-ВР, суд виходить з того, що фактично у барі позивача здійснення розрахункових операцій здійснювалося із роздрукуванням фіскальних чеків, однак за висновками контролюючого органу, такі не приймаються через відсутність в них реквізиту цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (рядок 9), а саме: відсутні серія і номер марки акцизного податку.

Суд зазначає, що наказом Міністерства фінансів України під 08.06.2021 № 329 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 червня 2021 року за № 832/36454, набрав чинності 01.07.2021, далі - Наказ № 329) розділ II, ІІІ Положення № 13 викладено у новій редакції. Положення № 13 у редакції Наказу № 329 щодо форми фіскального касового чеку на товари (послуги) та фіскального касового чеку видачі коштів доповнено новим реквізитом цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством (рядок 9).

Також пунктом 2 Наказу № 329 установлено, що: до 01.10.2021 вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої не поширюються на розрахункові документи, що створюються реєстраторами розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій до дня набрання чинності цим наказом; до 01.10.2021 реєстратори розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно достатті 12 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до цьогонаказу.

Суд звертає увагу, що запровадженню такого реквізиту фіскального касового чека, як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, передувало внесенняпостановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 № 97змін до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2010 №1251, в частині обов`язкових реквізитів марок акцизного податку для алкогольних напоїв. До таких реквізитів було додано двомірний штрих-код швидкого реагування та лінійний штрих-код.

При цьому, алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу живого бродіння), 2208 згідно зУКТЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно зУКТ ЗЕД(абзац сьомий статті 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", (далі - Закон №481/95-ВР).

Не підлягають маркуванню звичайні (неігристі) вина та зброджені напої, що класифікуються у товарній позиції 2204 (крім 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 22 10 00, 2204 29 10 00) та у товарних підкатегоріях 2205 10 10 00, 2205 90 10 00, 2206 00 59 00, 2206 00 89 00 згідно зУКТЗЕД, фактична міцність яких вища за 1,2 відсотка об`ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 15 відсотків об`ємних одиниць етилового спирту, за умови, що етиловий спирт, який міститься у готовому продукті, має повністю ферментне (ендогенне) походження (абзац п`ятий пункту226.10 статті 226 Податкового кодексу України).

Марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів (пункт14.1.107 статті 14 Податкового кодексу України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 № 74 "Деякі питання маркування алкогольних напоїв"затверджені марки акцизного податку для алкогольних напоїв нового зразка, які запроваджені в обіг з 01.05.2020.

Разом з тим, марки акцизного податку для алкогольних напоїв попереднього зразка, які були затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 № 296та перебували в обігу з 01.07.2015, не мали штрих-коду та QR-коду. Такі марки продовжували перебувати в обігу після 01.05.2020 відповідно до положень абзаців четвертого, шостого частини четвертоїстатті 11 Закону № 481/95-ВР, згідно з яким у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання. При цьому алкогольні напої та тютюнові вироби, вироблені в Україні або імпортовані в Україну до набрання чинності внесеними відповідним законом змінами щодо маркування, знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

Алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць мають тривалий або необмежений термін придатності, тому можуть перебувати в обігу протягом великого проміжку часу, зберігатися на складах оптових чи роздрібних торговців та стояти на полицях магазинів. Таким чином, на дату початку дії змін до Положення № 13 у частині обов`язкового відображення у фіскальному чеку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку для алкогольних напоїв (01.10. 2021) в обігу перебували алкогольні напої, марковані акцизними марками, введеними в обіг з 01.07.2015 (без штрихових кодів), та акцизними марками нового зразка, введеними в обіг 01.05.2020 (з нанесеним штриховим кодом).

Обов`язковим реквізитом фіскального касового чека є саме цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку, тобто такий реквізит у фіскальному касовому чеку може бути відображений лише при продажу алкогольних напоїв, маркованих акцизними марками нового зразка, які мають штрих-код.

Отже, після затвердження акцизної марки нового зразка в обігу перебували, як алкогольні напої марковані акцизними марками, введеними в обіг з 01.07.2015 (без штрихових кодів), так і з акцизними марками нового зразка, введеними в обіг з 01.05.2020 (з нанесеним штриховим кодом).

Разом з тим, акт перевірки не містить доказів про те, яке акцизне маркування було на алкогольних напоях, що реалізував позивач, старого чи нового зразка.

Таким чином суд вважає необґрунтованими твердження відповідача, що при продажу алкогольних напоїв за перевірений період позивач мав обов`язок друкувати рядок 9 на фіскальному чеку, тобто цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

Суд наголошує, що факт вчинення правопорушення має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях суб`єкта владних повноважень, який виступає від імені держави.

Ураховуючи викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами порушення позивачем пунктів 1 та 2статті 3 Закону № 265/95-ВР.

Наведене свідчить про неправомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за порушення пунктів 1, 2статті 3 Закону № 265/95-ВР, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно податкового повідомлення-рішення № 139/05- 99-07-04 у сумі 48370 грн. щодо відповідальності за продаж товарів, які не відображені в обліку товарних запасів за місцем зберігання та реалізації товару.

Розділ ІІ Закону №265/95-ВР врегульовує питання порядку проведення розрахунків суб`єктами господарювання. У статті 3, яка міститься у зазначеному розділі, перелічено низку обов`язків, які висуваються законодавцем до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень №1914-IX, який набрав чинності 01.01.2022, пункт 12 статті 3 Закону №265/95-ВР викладено в наступній редакції: «Суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті)».

Таким чином, пункт 12 статті 3 Закону №265/95-ВР зобов`язує суб`єктів господарювання (як юридичних осіб, так і фізичних осіб-підприємців (за виключенням перелічених в абзаці 3 цієї норми осіб)) вести облік товарних запасів і у разі проведення перевірки надати документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження тих товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Разом з тим, відповідальність за порушення вимог Закону №265/95-ВР унормована приписами розділу V цього Закону.

Стаття 20 Закону №265/95-ВР (із змінами, внесеними Законом №1914-IX) передбачає, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджуютьобліктоварів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Таким чином, за змістом наведеної норми суб`єкт господарювання несе відповідальність за (окремо або в сукупності): 1) здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку; 2) не надання під час перевірки документів, які підтверджують саме облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Суд погоджується з позицією відповідача, що не надання на початок проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу, є самостійною підставою для застосування штрафної санкції на підставі статті 20 Закону №265/95-ВР.

Разом з тим, суд зазначає, що з огляду на введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022 Законом №2118-IX розділ II «Прикінцеві положення» Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» доповнено пунктом 12 такого змісту: «Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог цього Закону не застосовуються».

В подальшому Законом України від 15.03.2022 №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (набрав чинності 17.03.2022; далі - Закон №2120-IX) пункт 12 розділ II «Прикінцеві положення» Закону №265/95-ВР доповнено словами «крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів».

Така редакція пункту 12 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону №265/95-ВР діяла до набрання чинності 01.08.2023 Законом №3219-IX від 30.06.2023 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», яким цей пункт викладено у наступній редакції: «Суб`єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог цього Закону, вчинені ними у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор».

Дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022 та іншими, та триває на час розгляду справи. Таким чином, станом на час проведення фактичної перевірки воєнний стан в України не був ні припинений, ні скасований; його дія триває і досі.

Отже, в період дії на території України воєнного стану податковий орган до 17.03.2022 взагалі не міг застосовувати до суб`єктів господарювання санкції, передбачені Законом №265/95-ВР, а з 17.03.2022 набув повноважень на застосування таких санкцій лише у випадку порушення порядку здійснення розрахункових операцій, предметом яких була реалізація підакцизних товарів.

Таким чином, у період з 17.03.2022 по 01.08.2023 під дію мораторію, впровадженого Законом №2120-IX, не підпадали порушення, які стосуються безпосередньо правил здійснення розрахункових операцій, які були пов`язані із реалізацією підакцизних товарів.

Перелік підакцизних товарів наведено у пункті 215.1 статті 215 ПК України, до яких, серед іншого, належать алкогольні напої. Спір між сторонами щодо виду товару, за який застосовується відповідальність на підставі Закону №265/95-ВР під час дії воєнного стану, відсутній.

При вирішенні питання, які саме порушення Закону №265/95-ВР стосуються вжитого законодавцем словосполучення «порядку здійснення розрахункових операцій», суд враховує, що за визначенням, наведеним у статті 2 Закону №265/95-ВР, розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Виходячи з наведеного вище визначення слідує, що розрахункова операція пов`язана саме із безпосереднім прийманням від покупця коштів у відповідній формі за товар, оформленням документа, що підтверджує факт здійснення такої операції, у порядку та спосіб, визначений Законом №265/95-ВР.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що не підпадають під дію мораторію, передбаченого пунктом 12 розділу II «Прикінцеві положення» Закону №265/95-ВР, лише порушення цього Закону, які стосуються вимог щодо проведення розрахункової операції, яка проводиться під час реалізації підакцизних товарів. Поряд з цим порушення, що полягає у ненаданні під час перевірки документів, які підтверджують облік товарів, в тому числі підакцизних, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), не можна вважати таким, що пов`язане із порядком здійснення розрахункових операцій, тому охоплюється мораторієм, впровадженим пунктом 12 розділу II «Прикінцеві положення» Закону №265/95-ВР. Штрафні санкції за означене порушення у період з 17.03.2023 по 01.08 2023 року не підлягали застосуванню.

Суд зазначає, що фактична перевірка позивача проведена у липні 2023 року, до 01.08.2023, отже штрафні санкції не підлягали застосуванню.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.01.2024 у справі №420/12275/22.

Так, формулюючи зазначений вище висновок, суд касаційної інстанції врахував також допущену законодавцем нечіткість у визначенні випадків, що не підпадають під дію встановленого пунктом 12 розділу II «Прикінцеві положення» Закону №265/95-ВР мораторію, та врахував у зв`язку з цим приписи абзацу третього пункту 112.7 статті 112 ПК України, відповідно до якого усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

Відповідно до частина 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, на переконання суду, під час розгляду справи не знайшли свого підтвердження доводи відповідача про правомірність притягнення позивача до відповідальності на підставі ст. 20Закону України № 265за порушення вимог п. 12ст. 3 Закону України № 265, у зв`язку із чим податкове повідомлення-рішення №139/05-99-07-04 від 01.11.2023 підлягає скасуванню.

Також суд вважає за необхідне зазначити стосовно строку прийняття податкових повідомлень-рішень.

Так, п.86.8 ст. 86 ПК Українипередбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченомустаттею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Податкові повідомленнярішення №139/05-99-07-04 від 01.11.2023 та №138/05-99-07-04 від 01.11.2023 винесені на підставі акта податкової перевірки від 31.07.2023 №16130/10-36-24-06/2766407580. Заперечення позивача розглянуті ГУ ДПС у Київській області 01.09.2023, відповідь на заперечення направлена 04.09.2023 та отримана ФОП ОСОБА_1 12.09.2023, що підтверджується матеріалами справи.

Отже, податкові повідомленнярішення №139/05-99-07-04 від 01.11.2023 та №138/05-99-07-04 від 01.11.2023 прийняті з порушенням строків їх прийняття, передбачених п.86.8 ст. 86 ПК України.

Суд звертає увагу, що хоч порушення строків прийняття податкового повідомлення-рішення не може саме по собі впливати на його законність, однак якщо порушення в частині строків винесення ППР (вперше чи за наслідками опрацювання рішень, прийнятих в адміністративному чи судовому порядку) мають місце поряд із помилковістю висновків контролюючого органу щодо недотримання платником податків вимог податкового та/або іншого законодавства, суд повинен зазначати про наявність усіх встановлених ним в ході судового розгляду недоліків рішень, що є предметом позову.

Аналізуючи усі наведені вище обставини справи та норми чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства у їх сукупності дають підстави дійти висновку про те, що приймаючи оспорювані податкові повідомлення - рішення відповідач діяв всупереч та з порушенням норм законодавства, через що позовні вимоги про їх скасування є підставними та обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2ст. 6 КАС Українитаст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини»передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Так, у п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.

Відповідно до вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з квитанцією від 23.11.2023 позивачем за подання даного позову сплачено судовий збір у розмірі 1284,11 грн.

Таким чином, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1284,11 грн., належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області на користь позивача.

Керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області №139/05-99-07-04 від 01.11.2023 застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 48370 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області №138/05-99-07-04 від 01.11.2023 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 80070 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ ВП: 44070187) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОНПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1284,11 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.С. Дмитрієв