Рішення

від 06.02.2024 по справі 260/8826/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 лютого 2024 року м. Ужгород№ 260/8826/23 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Маєцької Н.Д.

при секретарі судового засідання Кустрьо В.М.

за участю:

позивач не з`явився,

представник позивача не з`явився,

представника відповідача Радь О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 06 лютого 2024 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 09 лютого 2024 року.

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, в якій просить: визнати протиправним та скасувати рішення Управління ДМС в Закарпатській області від 14 вересня 2023 року про скасування рішення Головного управління ДМС у Закарпатській області про припинення громадянства України відповідно до пункту 1 статті 21 Закону України «Про громадянство».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19 вересня 2023 року позивач отримав довідку № 3 про припинення громадянства, згідно якої рішенням Головного управління ДМС у Закарпатській області оформлено припинення громадянства України відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про громадянство України". Необхідною та обов`язковою умовою для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону України «Про громадянство України» є встановлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, факту набуття особою громадянства України шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України. Вказані обставини повинні бути підтверджені відповідними документами, які свідчать, зокрема, про факт подання особою свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів. Крім того, встановленню підлягають також факти, підтверджуючі провину або злочинний намір, подачу завідомо хибних відомостей, обман заявника при отриманні ним паспорта громадянина України. В свою чергу, позивач намагався 01.02.2022 року подати декларацію про відмову від іноземного громадянства, однак відповідачем йому було відмовлено у прийнятті. Однак, відповідач не вчинив дій, як суб`єкт владних повноважень задля з`ясування обставин, чому та за яких причин особа не надала довідку про вихід з громадянства рф.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв`язку з тим, що позивач набув громадянство України 08 липня 2020 року та до 07 липня 2022 року повинен був надати до органу міграційної служби підтвердження виконання зобов`язання взятого на себе, щодо припинення іноземного громадянства, в даному випадку громадянства - рф. При цьому, позивач був ознайомлений про те, що у разі невиконання ним поданого зобов`язання, громадянство України буде скасовано на підставі статті 21 Закону України "Про громадянство України". Натомість у встановлений законодавцем строк, зобов`язання не було виконане позивачем.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлені про дату час та місце його проведення. Представником позивача було подано до суду клопотання про розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з мотивів, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що 04.02.2020 року ОСОБА_2 звернувся до Головного управління ДМС України в Закарпатській області із заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, вказавши, що він перебуває в громадянстві рф, надавши також паспортний документ рф серії 76 № НОМЕР_1 , виданий 26.02.2019 р.

При цьому, разом із встановленим переліком документів, позивач подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, в якому зазначив про те, що:

- зобов`язується протягом двох років з моменту набуття громадянства України припинити громадянство рф;

- подати до органу, що видав тимчасове посвідчення громадянина України, документ про припинення громадянства рф;

- уразі неотримання з незалежних від нього причин документа про припинення громадянства рф, зобов`язується подати декларацію про відмову від громадянства цієї держави і повернути національний паспорт громадянина рф до уповноваженого органу цієї держави.

Разом з тим, згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , зареєстрованого 04.04.2020 року, прізвище позивача « ОСОБА_3 » після держаної реєстрації шлюбу змінено на « ОСОБА_4 ».

За результатами розгляду поданих документів, 08 липня 2020 року Головним управлінням ДМС України в Закарпатській області прийнято рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство України" та видано тимчасове посвідчення громадянина України НОМЕР_3 строком дії з 14.07.2020 р. по 08.07.2022 р.

Згідно довідки посольства рф на Україні від 21 лютого 2022 року, заяву позивача про вихід із громадянства рф було взято до розгляду та зареєстровано за № 269100548.

14 вересня 2023 року у ході моніторингу виконання зобов`язань іноземними громадянами, щодо припинення попередніх громадянств, Головним управлінням ДМС України в Закарпатській області встановлено не виконання позивачем зобов`язання припинити іноземне громадянство протягом двох років з моменту набуття громадянства України, що є підставою для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону України "Про громадянство України".

У зв`язку з наведеним, Головним управлінням ДМС України в Закарпатській області складено довідку про наявність підстав для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням та надіслано для відповідного реагування у зв`язку зі зміною місця проживання позивача до Виноградівського відділу Головного управління ДМС України в Закарпатській області.

14 вересня 2023 року Виноградівським відділом Головного управління ДМС України в Закарпатській області сформовано подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України позивача, в якому зазначено: невиконання позивачем зобов`язання щодо припинення іноземного громадянства протягом двох років з моменту набуття громадянства України, що є підставою для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України згідно зі статтею 21 Закону України "Про громадянство України".

14 вересня 2023 року рішенням Головного управління ДМС України в Закарпатській області скасовано рішення Головного управління ДМС України в Закарпатській області від 08 липня 2020 року про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням позивача, у зв`язку з невиконанням поданого зобов`язання про припинення іноземного громадянства.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 4 Конституції України в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначено Законом України від 18.01.2001 № 2235-III «Про громадянство України» (далі - Закон № 2235-III).

Відповідно до статті 1 означеного Закону громадянство України - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках.

Законодавство України про громадянство ґрунтується, зокрема, на принципі єдиного громадянства - громадянства держави Україна (пункт 1 частини першої статті 2 Закону № 2235-III).

Згідно з положеннями статті 1 Закону № 2235-III іноземець в разі набуття громадянства України зобов`язаний припинити іноземне громадянство подавши письмову заяву та протягом двох років повинен надати документ про припинення громадянства іншої держави.

У разі наявності у іноземця незалежних від нього причин неотримання документа про припинення іноземного громадянства, останній подає декларацію про відмову від іноземного громадянства.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 2235-ІІІ особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства. Іноземці із числа осіб, зазначених у частині двадцятій статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яка отримала посвідку на тимчасове проживання на підставі частини двадцятої статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Згідно з положенням статті 17 вказаного Закону громадянство України припиняється: 1) внаслідок виходу з громадянства України; 2) внаслідок втрати громадянства України; 3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

За приписами статті 19 Закону № 2235-ІІІ підставами для втрати громадянства України є: добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття; набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього Закону внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів; добровільний вступ на військову службу іншої держави, яка відповідно до законодавства цієї держави не є військовим обов`язком чи альтернативною (невійськовою) службою.

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону № 2235-ІІІ, рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 7, 8, 10-13, 15 цього Закону внаслідок подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України, у тому числі невиконання зобов`язання, взятого особою у зобов`язанні припинити іноземне громадянство (підданство), в декларації про відмову від іноземного громадянства або в декларації про відсутність іноземного громадянства.

Тобто, ч. 1 вказаної статті містить норму, якою прямо передбачено, що підставою для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України є, окрім іншого, факт невиконання зобов`язання, взятого особою у зобов`язанні припинити іноземне громадянство (підданство), в декларації про відмову від іноземного громадянства або в декларації про відсутність іноземного громадянства.

Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України визначено Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 № 215 (далі - Порядок № 215).

Відповідно до пункту 24 Порядку № 215 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка народилася до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент народження особи до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону), подає: а) заяву про набуття громадянства України за територіальним походженням; б) дві фотокартки (розміром 35 x 45 мм); в) один із таких документів:

- декларацію про відсутність іноземного громадянства - для осіб без громадянства;

- зобов`язання припинити іноземне громадянство - для іноземців. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Подання зобов`язання припинити іноземне громадянство не вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України;

- декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує надання особі статусу біженця чи притулку в Україні, - для іноземців, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні;

- заяву про зміну громадянства - для іноземців, які є громадянами держав, міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України;

г) копію свідоцтва про народження або інший документ, що підтверджує факт народження особи на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту.

Відповідно до пункту 88 Порядку № 215 (в редакції, чинній на момент скасування рішення про набуття позивачем громадянства України) для скасування рішень про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону органами міграційної служби, дипломатичними представництвами чи консульськими установами України готуються такі документи:

а) подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України;

б) документи, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням (стаття 8 Закону) або була поновлена у громадянстві України (стаття 10 Закону) шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянства України (довідка органу міграційної служби, дипломатичного представництва чи консульської установи про те, що іноземець, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, не подав документ про припинення цього громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації його громадянином України, а незалежні від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства не існують (частина п`ята статті 8 та частина друга статті 10 Закону); інформація органу міграційної служби про те, що іноземець, який подав декларацію про відмову від іноземного громадянства, не повернув паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави (частина восьма статті 8 та частина сьома статті 10); інформація про те, що на момент реєстрації громадянином України існували підстави, за наявності яких особа не поновлюється у громадянстві України (частини перша та друга статті 10 з урахуванням частини п`ятої статті 9 Закону; частина п`ята статті 10 Закону); інформація про інші неправдиві відомості та фальшиві документи, які були подані для набуття громадянства України відповідно до статей 8 та 10 Закону, або інформація про приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України відповідно до статей 8 та 10 Закону.

Відповідно до п. 96 Порядку №215 (в редакції, чинній на момент скасування рішення про набуття позивачем громадянства України) подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону, стосовно особи, яка проживає в Україні, готується територіальним підрозділом Державної міграційної служби України, до якого цією особою подавалися документи щодо оформлення набуття громадянства України.

Подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України разом із документами, передбаченими підпунктом «б» пункту 88 цього Порядку, надсилається до територіального органу Державної міграційної служби України.

Згідно з п. 97 Порядку №215 (в редакції, чинній на момент скасування рішення про набуття позивачем громадянства України) рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується керівником територіального органу Державної міграційної служби України або його заступником.

Повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у тижневий строк надсилається до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, яким було внесено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України.

Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у тижневий строк з дня одержання повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України повідомляє про це відповідну особу у письмовій формі із зазначенням причин скасування такого рішення.

Суть спору полягає у визначенні правомірності скасування відповідачем рішення про набуття позивачем громадянства України за територіальним походженням.

Як встановлено з матеріалів справи, Головним управлінням ДМС України в Закарпатській області було прийнято рішення від 08 липня 2020 року про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство України".

Згідно з положеннями статті 1 Закону № 2235-III іноземець в разі набуття громадянства України зобов`язаний припинити іноземне громадянство, подавши письмову заяву та протягом двох років повинен надати документ про припинення громадянства іншої держави.

У разі наявності у іноземця незалежних від нього причин неотримання документа про припинення іноземного громадянства, останній подає декларацію про відмову від іноземного громадянства.

Відповідно до матеріалів справи, 04.02.2020 року позивач звернувся до Головного управління ДМС України в Закарпатській області із заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, вказавши, що він перебуває в громадянстві рф, надавши також паспортний документ рф серії 76 № НОМЕР_1 , виданий 26.02.2019 року.

При цьому, разом із встановленим переліком документів, позивач подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, в якому зазначив про те, що:

- зобов`язується протягом двох років з моменту набуття громадянства України припинити громадянство рф;

- подати до органу, що видав тимчасове посвідчення громадянина України, документ про припинення громадянства рф;

- у разі неотримання з незалежних від нього причин документа про припинення громадянства рф зобов`язується подати декларацію про відмову від громадянства цієї держави і повернути національний паспорт громадянина рф до уповноваженого органу цієї держави.

Крім того, суд звертає увагу на те, що позивач був ознайомлений, що в разі невиконання ним поданого зобов`язання, громадянство України буде скасовано на підставі статті 21 Закону № 2235-III.

Суд звертає увагу на те, що, позивач набув громадянство України 08 липня 2020 року та до 08 липня 2022 року повинен був надати до органу міграційної служби підтвердження виконання зобов`язання взятого на себе, щодо припинення іноземного громадянства, в даному випадку громадянства - рф.

При цьому, позивач тільки 21 лютого 2022 року звернувся із заявою про вихід із громадянства рф, та згідно довідки посольства рф на Україні заяву було взято до розгляду та зареєстровано за № 269100548. Однак ніякої відповіді за результатами розгляду такої заяви отримано не було.

Питання застосування норми права у подібних правовідносинах викладено у постанові Верховного Суду від 30.06.2022 року у справі №280/7910/20, де судом звертається увага позивача на те, що якщо він і вважав наявність незалежної від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства, то повинен був у будь-який спосіб повідомити про це відповідача.

Разом з тим, позивач не подав декларацію про відмову від іноземного громадянства в межах дворічного строку, як це прямо передбачено законодавством України.

При цьому, посилання позивача про те, що останній намагався подати декларацію про відмову від іноземного громадянства, однак відповідачем було відмовлено у її прийнятті, суд вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки жодних доказів на підтвердження подання такої декларації або відмови у її прийнятті позивачем надано не було.

Таким чином, за встановлених обставин, суд приходить до висновку щодо наявності належних доказів та підстав для прийняття відповідачем оскарженого рішення.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів існування законних підстав, передбачених статтею 21 Закону № 2235-ІІІ для скасування рішення про оформлення позивачу громадянства України, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Грибоєдова, буд. 12 а, код ЄДРПОУ 37809328) про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяН.Д. Маєцька