Рішення

від 01.02.2024 по справі 340/8032/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/8032/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В., розглянувши матеріали у справі

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача-1: Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

до відповідача-2: Військова частина НОМЕР_4 Центрального оперативно-територіального об`єднання ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 )

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу по мобілізації;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 звільнити ОСОБА_1 з військової служби як особу, яка не підлягає мобілізації.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 25.02.2022, його було призвано на військову службу за мобілізацією. Натомість, він не підлягав мобілізації як педагогічний працівник, про що було повідомлено відповідача під час призову, а тому на разі існують підстави для його звільнення.

Враховуючи наведене, позивач вважає, що має право для надання відстрочки від мобілізації згідно ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та вважає, що відповідач протиправно призвав його на військову службу під час мобілізації.

Ухвалою суду від 05.10.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи (у письмовому провадженні).

Представник військової частини НОМЕР_2 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позову, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість заявленого позову. На його думку, чинним законодавством визначено чіткий алгоритм дій, встановлений між територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (відповідача) так і громадянами-військовозобов`язаними щодо обліку.

Представник військової частини НОМЕР_2 стверджував, що наказом командира в/ч НОМЕР_6 №46 від 25.02.2022 року позивача, як військовозобов`язаного, який прибув із військового комісаріату для комплектування військової частини під час оголошення мобілізації, зараховано в списки особового складу частини та на всі види забезпечення, призначено на посаду помічника гранатометника 1-го відділення 3-го стрілецького взводу стрілецької (резервної) роти стрілецького батальйону (з конвоювання, екстрадиції, охорони підсудних та охорони громадського порядку) та визнано його таким, що приступив до виконання обов`язку з 25.02.2022 року. Дане призначення на посаду відбулось за особистим рапортом позивача.

Представник військової частини НОМЕР_2 вважає, що стаття 26 "Про військовий обов`язок та військову службу" містить вичерпний перелік підстав для звільнення та не передбачає звільнення військовослужбовця через те, що він не підлягав мобілізації.

Позивач скористався правом на подання відповіді на відзив.

Ухвалою від 04.12.2023 року залучено до участі у справі співвідповідача - Військову частину НОМЕР_4 Центрального оперативно-територіального об`єднання ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ). Розгляд справи розпочати спочатку.

Даною ухвалою зобов`язано Військову частину НОМЕР_4 Центрального оперативно-територіального об`єднання невідкладно надати до суду копію рапорту позивача про звільнення з військової служби з підстав, описаних в позові, а також копію прийнятого за результатами його розгляду рішення (за наявності), копію наказу про прийняття на службу до Військовій частині НОМЕР_4 ОСОБА_1 , в письмовій формі вказати правові підстави для прийняття позивача на військову службу (копія наказу, рапорту (заяви) позивача тощо, або інших документів поданих (підписаних) щодо даних обставин позивачем (контракт, тощо)).

Вимог ухвали суду Військова частина НОМЕР_4 не виконала.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.

Згідно довідки Рівнянського ліцею №2 від 21.08.2023 року №448 ОСОБА_1 працює керівником гуртка Рівнянського ліцею №2 з 04.11.2019 з навантаженням 1 ставка (18 годин).

Відповідно до довідки від 02.03.2022 року №61, ОСОБА_1 , на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 "Про загальну мобілізацію" перебуває на військовій службі у стрілецькому батальйоні (з КЕОП та ОГП) військової частини НОМЕР_6 Центрального ОТО Національної гвардії України з 24.02.2022 року (а.с.11).

Відповідно до довідки від 10.08.2023 року №822, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_4 Центрального ОТО Національної гвардії України з 01.08.2023 року (а.с.11).

Вважаючи протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 з призову його на службу, ОСОБА_1 просить зобов`язати дану Військову частину НОМЕР_2 звільнити його з військової служби як особу, яка не підлягає мобілізації.

Представник Військової частини НОМЕР_2 вказав, що на разі позивач проходить службу в Військовій частині НОМЕР_4 Центрального ОТО Національної гвардії України з 01.08.2023 року. Дані обставини підтверджуються наданою позивачем довідкою, а тому належним відповідачем за позовною вимогою про звільнення є Військова частина НОМЕР_4 Центрального ОТО Національної гвардії України.

Суд ухвалою про відкриття провадження зобов`язував ОСОБА_1 надати до суду документальні докази звернення до відповідача-1 з повідомленням обставин неможливості призову на служба під час мобілізації ОСОБА_1 з поданням відповідних доказів, а також копію рапорту про звільнення з військової служби з підстав, описаних в позові, а також документальні докази отримання такого рапорту військовою частиною.

Вимог ухвали позивач не виконав. Представник позивача подав пояснення та вказав, що рапорт про звільнення з військової служби ОСОБА_1 не подавав з огляду на недоречність такого рапорту (а.с.47).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. На разі воїнний стан триває досі.

Указом Президента України № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано- Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

В п. 8 цього Указу встановлено, місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку:

1) своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини;

2) здійснення призову військовозобов`язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України;

3) виділення тимчасово будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів, надання послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України та іншим військовим формуванням України відповідно до мобілізаційних планів.

Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 22 Закону № 3543-XII встановлено, що громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Згідно ч. 3 ст. 22 Закону № 3543-XII під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Отже, після оголошенням Президентом України загальної мобілізації військовозобов`язані та резервісти після отримання ними повісток та у встановлені строки, зазначені в отриманих ними документах, зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Категорії осіб, які мають право отримати відстрочку під час мобілізації передбачені ст. 23 Закону № 3543-XII.

Так, відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII (в редакції станом на 24.02.2022 року) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, а саме: наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.

Згідно п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до п. 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Пунктом 11 Положення № 154 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Як встановлено судом на підставі наявних у справі доказів, позивач не звертався із заявою про відстрочення від призову на військову службу під час мобілізації згідно абз. 4 ч. 1 ст. 23 Закону 3543-XII.

Більш того, наказом командира в/ч НОМЕР_6 №46 від 25.02.2022 року, який не оскаржувався та не скасований, ОСОБА_1 призначений на посаду помічника гранатометника 1-го відділення 3-го стрілецького взводу стрілецької (резервної) роти стрілецького батальйону (з конвоювання, екстрадиції, охорони підсудних та охорони громадського порядку та визнаний таким, що приступив до виконання обов`язку з 25.02.2022 року на підставі його особистого рапорту, тобто за відповідної згоди, що виключає протиправність дій Військової частини НОМЕР_2 в даних правовідносинах.

При цьому суд враховує відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження звернення позивача із заявою про надання відстрочки від призову по мобілізації на підставі абз. 3 п. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII, яка, згідно п. 74 Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2002 № 352, є обов`язковою для розгляду відповідачем, з прийняттям відповідного рішення.

Суд звертає увагу позивача, що відстрочка від призову на військову службу по мобілізації надається військовозобов`язаним та може бути реалізована лише до призову на військову службу.

Оскільки, позивач призваний на військову службу, суд приходить до переконання, що йому не може надаватися відстрочка.

Стосовно вимоги позивача про зобов`язання його звільнити, суд вказує наступне.

Згідно п.210 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 звільнення військовослужбовців строкової військової служби проводиться на підставах, визначених частиною другою статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", командиром військової частини, який має право видавати накази по стройовій частині.

Вичерпний перелік підстав для звільнення з військової служби встановлено ст.26 Закону № 2232-XII. Така підстава, як звільнення військовослужбовця, який мав право на відстрочку від призову на військову службу, стаття 26 Закону № 2232-XII не містить.

Окрім цього, згідно ч.7 ст.26 Закону № 2232-XII, звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Згідно п.233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:

- підстави звільнення з військової служби;

- думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;

- районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Доказів звернення з відповідним рапортом на вимогу суду ОСОБА_1 не надав.

Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій та бездіяльність суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час судового розгляду справи не встановлено фактів порушення прав позивача, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 72, 73, 77, 90, 139, 241-243, 246, 287 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України. задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. ДЕГТЯРЬОВА