Рішення

від 13.12.2023 по справі 400/5382/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2023 р. № 400/5382/22 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., за участю секретаря судового засідання Шакіної А.В., представника позивача Щедрова Є.В., представника відповідача Слюсаренко О.В.,, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївдортранс", вул. Новозаводська, 34, м.Миколаїв,54028,

до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,м. Миколаїв,54001,

провизнання протиправними та скасування рішення від 16.02.2022 №150714290701, №150814290701,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Миколаївдортранс» (далі: Позивач) звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі: Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Миколаївській області від 16.02.2022 року № 150714290701 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 450 480,0 грн., за податковими зобов`язаннями за 112 620,0 грн., за штрафними санкціями; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Миколаївській області від 16.02.2022 року № 150814290701 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 2 130 936,0 грн. за податковими зобов`язаннями 532 734,0 грн. за штрафними санкціями.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на те, що за наявності підтверджених (всією первинною документацією), господарських операцій продавця з реалізації ТМЦ, за наявності факту виставлення та наступній реєстрації податкових накладних по цих операціях, у уповноважених осіб ДПС у Миколаївській області не було жодних підстав для визнання вказаних операцій «нереальними - безтоварними». Документальними доказами підтверджено реальний характер відносин з контрагентами ТОВ «ЄВРОБУД-ЦЕНТР», ТОВ «ІНТАЙМБУД» , ТОВ «ТОРГ ОД КОМПАНІ». Податкове законодавство не пов`язує право платника на податковий кредит з перебуванням його постачальника за юридичною адресою, з повнотою відображення постачальником у своїй податковій звітності відповідних господарських операцій, з фактичною сплатою постачальником податків до бюджету, з дотриманням ним законодавчо встановлених умов провадження господарської діяльності, в зв`язку із відсутністю в нього трудових та матеріальних ресурсів. Акт перевірки не містить обставин з відповідними доказами, що господарські операції не відбулись, та відповідно не настали зміни майнового стану платника податків за результатами її здійснення. Порушення контрагентами позивача вимог податкового законодавства та дисципліни складання первинних документів не може слугувати підставою для зменшення добросовісному суб`єкту господарювання суми податкового кредиту з податку на додану вартість. Факт порушення контрагентом може мати податкові наслідки для платника, лише якщо податкова служба доведе, що платник діяв без достатньої обачливості і обережності, та йому мало бути відомо про порушення контрагента, або його діяльність спрямована на отримання податкової вигоди при операціях переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов`язань.

Відповідач позов не визнав, просив відмовити в задоволенні позову. Обґрунтовуючи свою позицію відповідач зазначив у письмовому відзиві, що на порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, ТОВ «МИКОЛАЇВДОРТРАНС» завищено суму витрат по операціям з ТОВ «ЄВРОБУД-ЦЕНТР», оскільки не підтверджено відповідними бухгалтерськими та іншими документами здійснення операцій, що в свою чергу призвело до завищення витрат підприємства та відповідно до заниження показників у р.2 Декларації про прибуток підприємства "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -)», на загальну суму 2 502 667 грн. В тому числі, на порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України, ТОВ «МИКОЛАЇВДОРТРАНС» завищено податковий кредит по операціям з ТОВ «ЄВРОБУД-ЦЕНТР» на загальну суму 500 533 грн., в тому числі у наступних звітних (податкових) періодах за червень 2019 року у сумі 500 533 грн. Щодо взаємовідносин Позивача ТОВ «ІНТАЙМБУД» (теперішня назва ТОВ «ГРЕЙТРЕЙД»)в ході перевірки було встановлено, що з боку ТОВ «ІНТАЙМБУД» встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності, виробничих активів, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), що потребує наявність достатньої кількості кваліфікованих працівників, суми податкового зобов`язання сформовано за рахунок придбання товарів/послуг, походження яких неможливо дослідити по ланцюгу постачання, посадові особи не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного та інше. Щодо взаємовідносин Позивача з ТОВ «ТОРГ ОД КОМПАНІ», було встановлено, що у останнього відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, транспортні засоби то операції ТОВ «ТОРГ ОД КОМПАНІ», не є господарською діяльністю підприємства, в розумінні пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.12.2022 року відкрито провадження у справі.

Суд заслухав представників сторін, дослідив матеріали справи, надав доказам по справі всебічну та повну оцінку та встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 21.01.2022 за результатами документальної планової виїзної перевірки позивача, посадовими особами ГУ ДПС у Миколаївській області, складено акт від №358/14-29-07-014/37758656, яким встановлено, зокрема серед іншого, наступні порушення:

п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, внаслідок чого занижено податок на прибуток у сумі 450 480 грн., в тому числі по періодах: три квартали 2019 року у сумі 450 480 грн. (в т.ч. III квартал 2019 року у сумі 450 480 грн.); 2019 рік у сумі 450 480 грн. (в т.ч. IV квартал 2019 року у сумі 0 грн.).

п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 130 936 грн., в тому числі за звітними періодами: червень 2019 року у сумі 815 214 грн., вересень 2019 року у сумі 80 336 грн., жовтень 2019 року у сумі 186 401 грн., грудень 2019 року у сумі 548 078 грн., лютий 2020 року у сумі 500 907 грн.

16.02.2022 на підставі наведеного акту перевірки Відповідачем податкові повідомлення-рішення №150714290701, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 450 480 грн. та за штрафними санкціями 112 620,00 грн., та №150814290701, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 2 130 936 грн. та за штрафними санкціями 532 734,00 грн.

Щодо взаємовідносин ТОВ «МИКОЛАЇВДОРТРАНС» та ТОВ «ЄВРОБУД-ЦЕНТР» судом встановлено наступні обставини.

ТОВ «МИКОЛАЇВДОРТРАНС» (покупець) укладено з ТОВ «ЄВРОБУД-ЦЕНТР» (постачальник) договір поставки від 03.06.2019 року № 14/19, в межах яких позивачу поставлено товар.

Згідно Специфікації №1 до Договору №14/19 від 03.06.2019, передбачено поставку наступного товару: Арматура 12 міра 3760 А500с, Арматура А240, Квадрат 60-100 мм, Балка 10 тощо.

Вартість матеріалів від ТОВ «ЄВРОБУД-ЦЕНТР» у сумі 2 502 667,3 грн., включено ТОВ «МИКОЛАЇВДОРТРАНС» до витрат підприємства за 2019 рік, в тому числі:

- три квартали 2019 року у сумі 2 502 667 грн. (в т.ч. III квартал 2019 року у сумі 2 502 667 грн.);

- 2019 рік - у сумі 2 502 667 грн. (в т.ч. IV квартал 2019 року у сумі 0 грн.).

Суму ПДВ, обчислену з вартості ТМЦ від ТОВ «ЄВРОБУД-ЦЕНТР», ТОВ «МИКОЛАЇВДОРТРАНС» віднесено до податкового кредиту з ПДВ у загальній сумі 500 533,47 грн., в тому числі по періодах за червень 2019 року у сумі 500 533 грн.

Відповідач зазначив, що до перевірки щодо здійснення поставки за даним договором не було надано товаро-транспортних накладних.

Позивач звернув увагу на те, що за умовами договору, товар поставлявся транспортними засобами покупця (позивача). На момент проведення господарських операцій подорожні листи в Україні відмінені з 14.09.2011 року на підставі Закону України «Про автомобільний транспорт», та на сьогодні відсутня типова форма бланка подорожнього листа автомобіля. Маючи у користуванні автотранспортні засоби позивач самостійно забирав товар у продавця. Таким чином, необхідності складання товарно-транспортних накладних не було.

Суд, оцінюючи доводи сторін, виходить з того, що товаро-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей за розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є доказом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг, а не реальність господарської операції у цілому. Відсутність товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника податків. При цьому, документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товаро-матеріальних цінностей.

Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 11.09.2018 року у справах №804/4787/16, №815/6105/17 та №820/477/18.

Крім того, акт перевірки не містить доводів з цього приводу.

Згідно матеріалів справи Позивачем були придбані товарно-матеріальні цінності протягом червня 2019року па загальну суму 3 003 200,70 грн., в т.ч. ПДВ 500533,47 грн. Факт придбання ТМЦ підтверджений видатковими накладними, оформленими належним чином відповідно вимог чинного законодавства (видаткові накладні підписані посадовими особами підприємств з обох боків та скріплені мокрими печатками підприємств).

В бухгалтерському обліку ТОВ «МИКОЛАЇВДОРТРАНС» в червні 2019 року придбання ТМЦ у ТОВ «ЄВРОБУД-ЦЕНТР» відображені проводками:

Драх.201 Кт рах.63 1 на суму 2502667,30грн Дтрах.644 Кт рах.631 на суму 500533.47грн.

Оплата за придбаний товар відбулася в липні 2019 року . що відображено в бухгалтерському обліку проводками: Кт 31 1 Дт рах.631 на суму 3003200,70грн.(банківські виписки додаються).

До складу валових витрат ТОВ «МИКОЛАЇВДОРТРАНС» суми були віднесені в 2, З, 4 кварталах 2019 року та 1 кварталі 2020року на загальну суму 2502667,30 гри, що підтверджується даними бухгалтерського обліку:

в складі валових витрат за 3 кв. 2019 року ТОВ «МИКОЛАЇВДОРТРАНС» відображена сума 2 392 064,52 гри.

в складі валових витрат за 4 кв. 2019 року ТОВ «МИКОЛАЇВДОРТРАНС» відображена сума 42 741,67 гри.

в складі валових витрат за Ікв, 2020 року ТОВ «МИКОЛАЇВДОРТРАНС» відображена сума 67861,11 гри.

Придбані ТМЦ у ТОВ «ЄВРОБУД-ЦЕНТР» в подальшому, протягом перевіряемого періоду ТОВ «МИКОЛАЇВДОРТРАНС» часткового були реалізовані покупцям :

В вересні 2019 року частина ТМЦ, придбана у ТОВ «ЄВРОБУД-ЦЕНТР», а саме: квадрат 30-60мм укт зед 7214 - 10,502т) було списано на витрати підприємства за 3квартал 2019року на суму 266707,04грн. на підставі акту списання №бн від 30.09.22 на загальну суму 388373,43 грн.

В бухгалтерському обліку ТОВ «МИКОЛАЇВДОРТРАНС» відображено проводками в вересні 2019року: Дтрах.903 Ктрах.201 сума грн.. (в т.ч. по операції з придбання у ТОВ «ЄВРОБУД-ЦЕНТР» Таким чином, в складі валових витрат за 3 кв. 2019 року ТОВ «МИКОЛАЇВДОРТРАНС» відображена сума 266707,04 гри. (від списання ТМЦ, що придбана у ТОВ «ЄВРОБУД-ЦЕНТР»). В серпні 2019 року продаж Позивачем ПАТ «Микитівський гранітний кар`єр» відповідно накладній №28 від 20.08.2019 року на загальну суму 1033062,57 гри. п т.ч. ПДВ-172177,10грн. (в т.ч. : квадрат 10 6.05 2591 Зпс - 7.41 І т; Арматура 12 3760 А500с-14.698т : Круг 20-80мм (ст.4()Х)- 9.4 т: квадрат 30-60мм - Зт, балка 10 12,05 8239 Зпс - 6,837т ).

В зв`язку з першою подією ТОВ «МИКОЛАЇВДОРТРАНС» була податкова накладна №1 на загальну суму 1033062,56 грн, в т. ч . ПДВ-172 177,09 грн., яка була зареєстрована в реєстрі податкових накладних та сума ПДВ відображена в складі податкових зобов`язань ряд.9 Декларації з ПДВ за серпень 2019, сума податку на додану вартість сплачена до бюджету в повному обсязі.

В бухгалтерському обліку ГОВ «МИКОЛАЇВДОРТРАНС» відображено проводками (в серпні 2019року: Дт рах.361 «розрахунки з вітчизняними покупцями» Кт рах.702 «дохід від реалізації товарів» сума 1033062,57 грн. Дт рах.361 «розрахунки з вітчизняними покупцями» Кт рах. 643 «податкові зобов`язання» сума 172177,10 грн. Дтрах. 902 «собівартість реалізованих товарів» Кт рах.201 «сировина та матеріали» на загальну суму 826999,32 грн. (в т.ч. по операції з придбання у ТОВ «ЄВРОБУД-ЦЕНТР» на суму 700404.46 грн.

Таким чином, в складі валових витрат за 3 кв. 2019 року ТОВ «МИКОЛАЇВДОРТРАНС» відображена сума 700404,46 грн. (від продажу ТМЦ, що придбана у ТОВ «ЄВРОБУД- ЦЕНТР»).

В грудні 2019 року ТОВ «ТОВ «ЄВРОБУД- ЦЕНТР» відповідно накладній №39 від 12.12.20 року на загальну суму 145158,02 гри, в т.ч. ПДВ-24193,00 грн.

В зв`язку з першою подією ТОВ «МИКОЛАЇВДОРТРАНС» була податкова накладна №2 від 12.12.20 на загальну суму 145158,02 грн, в т. ч. ПДВ-24193,00 грн., яка була зареєстрована в реєстрі податкових накладних та сума ІІДВ відображена в складі подач нових зобов`язань ряд.9 Декларації з ПДВ за грудень 2019 , сума податку на додану вартість сплачена до бюджету в повному обсязі.

В бухгалтерському обліку ТОВ «МИКОЛАЇВДОРТРАНС» відображено проводками в в грудні 2019року: Дт рах.361 «розрахунки з вітчизняними покупцями» Кт рах.702 «дохід від реалізації товарів» сума 145158,02 грн.; Дохід від продажу відображений в поїзному обсязі в складі валових доходів за відповідний період та відображений в Декларації з податку па прибуток. Дт рах.361 «розрахунки з вітчизняними покупцями» Кт рах.643 «податкові зобов`язання» сума 24193,00 грн. Дт рах. 902 «собівартість реалізованих товарів» Кт рах.201 «сировина та матеріали» па загальну суму 120965,02 грн. (в т.ч. по операції з придбання у ТОВ «ЄВРОБУД-ЦЕНТР» на суму 42741,67 грн.

Таким чином, в складі валових витрат за 4 кв. 2019 року ТОВ «МИКОЛАЇВДОРТРАНС» відображена сума 42741,67 грн. (від продажу ТМЦ, що придбана у ТОВ «ЄВРОБУД-ЦЕНТР»),

В лютому 2020 року ТОВ «Південно-Бузький кар`єр» відповідно накладній №7 від 28.02.2020 року на загальну суму 346 935,48 грн. в т.ч. ПДВ-57 822,58грн. (в т.ч. : балка 10 12.05 8239 Зпе -4,156т; квадрат 10 6.05 2591 Зпе -0,409т).

В зв`язку з першою подією ТОВ «МИКОЛАЇВДОРТРАНС» була податкова накладна №13 на загальну суму 346935,48 грн, в т. ч. ПДВ-5.7822,58 гри., яка була зареєстрована в реєстрі податкових накладних та сума ПДВ відображена в складі податкових зобов`язань ряд.9 Декларації з ПДВ за лютому 2020, сума податку на додану вартість сплачена до бюджету в повному обсязі.

В бухгалтерському обліку ТОВ «МИКОЛАЇВДОРТРАНС» відображено проводками в лютому 2020року: Дт рах.361 «розрахунки з вітчизняними покупцями» Кт рах.702 «дохід від реалізації товарів» сума 346935,48 грн. Доход від продажу відображений в повному обсязі в складі валових доходів за відповідний період та відображений в Декларації з податку на прибуток. Дт рах.361 «розрахунки з вітчизняними покупцями» Кт рах.643 «податкові зобов`язання» сума 57822,58 грн, Дт рах. 902 «собівартість реалізованих товарів» Кт рах,201 «сировина та матеріали» на загальну суму 283 136,75 грн. (в т.ч. по операції з придбання у ТОВ «ЄВРОБУД-ЦЕНТР» па суму 67861,11 грн.

Таким чином, в складі валових витрат за І кв. 2020 року ТОВ «МИКОЛАЇВДОРТРАНС» відображена сума 67861,11 грн. (від продажу ТМЦ, що придбана v ТОВ «ЄВРОБУД- ЦЕНТР»). Придбані ТМЦ у ТОВ «ЄВРОБУД-ЦЕНТР» в подальшому, протягом перевіряємого періоду ТОВ «МИКОЛАЇВДОРТРАНС» часткового були задіяні в ремонтних роботах майданчику (смт Воскресенеьке, вул.Дорожня.7. м.Миколаїв, вул.Новозаводська) - виконавцем робот було ТОВ НВП «Укрстрой».

Таким чином, ТМЦ були передані на ТОВ НВП «Укрстрой» згідно акту прийому-передачі: №б/н від 30.09.2019 на загальну суму 2959581,27 грн, без ПДВ (в т.ч. арматура А- 400/500с-6,837т; Арматура А-240- 9,412т; квадрат 12мм- 8,658т; круг 20 5,7 3760 Зпс/А240 - 14.59т; круг 20-80 м.м (ст.40х)-2,5т; круг 260-470мм (ст.45)-8,970 т; круг 40-70мм - 10,341т) - в зв`язку з передачею ТМЦ( ТОВ НВГІ «Укрстрой» виконані роботи відповідно акту №1 від 31.10.2019 на загальну суму 1307273.58грн, в т.ч. ІІДВ-21 7878,98грн), в бухгалтерському обліку тмц списані в серпні 2019 відповідно, актів прийому-передачі ТОВ «МИКОЛАЇВДОРТРАНС» відображено проводками: Кт рах.631 Дт ра.ч.23 сума 1307273 грн. Дт рах.644 Кт рах.63 1 сума 217878,98 грн. Дт рах. 903 Кт рах.201 сума 1171440,31 грн. (в т.ч. по операції з придбання у ТОВ «ЄВРОБУД-ЦЕНТР».

Також ТМЦ були передані на ТОВ НВП «Укрстрой» згідно акту прийому-передачі: №б/н від 30.09.2019 на загальну суму 704520,09 грн. без ПДВ (в т.ч. квадрат 30-60мм- 0,230 т; квадрат 60-100мм - 9.23т) - в зв`язку з передачею ТМЦ( ТОВ НВП «Укрстрой» виконані роботи відповідно акту №1 від 31.10.2019 на загальну суму 692726,42 грн, в т.ч. ПДВ- 115454.40грн) - в бухгалтерському обліку тмц списані в серпні 2019 відповідно актів прийому -передачи ТОВ «МИКОЛАЇВДОРТРАНC», що відображено проводками: Кт рах.63 1 Дт рах.23 сума 692726,42 грн. Дт рах.644 Кт рах.63 1 сума 15454.40 грн. Дт рах.903 Кт рах.201 сума 253512,71 гри (в т.ч. по операції з придбання у ТОВ «ЄВРОБУД-ЦЕНТР» .

Таким чином, в складі валових витрат за 3 кв. 2019 року ТОВ «МИКОЛАЇВДОРТРАНС» відображена сума 1 424 953,02 гри. (від продажу ТМЦ, що придбана у ТОВ «ЄВРОБУД-ЦЕНТР»).

Відповідач посилається на те, що ТОВ «ЄВРОБУД- ЦЕНТР» внесено до реєстру суб`єктів фіктивного підприємництва (інформація ОФІСУ ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ ДПС від 17.07.2019 за вх. №47549/28-10-21-06-01) з ознакою «Зареєстровано (перереєстровано) у органах держреєстрації фізичних осіб з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження»), дата встановлення ознаки 12.07.2019р.

ТОВ «ЄВРОБУД- ЦЕНТР» не придбавав товари вказані в договорі між ним та Позивачем, він не має прав на нерухоме майно, основні засоби (виробничі, складські приміщення), транспортні засоби, не має трудових ресурсів, або договорів про залучення інших працівників, тому неможливо підтвердити фактичність здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання ТОВ «ЄВРОБУД-ЦЕНТР» >ТОВ «МИКОЛАЇВДОРТРАНС».

На підставі чого зроблено висновок, що Позивачем на порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, завищено суму витрат по операціям з ТОВ «ЄВРОБУД-ЦЕНТР», оскільки їх не підтверджено відповідними бухгалтерськими та іншими документами здійснення операцій, що в свою чергу призвело до завищення витрат підприємства та відповідно до заниження показників у р.2 Декларації про прибуток підприємства "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -)», на загальну суму 2 502 667 грн. В тому числі, на порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України, ТОВ «МИКОЛАЇВДОРТРАНС» завищено податковий кредит по операціям з ТОВ «ЄВРОБУД-ЦЕНТР» на загальну суму 500 533 грн., в тому числі у наступних звітних (податкових) періодах за червень 2019 року у сумі 500 533 грн.

Щодо взаємовідносин ТОВ «МИКОЛАЇВДОРТРАНС» з ТОВ «ІНТАЙМБУД» судом встановлено наступні фактичні обставини.

Як підтверджено матеріалами справи ТОВ «МИКОЛАЇВДОРТРАНС» (покупець) укладено з ТОВ «ІНТАЙМБУД» (постачальник) договір поставки від 10.12.2019 року № 101201, в межах яких позивачу поставлено товар, зазначений у специфікаціях (автозапчастини) Згідно договору, товар поставлявся транспортними засобами покупця (позивача) ТОВ «МИКОЛАЇВДОРТРАНС» (покупець) укладено з ТОВ «ІНТАЙМБУД» (постачальник) договір поставки від 03.01.2020 року №030101 в межах яких позивачу поставлено товар, зазначений у специфікаціях (автозапчастини) Згідно договору товар поставлявся транспортними засобами покупця (позивача). Також до перевірки надано договір про відступлення права вимоги від 18.09.2020 року № 28-1 на підставі якого первісний кредитор ТОВ «ІНТАЙМБУД» передав права вимагати сплати грошових сум ТОВ «МИКОЛАЇВДОРТРАНС» (боржник) новому кредитору - ТОВ «ЛОГОС ТРЕВЛ».

Також на підтвердження реальності здійснення господарських операцій Позивачем до перевірки та матеріалів справи надані податкові та видаткові накладні, платіжні доручення, перелічені у таблиці на стор.34 акту перевірки, що не заперечується Відповідачем.

Так, на підставі вищезазначених договорів, ТОВ «МИКОЛАЇВДОРТРАНС» були придбані запчастини протягом грудня 2019року- січня 2020року на загальну суму 6 293 940,00 грн., в т.ч. ПДВ 1 048 985,00 грн. Факт придбання запчастин підтверджений видатковими накладними, оформленими належним чином відповідно вимог чинного законодавства (видаткові накладні підписані посадовими особами підприємств з обох боків та скріплені мокрими печатками підприємств).

В бухгалтерському обліку ТОВ «МИКОЛАЇВДОРТРАНС» протягом грудня 2019року- січня 2020 року придбання запчастин у ТОВ «ІНТАЙМБУД» відображені проводками (картка рахунку 631,207): Д рах.207 «запчастини» Кт рах.631 на суму 5244925,00 грн. Дт рах.6442 Кт рах.631 на суму 1048985,00 грн.

Слід зазначити, що основним видом діяльності (КВНД) ТОВ «МИКОЛАЇВДОРТРАНС» є 49.41 Вантажний автомобільний транспорт. ТОВ «МИКОЛАЇВДОРТРАНС» для здійснення фінансово-господарської діяльності орендувало транспортні засоби згідно договору оренди транспортних засобів №1 від 02.01.18 (зі змінами та доповненнями) з ТОВ «Миколаївтранспорт Плюс».

Таким чином, запчастини, що придбані ТОВ «ІНТАЙМБУД» були у виробництві, а саме у поточному ремонті орендованих автомобілів згідно актів списання (на підставі внутрішніх накладних).

В бухгалтерському обліку ТОВ «МИКОЛАЇВДОРТРАНС» списання запчастин в зв`язку з поточним ремонтом відображено проводками в грудні 2019 року; Дт рах. 23 «виробництво» Кт рах. 207 «запчастини» 5244925,0 грн. ТОВ «МИКОЛАЇВДОРТРАНС» до складу валових витрат сума 5244925.00грн. не віднесено, що підтверджено актом перевірки.

Тобто, представникам Відповідача в ході перевірки наданий повний доступ до даних бухгалтерського обліку підприємства з метою дослідження господарських операцій з ТОВ «ІНТАЙМБУД».

Відповідач посилається на те, що в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності ТОВ «ІНТАЙМБУД» (теперішня назва ТОВ «ГРЕЙТРЕЙД»): звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності, виробничих активів, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), що потребує наявність достатньої кількості кваліфікованих працівників. Суми податкового зобов`язання сформовано за рахунок придбання товарів/послуг, походження яких неможливо дослідити по ланцюгу постачання, тому на порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України, ТОВ «МИКОЛАЇВДОРТРАНС» завищено податковий кредит по операціям з ТОВ «ІНТАЙМБУД» на загальну суму 1 048 985 грн., в тому числі у наступних звітних (податкових) періодах: за грудень 2019 року у сумі 548 078 грн., за січень 2020 року у сумі 500 907 грн.

Щодо взаємовідносин ТОВ «МИКОЛАЇВДОРТРАНС» з ТОВ «ТОРГ ОД КОМПАНІ» судом встановлено наступні фактичні обставини.

27.05.2019 року ТОВ «МИКОЛАЇВДОРТРАНС» (покупець) укладено з ТОВ «ТОРГ ОД КОМПАНІ» (постачальник) договір поставки 27/05/19-10, в межах яких позивачу поставлено товар, зазначений у специфікаціях (автозапчастини). Згідно договору, товар поставлявся транспортними засобами покупця (позивача). ТОВ «МИКОЛАЇВДОРТРАНС» до перевірки надані податкові та видаткові накладні, платіжні доручення, перелічені у таблиці на стор.47 акту перевірки.

Як вбачається з специфікацій за договором ТОВ «МИКОЛАЇВДОРТРАНС» були придбані запчастини протягом травня 2019 року на загальну суму 3 488 598 гри., в т.ч. ПДВ 581418 грн. Факт придбання запчастин підтверджений видатковими накладними, оформленими належним чином відповідно вимог чинного законодавства (видаткові накладні підписані посадовими особами підприємств з обох боків та скріплені мокрими печатками підприємств). Факт придбання (доставки) ТМЦ у ТОВ «ТОРГ ОД КОМПАНІ» підтверджується товарно-транспортними накладними.

В бухгалтерському обліку ТОВ «МИКОЛАЇВДОРТРАНС» протягом травня 2019 року придбання запчастин у ТОВ «ТОРГ ОД КОМПАНІ» відображені проводками, згідно картки рахунку 631,207): Д рах.207 «запчастини» Кт рач.631 нa суму 3488508 грн., Дт рах.6442 Кт рах.631 на суму 581418 грн.

Дані правовідносини здійснені в межах основного виду діяльності зареєстрованого за Позивача згідно КВЕД: 49,41 Вантажний автомобільний транспорт.

Так, ТОВ «МИКОЛАЇВДОРТРАНС» для здійснення фінансово-господарської діяльності придбало в оренду транспортні засоби згідно договору оренди транспортних засобів №1 від 02.01.18 (зі змінами та доповненнями) з ТОВ «Миколаївтранспорт Плюс».

Запчастини, що були придбані у ТОВ «ТОРГ ОД КОМПАНІ» були у виробництві, а саме у поточному ремонті орендованих автомобілів, згідно актів списання на підставі внутрішніх накладних.

В бухгалтерському обліку ТОВ «МИКОЛАЇВДОРТРАНС» списання запчастин в зв`язку з поточним ремонтом відображено проводками в травні 2019 року: Дт рах. 23 «виробництво» Кт рах. 207 «запчастини» 2 907 090 грн.

ТОВ «МИКОЛАЇВДОРТРАНС» до складу валових витрат (Декларація з податку на прибуток) не віднесено суму 2 907 090 грн.

На ст. 49 акту перевірки перевіряючими відображено, що в ході перевірки посадовим особам вручений лист про надання письмових пояснень та документальних підтверджень щодо взаємовідносин з ТОВ «ТОРГ ОД КОМПАНІ», але підприємством окрім документів (видаткових накладних, податкових накладних, платіжних доручень) не надано пояснень та документального підтвердження щодо наявності книг складського обліку з відповідним відображенням записів про оприбуткування ТМЦ від постачальника.

Однак згідно інформації на ст.47-48 акту перевірки перевіряючими відображені взаємовідносини ТОВ «ТОРГ ОД КОМПАНІ», а саме дані видаткових накладних, податкових накладних, платіжних доручень, дані бухгалтерського обліку по цим операціям. Крім того в додатку 4 до акту перевірки наведений перевіряючими узагальнений перелік документів, які було використано при проведені перевірки, в тому числі оборотно-сальдові відомості по рах. 20-22, де обліковуються ТМЦ, що придбані у ТОВ «ТОРГ ОД КОМПАНІ».

Таким чином, представники Відповідача в ході перевірки мали повний доступ до даних бухгалтерського обліку підприємства з метою дослідження господарських операцій з ТОВ «ТОРГ ОД КОМПАНІ».

Відповідачем зазначено, що в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності ТОВ «ТОРГ ОД КОМПАНІ»: звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності, виробничих активів, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), що потребує наявність достатньої кількості кваліфікованих працівників. Згідно даних ЄРПН ТОВ «ТОРГ ОД КОМПАНІ» у складі податкового кредиту декларує ПДВ з вартості ТМЦ від ТОВ «АЛЬБІТЕР» (код за ЄДРПОУ 41507284), однак не декларує товари, що були поставлені Позивачу, тому походження товару, зазначеного у податкових накладних, виписаних ТОВ «ТОРГ ОД КОМПАН» на адресу ТОВ «МИКОЛАЇВДОРТРАНС» відсутнє, тому зазначене свідчить про наявність факту порушення діючого податкового законодавства.

У відповідності до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно суд має перевірити на відповідність, встановленим законодавцем критеріям податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Миколаївській області від 16.02.2022 року № 150714290701 та № 150814290701, та встановити чи мав місце факт порушення Позивачем вимог п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, та п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України при здійсненні ним господарських правовідносин з контрагентами ТОВ «ЄВРОБУД-ЦЕНТР», ТОВ «ІНТАЙМБУД» , ТОВ «ТОРГ ОД КОМПАНІ», з врахуванням позиції Верховного суду по даній конкретній справі, а саме необхідно перевірити, чи складені за результатом взаємовідносин позивача із ТОВ «ЄВРОБУД-ЦЕНТР», ТОВ «ІНТАЙМБУД» , ТОВ «ТОРГ ОД КОМПАНІ» документи, підтверджують їх справжність та свідчать про участь саме працівників контрагентів чи залучених ними осіб при виконанні зобов`язань, чи відповідають такі документи вимогам законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності, чи використано позивачем результати виконання укладених договорів у власній господарській діяльності тощо.

Спірні правовідносини врегульовано наступними нормами діючого на момент вчинення порушення законодавства України.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду та відповідно п. 14.1.202 зазначеної статті продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до п. 186.1 ст. 186 ПК України місцем постачання товарів є: а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту); б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою; в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Виходячи зі змісту ст.ст. 198, 200, 201 Податкового кодексу України, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару (робіт, послуг), до податкового кредиту, виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару (роботи, послуги), тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару (роботи, послуги) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Суд зазначає, що правові відносини щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість регулюються ПК України, ведення бухгалтерського обліку по податкових операціях встановлено Законом України від 16.07.1999р. № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (зі змінами і доповненнями) (далі - Закон про бухгалтерський облік).

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, на підставі даних, не підтверджених документами.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено загальне поняття та характеристика документу на підставі якого виникає право та обов`язок в платника податків на формування показників податкової, бухгалтерської та фінансової звітності. Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 цього ж Закону та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону Про бухгалтерський облік, на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків. Для правильного вирішення спору встановленню, також, підлягає факт реальності поставки товару із з`ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб`єктності сторін господарського договору, можливості реальної поставки тощо. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 ПК України, саме на контролюючі органи покладається обов`язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Під час судового розгляду з`ясовано, що позивач та його контрагенти на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані як суб`єкти господарювання та як платники податків, відомості про них були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Судом було досліджено та перелічено первинні документи, що досліджені також і представниками Відповідача під час перевірки, перелік яких наведено в акті перевірки.

Аналіз даних документів, дозволяє зробити висновок, що вони заповнені належним чином, кожен з документів містить усі необхідні реквізити та відомості про зміст господарської операції у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88. Податкові накладні складені відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України. Всі податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, реальність операції з придбання товарів та отримання послуг додатково підтверджується використанням результатів цих операцій для цілей господарської діяльності позивача в межах його основної господарської діяльності, що також підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Так, основним видом економічної діяльності позивача є: вантажний автомобільний транспорт.

Отже, позивач діяв в межах своєї господарської діяльності без порушень норм податкового права, а тому його вина, описана у акті перевірки, як умисні дії (спор.50 акту) - відсутня, оскільки позивач та його посадові особи не вчиняли в даному випадку податкового правопорушення,

Щодо невідповідності у декларуванні постачальників позивача придбаних та реалізованих товарів слід звернути увагу на таке.

В акті зазначено, що ТОВ «ЄВРОБУД-ЦЕНТР» (постачальник позивача) декларує у червні 2019 року поставку позивачу такого товару - арматура, квадрат, круг, але начебто ТОВ «ЄВРОБУД-ЦЕНТР» також декларує придбання у іншого платника податків (ПП «ТРЕЙД ДЕВЕЛОПМЕНТ» інших товарів (соняшник, продукти харчування)

Проте, слід зазначити, що в акті не зазначено жодного підтвердження, що ПП «ТРЕЙД ДЕВЕЛОПМЕНТ» є єдиним постачальником ТОВ «ЄВРОБУД-ЦЕНТР» за весь час створення цього товариства. Крім того, Відповідачем не досліджувалось питання, що ПП «ТРЕЙД ДЕВЕЛОПМЕНТ» можливо поставило позивачу ці товари у інший період. Той факт, що постачальник в одному періоді купив у одного товариства продукти харчування, і в тому ж періоді продав іншому товариству будівельні матеріали, не може автоматично свідчити про нереальність господарської операції.

Щодо твердження Відповідача про відсутність сертифікатів посвідчення якості па товар отриманий від контрагентів постачальників, суд зазначає.

Сертифікати якості - документи, які підтверджують якість товарів, за своїм змістом не можуть доводити або спростовувати факт поставки товарів чи реальні зміни майнового стану платника податків, оскільки містять виключно інформацію стосовно відповідності товарів стандартам та технічним умовам і не є первинними документами в розумінні Закону України №996-XIV, не містять відомостей про господарську операцію.

Так постанова по справі №820/4648/13-а Верховного Суду містить висновок про те, що відсутність сертифікатів якості на придбані товариством товари не впливає на реальність господарських операцій, за результатами яких сформовані валові витрати та податковий кредит.

Надання документів підтверджуючих якісні характеристики товару, стосується лише правовідносин між продавцем і покупцем щодо підтвердження першим, дотримання ним умов договору, що встановлені його умовами до предмету поставки.

Документи позивача на підтвердження факту здійснення господарських операцій не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2,4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. А відтак, вказані документи підтверджують здійснення господарських операцій між позивачем та його прямими постачальниками.

Надані позивачем первинні документи містять опис господарських операцій, усі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, підписи завірені печатками відповідних підприємств, тобто повністю відповідають вимогам п. 201,1 та 201.7 ст.201 Податкового кодексу України та, відповідно, підтверджують фактичне виконання фінансово-господарських операцій, в розумінні ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинними документами, що спростовує висновок відповідача щодо відсутності реального та фактичного переміщення товару.

Суд зазначає, що діюче податкове законодавство не пов`язує право платника на податковий кредит з перебуванням його постачальника за юридичною адресою, з повнотою відображення постачальником у своїй податковій звітності відповідних господарських операцій, з фактичною сплатою постачальником податків до бюджету, з дотриманням ним законодавчо встановлених умов провадження господарської діяльності, в зв`язку із відсутністю в нього трудових та матеріальних ресурсів.

На думку суду, відсутність персоналу, транспортних засобів, виробничо-складських приміщень не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкт господарювання здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Посилання податкового органу на незабезпеченість контрагента у достатній кількості трудовими ресурсами, технікою (машинами та механізмами), оскільки до такого висновку податковий орган прийшов без дослідження первинних документів відповідних суб`єктів господарювання, а виключно на підставі даних, що містяться в електронних базах органів фіскальної служби, при цьому відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру (акордно-епізодична оренда чи залучення трудових ресурсів). Виконання поставок, робіт, послуг не завжди вимагає наявності власних основних фондів та транспортних засобів, значної кількості трудових ресурсів, адже звичаями ділового господарського обороту встановлені й інші можливості залучення матеріально-технічних ресурсів без реєстрації в уповноважених органах ( на умовах оренди, найму, комісії, концесії за цивільними договорами тощо). Для цього треба вивчати специфіку діяльності підприємства та безпосередньо зміст операцій контрагента, зазначеного контролюючим органом не здійснювалось.

Чинним законодавством чітко не регламентована обов`язкова кількість необхідних ресурсів для здійснення тої чи іншої діяльності. В свою чергу, податковий орган не надав пояснення стосовно того, яка кількість працюючих осіб, транспортних засобів тощо достатня для такого виду діяльності, за яким було здійснено господарські операції між позивачем та його контрагентом.

Акт перевірки не містить обставин з відповідними доказами, що господарські операції не відбулись, та відповідно не настали зміни майнового стану платника податків за результатами її здійснення.

При цьому, позивач не наділений правом вимагати від контрагента документи, що підтверджують факт придбання останнім товару, тим більше до інших контрагентів у ланцюгу постачання, на яких відповідач вказує про підміну номенклатури товару.

Таким чином, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарських операцій, вчинених між замовником та його безпосередніми контрагентами.

Жодна норма законодавства не встановлює обов`язку покупця бути обізнаним про джерело походження товару та обов`язку з контролю за дотриманням попередніми контрагентами постачальника правил оподаткування.

Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.04.2019 у справі № 808/1139/16, відсутність необхідних основних фондів, кваліфікованого технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, вантажних транспортних засобів тощо, не є беззаперечним доказом того, шо господарські операції між сторонами не мали реального характеру, оскільки нормами Цивільного та Господарського кодексів України дійсність і реальність договорів та правомірність виписаних за ними, зокрема, податкових накладних та інших первинних документів бухгалтерського та податкового обліку не обумовлені наявністю у постачальника матеріальних та трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності.

За правовим висновком Верховного Суду, який викладемо у постанові від 23 травня 2018 року у справі № 804/255 І/13-а, правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин. Допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача щодо віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару та заяви до бюджетного відшкодування від`ємного значення з податку на додану вартість.

За правовим висновком Верховного Суду, який викладено в постанові від 12 червня 2018 року у справі № 826/11879/13-а, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару /робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредит), тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність мого контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Акт перевірки не містить обставин з відповідними доказами, що господарські операції не відбулись, та відповідно не настали зміни майнового стану платника податків за результатами її здійснення.

Порушення контрагентами позивача вимог податкового законодавства та дисципліни складання первинних документів не може слугувати підставою для зменшення добросовісному суб`єкту господарювання суми податкового кредиту з податку на додану вартість. Факт порушення контрагентом може мати податкові наслідки для платника, лише якщо податкова служба доведе, що платник діяв без достатньої обачливості і обережності, та йому мало бути відомо про порушення контрагента, або його діяльність спрямована на отримання податкової вигоди при операціях переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов`язань.

Необхідно також враховувати і практику Європейського суду з прав людини, рішення якого, згідно ст. 17 Закону України Про виконання рішень за застосування практики Європейської о суду з прав людини, а також враховуючи приписи ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", є джерелом права та є обов`язковим для виконання Україною.

Так, у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» (заява №3991/03), Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.09р, в пункті 71 зазначив, що платник податку не повинен нести відповідальності за наслідки невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню. На думку суду, такі вимоги стали б надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу за вимогами захисту права власності.

Крім того, відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Якщо контрагенти позивача не виконали своїх зобов`язань по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки рішення ГУ ДПС у Миколаївській області від 16.02.2022 року № 150714290701 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 450 480,0 грн., за податковими зобов`язаннями за 112 620,0 грн., за штрафними санкціями та від 16.02.2022 року № 150814290701 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 2 130 936,0 грн. за податковими зобов`язаннями 532 734,0 грн. за штрафними санкціями, є протиправними.

Судові витрати слід розподілити відповідно до вимог статті 139 КАС України, тому за рахунок бюджетних асигнувань підлягає стягненню судовий збір в розмірі 24810,00 грн. на користь Позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Миколаївській області від 16.02.2022 року №150714290701.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Миколаївській області від 16.02.2022 року №150814290701.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6,м. Миколаїв,54001 ЄДРПОУ 44104027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївдортранс" (вул. Новозаводська, 34,Миколаїв,54028 ЄДРПОУ 37758656) судові витрати в розмірі 24810,00 грн.

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.М. Мельник

Рішення складено в повному обсязі

12.02.2024