Рішення

від 12.02.2024 по справі 420/18131/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/18131/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді Бойко О.Я.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТерраТарса Україна» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вирішив адміністративний позов задовольнити повністю.

І. Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТерраТарса Україна», звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача Головного управління ДПС в Одеській області, в якій просив суд:

(1). Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 01.05.2023 № 7718/15-32-23-01, згідно з яким на ТОВ «ТерраТарса Україна» за неподання звіту про контрольовані операції за 2021 був накладений штраф в сумі 681 000,00 грн.

(2) Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 01.05.2023 № 7719/15-32-23-01, згідно з яким на ТОВ «ТерраТарса Україна» за неподання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 був накладений штраф в сумі 113 500,00 грн.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція Позивача

В обґрунтування позовних вимог вказав, що подане Товариством Головному управлінню ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на підставі підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України повідомлення включало перевіряємий період, ГУ ДПС в Одеській області не мало підстав для проведення відповідної перевірки через запровадження мораторію на таке проведення. При цьому ГУ ДПС в Одеській області до закінчення перевірки було повідомлене про зазначені обставини листом ТОВ «ТерраТарса Україна» № 30/03/23-2 від 30.03.2023 року, що підтверджується зробленою посадовою особою відповідача відміткою про отримання такого листа; після подання ТОВ «ТерраТарса Україна» 25.01.2023 року до ГУ ДПС в Одеській області повідомлення про неможливість вивезення первинних документів № 23/01/23 від 23.01.2023 року, був запроваджений мораторій на проведення документальних перевірок Товариства щодо зазначених у такому повідомленні податкових (звітних) періодів, який, як і у випадку з повідомленням Товариства до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, охоплював 2021 рік. Контролюючий орган в будь-якому випадку не мав підстав для продовження відповідної перевірки після подання Товариством 30.03.2023 року, тобто до спливу строків такої перевірки 03.04.2023 року, скарги на рішення ГУ ДПС в Одеській області про розгляд повідомлення про неможливість вивезення первинних документів через заборону її ініціювання. Висновок ГУ ДПС в Одеській області про обсяги здійснення Товариством господарських операцій з контрагентами нерезидентами, яких відповідач вважає пов`язаними з Товариством, зроблений Контролюючим органом на підставі даних про фактурну вартість товарів вказаних у відповідних митних деклараціях, не відповідає встановленим ПК України правилам визначення обсягу господарських операцій для визнання їх контрольованими. Крім того, Контролюючим органом не додано до акту перевірки самих митних декларацій. Посилання Контролюючого органу в акті перевірки-па дослідження умов укладених Товариством типових контрактів також не е обґрунтованим. Відповідачем в акті перевірки не наведено обставин, які б вказували на встановлення законом можливості затвердження типових договорів у» правовідносинах, аналогічних правовідносинам між Товариством та контрагентами нерезидентами, а також, власне, і на саме затвердження таких договорів з суб`єктами, вказаними в статті 179 ГК України. Наведені в додатках до акту перевірки митні декларації відносяться до типів ІМ-40 та ЕК-10, які відповідають митним режимам імпорт (випуск для вільного обігу) та експорт (остаточне вивезення) згідно статті 70 МК України. Товарами, вивезення яких супроводжувалося поданням митних декларацій типу ЕК-10, могли бути товари з числа раніше імпортованих та випущених для вільного обігу, якість яких після цього була визнана такою, що не відповідає умовам договору на їх поставку з їх поверненням постачальнику. Вказані обставини Контролюючим органом враховані не були. ТОВ «ТерраТарса Україна» в 2021 році не було пов`язаною особою з компанією SQM EUROPE N.V. (Бельгія), оскільки вказана компанія в цей період не володіла жодними корпоративними правами Товариства. Жодних доказів наявності відповідних даних в інформаційній системі Orbis Europe, крім твердження про це Контролюючого органу, акт перевірки та додатки до нього не містять.

Позивач вважає, що наведені вище обставини у їх сукупності вказують на протиправність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень та наявність підстав для їх скасування.

23.08.2023 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, зокрема, що у відзиві на позовну заяву не навело заперечень щодо жодної з наведених позивачем обставин та правових підстав позову.

(б) Позиція Відповідача

10.08.2023 р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі..

Відповідачем зазначено, що ТОВ "ТерраТарса Україна" здійснювались зовнішньоекономічні операції, які підпадають під визначення контрольованих операцій, але звіт про контрольовані операції за 2021 рік та Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній до ДПС України не подано. Відповідачем відповідно до інформації, наявній в ІКС «Податковий блок» та ЄАІС Держмитслужби, встановлено здійснення позивачем експортно-імпортних операцій з нерезидентами. На момент оформлення митних декларацій ТОВ «ТерраТарса Україна» фактично є власником імпортованих товарів. Відповідачем прийнято рішення від 16.02.2023 № 15-32-04 про можливість виконання платником податків свого податкового обов`язку. Оскільки платник здійснює імпортно-експортні операції, які підпадають під визначення контрольованих, пов`язаними пособами, звіт про контрольовані операції може бути сформованим згідно митних декларацій

ІІІ Процедура та рух справи

24.07.2023 ухвалою суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

09.10.2023 ухвалою суд зупинив провадженні у даній справі до набрання законної сили рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/7726/23.

12.02.2024 ухвалою суд поновив провадження у справі.

ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження

Повідомленням про неможливість вивезення первинних документів від 30.09.2022 року, позивач, керуючись підпунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України повідомив про неможливість вивезення первинних документів, з підстав, що первинні документи щодо діяльності позивача знаходяться на території, на якій ведуться бойові дії, та території, тимчасово окупованій збройним формуванням російської федерації; вивезення первинних документів є неможливим або їх вивезення пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я посадових осіб позивача, оскільки на даний час проїзд на підконтрольну Україні територію можливий лише через лінію ведення бойових дій в районі м. Василівка, Запорізької області. (а.с.69-73)

Листом від 28.10.2022 року відповідач на повідомлення позивача про неможливість вивезення первинних документів від 30.09.2022 року повідомив, зокрема, що відсутні підстави для прийняття рішення щодо можливості застосування спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності платника податків, що надав повідомлення про втрату та/або неможливість вивезення первинних документів. (а.с.74)

23.01.2023 року позивач повторно подав повідомлення про неможливість вивезення первинних документів керуючись підпунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України повідомив про неможливість вивезення первинних документів, з підстав, що первинні документи щодо діяльності позивача знаходяться на території, тимчасово окупованій збройним формуванням російської федерації; вивезення первинних документів є неможливим, оскільки на даний час позивач не має вільного доступу до приміщень, де зберігаються вказані документи, через їх захоплення військовослужбовцями збройних формувань російської федерації та не допуск до вказаних приміщень працівників позивача, які залишилися в м. Каховка, Херсонської області. (а.с.79-84)

Рішенням про розгляд повідомлення про неможливість вивезення первинних документів від 16.02.2023 року відповідач відмовив позивачу у застосуванні положень пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 ХХ «Перехідні положення» ПКУ до переліку документів позивача, зазначеному у повідомленні (за період з 2011 року по 31.10.2022 року). (а.с.85-87)

30.03.2023 року позивачем подано скаргу на рішення відповідача про розгляд повідомлення про неможливість вивезення первинних документів від 16.02.2023 року. (а.с.88-90)

Наказом ГУ ДПС в Одеській області від 17.03.2023 року № 1638-п«Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «ТерраТарса Україна», код ЄДРПОУ», наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань неподання звіту про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компанії за 2021 рік, з 28 березня 2023 року тривалістю 5 робочих днів. (а.с.20)

Актом від 10.04.2023 № 8123/15-32-23-01/37871328 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Терратарса Україна» з питань неподання звіту про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компанії за 2021 рік» встановлено порушення (а.с.21-36):

1) п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в частині неподання до ДПС України звіту про контрольовані операції за 2021 рік;

2) п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в частині неподання до ДПС України повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік.

На підставі акту документальної позапланової перевірки № 8123/15-32-23-01/37871328 від 30.01.2023 Головним управлінням ДПС в Одеській області були складені податкові повідомлення рішення № 7718/15-32-23-01 та № 7719/15-32-23-01 від 01.05.2023 про застосування щодо ТОВ «ТерраТарса України» фінансових санкцій у виді штрафу в сумі 681 000 (шістсот вісімдесят одна тисяча) грн. та 113 500 (сто тринадцять тисяч п`ятсот) грн. відповідно.

Вирішуючи питання щодо правомірності вимог позивача, суд виходить з наступного.

IV. Джерела права та висновки суду

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суспільні відносини з приводу суті та меж податкового обов`язку, змісту податкової дисципліни, обсягу повноважень органів публічної адміністрації у галузі податкової справи, механізмів та заходів податкового контролю, приводів та порядку і способів та підстав застосування заходів податкового примусу, складу протиправних діянь у вигляді податкових правопорушень, міри юридичної відповідальності винних осіб та правил її реалізації з 01.01.2011 унормовані, насамперед, приписами Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями.

Згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 78.1.2, 78.1.15 п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом;

- неподання платником податків або подання з порушенням вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу звіту про контрольовані операції, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній, глобальної документації (майстер-файлу) та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Згідно з п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов`язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній подаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.

Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Пунктом 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З аналізу вищенаведеного слідує, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами. Тому, за відсутності проведеної перевірки, як юридичного факту, у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.

Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення в зв`язку допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме: спочатку провести податкову перевірку.

Так, Податковим кодексом України встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

З наведеного вбачається, що у випадку незаконності перевірки прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 16.02.2016 (справа № 826/12651/14), від 27.01.2015 (справа № 21-425а14) та у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.03.2018 (справа № 1570/7146/12), від 24.10.2018 (справа № 808/1746/15), від 04.02.2019 (справа № 807/242/14), від 25 травня 2023 року (справа №640/32632/20).

При цьому, суд не повинен надавати оцінку правомірності спірного рішення, оскільки порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 160/8859/18 та від 30.06.2019 у справі № 825/1747/17.

Суд наголошує, що у разі недотримання вимог закону щодо процедури проведення податкової перевірки, у контролюючого органу відсутні підстави для прийняття рішення за результатами виявлених порушень і порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки.

Таким чином, порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої, а у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

За правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі колегії суддів палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства. Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування наказу як самостійного предмета позову, судова палата зазначила, що у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що наказ є індивідуальним правовим актом, який вичерпує дію з проведенням перевірки. У зв`язку з цим наказ може бути самостійним предметом оскарження до початку перевірки, на етапі допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки.

Аналогічна за змістом правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 08.09.2021 у справі 816/228/17, відповідно до якої у разі, якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

Крім того, суд зауважує, що підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

У зв`язку із розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022 (із подальшими змінами, внесеними Указами Президента України, які затверджені відповідними Законами України), затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та продовжено з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Отже, в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII.

Пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) зазначено, установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Відповідно до положень п.69.28 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України установлено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, і не можуть пред`явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, як виняток із положень статті 44 цього Кодексу застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Підставами неможливості пред`явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв`язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.

У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості - із зазначенням реквізитів).

Дані та показники податкової звітності платника податків/податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів. Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат (включаючи витрати у зв`язку з придбанням цінних паперів/корпоративних прав) та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток (включаючи від`ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами/корпоративними правами), та/або податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми від`ємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв`язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.

Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків/податковому агенту стане відомо про втрату таких документів, такий платник податків/податковий агент зобов`язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати.

Платники податків/податкові агенти, які подали повідомлення про втрату первинних документів відповідно до цього підпункту, не підлягають перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану.

Втрата документів, що не пов`язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, бойових дій, не надає права платнику податків/податковому агенту застосовувати положення цього підпункту.

Обов`язок доведення відсутності підстав для застосування положень цього підпункту покладається на контролюючий орган. Платник податків/податковий агент, який безпідставно застосував положення цього підпункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податків, та несе відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

У разі відмови у застосуванні положень цього підпункту контролюючий орган не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків/податкового агента видає вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.

Рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку. До винесення остаточного рішення по справі контролюючий орган не може піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків/податкового агента щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні.

У податкових (звітних) періодах, зазначених у відповідному повідомленні, не може бути переглянуто у бік збільшення суми податкових зобов`язань з податків і зборів, задекларовані в податкових деклараціях за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, задекларовані в податкових деклараціях/розрахунках за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявлені в податкових деклараціях за зазначені звітні періоди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, судом встановлено, що двічі звертався до відповідача з Повідомленням про неможливість вивезення первинних документів з посиланням на підпункт 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Листом від 28.10.2022 року відповідач на повідомлення позивача про неможливість вивезення первинних документів від 30.09.2022 року повідомив, зокрема, що відсутні підстави для прийняття рішення щодо можливості застосування спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності платника податків, що надав повідомлення про втрату та/або неможливість вивезення первинних документів. Рішенням про розгляд повідомлення про неможливість вивезення первинних документів від 16.02.2023 року відповідач відмовив позивачу у застосуванні положень пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 ХХ «Перехідні положення» ПКУ до переліку документів позивача, зазначеному у повідомленні (за період з 2011 року по 31.10.2022 року).

Також, судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 року у справі 420/7726/23, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2023 року, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС в Одеській області №1998/КПР/15-32-07-05-05 від 16.02.2023 року про розгляд повідомлення про неможливість вивезення первинних документів.

З встановленого вбачається, що рішенням суду, яке набрало законної сили, скасовано рішення відповідача про розгляд повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, яким відмовлено позивачу у застосуванні положень пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

При цьому, статтею 129-1 Конституції України проголошено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно зі ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з ч. 2 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Також, відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до встановлених судом обставин на позивача поширюються норми положення положень п.69.28 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, а саме запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для здійснення документальної виїзної перевірки (податкового контролю) позивача на підставі наказу.

З огляду на це, суд приходить до висновку, що допущені контролюючим органом порушення вимог закону щодо призначення та проведення документальної виїзної перевірки ТОВ «ТерраТарса України» призводять до відсутності правових наслідків такої.

Таке правозастосування відповідає сталій позиції Верховного Суду, який, наприклад, у постанові від 25 травня 2023 року у справі №640/32632/20 зазначив: "податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність такого рішення. З урахуванням цього Суд касаційної інстанції зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог ПК України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання".

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд приходить до висновку, що наказ ГУ ДПС в Одеській області від 17.03.2023 року № 1638-п «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Терратарса Україна» був виданий з порушенням вимог Податкового кодексу України, тому документальна позапланова перевірка позивача, здійснена на підставі такого наказу, не може вважатися законною.

Таким чином, суд робить висновок, що оскаржувані податкові повідомлення рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 01.05.2023 № 7718/15-32-23-01 та № 7719/15-32-23-01 про застосування щодо ТОВ «ТерраТарса України» фінансових санкцій у виді штрафу в сумі 681 000 (шістсот вісімдесят одна тисяча) грн. та 113 500 (сто тринадцять тисяч п`ятсот) грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене вище, суд робить висновок, що позовні вимоги належать до задоволення частково.

V. Розподіл судових витрат

При поданні позовної заяви до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 11 917,50 грн. Даний факт підтверджується платіжною інструкцією № 1381 від 14.07.2023. З урахуванням висновку суду про задоволення позову, сплачений та документально підтверджений позивачем судовий збір належить до відшкодування. Адже відповідно до ч.1 статті 139 КАС України: «При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа».

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 77, 161,245, 255, 293, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 01.05.2023 № 7718/15-32-23-01, згідно з яким на Товариство з обмеженою відповідальністю «ТерраТарса Україна» за неподання звіту про контрольовані операції за 2021 був накладений штраф в сумі 681 000,00 грн. (шістсот вісімдесят одна тисяча,00 грн.).

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 01.05.2023 № 7719/15-32-23-01, згідно з яким на Товариство з обмеженою відповідальністю «ТерраТарса Україна» за неподання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 був накладений штраф в сумі 113 500,00 грн. (сто тринадцять тисяч п`ятсот,00 грн.).

4.Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, ЄДРПОУ ВП 44069166) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТерраТарса Україна» (Люстдорфська дорога, буд. 140А, м. Одеса, 65114, ЄДРПОУ 37871328) судовий збір у розмірі 11 917,50 грн. (одинадцять тисяч дев`ятсот сімнадцять гривень п`ятдесят копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Оксана БОЙКО