Рішення

від 09.02.2024 по справі 440/15656/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2024 року м. ПолтаваСправа №440/15656/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу.

Позовні вимоги:

визнати противоправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 15.09.2023 №44 "Про результати проведення службового розслідування" щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення - " ОСОБА_2 " за порушення вимог ст. 1-2 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Наказу Міністерства оборони України від 16.07.1997 року №300 "Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України", Наказу Міністерства оборони України від 17.08.2017 року №440 "Про затвердження Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України", Наказу Міністерства оборони України від 29.04.2020 №140 "Про затвердження Порядку застосування Каталогу продуктів харчування".

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі також відповідач, військова частина) про визнання протиправним та скасування наказу.

Ухвалою від 24.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Прийнято рішення розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що 15.09.2023 наказом командира військової частини НОМЕР_1 №44 ОСОБА_1 було оголошено догану за порушення вимог ст. 1-2 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Наказу Міністерства оборони України від 16.07.1997 №300 "Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України", Наказу Міністерства оборони України від 17.08.2017 №440 "Про затвердження Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України", Наказу Міністерства оборони України від 29.04.2020 №140 "Про затвердження Порядку застосування Каталогу продуктів харчування".

Позивач стверджувала, що у проведенні службового розслідування участі не приймала та не була опитана чи заслухана з приводу нібито виявлених порушень, а тому їй не відомі ані підстави для проведення вказаного службового розслідування, ані висновки за результатами його проведення.

По суті оскаржуваних наказів пояснювала таке. Позивач ОСОБА_1 проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді діловода відділу матеріально-технічного забезпечення. За наслідком проведеного частиною службового розслідування оскаржуваними наказами було притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності за допущення розбіжності між запланованим та фактичним використанням коштів; внесення у затверджену меню розкладку продуктів змін без дозволу командира військового частини. По суті цих начебто допущених порушень ОСОБА_1 вказувала, що на відміну від заборони перевищення граничних обсягів коштів для замовлення харчових продуктів на відповідний період, економія коштів при формуванні попередніх заявок продуктів харчування не є порушенням. Вона прямо допускається "Порядком застосування Каталогу продуктів харчування". В результаті такого вивільнення коштів за попередні приймання їжі з`являється можливість урізноманітнити харчування, в тому числі у зв`язку із державними святами. Наголошувала, що економія коштів бюджету не призвела до негативних наслідків для осіб, які споживали їжу у військовій частині НОМЕР_1 у вказаний в наказі період.

Також позивач пояснювала, що меню розкладку у лікувальній установі, якою є військовий госпіталь, має розробляти саме медсестра з дієтичного харчування (посада лікаря-дієтолога в госпіталі відсутня). На дати, зазначені в наказі, медсестрою з дієтичного харчування була і залишається ОСОБА_3 . Однак медсестра з дієтичного харчування самоусунулась від розроблення меню-розкладки в медичній установі, хоча це передбачено не тільки в Наказі №140, а й її посадовою інструкцією.

Позивач наполягала на тому, що до її посадових обов`язків не входить ані замовлення продуктів харчування, ані формування розкладки продуктів харчування чи внесення до неї змін.

ОСОБА_1 вважає, що командиром військової частини НОМЕР_1 неповно з`ясовано фактичні обставини справи, що призвело до помилкового висновку про наявність в її діях наведених вище порушень та притягнення до дисциплінарної відповідальності.

17.11.2023 до суду надійшов відзив Військової частини НОМЕР_1 , у якій відповідач проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Зазначав, що в ході проведення перевірки військової частини НОМЕР_1 від 22.08.2023 перевірено відповідність складення розкладки продуктів на час з 21.08.2023 по 27.08.2023 та виявлено порушення, що підтверджується копією з журналу перевірок. За результатами перевірки командира військової частини НОМЕР_1 по встановленим порушенням наказано провести службове розслідування.

Згідно вимог пункту 7.4 Наказу №140, вносити зміни в затверджену розкладку продуктів, у тому числі в електронній системі (за її наявності), без дозволу командира військової частини забороняється. Після кожного внесення змін командир військової частини зобов`язаний підтвердити свій дозвіл підписом у розкладці продуктів.

Згідно матеріалів службового розслідування зміни у розкладку продуктів вносились без підпису у розкладці (розкладки продуктів, пояснення ОСОБА_4 ).

Пояснення позивача з приводу затвердження розкладки продуктів командиром частини не відповідають дійсності.

Відповідно до пункту 9.1. наказу МОУ №402 економія продовольства за рахунок погіршення харчування або зменшення встановлених норм забороняється.

Проте, згідно документів, що містяться в матеріалах службового розслідування, ціна каталогу за договором у стройовій записці складає 124,20 грн (норма), однак вартість каталогу в розкладці продуктів в окремі дні складає меншу суму.

Таким чином, пунктом 4.4 Акту службового розслідування за порушення вимог наказу №140, щодо невірного застосування коефіцієнту для визначення граничних обсягів коштів для замовлення харчових продуктів запропоновано притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності.

В порушення вимог статей 1, 4 Дисциплінарного статуту, статей 11, 16, 97 Статуту ВС ЗС України, п.п. 3.2.4 п. 3.2 розділу 3 Положення №300, діловод відділення матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_5 військової дисципліни не додержувалась, облік та звітність у продовольчій службі частини вела з порушенням.

Як наслідок, наказом від 15.09.2023 на позивача накладене дисциплінарне стягнення " ОСОБА_2 ".

Щодо стягнення витрат на правову допомогу Військова частина НОМЕР_1 заперечувала, оскільки позивачем до клопотання про стягнення витрат на правову допомогу не додано прайсу послуг адвоката, завдяки якому можна достовірно перевірити вартість усіх наданих послуг, інформація про вартість послуг адвоката також не міститься в договорі про надання правової допомоги.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Обставини справи, встановлені судом

ОСОБА_1 з червня 2022 року проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді діловода відділення матеріально-технічного забезпечення.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 №172 "Про призначення службового розслідування за фактом перевірки відповідності складання розкладки продуктів на час з 21.08.2023 по 27.08.2023" призначено службове розслідування у зв`язку з перевіркою відповідності складання розкладки продуктів /а.с. 61/.

За наслідками службового розслідування, проведеного, як зазначено в Акті, з метою виявлення невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили України завдань, а також встановлення ступеня вини старшого лейтенанта ОСОБА_6 начальника продовольчої частини, старшого солдата ОСОБА_7 , діловода продовольчої служби, чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення /а.с. 62-66/. Суду надана лише частина цього документа.

Наказом від 15.09.2023 №44 "Про результати службового розслідування" ОСОБА_1 було оголошено догану за порушення вимог ст. 1-2 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Наказу Міністерства оборони України від 16.07.1997 №300 "Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України", Наказу Міністерства оборони України від 17.08.2017 №440 "Про затвердження Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України", Наказу Міністерства оборони України від 29.04.2020 №140 "Про затвердження Порядку застосування Каталогу продуктів харчування".

Позивач не погодилася із прийнятим наказом та оскаржила його до суду.

Норми права, які підлягають застосуванню

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі також Дисциплінарний статут ЗСУ).

Згідно статті 1 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Текст військової присяги затверджений указом Президії Верховної рад України 10.10.1991 №1640-XII та викладений таким чином: " Я, (прізвище, ім`я та по батькові), вступаю на військову службу і урочисто клянусь народу України завжди бути вірним і відданим йому, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, накази командирів, неухильно дотримуватись Конституції і законів України, зберігати державну і військову таємницю.

Я клянусь захищати Українську державу, непохитно стояти на сторожі її свободи і незалежності.

Я присягаю ніколи не зрадити народу України."

Порядок накладення дисциплінарних стягнень на військовослужбовців, визначено статтями 83 - 84 Дисциплінарного статуту, згідно яких на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення. Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Згідно п. "б" ст. 48 Дисциплінарного статуту Збройних сил України на військовослужбовців можуть бути накладені дисциплінарні стягнення у вигляді догани.

Відповідно до вимог статті 54 Дисциплінарного статуту Збройних сил України: "Командир окремого батальйону (корабля 2 рангу), а також командир окремої військової частини, який користується дисциплінарною владою командира батальйону (корабля 3 рангу), має право застосовувати стягнення, визначені в пунктах "а"-"ґ" статті 48 цього Статуту (крім попередження про неповну службову відповідність осіб офіцерського складу)."

Згідно пункту 86 Дисциплінарного статуту Збройних сил України: "Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення."

Відповідно до частин першої, третьої сьомої пункту 85 Дисциплінарного статуту Збройних сил України: службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України."

Згідно пункту 1 Розділу ІІ Порядку № 608 службове розслідування призначається у разі:

- невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду.

Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.

Згідно з пункту 3 Розділу ІІІ Порядку № 608, службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 №548-XIV(далі Статут, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 9 Статуту встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актам.

Відповідно до статті 11 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов`язки:

свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок;

бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;

беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;

постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України;

знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно;

дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України;

поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини;

бути пильним, суворо зберігати державну таємницю;

вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання;

виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни;

додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Згідно із статтями 26 та 27 Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України", дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення.

Підпунктом 3.2.44. Наказу Міністерства оборони України від 16.07.1997 року №300 "Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України", передбачено, що діловод (старший писар, писар) служб частини відповідає: за стан обліку матеріальних засобів по службах (службі) та особового складу, що стоїть на забезпеченні; за зберігання документів та бланків суворого обліку; за правильність виписування матеріальних засобів зі складів; за своєчасність оприбуткування за книгами обліку матеріальних засобів, що надійшли до складів.

Він підпорядкований відповідному заступнику командира (начальнику служби) частини.

Згідно підпункту 3.2.45. діловод (старший писар, писар) служби частини повинен:

проводити облік матеріальних засобів по службах (службі) частини;

проводити облік руху особового складу, що перебуває на забезпеченні, та щоденно звіряти його з даними обліку особового складу штабу частини;

регулярно проводити звіряння записів залишків матеріальних засобів, які значаться на обліку, з даними обліку складу та підрозділів;

вести облік бланків поіменного обліку, штампів та печаток;

готувати дані для звітності по службах (службі) до встановленого терміну;

виписувати прибуткові та видаткові документи згідно зі вказівками начальників служб.

Згідно вимог пункту 7 наказу №140 Міністерства оборони України від 29.04.2020 "Про затвердження Порядку застосування Каталогу продуктів харчування" їжа в їдальнях військових частин готується відповідно до затвердженої розкладки продуктів.

Розкладка продуктів складається з урахуванням базового меню, наведеного в додатку 4 (не застосовується під час організації лікувального харчування та годування штатних тварин), асортименту продуктів, залишків харчових продуктів, необхідності освіження запасів харчових продуктів та строків їх придатності, граничного обсягу коштів з розрахунку на одну особу та наявного залишку коштів. Також під час складання розкладки продуктів ураховується особливість і характер бойової підготовки, пора року, установлений режим харчування та побажання особового складу військової частини.

Під час формування розкладки продуктів дозволяється розбіжність між запланованим та фактичним використанням граничних обсягів коштів, але при цьому загальний залишок коштів на кінець тижня не повинен містити від`ємних значень. У разі наявного залишку граничних обсягів коштів дозволяється їх використання для організації харчування особового складу військової частини за Каталогом продуктів.

7.1. Розкладка продуктів складається начальником продовольчої служби (помічником командира корабля) за участю начальника медичної служби військової частини, начальника їдальні та інструктора-кухаря (кока) (старшого кухаря (кока)). Розкладка продуктів у лікувальних закладах (установах) складається лікарем-дієтологом (медичною сестрою з дієтичного харчування) за участю начальника продовольчої служби (помічника командира корабля) та інструктора-кухаря (старшого кухаря (кока), інструктора-кока). Розкладка продуктів підписується заступником командира військової частини з тилу (помічником командира із забезпечення), начальником продовольчої служби, начальником медичної служби військової частини і затверджується командиром військової частини. Розкладка продуктів, як правило, складається на тиждень окремо для кожної категорії у трьох примірниках та формує добове меню особового складу військової частини.

Мінімальна кількість кілокалорій для харчування військовослужбовця на добу складає не менше ніж 3500 кілокалорій (не розповсюджується на медичні заклади та під час годування службових собак).

7.2. Перший примірник розкладки продуктів залишається в діловодстві продовольчої служби військової частини і є підставою для виписування накладної для видачі продуктів з продовольчого складу в їдальню (на камбуз), а два примірники видаються в їдальню. Другий примірник вивішується в гарячому цеху для керівництва під час приготування їжі. Третій примірник знаходиться разом із книгою обліку контролю за якістю приготування їжі. Інформація з неї висвітлюється в місцях приймання їжі для ознайомлення осіб, які харчуються.

7.3. Розкладка продуктів для харчування варти другою вечерею складається окремо в трьох примірниках. Перший примірник (оригінал) залишається в діловодстві продовольчої служби військової частини і є підставою для виписування накладної для видачі продуктів з продовольчого складу в їдальню (на камбуз), другий примірник видається в їдальню і знаходиться в інструктора-кухаря (старшого кухаря (кока), інструктора-кока) для керівництва під час приготування їжі, а третій примірник вивішується в місці приймання їжі вартового приміщення для ознайомлення з ним осіб, які харчуються під час несення вартової служби.

7.4. Вносити зміни в затверджену розкладку продуктів, у тому числі в електронній системі (за її наявності), без дозволу командира військової частини забороняється. Після кожного внесення змін командир військової частини зобов`язаний підтвердити свій дозвіл підписом у розкладці продуктів.

Висновки щодо правозастосування

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У цій справі предметом спору є правомірність наказу відповідача від 15.09.2023 №44 в частині оголошення ОСОБА_1 догани.

Виходячи з приписів частини другої статті 2 КАС України, суд перевіряє відповідність спірних актів індивідуальної дії критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень.

Підставами для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності слугував висновок про:

- виявлену розбіжність між запланованим та фактичним використанням коштів;

- внесення в затверджену меню розкладку змін без дозволу командира військової частини (командир військової частини не підтвердив свій дозвіл підписом у розкладці продуктів згідно з наказом МОУ №140 від 29.04.2020).

Суд зауважує, що складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Тому, з метою дослідження обставин та складу правопорушення, наявності вини позивача, перш за все слід, дослідити питання, які посадові обов`язки покладені на ОСОБА_1 у взаємозв`язку з виявленими порушеннями та викладеними у попередньому розділі рішення нормативними актами.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 07.03.2023 №63 затверджено функціональні обов`язки діловода відділення матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 /а.с. 21/.

Відповідно до Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07.03.2023 №63 до функціональних обов`язків діловода відділення матеріально-технічного забезпечення військової частини відноситься:

-проведенняобліку матеріальних засобів по службах частини;

-проведення обліку руху особового складу, що перебуває на забезпеченні, та щоденне звіряння його з даними обліку особового складу штабу частини;

-регулярне проведення звірки записів залишків матеріальних засобів, які значаться на обліку, з даними обліку на складах та підрозділах;

-ведення обліку бланків поіменного обліку, штампів та печаток;

-підготовка даних для звітності по службах до встановленого терміну;

-виписка прибуткових та видаткових документів згідно з вказівками начальників служб.

Діловод відповідає за стан обліку матеріальних засобів по службах, за правильність виписування матеріальних засобів зі складів; за своєчасність та повному оприбуткування по книгам обліку матеріальних засобів, що надійшли до складів та підрозділів.

Суд зауважує, що жодного порушення функціональних обов`язків ОСОБА_1 як діловода відділення матеріально-технічного забезпечення військової частини, визначених наказом військової частини НОМЕР_1 від 07.03.2023 №63, у Акті службового розслідування та спірному наказі - не зазначено.

Зміст наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07.03.2023 №63 фактично дублює зміст підпункту 3.2.44. Наказу Міністерства оборони України від 16.07.1997 №300 "Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України", яким передбачено, що діловод (старший писар, писар) служб частини відповідає: за стан обліку матеріальних засобів по службах (службі) та особового складу, що стоїть на забезпеченні; за зберігання документів та бланків суворого обліку; за правильність виписування матеріальних засобів зі складів; за своєчасність оприбуткування за книгами обліку матеріальних засобів, що надійшли до складів.

Він підпорядкований відповідному заступнику командира (начальнику служби) частини.

Згідно підпункту 3.2.45. діловод (старший писар, писар) служби частини повинен:

проводити облік матеріальних засобів по службах (службі) частини;

проводити облік руху особового складу, що перебуває на забезпеченні, та щоденно звіряти його з даними обліку особового складу штабу частини;

регулярно проводити звіряння записів залишків матеріальних засобів, які значаться на обліку, з даними обліку складу та підрозділів;

вести облік бланків поіменного обліку, штампів та печаток;

готувати дані для звітності по службах (службі) до встановленого терміну;

виписувати прибуткові та видаткові документи згідно зі вказівками начальників служб.

Оскаржуваним наказом позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, крім іншого, за порушення вимог наказу Міністерства оборони України від 16.07.1997 №300 "Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України", однак, які конкретно вимоги цього Положення порушені саме ОСОБА_1 - відповідачем у спірному наказі не зазначено.

У відзиві на позов відповідач зазначає, що згідно наказу №172 від 23.08.2023 за фактом перевірки відповідності складання розкладки призначено комісію для проведення службового розслідування.

Згідно матеріалів службового розслідування зміни у розкладку продуктів вносились без підпису у розкладці, що підтверджується поясненнями медичної сестри з дієтичного харчування ОСОБА_4 /а.с. 68/.

Також відповідач стверджує, що згідно документів, які містяться в матеріалах службового розслідування, ціна каталогу за договором у стройовій записці складає 124,20 грн (норма), однак вартість каталогу в розкладці продуктів в окремі дні складає меншу суму.

Отже, задля з`ясування обставин вчинення ОСОБА_1 порушення, яке їй ставиться в вину, необхідно з`ясувати, чи належить до функціональних обов`язків позивача ОСОБА_1 складання розкладки продуктів та внесення до неї змін.

Зі змісту досліджених судом наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07.03.2023 №63 та підпункту 3.2.44. наказу Міністерства оборони України від 16.07.1997 №300 "Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України", таких обов`язків (повноважень) на діловода не покладено.

Водночас обов`язок складати розкладку продуктів покладений на начальника продовольчої частини, начальника медичної служби бригади, начальника їдальні та інструктора-кухаря, що прямо передбачено у пункті 97 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, який затверджений Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних сил України".

Судом досліджено посадову інструкцію медичної сестри з дієтичного харчування, затверджену наказом командира військової частини НОМЕР_1 №63, у пункті 2.3. завдань і обов`язків якої прямо передбачено, що сестри медична з дієтичного харчування складає меню розкладку та оформлює технологічні карти страв /а.с. 22/.

З огляду на обов`язок медичної сестри з дієтичного харчування (якою є даному випадку ОСОБА_4 ) складати меню розкладку та оформлювати технологічні карти страв, суд визнає пояснення ОСОБА_4 від 30.08.2023, надані під час службового розслідування /а.с. 68/ недопустимим доказом.

Так, ОСОБА_4 , надаючи пояснення, вказала на наявність допущених, на її думку, порушень при формуванні продуктової розкладки і ці порушення поставлені у вину ОСОБА_1 . Однак за посадовими обов`язками складення розкладки продуктів віднесені до обов`язків саме ОСОБА_4 . Тому до її пояснень суд ставиться критично, оскільки остання є особою, зацікавленою у непритягненні її особисто до дисциплінарної відповідальності за можливі порушення.

Також у поясненнях бухгалтера військової частини ОСОБА_8 від 30.08.2023 /а.с. 67/ зазначено про те, що для відображення обліку харчових продуктів, комплектів продуктів, накладні на видачу продовольства в їдальню до фінансово-економічної служби надаються не кожного дня.

Разом з тим, позивач у позові зазначала та не заперечував цього й відповідач у відзиві, що фінансово-економічна служба, у тому числі і бухгалтер ОСОБА_8 , працюють не кожного дня, мають вихідні, тощо.

Водночас, їдальня працює кожного дня, видача харчових продуктів, комплектів продуктів має проводитись кожного дня, незалежно від того, чи працює в цей день бухгалтер чи ні.

Суд враховує, що військова частина НОМЕР_1 є специфічним об`єктом в системі Збройних Сил України, адже є військовим госпіталем, що підтверджується Статутом військової частини НОМЕР_1 /а.с. 28-34/. У зв`язку з цим кількість військовослужбовців, що потребують харчування, постійно змінюється через надходження на лікування військовослужбовців, що потребують лікування та відрахування тих, хто таке лікування пройшов.

Отже, пояснення бухгалтера військової частини ОСОБА_8 від 30.08.2023 /а.с. 67/ не враховують обставини справи в цілому та не підтверджують допущення ОСОБА_1 порушень, за які її притягнуто до відповідальності.

Також, позивач у позові зазначила, що 18 серпня 2023 року до військової частини надійшли продукти харчування, які були замовлені за два тижні до цього. Враховуючи, що на станом на 18 серпня 2023 року кількість військовослужбовців, що потребувала харчування змінилась, виникла необхідність внести зміни в попередньо розроблений проект розкладки продуктів. Відповідні корегування були внесені та розкладка продуктів військової частини НОМЕР_1 на період з 21.08.2023 по 27.08.2023 була підписана начальником продовольчої та речової служби ОСОБА_9 , начальником медичної частини ОСОБА_10 , помічником командира з МТЗ ОСОБА_11 та 19.08.2023 особисто затверджена командиром військової частини ОСОБА_12 шляхом власноручного підпису, скріпленого печаткою /а.с. 35-38/.

Відповідачем залучено до матеріалів справи аналогічну наданій позивачем копію меню-розкладки за 21-27 серпня 2023 року, в якій власноручним підписом з проставленням печатки на ньому командир військової частини НОМЕР_1 надав дозвіл на внесення змін до меню-розкладки /а.с. 71, зворотній бік-72/.

При цьому, суд звертає увагу відповідача, що меню-розкладка за 21-27 серпня 2023 року, затверджена командиром військової частини, не містить підпису медичної сестри з дієтичного харчування, до повноважень якої входить затвердження розкладки.

Відповідно до пункту 7. розділу VІ «Порядку застосування Каталогу продуктів харчування», їжа в їдальнях військових частин готується відповідно до затвердженої розкладки продуктів.

Відповідач у спірному наказі також посилається на порушення позивачем Порядку застосування Каталогу продуктів харчування, однак, згідно з підпунктом 7.1. Порядку, розкладка продуктів складається начальником продовольчої служби (помічником командира корабля) за участю начальника медичної служби військової частини, начальника їдальні та інструктора-кухаря (кока) (старшого кухаря (кока)). Розкладка продуктів у лікувальних закладах (установах) складається лікарем-дієтологом (медичною сестрою з дієтичного харчування) за участю начальника продовольчої служби (помічника командира корабля) та інструктора-кухаря (старшого кухаря (кока), інструктора-кока). Розкладка продуктів підписується заступником командира військової частини з тилу (помічником командира із забезпечення), начальником продовольчої служби, начальником медичної служби військової частини і затверджується командиром військової частини. Розкладка продуктів, як правило, складається на тиждень окремо для кожної категорії у трьох примірниках та формує добове меню особового складу військової частини.

Отже, посада діловода не відноситься до визначених Каталогом посад, яким належить обов`язок складати розкладки продуктів чи вносити зміни до них.

У відзиві на позов відповідач не зміг пояснити: в чому саме полягало порушення вимог Каталогу саме ОСОБА_1 .

У спірному наказі та акті службового розслідування вказано, що розбіжність між запланованим та фактичним використанням коштів на 1 військовослужбовця відповідно до меню розкладки, наданої 23.08.2023 за період з 21.08.2023 по 27.08.2023 за загальновійськовою нормою економія становить 2516,09 грн, а за нормою дієти №15 3543,20 грн, в той же час відповідно до наданої 28.08.2023 меню розкладки економія становить 3802,47 грн, а за нормою дієти №15 4862,62 грн. Однак в порушення інтересів постійного та перемінного особового складу дані кошти не були використані на кращу організацію та урізноманітнення харчування особового складу військової частини за Каталогом продуктів так як це передбачає наказ Міністерства оборони України від 29.04.2020 №140 "Про затвердження Порядку застосування Каталогу продуктів харчування".

Однак:

1) згідно з абз. 3 п. 7 розділу VІ Порядку під час формування розкладки продуктів дозволяється розбіжність між запланованим та фактичним використанням граничних обсягів коштів, але при цьому загальний залишок коштів на кінець тижня не повинен містити від`ємних значень. У разі наявного залишку граничних обсягів коштів дозволяється їх використання для організації харчування особового складу військової частини за Каталогом продуктів;

2) до обов`язків ОСОБА_1 не входить складання розкладки харчових продуктів чи внесення змін до неї.

Таким чином, для правомірного накладення дисциплінарного стягнення відповідачу необхідна була наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Проте в спірному наказі позивачу інкриміновані порушення щодо тих дій, які не входили до її обов`язків та повноважень.

Посилання відповідача у спірному наказі на порушення ОСОБА_1 вимог наказу Міністерства оборони України від 16.07.1997 №300 "Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України", Наказу Міністерства оборони України від 17.08.2017 №440 "Про затвердження Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України", Наказу Міністерства оборони України від 29.04.2020 №140 "Про затвердження Порядку застосування Каталогу продуктів харчування" є абстрактним та не відповідає обставинам справи.

Таким чином, виявлені порушення фактично виникли у зв`язку з невиконанням іншими посадовими особами військової частини НОМЕР_2 вимог наказу Міністерства оборони України від 16.07.1997 №300 "Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України", Наказу Міністерства оборони України від 17.08.2017 №440 "Про затвердження Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України", Наказу Міністерства оборони України від 29.04.2020 №140 "Про затвердження Порядку застосування Каталогу продуктів харчування".

Однак, з невстановлених судом причин вина інших осіб у розрізі їх завдань та обов`язків у ході службового розслідування не досліджувалася.

Отже, суд приходить до висновку, що спірний наказ в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на ОСОБА_1 прийнято необгрунтовано, без урахування специфіки роботи установи, завдань та обов`язків посадових осіб.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, спірний наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 15.09.2023 №44 "Про результати проведення службового розслідування" в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення - "Догана" за порушення вимог ст. 1-2 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Наказу Міністерства оборони України від 16.07.1997 року №300 "Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України", Наказу Міністерства оборони України від 17.08.2017 року №440 "Про затвердження Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України", Наказу Міністерства оборони України від 29.04.2020 №140 "Про затвердження Порядку застосування Каталогу продуктів харчування" є необґрунтованим, прийнятим без урахування фактичних обставин справи, а тому суд має обов`язок визнати його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Виходячи зі заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сплатила судовий збур у розмірі 1073,60 грн .

Отже, сплачений судовий збір повинен бути стягнутий з відповідача.

Щодо клопотання позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

За змістом пункту 3 частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, як визначено частиною дев`ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 11.04.2018 у справі №814/698/16, від 18.10.2018 у справі №813/4989/17.

У цій справі представник позивача просила відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати ОСОБА_1 на правничу допомогу у загальному розмірі 12 000,00 грн.

На підтвердження складу та розміру понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано: копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №8 від 27.06.2017 /а.с. 14/, договір про надання правової допомоги від 25.09.2023 №25/09/2 /а.с. 15/, детальний перелік послуг професійної правничої допомоги /а.с. 51-52/, акт виконаних робіт /а.с. 53-54/,/копію квитанції від 18.10.2023 /а.с. 47/.

Таким чином, твердження представника відповідача про ненадання достатнього обсягу документів щодо правової допомоги є спростованими.

Оцінивши обставини цієї справи та надані представником позивача докази у їх сукупності, суд, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність стягнення витрат на професійну правничу допомогу в даній справі у розмірі 7000,00 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1

Інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 15.09.2023 №44 "Про результати проведення службового розслідування" в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення - "Догана" за порушення вимог ст. 1-2 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Наказу Міністерства оборони України від 16.07.1997 року №300 "Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України", Наказу Міністерства оборони України від 17.08.2017 року №440 "Про затвердження Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України", Наказу Міністерства оборони України від 29.04.2020 №140 "Про затвердження Порядку застосування Каталогу продуктів харчування".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок) та витрати на правову допомогу у сумі 7000,00 грн (сім тисяч гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.С. Шевяков