Рішення

від 12.02.2024 по справі 460/27752/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 лютого 2024 року м. Рівне№460/27752/23Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-Кераміки" доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю"Світ-Кераміки" (далі- ТОВ"Світ-Кераміки", позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі -ГУ ДПС у Рівненській області, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.10.2023 №7910/1700040519 за формою «Н», яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-Кераміки" застосовано штраф у сумі 76957,48грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за результатами проведеної відповідачем камеральної перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення, відповідно до якого нараховано штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, як зазначає позивач, у 2022 році у законодавстві була присутня правова колізія, оскільки одночасно діяли як норма п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ"Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - ПК України), відповідно до якої на період дії карантину до платника податків не застосовуються штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, так і норма пп.69.1 п.69 підрозділу 10розділу XX "Перехідні положення" ПК України, відповідно до якої платники податків у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків. Наголошує, що станом на червень-серпень 2022 року у законодавстві були відсутні нормативно-правові акти, які б встановлювали, які саме випадки відносяться до випадків неможливості виконання податкових зобов`язань та яким чином їх потрібно підтверджувати. Крім того, звертає увагу на ігнорування податковим органом пункту 11 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, оскільки було застосовано розмір застосованих штрафних санкцій, який не діяв на день прийняття рішеннящодо застосування штрафу. На підставі викладеного, просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 13.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено відповідачу строк для подання відзиву.

Відповідач ухвалу про відкриття провадження у справі отримав через підсистему "Електронний суд".

Відповідач подав відзив на позов після завершення встановленого судом процесуального строку на подання відзиву та без надання обґрунтування наявності об`єктивних причин неможливості подання такого відзиву у встановлений судом строк.

Позивачем було подано відповідь на відзив, в якому наголошено на пропуску відповідачем процесуального строку на подання відзиву та заявлено про недопустимість прийняття відзиву на позовну заяву до розгляду і необхідність розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Відповідачем подано до суду заяву про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву з підстав того, що в Україні введено воєнний стан, який перешкоджає дотриманню працівниками відповідача процесуальних строків.

Позивачем подано суду заперечення проти задоволення клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву, з підстав того, що ч.1 ст.121 КАС України поновлення процесуальних строків стосується лише процесуальних строків встановлених законом, а строк на подання відзиву встановлений судом.

Ухвалою суду від 12.02.2024 у клопотанні відповідача про поновлення пропущеного строку на подання відзиву на позовну заяву відмовлено та продовжено строк на подання відзиву за ініціативою суду.

Згідно з частиною 6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 12.02.2024 клопотання відповідача про розгляд адміністративної справи в судовому засіданні з участю представника відповідача залишено без задоволення.

Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, то відповідно до ч.4ст.229 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

Посадовою особою ГУ ДПС у Рівненській області на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 розділу І та пункту 75.1 ст.75 розділу ІІ ПК України проведено камеральну перевірку позивача щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами перевірки складено акт №7851/Ж5/17-00-04-05-15/35953581 від 11.09.2023, в якому зроблено висновок про порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, що тягне за собою накладення штрафу відповідно доабзацу 1 п.120-1.1 ст.120-1 ПК України.

На підставі встановлених порушень, 04.10.2023 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №7910/1700040519 (форма "Н"), яким до позивача застосовано штраф в сумі 76957,48грн.

Позивач, не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним, звернувся з позовом до суду та просив визнати його протиправним і скасувати.

Відповідно розрахунку такого штрафу, доданого до податкового повідомлення-рішення, до позивача на підставі п.120-1.1 ст.120-1 ПК Українизастосовано штраф у розмірі 10%, 20%, 30%, 40% та 50% від суми ПДВ, зазначеній в кожній податковій накладній.

За результатами адміністративного оскарження спірне рішення залишене без змін.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував такі обставини справи та положення чинного законодавства України.

Згідно акту перевірки, відповідач вважає, що позивачем порушено терміни реєстрації в ЄРПН, податкових накладних, а саме: №22 від 06.06.22 (дата реєстрації в ЄРПН 12.07.22, кількість днів прострочення - 12); №23 від 08.06.22 (дата реєстрації в ЄРПН 12.07.22, кількість днів прострочення -12); №12 від 03.05.22 (дата реєстрації в ЄРПН 19.07.22, кількість днів прострочення - 5); №27 від 26.05.22 (дата реєстрації в ЄРПН 19.07.22, кількість днів прострочення - 5); №32 від 21.06.22 (дата реєстрації в ЄРПН 18.07.22, кількість днів прострочення - 3); №33 від 22.06.22 (дата реєстрації в ЄРПН 18.07.22, кількість днів прострочення - 3); №22 від 21.07.22 (дата реєстрації в ЄРПН 16.08.22, кількість днів прострочення - 1); №11 від 06.07.22 (дата реєстрації в ЄРПН 05.08.22, кількість днів прострочення - 5); №10 від 05.07.22 (дата реєстрації в ЄРПН 05.08.22, кількість днів прострочення - 5); №22 від 07.04.22 (дата реєстрації в ЄРПН 05.08.22, кількість днів прострочення - 22); №12 від 15.07.22 (дата реєстрації в ЄРПН 05.08.22, кількість днів прострочення - 5); №8 від 05.07.22 (дата реєстрації в ЄРПН 05.08.22, кількість днів прострочення - 5); №3 від 05.05.22 (дата реєстрації в ЄРПН 15.08.22, кількість днів прострочення - 32); №33 від 22.02.22 (дата реєстрації в ЄРПН 09.08.22, кількість днів прострочення - 26); №28 від 21.04.22 (дата реєстрації в ЄРПН 15.08.22, кількість днів прострочення - 32); №4 від 07.06.22 (дата реєстрації в ЄРПН 15.08.22, кількість днів прострочення - 46); №9 від 12.07.22 (дата реєстрації в ЄРПН 15.08.22, кількість днів прострочення - 15); №2 від 09.03.22 (дата реєстрації в ЄРПН 18.08.22, кількість днів прострочення - 35); №31 від 21.02.22 (дата реєстрації в ЄРПН 01.09.22, кількість днів прострочення - 49); №1 від 09.03.22 (дата реєстрації в ЄРПН 01.09.22, кількість днів прострочення - 49); №24 від 21.04.22 (дата реєстрації в ЄРПН 01.09.22, кількість днів прострочення - 49); №20 від 11.04.22 (дата реєстрації в ЄРПН 18.08.22, кількість днів прострочення - 35); №25 від 15.04.22 (дата реєстрації в ЄРПН 18.08.22, кількість днів прострочення - 35); №29 від 27.04.22 (дата реєстрації в ЄРПН 08.09.22, кількість днів прострочення - 56); №30 від 23.02.22 (дата реєстрації в ЄРПН 31.08.22, кількість днів прострочення - 48); №26 від 12.04.22 (дата реєстрації в ЄРПН 31.08.22, кількість днів прострочення - 48); №34 від 23.02.22 (дата реєстрації в ЄРПН 31.08.22, кількість днів прострочення - 48); №27 від 12.04.22 (дата реєстрації в ЄРПН 31.08.22, кількість днів прострочення - 48); №30 від 29.04.22 (дата реєстрації в ЄРПН 31.08.22, кількість днів прострочення - 48); №31 від 19.04.22 (дата реєстрації в ЄРПН 31.08.22, кількість днів прострочення - 48); №23 від 07.04.22 (дата реєстрації в ЄРПН 31.08.22, кількість днів прострочення - 48); №21 від 04.04.22 (дата реєстрації в ЄРПН 31.08.22, кількість днів прострочення - 48); №25 від 25.07.22 (дата реєстрації в ЄРПН 31.08.22, кількість днів прострочення - 16); №3 від 30.03.22 (дата реєстрації в ЄРПН 02.09.22, кількість днів прострочення -50); №13 від 18.04.22 (дата реєстрації в ЄРПН 28.07.23, кількість днів прострочення - 379); №13 від 04.08.22 (дата реєстрації в ЄРПН 22.05.23, кількість днів прострочення - 264); №17 від 18.07.22 (дата реєстрації в ЄРПН 29.05.23, кількість днів прострочення - 287); №15 від 25.07.22 (дата реєстрації в ЄРПН 29.05.23, кількість днів прострочення - 287); №14 від 21.07.22 (дата реєстрації в ЄРПН 29.05.23, кількість днів прострочення - 287); №4 від 12.07.22 (дата реєстрації в ЄРПН 29.05.23, кількість днів прострочення - 302); №16 від 26.07.22 (дата реєстрації в ЄРПН 29.05.23, кількість днів прострочення - 287); №21 від 28.07.22 (дата реєстрації в ЄРПН 29.05.23, кількість днів прострочення - 287); №3 від 11.07.22 (дата реєстрації в ЄРПН 29.05.23, кількість днів прострочення - 302); №26 від 25.07.22 (дата реєстрації в ЄРПН 29.05.23, кількість днів прострочення - 287); №7 від 18.07.22 (дата реєстрації в ЄРПН 29.05.23, кількість днів прострочення - 287); №1 від 01.07.22 (дата реєстрації в ЄРПН 29.05.23, кількість днів прострочення -302); №2 від 07.07.22 (дата реєстрації в ЄРПН 29.05.23, кількість днів прострочення - 302), №13 від 20.07.22 (дата реєстрації в ЄРПН 29.05.23, кількість днів прострочення - 287); №4 від 04.08.22 (дата реєстрації в ЄРПН 29.05.23, кількість днів прострочення - 271); №8 від 11.08.22 (дата реєстрації в ЄРПН 29.05.23, кількість днів прострочення - 271); №22 від 31.08.22 (дата реєстрації в ЄРПН 29.05.23, кількість днів прострочення - 256); №19 від 23.08.22 (дата реєстрації в ЄРПН 29.05.23, кількість днів прострочення - 256); №1 від 01.08.22 (дата реєстрації в ЄРПН 29.05.23, кількість днів прострочення - 271); №7 від 10.08.22 (дата реєстрації в ЄРПН 29.05.23, кількість днів прострочення - 271); №16 від 17.08.22 (дата реєстрації в ЄРПН 29.05.23, кількість днів прострочення - 256); №9 від 15.08.22 (дата реєстрації в ЄРПН 29.05.23, кількість днів прострочення - 271); №21 від 29.08.22 (дата реєстрації в ЄРПН 29.05.23, кількість днів прострочення - 256); №23 від 22.08.22 (дата реєстрації в ЄРПН 29.05.23, кількість днів прострочення - 256); №20 від 26.08.22 (дата реєстрації в ЄРПН 29.05.23, кількість днів прострочення - 256); №3 від 03.08.22 (дата реєстрації в ЄРПН 29.05.23, кількість днів прострочення - 271).

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2статті 19 Конституції Українивизначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюєПК України та який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За приписами пункту201.1 статті 201 ПК Українина дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи а зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до абзацу 1 пункту201.10 статті 201 ПК Українипри здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Абзацом 4 пункту201.10 статті 201 ПК Українипередбачено, що податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з абзацом 14 пункту201.10 статті 201 ПК Україниреєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом198.5 статті 198та пунктом199.1 статті 199цьогоКодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Статтею 120-1 ПК Українивизначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної.

Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення пункту201.10 статті 201 ПК України.

Зокрема, згідно пункту120-1.1статті120 ПК Українипорушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченогостаттею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту198.5 статті 198цьогоКодексуу разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно достатті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту201.4 статті 201цьогоКодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей192і201цьогоКодексупокладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Із аналізу вказаних правових норм вбачається, що на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у строк, встановлений податковим законодавством.

Порушення таких строків реєстрації податкових накладних є підставою для відповідальності у вигляді штрафу за пунктом120-1.1 статті 120-1 ПК України.

У справі не є спірним факт затримки позивачем реєстрації податкових накладних. Натомість, доводи позивача ґрунтуються лише на тому, що у спірні періоди відповідальності у платника податків за затримку реєстрації податкових накладних не настає, враховуючи положення пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХПК України.

Так, згідно пункту 52-1 підрозділу 10розділу XX "Перехідні положення" ПК Україниза порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Отже, перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

У контексті застосування пункту 52-1 підрозділу 10розділу XX "Перехідні положення" ПК Україниправове значення має саме факт вчинення відповідного порушення, складом, якого, в даному випадку, є порушення строку реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

Таким чином, суд вважає, що обставини щодо періоду вчинення правопорушення мають значення для визначення розміру нарахованих штрафних санкцій, а не для встановлення застосовності вказаної нормиПК Україниу правовій кваліфікації такого правопорушення, як триваючого.

Пункт 52-1 підрозділу 10розділу XX "Перехідні положення" ПК Українимістить чітку вказівку на темпоральний критерій застосування з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Виходячи з наведеного в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до платників податків штрафних санкцій за порушення строку реєстрації податкових накладних, починаючи з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 10.12.2021 у справі №420/10367/20.

Однак,Законом України від 12.05.2022 року №2260-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану", який набрав чинності 27 травня 2022 року, було внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10"Перехідні положення" ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеногоУказом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Так, відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10розділу XX "Перехідні положення" ПК Україниу разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом46.2 статті 46цьогоКодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом46.2 статті 46цьогоКодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинностіЗаконом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану"за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Згідно з підпунктом 69.1-1 пункту 69 підрозділу 10"Перехідні положення" ПК Україниплатники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10розділу XX "Перехідні положення" ПК Українитакож передбачено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом112.8.9 пункту 112.8 статті 112цьогоКодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Тобто,Законом №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно зПК України, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом112.8.9 пункту 112.8 статті 112цьогоКодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому, підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10розділу XX "Перехідні положення" ПК Українискасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 27 травня 2022 року (тобто до дня набрання чинностіЗаконом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану") за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН до 15 липня 2022 року.

Особливістю операцій із реєстрації податкових накладних є їх тривалість у часі, а тому у даному випадку необхідно враховувати плинність та змінюваність законодавства, адже відправною точкою для притягнення до відповідальність платників податків за порушення пункту201.10 статті 201 ПК Україниє саме дата здійснення реєстрації податкових накладних, а не дата їх складання. При цьому, при здійсненні правозастосування, суд має комплексно та системно застосовувати законодавства, враховуючи при цьому мету (ціль) та завдання того чи іншого нормативно-правового акту.

ВносячиЗаконом №2260-ІХзміни до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України законодавець переслідує мету унормування особливостей операцій із реєстрації податкових накладних, що є тривалими у часі, а надто за умови попередньої дії вимог законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних на період дії карантину.

Щодо наявності колізії між пунктом 52-1 підрозділу 10розділу XX "Перехідні положення" ПК Українита підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10розділу XX "Перехідні положення" ПК України, яку потрібно долати із застосуванням положень пункту56.21 статті 56 ПК України, суд вважає, що насамперед необхідно встановити правовий зміст поняття "колізії норм права".

Під юридичною колізією потрібно розуміти певний конфлікт, суперечку в правовій сфері, в основі яких суперечності між правовими актами й нормами, прийнятими з одного й того ж питання. Ці норми й акти можуть бути прийняті одним або різними суб`єктами правотворчості, але спрямовані на регулювання одних суспільних правовідносин, і їх застосування дає різний, зокрема можливий протилежний результат.

Колізії можуть бути: темпоральні (часові) - ті, які виникають внаслідок видання в різний час і з того самого питання принаймні двох норм права; ієрархічні - ті, які виникають тоді, коли на врегулювання одних фактичних відносин претендують норми, що розміщуються на різних щаблях в ієрархічній (вертикальній) структурі законодавства, а тому мають різну юридичну силу; змістовні колізії - ті, які є конфліктними відносинами між нормами, що виникають унаслідок часткового збігу обсягів їх регулювання, обумовлених специфікою суспільних відносин.

Колізія норм права вирішується з використанням темпорального, ієрархічного чи змістовного методу шляхом вибору того нормативного акта, який повинен бути застосований до конкретного випадку (юридичного факту).

Враховуючи викладене, суд зазначає, що у цих спірних правовідносинах має місце темпоральна (часова) колізія норм, яка підлягає вирішенню шляхом застосування правила "Lex posterior derogat priori" - "наступний закон скасовує попередній".

Конституційний Суд України у рішенні від 3 жовтня 1997 року № 4-зп та у Рішенні від 9 лютого 1999 року № 1-7/99 дійшов висновку про те, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному.

Дію нормативно-правового акта в часі слід розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою чинності. За загальновизнаним правилом нормативно-правовий акт (в цілому або в окремій частині) втрачає чинність у зв`язку з прийняттям нового акта вищої або однакової юридичної сили з того ж предмета регулювання, без формального скасування старого акта. При виникненні темпоральної колізії наступний акт одного рівня з того ж самого питання скасовує дію актів попередніх.

Аналогічний висновок наведений врішеннях Конституційного Суду України від 05.04.2001 №3-рп/2001тавід 13.03.2012 №6-рп/2012.

Крім того, Конституційним Судом України у рішенні від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001 зазначено, щоКонституція Українив частині першій статті 58 закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів. Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Відповідност.147 Конституції УкраїниКонституційний Суд України здійснює офіційне тлумачення Конституції України. Діяльність Конституційного Суду України ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, гласності, обґрунтованості та обов`язковості ухвалених ним рішень і висновків. Таким чином, Конституційний Суд України, надаючи тлумаченнястатті 58 Конституції України, передбачив порядок подолання темпоральної колізії.

Враховуючи вищевказане, до спірних правовідносин необхідно застосувати принцип подолання темпоральної колізії норм права, відповідно до якого має застосовуватися норма, яка прийнята пізніше, а саме підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10розділу XX "Перехідні положення" ПК України, яким скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Слід вказати й те, що норми пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України визначають спеціальне (пріоритетне) застосування податкового законодавства на період дії воєнного часу по відношенню до інших положень ПК України, в тому числі й щодо пункту 52-1 цього підрозділу.

Таким чином, хоча податкові накладні були складені позивачем у період дії вимог законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), однак реєстрація таких накладних здійснена вже у період діїЗакону №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022 року, та який підлягає пріоритетному застосуванню.

Отже, позивач підлягав притягненню до відповідальності за порушення строків реєстрації усіх податкових накладних, що зазначені в акті камеральної перевірки.

Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу, що на момент ухвалення спірного податкового повідомлення-рішення (04.10.2023 року) відбулися зміни у податковому законодавстві, які в даному випадку безпідставно не були враховані відповідачем.

З 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти УкраїниУказом Президента України №64/2022, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч.1ст.106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Кількома наступними Указами режим воєнного стану продовжено та діє до цього часу.

Законом України від 12.01.2023 року № 2876-ІХ "Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування", який набрав чинності 08.02.2023 року, зокрема підрозділ 2розділу XX "Перехідні положення" ПК Українидоповнено пунктами 89 та 90 такого змісту:

"89. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеногоУказом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

90. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеногоУказом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

- 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів".

Наведеними приписами закону платники податків звільняються від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними нормами податкового законодавства, за наведених у пунктах 89, 90 підрозділу 2розділу XX "Перехідних положень" ПК Україниумов, вказане вбачається в тому числі з того, що у вказаних нормах законодавцем зроблено вказівку на темпоральний критерій застосування таких норм, а саме - "протягом дії воєнного стану в Україні, введеногоУказом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022". Конструкція вказаних норм, дає підстави суду констатувати, що законодавцем поширено дію норм пунктів 89, 90 підрозділу 2розділу XX "Перехідних положень" ПК Українина весь період воєнного стану, з дати його введення в Україні (24.02.2022) Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, тобто в тому числі на періоди, які були до моменту вступу в дію цих норм.

Суд зауважує, що згідно з пунктом 11 підрозділу 10розділу XX "Перехідні положення" ПК Україништрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами,застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Також, згідно частини 1статті 58 Конституції України, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 року №1-рп/1999 щодо офіційного тлумачення положення частини першоїстатті 58 Конституції Україниуточнив, що положення вказаної вище норми про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб.

Таким чином, на день прийняття рішення щодо застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій вже набрали чинності зміни доПК України, які пом`якшували відповідальність платника податку за порушення строків реєстрації податкової накладної (зменшували розмір штрафу).

Згідно з частиною першоюстатті 242 КАС Українирішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права та бути законним і обґрунтованим.

При цьому, Суд повторно акцентує увагу на тому, що законодавство, яке підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, було змінене законодавцем шляхом прийняття ретроактивної новели, якою змінено обсяг прав та обов`язків платника податків і контролюючих органів.

Натомість оскаржуваним у справі податковим повідомленням-рішенням застосовано відповідальність, що встановлена саместаттею 120-1 ПК України. Водночас, станом на момент прийняття такого податкового повідомлення-рішення відповідальність за порушення платниками граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних передбачена вже іншою нормою - пунктом 90 підрозділу 2розділу XX "Перехідні положення" ПК України, яка підлягає обов`язковому застосуванню протягом дії воєнного стану в Україні, введеногоУказом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано.

Вищевикладене дає підстави дійти до висновку, що відповідачем розрахунок штрафних санкцій було здійснено неправомірно, без урахування внесених у податкове законодавство змін, що має своїм наслідком визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

При цьому, суд звертає увагу на те, що податкове повідомлення-рішення відповідача підлягає скасуванню не через відсутність у позивача обов`язку по сплаті штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, а саме через висновок про неправильно застосовану норму законодавства, чинного станом на дату прийняття оскаржуваного рішення, та неправильний розрахунок відповідачем суми штрафних санкцій. Водночас, суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, вирішувати питання, які належать до його компетенції, усувати необґрунтованість оскаржуваного рішення в ході судового розгляду, а отже, не може самостійно здійснювати розрахунок штрафних санкцій замість контролюючого органу, тим самим перебираючи на себе його повноваження.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 17.11.2023 у справі №200/6421/20-а, від 19.01.2023 у справі №810/4427/18, від 20.05.2022 у справі №480/4827/20, від 06.02.2018 у справі №826/15139/16 та від 17.04.2018 у справі №2а-10031/12/2670.

Згідно з частиною першоюстатті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

При цьому, в силу положень частини другоїстатті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.

Відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного рішення в порядкустатті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.10.2023 №7910/1700040519.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

За правилами частини першоїстатті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем за подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 2147,20грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1376 від 07.12.2023 на вказану суму, а тому судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, рішення якого визнано протиправним та скасовано.

Крім того, позивачем подано клопотання про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат, пов`язаних з правничою допомогою.

За змістом ч.1, 2ст.132 КАС України судові витрати складаються в тому числі з витрат, пов`язаних з розглядом справи, - витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави, при цьому згідно з ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На виконання вимог ч.4 ст.134 КАС України, стороною позивача надано суду договір про надання правової допомоги від 19.09.2023, укладений між позивачем та Адвокатським бюро "Миколи Бляшина", ордер на надання правничої (правової) допомоги адвокатом Лавренчук Т.В., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, рахунок від 26.12.2023, платіжні інструкції №1461 від 28.12.2023, №16 від 09.01.2024р., №54 від 16.01.2024р., звіт про надану правову допомогу з описом наданої правової допомоги із зазначенням кількості годин, витрачених адвокатом на надання послуг станом на 17.01.2024.

Відповідачем не подано до суду клопотання про зменшення витрат на правову допомогу.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з правничою допомогою, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями19,20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суть виконаних послуг, затрачений адвокатом час на надання правничої допомоги, суд прийшов до висновку, що заявлена до відшкодування сума у 14000,00грн, є надмірною, неспівмірною із складністю справи та фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, а тому підлягає зменшенню у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п`ятоюстатті 134 КАС України.

Відтак, з огляду на незначну складність справи, суд, виходячи з критерію пропорційності, вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, повинен становити 7000,00 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-Кераміки"до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Н" Головного управління ДПС у Рівненській області від 04.10.2023 №7910/1700040519.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-Кераміки" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2147,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-Кераміки" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. (сім тисяч гривень нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 12 лютого 2024 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ-Кераміки" (вул. Богоявленська, буд. 15, м. Рівне, Рівненська обл.,33022, ЄДРПОУ/РНОКПП 35953581)

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Суддя Д.П. Зозуля