Рішення

від 05.02.2024 по справі 460/25668/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 лютого 2024 року м. Рівне№460/25668/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Греська О.Р за участю секретаря судового засідання Гук О.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Гуль Н.В.,

відповідача: представник Воробйова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування наказів, -В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі по тексту відповідач) про визнання протиправними та скасування наказів Головного управління ДПС у Рівненській області №4 д/с від 20.10.2023 року «Про накладення дисциплінарного стягнення» та №5-дс від 30.10.2023 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 ».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.10.2023 року позивачем було отримано наказ Головного управління ДПС у Рівненській області №4 д/с від 20.10.2023 року «Про накладення дисциплінарного стягнення» яким до заступника начальника управління начальника відділу прогнозу, аналізу та звітності, моніторингу операцій та ризиків управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Рівненській області ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу», у перший робочий день після виходу його на роботу, підстава: подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного управління ДПС у Рівненській області від 12.10.2023 №89/17-00-01-01-37-ДК, пояснення ОСОБА_1 від 13.10.2023 та наказ №5-дс від 30.10.2023 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 ». На думку позивача, вказані накази відповідачем винесено незаконно, за відсутності складу дисциплінарного проступку, прийняті всупереч вимог Закону України «Про державну службу» та суперечать вимогам ч.2 ст. 2 КАС України, у зв`язку з чим просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 10.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 20.11.2023 суд перейшов до розгляду справи №460/25668/23 за правилами загального позовного провадження.

У встановлений судом строк від Головного управління ДПС у Рівненській області надійшов відзив на позовну заяву. Як зазначає відповідач, на підставі наказу Головного управління ДПС у Рівненській області від 25.08.2023 №196 «Про порушення дисциплінарного провадження» дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Головного управління ДПС у Рівненській області здійснено дисциплінарне провадження стосовно Позивача. Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ було розглянуто та враховано всі наявні матеріали дисциплінарної справи ОСОБА_1 . В ході дисциплінарного провадження було встановлено факт неналежного виконання позивачем покладених на нього посадових обов`язків під час перебування на посаді заступника начальника управління начальника відділу прогнозу, аналізу та звітності, моніторингу операцій та ризиків управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків, нормативно-правових та розпорядчих документів ДПС, які регламентують роботу Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. На підставі вищевикладеного, вважає оспорювані накази №4 д/с від 20.10.2023 року «Про накладення дисциплінарного стягнення» та №5-дс від 30.10.2023 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 » правомірними, позовні вимоги безпідставними у зв`язку з чим просить у задоволенні позовних вимоги відмовити повністю.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

На підставі наказу Головного управління ДПС у Рівненській області від 25.08.2023 №196 "Про порушення дисциплінарного провадження" дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Головного управління ДПС у Рівненській області здійснено дисциплінарне провадження стосовно начальника управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Рівненській області ОСОБА_1 , якого наказом від 02.10.2023 № 212-о переведено на посаду заступника начальника управління - начальника відділу прогнозу, аналізу та звітності, моніторингу операцій та ризиків управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Рівненській області.

Підставами для порушення дисциплінарного провадження слугували обставини, викладені у доповідній записці Департаменту забезпечення відомчого контролю ДПС від 11.08.2023 №956/99-00-02-03-01-13 та дорученні В.о. Голови ДПС Тетяни Кірієнко від 11.08.2023 №149-д(02) до неї, доповідних записках сектору забезпечення відомчого контролю Головного управління ДПС у Рівненській області від 25.08.2023 №57/17-00-02-08, сектору з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Рівненській області від 21.08.2023 №195/17-00-14-08.

За результатами проведених Департаментом забезпечення відомчого контролю ДПС заходів вибіркового моніторингу та аналізу стану відпрацювання податкових ризиків встановлено недоліки і порушення в роботі ГУ ДПС у Рівненській області при відпрацюванні наявних матеріалів та податкової інформації, Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Комісія) у межах виконання Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (зі змінами) (далі - Порядок №1165), та Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216, у частині здійснення заходів моніторингу та аналізу стану відпрацювання податкових ризиків.

Встановлено факти відсутності протягом 2023 року системного аналізу діяльності платників податків при наявності оперативних повідомлень ДПС про здійснення ризикових операцій, неприйняття рішень про відповідність критеріям ризиковості платників податків, які здійснюють ризикові операції, розгляд повідомлень щодо подання документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування та реєстрацію податкових накладних за рішенням Комісії за відсутності вичерпного переліку документів, передбачених Порядком № 1165, що призвело до розповсюдження схемного податкового кредиту (ТОВ «Захід Стейт» (код ЄДРПОУ 45003111), ТОВ «МТ-Драйв» (код ЄДРПОУ 44712767), ТОВ «Українські Добрива» (код ЄДРПОУ 44972950), ТОВ «Деметра-торг» (код ЄДРПОУ 44598605), ТОВ «БК «Буд-Індастрі» (код ЄДРПОУ 37120160), ТОВ «Горинь авто» (код ЄДРПОУ 44934056), ТОВ «СК Нове Майбутнє» (код ЄДРПОУ 44746157), ТОВ «Торгово-Будівельний Дім «СК» (код ЄДРПОУ 43582295), з липня 2022 року - по січень 2023 року - ФГ «Кириченко М» (код 35604785), ТОВ «Мекс Інтер» (код 42525189), ТОВ «БК «Українська Альтернатива» (код 42537042)).

Відповідно до пунктів 1-6, 8 розділу 3 посадової інструкції заступника начальника управління - начальника відділу прогнозу, аналізу та звітності, моніторингу операцій та ризиків управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків, затвердженою керівником Головного управління ДПС у Рівненській області 01.08.2022, з якою ОСОБА_2 був ознайомлений 01.08.2022, посадової інструкції начальника управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків, затвердженою керівником Головного управління ДПС у Рівненській області 12.06.2023, з якою ОСОБА_2 був ознайомлений 19.06.2023, основними його посадовими обов`язками є моніторинг фінансово-господарських операцій платників на наявність податкових ризиків, проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування щодо оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, виконання завдань та доручень керівництва ГУ ДПС у області з питань, що належать до компетенції структурного підрозділу, відпрацювання податкових ризиків, виявлених за результатами моніторингу фінансово-господарських операцій платників податків, моніторинг та аналіз ефективності роботи з ризиками несплати податків, зборів, внесків та інших платежів для відбору платників податків до перевірок для надання пропозицій ДПС щодо їх вдосконалення, аналіз фінансової та податкової звітності платників податків, інших документів (інформації, наявної в базах даних ДПС), пов`язаних з визначенням зобов`язань платників податків до державного бюджету з податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, реагування на податкові ризики у реалізації процесів діяльності платників податків.

Відповідно до Положення про управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Рівненській області, затвердженого наказом від 25.07.2022 № 161 (зі змінами), основними завданнями управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків є моніторинг фінансово-господарських операцій платників на наявність податкових ризиків; проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування щодо оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН); аналіз фінансової та податкової звітності платників податків, інших документів (інформації, наявної в базах даних ДПС), пов`язаних із визначенням зобов`язань платників податків до державного бюджету з податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.

Однією із основних функцій, закріплених за управлінням з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків, є організація роботи з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема, проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування щодо оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН); організація роботи структурних підрозділів із забезпечення оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН; забезпечення організації прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Начальник управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків або особа, яка виконує його обов`язки, в установленому законодавством порядку несе персональну відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків основних завдань і функцій.

Наказом Головного управління ДПС у Рівненській області від 10.06.2022 № 96 (із змінами) заступника начальника управління - начальника відділу прогнозу, аналізу та звітності, моніторингу операцій та ризиків управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Полюховича Віктора було призначено заступником Голови Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області відповідно до повноважень, визначених пунктом 1 наказу ДПС від 28.03.2022 № 173 (зі змінами).

Наказом Головного управління ДПС у Рівненській області від 20.02.2023 № 39 заступника начальника управління - начальника відділу прогнозу, аналізу та звітності, моніторингу операцій та ризиків управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Полюховича Віктора було призначено заступником Голови Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Механізм зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК в реєстрі, права та обов`язки її членів врегульовані Порядком №1165.

Згідно п. 25 Порядку №1165, обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку покладено на Комісію регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку Комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

За результатами розгляду інформації та копій документів Комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

У відповідності до пункту 44 Порядку 1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи (пункт 45 Порядку 1165): доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

Присутній на засіданні комісії контролюючого органу член комісії, який не згоден з рішенням комісії або утримався від голосування, повинен викласти у письмовій формі свою окрему думку, яка додається до матеріалів засідання такої комісії (пункт 40 Порядку 1165).

Відповідно до пункту 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня (рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних).

Відповідно до пункту 3 Порядку взаємодії комісій центрального та регіонального рівнів, структурних підрозділів ДПС, головних управлінь ДПС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС, затвердженого наказом ДПС від 12.05.2020 № 204 (із змінами), до складу Комісії регіонального рівня включаються працівники структурних підрозділів із питань виявлення та опрацювання податкових ризиків, податкового аудиту, оподаткування фізичних та юридичних осіб, з питань запобігання та виявлення корупції, правового забезпечення та контролю за підакцизними товарами. Членами Комісії регіонального рівня здійснюється з використанням інформаційних ресурсів ДПС аналіз наявної податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрадії податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до п. 6, п. 7, п. 8 частини 1 статті 8 Закону України «Про державну службу» до основних обов`язків державного службовця входить: забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів, сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення), виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 64 - 65 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу» за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно- правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Статтею 74 Закону встановлено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ було розглянуто та враховано всі наявні матеріали дисциплінарної справи ОСОБА_1 .

Встановлено, що причинами та умовами, що призвели до виявлених недоліків і порушень в роботі ГУ ДПС у Рівненській області при відпрацюванні наявних матеріалів та податкової інформації, Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у межах виконання Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (зі змінами) та Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216, у частині здійснення заходів моніторингу та аналізу стану відпрацювання податкових ризиків, є неналежне виконання заступником начальника управління - начальником відділу прогнозу, аналізу та звітності, моніторингу операцій та ризиків управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Рівненській області ОСОБА_1 посадових обов`язків, визначених пунктами 1-6, 8 розділу 3 посадової інструкції.

За результатами здійснення дисциплінарного провадження, наказом Головного управління ДПС у Рівненській області №4 д/с від 20.10.2023 року «Про накладення дисциплінарного стягнення» до заступника начальника управління начальника відділу прогнозу, аналізу та звітності, моніторингу операцій та ризиків управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Рівненській області ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу», у перший робочий день після виходу його на роботу. Підстава: подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного управління ДПС у Рівненській області від 12.10.2023 №89/17-00-01-01-37-ДК, пояснення ОСОБА_1 від 13.10.2023.

Наказом Головного управління ДПС у Рівненській області №5-дс від 30.10.2023 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 », заступнику начальника управління начальнику відділу прогнозу, аналізу та звітності, моніторингу операцій та ризиків управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Рівненській області ОСОБА_1 оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу». Підстава: наказ Головного управління ДПС у Рівненській області від 20.10.2023 №4-д/с «Про накладення дисциплінарного стягнення».

Позивач, вважаючи накази Головного управління ДПС у Рівненській області №4 д/с від 20.10.2023 року «Про накладення дисциплінарного стягнення» та №5-дс від 30.10.2023 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 » протиправними, звернувся до суду з вимогами про їх скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спеціальним законом, що регулює відносини, які виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, є Закон України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин). Дія цього Закону поширюється на державних службовців, зокрема, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади (пункт 3 частини другої статті 3 Закону № 889-VIII). Цим Законом визначено принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.

В розумінні статті 1 Закону № 889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

Відповідно до частини першої статті 64 Закону № 889-VІІІ за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 65 Закону № 889-VІІІ підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно з частиною другою цієї ж статті дисциплінарними проступками, зокрема є: 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Відповідно до частини першої статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Відповідно до частини першої статті 67 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

За змістом статті 69 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Згідно частини першої статті 71 Закону №889-VIII порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема: 1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії; 2) порядок формування дисциплінарної комісії; 3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.

За правилами частини першої статті 73 Закону №889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Частиною другою статті 73 Закону №889-VIII обумовлено, що дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Приписами статті 74 Закону № 889-VIII передбачено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначає Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №1039 (далі - Порядок №1039).

Згідно із пунктом 2 Порядку №1039 процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає: прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; формування дисциплінарної комісії та її склад; визначення повноважень дисциплінарної комісії; визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії; формування дисциплінарної справи; прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи.

Вказана процедура є обов`язковою, а вказаний у ній перелік є обов`язковим та не підлягає розширеному тлумаченню.

Відповідно до пункту 3 Порядку №1039 рішення про порушення дисциплінарного провадження приймає: 1) міністр - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; 2) суб`єкт призначення - стосовно інших державних службовців: Кабінет Міністрів України - щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А"; голова місцевої держадміністрації - щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах; керівник державної служби в державному органі (далі - керівник державної служби) - щодо інших державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В».

Пунктом 13 Порядку №1093 передбачено, що дисциплінарна комісія у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, що регулюють питання здійснення дисциплінарних проваджень, і цим Порядком.

Згідно із пунктом 24 Порядку №1039 з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

У відповідності до пункту 25 Порядку №1039 дисциплінарна справа повинна містити: дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

У відповідності до п. 32 Порядку № 1039, про дату, час і місце засідання Комісії, дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їх поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними.

Таке повідомлення здійснюється не менш як за п`ять календарних днів до дня проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії.

У разі коли державний службовець не прибув на засідання або не повідомив про поважні причини своєї відсутності, а також не надав письмові пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, Комісія, дисциплінарна комісія складає акт про відмову від надання пояснень.

Відсутність державного службовця на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження.

Пунктом 33 Порядку №1039 визначено, що комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

Досліджуючи наведені норми права суд зазначає, що для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов`язків, закріплених нормами спеціального законодавства про працю, які регламентовані зокрема Законом №889-VII, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень роботодавця, уповноваженої ним адміністрації.

Подібні за своїм змістом правові висновки сформовано Верховним Судом у постановах від 16 березня 2021 року у справі №140/2819/19, від 26 січня 2021 року у справі №420/2949/19, від 04 вересня 2020 року у справі №826/6165/17 тощо.

Разом з тим, у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.03.2021 у справі №140/2819/19, суд дійшов висновку, що для накладення дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність протиправної поведінки державного службовця, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законом №889-VIII та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Також необхідно враховувати інші обставини, що мають значення: характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Виходячи з суті спірних правовідносин і предмету доказування у цій справі, судом підлягає дослідженню правомірність висновків стосовно вчинення позивачем дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законом України «Про державну службу» та іншими нормативно-правовими актами.

Суд, здійснивши перевірку оскаржуваних наказів щодо їх відповідності критеріям правомірності, визначених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Судом встановлено, що у спірних правовідносинах дисциплінарне стягнення у вигляді догани до позивача було застосовано за недотримання ним пунктів визначених пунктами 1-6, 8 розділу 3 посадової інструкції в частині виконання основних посадових обов`язків.

Зміст спірних наказів вказує на те, що відповідачем дії позивача кваліфіковано як ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу». В той же час, суд звертає увагу на те, що за наведеною нормою підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їх повноважень.

Слід зазначити, що до позивача застосовано дисциплінарне стягнення за його роботу як заступника начальника управління начальника відділу прогнозу, аналізу та звітності, моніторингу операцій та ризиків управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Рівненській області, яка полягала у відсутності протягом 2023 року системного аналізу діяльності платників податків при наявності оперативних повідомлень ДПС про здійснення ризикових операцій, неприйняття рішень про відповідність критеріям ризиковості платників податків, які здійснюють ризикові операції, розгляд повідомлень щодо подання документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування та реєстрацію податкових накладних за рішенням Комісії за відсутності вичерпного переліку документів, передбачених Порядком № 1165, що призвело до розповсюдження схемного податкового кредиту (ТОВ «Захід Стейт» (код ЄДРПОУ 45003111), ТОВ «МТ-Драйв» (код ЄДРПОУ 44712767), ТОВ «Українські Добрива» (код ЄДРПОУ 44972950), ТОВ «Деметра-торг» (код ЄДРПОУ 44598605), ТОВ «БК «Буд-Індастрі» (код ЄДРПОУ 37120160), ТОВ «Горинь авто» (код ЄДРПОУ 44934056), ТОВ «СК Нове Майбутнє» (код ЄДРПОУ 44746157), ТОВ «Торгово-Будівельний Дім «СК» (код ЄДРПОУ 43582295), з липня 2022 року - по січень 2023 року - ФГ «Кириченко М» (код 35604785), ТОВ «Мекс Інтер» (код 42525189), ТОВ «БК «Українська Альтернатива» (код 42537042)).

Оцінюючи такі доводи відповідача, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з абзацом 5 п.40 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.

Абзацом 6 цього ж пункту передбачено, що рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.

А у разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні (абзац 7 наведеної норми).

Водночас, жодних доводів та пояснень щодо наявності зловживань зі сторони голови Комісії, наприклад вчинення дій, які підлягають вирішенню колегіальним органом, одноособово чи фальсифікації рішень колегіального органу, допущення заступником голови Комісії порушення процедури при прийнятті рішень щодо певних суб`єктів господарювання, а оскаржуваний наказ - не містить опису вчиненого (допущеного) позивачам, на думку відповідача, дисциплінарного проступку.

Зміст порушень та наведені норми вказують на те, що позивач вчиняв дії, які ставляться йому у провину, як член колегіального органу та не може нести персональної відповідальності за рішення такого органу.

З долучених до матеріалів справи службових записок з приводу здійснення заходів вибіркового моніторингу та аналізу стану відпрацювання податкових ризиків, складених заступником начальника управління начальником відділу прогнозу, аналізу та звітності, моніторингу операцій та ризиків управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Рівненській області відносно ТОВ «Захід Стейт» (код ЄДРПОУ 45003111), ТОВ «МТ-Драйв» (код ЄДРПОУ 44712767), ТОВ «Українські Добрива» (код ЄДРПОУ 44972950), ТОВ «Деметра-торг» (код ЄДРПОУ 44598605), ТОВ «БК «Буд-Індастрі» (код ЄДРПОУ 37120160), ТОВ «Горинь авто» (код ЄДРПОУ 44934056), ТОВ «СК Нове Майбутнє» (код ЄДРПОУ 44746157), ТОВ «Торгово-Будівельний Дім «СК» (код ЄДРПОУ 43582295), з липня 2022 року - по січень 2023 року - ФГ «Кириченко М» (код 35604785), ТОВ «Мекс Інтер» (код 42525189), ТОВ «БК «Українська Альтернатива» (код 42537042) судом досліджено та встановлено, що ОСОБА_1 належним чином здійснювався моніторинг та аналіз стану відпрацювання податкових ризиків відносно наведених вище суб`єктів господарювання та відповідні службові записки надавались на розгляд Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, суд зауважує, що у Поданні Дисциплінарної комісії зазначено, що виявлені недоліки та порушення не призвели до тяжких наслідків.

Судом встановлено, що доповідна записка від 11.08.2023 №956/99-00-02-03-01-13 не містить посилань на конкретні порушення будь-яких нормативно-правових актів, внутрішніх розпорядчих документів ДПС, яким регламентована діяльність заступника начальника управління начальника відділу прогнозу, аналізу та звітності, моніторингу операцій та ризиків управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Рівненській області Полюховича Віктора Івановича та діяльність членів Комісії, не відображає час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, а містить виключно припущення, без зазначення та підтвердження фактів невиконання чи неналежного виконання мною та членами Комісії повноважень, службових обов`язків.

Таким чином, висновки відповідача про неналежне виконання позивачем посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень є необґрунтованими та безпідставними.

Суд зауважує що окремі помилкові рішення комісії не можуть автоматично призводити до покарання членів такої комісії, без доведення факту умислу чи неналежного виконання посадових обов`язків, що в даному випадку відсутнє.

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

У цьому контексті, суд звертає увагу на справу «Серявін та інші проти України» рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року, згідно якої зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

У справі «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Отже, у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто вмотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Однак, накази Головного управління ДПС у Рівненській області №4 д/с від 20.10.2023 року «Про накладення дисциплінарного стягнення» та №5-дс від 30.10.2023 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 » є необґрунтованими, безпідставними та такими, що прийнятий всупереч вимог Закону України «Про державну службу» та суперечить вимогам ч.2 ст. 2 КАС України.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що накази Головного управління ДПС у Рівненській області №4 д/с від 20.10.2023 року «Про накладення дисциплінарного стягнення» та №5-дс від 30.10.2023 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 » є протиправними, у зв`язку з чим підлягають до скасування.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 2147,20 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування наказів задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Рівненській області №4 д/с від 20.10.2023 "Про накладання дисциплінарного стягнення".

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Рівненській області №5-дс від 30.10.2023 "Про оголошення догани ОСОБА_1 ".

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір у розмірі 2147,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Повний текст рішення складений 12 лютого 2024 року

Суддя Олег ГРЕСЬКО