Рішення

від 12.02.2024 по справі 520/35456/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2024 р. Справа № 520/35456/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волошина Д.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Міська молочна фабрика-кухня дитячого харчування" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство "Міська молочна фабрика-кухня дитячого харчування" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 22.08.2023 № 0259760415 та 0259800415, якими до КП «Міська молочна фабрика-кухня дитячого харчування» застосовано штрафні санкції в сумі 3 060,00 грн та 5 100,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами проведення камеральної перевірки Комунального підприємства "Міська молочна фабрика-кухня дитячого харчування" щодо неподання/несвоєчасного подання податкової звітності з податку на прибуток підприємства, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за 2022 рік та за І квартал 2023 року контролюючим органом виявлено факт неподання та несвоєчасного подання податкової звітності. Контролюючим органом складено акт перевірки № 21876/20-40-04-15-03/22696568 від 18.07.2023. Враховуючи виявлені під час перевірки порушення, контролюючим органом притягнуто позивача до відповідальності відповідно до пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, шляхом винесення відносно нього оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 22.08.2023 № 0259760415 та від 22.08.2023 № 0259800415. Позивач не погоджується з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, штрафні санкції за порушення граничних строків подання податкової звітності не застосовуються. Позивач вказує, що оскільки подання податкової звітності здійснювалося позивачем під час дії карантину на території України, то відсутні підстави для притягнення його до відповідальності відповідно до пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності. Також, позивач вказує, що підприємство діяло в межах форс-мажорних обставин, що підтверджені листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, яким визначено що введення військового стану в Україні з 24.02.2022 до його офіційного закінчення є обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), наявність яких додатково свідчить про відсутність підстав для притягнення позивача до відповідальності. Також, позивач посилається на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 28.07.2023 у справі №320/6457/19, в яких Верховний Суд зазначив, що право на зменшення та перерахунок штрафних санкцій на підставі пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України належить виключно контролюючому органу, на якого закон покладає обов`язок скласти та направити нове податкове повідомлення-рішення. Суд в межах своєї компетенції може лише встановити правомірність/неправомірність донарахування відповідних штрафних санкцій та наявність/відсутність підстав для поширення наведеної вище ретроспективної правої норми на спірні правовідносини, однак не може підміняти собою уповноважений орган та самостійно зменшувати суму донарахувань. Так, позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 22.08.2023 № 0259760415 та від 22.08.2023 № 0259800415 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження доставлена відповідачу до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на те, що абзацом вісімнадцятим пп. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу, з урахуванням змін, внесених Законом України від 12 травня 2022 року №2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022, визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених пп. 112.8.9 п.112.8 ст. 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються. Відповідач зазначив, що тимчасово, на період дії воєнного стану, починаючи з 27.05.2022, переважають норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання платником податків податкових обов`язків у випадках та за умов, передбачених п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу. Законом № 2260-ІХ підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України викладено в такій редакції: платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом № 2260-ІХ за умови подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року. Відповідач вказує, що камеральною перевіркою встановлено порушення позивачем граничних строків подання податкової звітності, тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та винесеними відповідно до норм чинного законодавства. Просить відмовити в задоволенні позову.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій підтримав позицію, викладену в позовній заяві та просив позов задовольнити в повному обсязі. Вказує, що оскільки подання податкової звітності здійснювалася позивачем під час дії карантину на території України та оскільки підприємство діяло в межах форс-мажорних обставин, то відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності відповідно до пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи та вказані заяви, суд встановив наступне.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Комунальне підприємство "Міська молочна фабрика-кухня дитячого харчування" зареєстроване за кодом 22696568.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управління ДПС у Харківській області проведено камеральну перевірку щодо неподання/несвоєчасного подання податкової звітності з податку на прибуток підприємства, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку КП "Міська молочна фабрика-кухня дитячого харчування", за результатами проведення якої контролюючим органом складено акт про результати камеральної перевірки щодо неподання/несвоєчасного подання податкової звітності від 18.07.2023 № 21876/20-40-04-15-03/22696568.

В акті перевірки зазначається, що перевіркою встановлено неподання/несвоєчасне подання КП "Міська молочна фабрика-кухня дитячого харчування" податкової звітності з податку на прибуток підприємства, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за І квартал 2022 року, півріччя 2022 року, три квартали 2022 року, рік 2022, І квартал 2023 року (порушення вимог підпункту 49.18.2 та підпункту 49.18.6 пункту 49.18 статті 49, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України).

Так, перевіркою встановлено несвоєчасне подання податкової звітності з податку на прибуток підприємства за наступні періоди: І квартал 2022 (граничний термін подання 20.07.2022, фактично подана 20.02.2023); півріччя 2022 року (граничний термін подання 01.03.2023, фактично подана 20.02.2023); три квартали 2022 року (граничний термін подання 09.11.2022, фактично подана 20.02.2023).

Також, перевіркою встановлено неподання податкової звітності, а саме розрахунків частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за наступні періоди: 1 квартал 2022 року (граничний термін подання 20.07.2022); півріччя 2022 року (граничний термін подання 01.03.2023); три квартали 2022 року (граничний термін подання 09.11.2022); рік 2022 року (граничний термін подання 01.03.2023); І квартал 2023 року (граничний термін подання 10.05.2023).

Так, відповідно до акту про результати камеральної перевірки щодо неподання/несвоєчасного подання податкової звітності від 18.07.2023 № 21876/20-40-04-15-03/22696568 контролюючим органом встановлено порушення термінів подання податкової звітності КП "Міська молочна фабрика-кухня дитячого харчування", за що передбачена відповідальність пунктом 120.1 статті 120 розділу ІІ Податкового кодексу України.

Головним управлінням ДПС у Харківській області на підставі акту про результати камеральної перевірки щодо неподання/несвоєчасного подання податкової звітності від 18.07.2023 № 21876/20-40-04-15-03/22696568 були винесені відносно КП "Міська молочна фабрика-кухня дитячого харчування" податкові повідомлення-рішення від 22.08.2023 № 0259760415 на суму 3 060,00 грн та від 22.08.2023 № 0259800415 на суму 5 100,00 грн.

Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями від 22.08.2023 №0259760415 та від 22.08.2023 № 0259800415 позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі -ПК України).

Пунктом 49.1 ст. 49 ПК України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені ПК України строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений ПК України звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПК України подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності (п. 49.2 ст. 49 ПК України).

Підпунктом 49.18.2 п. 49.18. ст. 49 ПК України визначено, що податкові декларації крім випадків, передбачених ПК України, подаються за базовий звітний (податковий)період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя)

Відповідно до пп. 49.18.6 п. 49.18. ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених ПК України, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на прибуток (у тому числі платників частини чистого прибутку (доходу)), для податкової декларації (у тому числі розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), яка розраховується наростаючим підсумком за рік, - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Пунктом 120.1 ст. 120 ПК України передбачено, що за неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 ПК України) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПК України, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно з пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Відтак, перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків подання податкової звітності у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Водночас, суд звертає увагу, що Законом України від 12.05.2022 № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі Закон №2260-ІХ), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Згідно підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України (в редакції Закону №2260-ІХ) у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України (в редакції Закону №2260-ІХ) визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, Законом №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому, підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, в редакції внесених змін Законом №2260-ІХ, чітко визначено, що мораторій (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) не застосовується.

Так, вказані строки, з урахуванням положень абз. 3 п. 69.1 Підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України (в редакції Закону № 2260-IX) для подання звітності за І квартал 2022 року, закінчилися 20.07.2022.

Як вбачається з акту про результати проведення камеральної перевірки від 18.07.2023 №21876/20-40-04-15-03/22696568 податкова звітність з податку на прибуток підприємства за І квартал 2022 фактично подана 20.02.2023 (граничний термін подання 20.07.2022), за півріччя 2022 року фактично подана 20.02.2023 (граничний термін подання 10.08.2022), за три квартали 2022 року фактично подана 20.02.2023 (граничний термін подання 09.11.2022).

Також, перевіркою встановлено неподання податкової звітності, а саме розрахунків частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за наступні періоди: 1 квартал 2022 року (граничний термін подання 20.07.2022); півріччя 2022 року (граничний термін подання 10.08.2022); три квартали 2022 року (граничний термін подання 09.11.2022); рік 2022 року (граничний термін подання 01.03.2023); І квартал 2023 року (граничний термін подання 10.05.2023).

Так, подання позивачем вищевказаної податкової звітності за І квартал 2022, півріччя 2022 та три квартали 2022 року здійснене вже у період дії Закону №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, яким поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, у тому числі щодо порушення граничних строків подання податкової звітності, за виключенням тих випадків, коли граничний термін її подання припадає на період з 24.02.2022 року по 27.05.2022 року (тобто до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану») за умови подання такими платниками податку податкової звітності (за період з 24.02.2022 по 27.05.2022) до 20.07.2022.

Крім того, Законом № 2260-ІХ визначено, що мораторій (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) не застосовується.

Аналіз наведених положень Закону № 2260-ІХ свідчить про те, що починаючи з 27.05.2022 у випадку виявлення порушень вимог податкового законодавства в ході проведення камеральної перевірки під час дії воєнного стану на території України, в тому числі з питань своєчасності подання податкової звітності, контролюючий орган уповноважений застосовувати штрафні санкції незважаючи на дію карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Таким чином, суд відхиляє аргументи позивача стосовно відсутності підстав для застосування відносно нього штрафної санкції в силу пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України.

У позовній заяві позивачем зазначено, що норма пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України не була виключена з Податкового кодексу України, тому така норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Суд відхиляє наведені аргументи позивача, оскільки Законом № 2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок.

При цьому, суд вкотре наголошує, що підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, в редакції внесених змін Законом № 2260-ІХ імперативно визначено, що мораторій (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) не застосовується.

Таким чином, з 27.05.2022 позивач був проінформований про те, що у випадку виявлення порушень вимог податкового законодавства під час проведення камеральної перевірки контролюючий орган вправі застосовувати штрафні санкції відносно платників податків, незважаючи на дію мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій, передбаченого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, що в свою чергу, фактично і спростовує твердження позивача стосовно правової невизначеності та необхідності застосування норми пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України до спірних правовідносин.

Підсумовуючи наведене вище, слід прийти до висновку, що КП "Міська молочна фабрика-кухня дитячого харчування" порушило терміни подання податкової звітності, за що, починаючи з 27.05.2022, підлягало притягненню до фінансової відповідальності відповідно до положень пункту 120.1 статті 120 ПК України.

Посилання позивача у відповіді на відзив на внесення змін до п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України згідно Закону України № 3219-ІХ від 30.06.2023, який набрав чинності 31.08.2023, суд не приймає до уваги, оскільки станом на момент прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень вказаний закон не був чинним.

Також, суд зазначає, що 29.07.2022 наказом Міністерства фінансів України № 225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - Порядок № 225).

Згідно із пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 225, у разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30.09.2022 р., заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 р. № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 (в подальшому Переліки документів) до контролюючого органу в порядку, передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Відповідно до п. 7 розділу ІІ Порядку № 225, платники податків, які не подали у строки, встановлені пунктами 3 та 4 цього розділу, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов`язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов`язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 1 Порядку № 225 цей Порядок розроблено відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - Кодекс) з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо.

Вказані норми Порядку № 225 набрали чинності з 06.09.2022 та фактично надали можливість платникам податків підтвердити неможливість виконання податкового обов`язку на період воєнного стану до його припинення, в тому числі за попередні періоди та застосування після 27.05.2022 положень п. 69.1 п. 69 Підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України з метою подальшого уникнення нарахування штрафних санкцій за невиконання таких обов`язків у випадках, коли неможливість їх виконання підтверджена платником податків у встановленому законодавством порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова звітність з податку на прибуток підприємства за І квартал 2022 року, за півріччя 2022 року та за три квартали 2022 року була подана позивачем 20.02.2023, тобто вже під час дії вказаного Порядку.

У той же час, матеріали справи не містять відомостей щодо того, що після набрання чинності Порядком № 225 позивач скористався правом подання заяви про неможливість виконання податкових обов`язків, з огляду на що, станом на день винесення спірних податкових повідомлень-рішень відповідно до норм чинного законодавства позивач вважався таким, що має можливість своєчасно виконати податкові обов`язки в терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

Також, позивач у позовній заяві посилається на наявність форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання податкового обов`язку щодо своєчасного подання податкової звітності за 2022 рік та І квартал 2023 року, а саме знаходження підприємства в місті Харкові та перебування міста Харкова в зоні активних бойовий дій. Також, позивач зазначає про лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, яким визначено що введення військового стану в Україні з 24.02.2022 до його офіційного закінчення є обставиною непереборної сили (форс-мажорною обставиною), наявність якої додатково свідчить про відсутність підстав для притягнення позивача до відповідальності.

Суд зазначає, що, зокрема, п.п. 6,7 абз. 3 пункту 1 розділу ІІ Порядку № 225, серед обставин, які можуть бути покладені в основу заяви платника податків про неможливість виконання податкових обов`язків зазначені такі: перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження/знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації; інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.

Так, з урахуванням наведеного вище аналізу норм податкового законодавства, вказані позивачем обставини могли бути предметом оцінки саме в процедурі розгляду заяви про неможливість виконання податкових обов`язків згідно з Порядком № 225, яка позивачем подана не була. Саме вказана процедура є спеціальною для платників податків відповідно до норм ПК України, в межах якої має бути підтверджено наявність форс-мажорних обставин щодо конкретної особи.

Щодо посилань позивача на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, яким визначено, що введення військового стану в Україні з 24.02.2022 до його офіційного закінчення є обставиною непереборної сили (форс-мажорною обставиною), суд зазначає наступне.

Форс-мажорні обставини повинні бути встановлені щодо конкретного платника податків з урахуванням обставин, що безпосередньо позбавили можливості саме даного платника податків виконати відповідний обов`язок.

З приводу належності підтвердження факту настання форс-мажорних обставин листом ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 Верховний Суд у постанові від 06.09.2023 у справі №910/6234/22 зазначив, що вказаний лист ТПП України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

Також, Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі № 906/540/22 зазначив, що лист ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, посилання позивача на вказаний лист ТПП України не є обґрунтованими та позивачем не доведено належними фактами та доказами наявність в нього форс-мажорних обставин та неможливість саме у зв`язку з форс-мажорними обставинами своєчасно подати податкову звітність.

Також, суд зазначає, що пунктом 120.1 статті 120 ПК України визначено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Аналіз даних правових норм свідчить про те, що штрафна санкція у розмірі 1020,00 грн застосовується виключно у разі неподання або несвоєчасного подання податкової декларації платником податку, до якого протягом року вже було застосовано штрафні санкції за таке порушення.

З акту про результати камеральної перевірки щодо неподання/несвоєчасного подання податкової звітності № 21876/20-40-04-15-03/22696568 від 18.07.2023 судом встановлено, що до позивача податковим повідомленням-рішенням від 20.02.2023 № 0026060415 вже було застосовано штрафні санкції за неподання податкової звітності в розмірі 2 380,00 грн.

Позивачем у матеріалах справи не зазначено та не надано належних та допустимих доказів щодо незастосування до позивача штрафу за таке порушення.

Ураховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги те, що позивач протягом року допустив повторне неподання та несвоєчасне подання податкової звітності, відповідачем правомірно застосовано до нього штрафні санкції в розмірі 3 060,00 грн (1 020,00 грн х 3) згідно з податковим повідомленням-рішенням від 22.08.2023 № 0259760415 та в розмірі 5 100,00 грн (1 020,00 грн х 5) згідно з податковим повідомленням-рішенням від 22.08.2023 № 0259800415.

Щодо посилань позивача на те, що суд в межах своєї компетенції може лише встановити правомірність/неправомірність донарахування відповідних штрафних санкцій та наявність/відсутність підстав для поширення наведеної вище ретроспективної правої норми на спірні правовідносини, однак не може підміняти собою уповноважений орган та самостійно зменшувати суму донарахувань, суд зазначає наступне.

Згідно правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 11.11.2019 по справі №803/1672/16, у випадку встановлення правомірності нарахування частини суми грошового зобов`язання оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням за основним платежем та можливості обрахунку розміру такої суми, суд, в силу наданих процесуальним законом повноважень, не позбавлений можливості скасувати податкове повідомлення-рішення у відповідній частині.

Відповідно до правової позиції Верховного суду, висловленої у постанові від 05.10.2023 по справі № 520/14773/21 часткове скасування податкового повідомлення-рішення зі зміною ставки штрафу в межах однієї об`єктивної сторони, суб`єкта та об`єкта правопорушення не може розглядатися як втручання у дискреційні повноваження контролюючого органу або перебирання на себе його функцій. У даному випадку лише уточняється правильна кваліфікація діяння платника податків в межах одного складу податкового правопорушення та правильна ставка штрафної санкції.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 30.01.2024 у справі №280/4484/23, зазначивши, що суд, перевіряючи склад кожного податкового порушення, одним з елементів якого є розмір штрафних санкцій, має право визнати податкове повідомлення-рішення неправомірним та скасувати його в частині, що, серед іншого пов`язано з правильністю застосованих контролюючим органом штрафних (фінансових) санкцій. Такий висновок зумовлений правом позивача на звернення до суду із визначенням способу судового захисту відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 КАС України та правом суду при вирішенні справи по суті задовольнити позов частково, зокрема, прийняти рішення про визнання протиправним та скасувати окремі положення індивідуального акта (частина перша, пункт 2 частини другої статті 245 КАС України).

Отже, суд не приймає до уваги вказані доводи позивача.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду щодо правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не спростовують.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1,2 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, позивачем не надано до суду належних доказів щодо неправомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень або порушення відповідачем процедури прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Судом таких обставин також не встановлено.

Дослідивши обставини справи та подані сторонами документи, суд дійшов висновку про залишення позовних вимог позивача без задоволення.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Комунального підприємства "Міська молочна фабрика-кухня дитячого харчування" (вул. Василя Стуса, буд. 13, м. Харків, 61064, ЄДРПОУ 22696568) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ ВП 43983495) про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.А. Волошин