Постанова

від 06.02.2024 по справі 160/14423/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 лютого 2024 року м. Дніпросправа № 160/14423/23Суддя І інстанції Дєєв М.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Коршуна А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУД ІНВЕСТ ІНДАСТРІ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФУД ІНВЕСТ ІНДАСТРІ» звернулося до суду з вищевказаним позовом в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0142990714 від 12.06.2023 року про зменшення від`ємного значення з ПДВ на суму 305123,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0143120714 від 12.06.2023 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 3400,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0141990714 від 09.06.2023 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1020,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність висновків податкового органу щодо допущених порушень норм податкового законодавства.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує про правомірність висновків податкового органу щодо виявлених порушень з боку позивача норм податково законодавства, викладених в акті перевірки.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФУД ІНВЕСТ ІНДАСТРІ» просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ФУД ІНВЕСТ ІНДАСТРІ» (код ЄДРПОУ 44741562) щодо дотримання вимог податкового законодавства України при декларуванні за лютий 2023 року від`ємного значення з ПДВ у сумі 305123 грн, з урахуванням періодів формування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, за результатами якої складено акт перевірки №1910/04-36-07-14-04/44741562 від 18.05.2023 року (далі акт).

Відповідно до висновків акту перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні у декларації від`ємного значення ПДВ, яке визначено з урахуванням від`ємного значення ПДВ, задекларованого у попередніх періодах, встановлено порушення платником податків:

- п. 44.1 ст. 44, абз «а» п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від`ємного значення податку на додану вартість, що включається до складу наступного податкового періоду за лютий 2023 року на суму 305123 грн.;

- п.201.1 ст.201, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України ТОВ «ФУД ІНВЕСТ ІНДАСТРІ» податкові накладні не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 1525615 грн, в тому числі: за лютий 2023 року на суму 1525615 грн.

На підставі висновків акту №1910/04-36-07-14-04/44741562 від 18.05.2023 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0142990714 від 12.06.2023 року про зменшення від`ємного значення з ПДВ на суму 305123,00 грн., №0143120714 від 12.06.2023 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 3400,00 грн. та №0141990714 від 09.06.2023 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1020,00 грн.

Задовольняючи позовні суд першої інстанцій дійшов висновку про протиправність оскаржених податкових повідомлень-рішень оскільки відповідачем не дотримано вимог та строків вручення запиту та можливість надання на нього відповіді, крім того у відповідача були відсутні підстави для ініціювання та проведення інвентаризації ТМЦ.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з позицією суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регламентуються положеннями ПК України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та нормативними актами, прийнятими на їх виконання, у відповідних редакціях.

У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок, відповідно до вимог цього Кодексу, а також, перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до ст.75.1.2. статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів.

Відповідно до п.п. 78.1.8 статті 78 ПК документальна позапланова перевірка здійснюється якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Так, підприємством 08.05.2023 року отримано Наказ №2031-п від 19.04.2023 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ФУД ІНВЕСТ ІНДАСТРІ» код ЄДРПОУ 44741562)». Згідно зазначеного Наказу перевірку призначено тривалістю 5 робочих днів з 05.05.2023року.

Перевіряючі прибули за місцезнаходженням підприємства 08.05.2023 року та надали вищезазначений Наказ на перевірку та направлення №2897 від 04.05.2023року та №2898 від 04.05.2023 року, про що в Журналі реєстрації перевірок зроблено відповідний запис.

08.05.2023 року перевіряючими також було вручено Запит №1 від 05.05.2023 року про надання документів до перевірки, який був адресований не підприємству, що перевіряється, а Товариству з обмеженою відповідальністю «ФУД ІНВЕСТ КАПІТАЛ» та Запит №2 від 05.05.2023 року, в якому містилася вимога про проведення інвентаризації залишків запасів 7МЦ (що обліковується на бухгалтерських рахунках: №10 «Основні фонди», №15 «Капітальні інвестиції», №20 «Виробничі запаси», №22 «МШП», №26 «Готова продукція» №281 «Товари в складі») по всім наявним складам ТОВ «ФУД ІНВЕСТ ІНДАСТРІ» та в місцях зберігання в кількісному та вартісному виразі без уточнення термінів та обсягу інвентаризації.

На Запит №1 від 05.05.2023 року підприємством було надано відповідь №32 від 09.05.2023 року, згідно з якої документи будуть надані після отримання запиту, оформленого відповідно до чинного законодавства.

На Запит №2 від 05.05.2023 року підприємством було надано відповідь №31 від 09.05.2023 року, згідно з якої інвентаризація буде проведена після уточнення термінів та обсягу інвентаризації в межах предмету перевірки.

11.05.2023 року в 15-30 год. посадовими особами контролюючого органу було на виконання надано Запит №3 про надання документів до перевірки. Строк надання документів зазначено 12.05.2023 року.

Підприємством надано відповідь №35 від 12.05.2023 року, згідно з якої вказаний запит не відповідає вимогам чинного законодавства, а термін надання документів виходить за межі терміну проведення перевірки згідно Наказу №2031-п від 19.04.2023 року, який сплив 11.05.2023 року.

12.05.2023 року в 15-00 год. за місцезнаходженням ТОВ «ФУД ІНВЕСТ ІНДАСТРІ» перевіряючим контролюючого органу було вручено позивачу Наказ від 11.05.2023 року №2383-п «Про подовження строків проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ФУД ІНВЕСТ ІНДАСТРІ» (код ЄДРПОУ 44741562), в якому визначено період перевірки грудень 2022 року та строк проведення перевірки 2 робочих дні з 15.05.2023 року.

При цьому, суд першої інстанції вірно зауважив, що вказаний Наказ від 11.05.2023 року №2383-п суперечить Наказу №2031-п від 19.04.2023 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ФУД ІНВЕСТ ІНДАСТРІ» (код ЄДРПОУ 44741562)», де визначено період перевірки лютий 2023 року, при цьому в наказі про продовження термінів перевірки вказано період перевірки грудень 2022 року.

З огляду на вказані обстави, підприємством 12.05.2023 року не було допущено посадових осіб відповідача до перевірки, про що надано лист №36 від 12.05.2023 року, в тому числі і з тієї підстави, що строк проведення перевірки сплив 11.05.2023 року, а продовження строку перевірки з 15.05.2023 року не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

В Акті перевірки №1910/04-36-07-14-04/44741562 від 18.05.2023 року, зазначено, що перевірку проведено саме з 08.05.2023 року по 11.05.2023 року, а термін її проведення не продовжувався.

ТОВ «ФУД ІНВЕСТ ІНДАСТРІ» в межах строку проведення перевірки надало необхідні документи, що стосуються предмету перевірки, що підтверджується Переліками документів, отриманих перевіряючими.

19.05.2023 року підприємству було вручено Акт про ненадання до перевірки документів №1180/04-36-07-14-04\44741562 від 12.05.2023 року, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0141990714 від 09.06.2023 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1020,00 грн.

Відповідно до вказаного акту вказано, що позивачем не надано відповідь на запит від 11.05.2023 року №3 та запитувані документи.

При цьому, в акті вказано, що перевірку розпочато з моменту вручення наказу з 08.05.2023 року, у зв`язку з чим останнім днем є 12.05.2023 року.

Відповідно до п. 85.1. ст. 85 Податкового кодексу України забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 85.2. ст. 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з п. 85.8 ст. 85 Податкового кодексу України посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Аналіз вказаних норм ПК України вбачається, що, дійсно, надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. У разі ненадання платником податків документів для проведення перевірки, у контролюючого органу є законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачем сум податкових зобов`язань та визнати ці суми непідтвердженими документально.

Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами.

Положення пункту 44.6 статті 44 ПК України вимагає наявності документів на час складення податкової звітності, встановлює правило щодо надання платником податків документів для перевірки, а також юридичний наслідок недотримання цього правила як виключення факту наявності документів на час складення податкової звітності. Вона є складовою механізму правового регулювання податкового обліку і не входить в будь-яку конкуренцію з процесуальними нормами, якими встановлені правила доказування в адміністративному судочинстві.

Згідно з п. 85.4. ст. 85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Згідно з абз. 2 п. 44.6. ст. 44 Податкового кодексу України якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

При цьому як вірно зазначив суд першої інстанції, що призначенням цієї норми є забезпечення дотримання прав платника податку реальної можливості та належним чином підготувати відповідні документи, мати в цьому питанні правову визначеність.

В той же час з наказу про проведення перевірки від 19.04.2023 року №2031-п вбачається, що перевірку призначено тривалістю 5 робочих днів з 05.05.2023 року та запит від 11.05.2023 року №3 вручено в останній день проведення перевірки, а саме 11.05.2023 року о 15:30 год тобто з пропуском встановленого п. 85.4. ст. 85 Податкового кодексу України строку.

Спростовуючи доводи контролюючого органу про ненадання документів в останній день перевірки 12.05.2023 року, оскільки її розпочато 08.05.2023 року, суд першої інстанції вірно зазначив, що Податковим кодексом України не передбачено жодних автоматичних продовжень термінів перевірок в залежності від невчасного вручення наказів та направлень та відповідно її фактичного початку, оскільки останній день перевірки є 11.05.2023 року.

При цьому, наказ про продовження термінів проведення перевірки було вручено позивачу лише 12.05.2023 року о 15:00 год, тобто після надання позивачем відповіді-відмови на вказаний запит.

Виходячи з викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення №0141990714 від 09.06.2023 року щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1020,00 грн, за неподання позивачем запитуваних документів, та його скасування, оскільки відповідачем не дотримано вимог та строків вручення вказаного запиту.

З акта перевірки вбачається, що за результатами аналізу достовірності декларування суми від`ємного значення по податковій декларації з ПДВ за лютий 2023 року в сумі 305123,00 грн. платника податку ТОВ «ФУД ІНВЕСТ ІНДАСТРІ» (ко СДРПОУ 44741562) сформовано податковий кредит та від`ємне значення з ПДВ за період січень та лютий 2023 року; за рахунок придбання заморожених та швидкозаморожених овочів (горошок зелений, картопля фрі, квасоля стручкова, кукурудза цукрова в зернах, перець, печериці різані, шпинат різаний під вітчизняного постачальника та від іноземних постачальників згідно імпортних контрактів та наявності залишків нереалізованого товару.

З метою встановлення факту використання ТМЦ у господарській діяльності та підтвердження фактичне наявності залишків ТМЦ на складах та за даними бухгалтерського обліку підприємства, ТОВ «ФУД ІНВЕСТ ІНДАСТРІ» відповідачем було надано запит щодо надання бухгалтерських регістрі по рахунку « 28» «Товари на складі» та необхідності проведення інвентаризації.

Листом від 08.05.2023 року №31 ТОВ «Фуд Інвест Індастрі» надало відповідь на запит контролюючого органу, відповідно до якого вказано, що підприємство пропонує уточнити термін та обсяг інвентаризації, яку необхідно провести з метою встановлення питань, які є предметом позапланової виїзної перевірки відповідно до наказу від 19.07.2023 року №2031.

При цьому, в акті перевірки відповідачем зазначено, що підприємством відмовлено в проведенні інвентаризації та вказано, що враховуючи, що від`ємне значення підприємства в сумі 305 123 грн. сформовано за рахунок придбання ТМЦ| використання яких в господарській діяльності ТОВ «ФУД ІНВЕСТ ІНДАСТРІ» в ході перевірки не підтверджено, в порушення п.198.5 ПКУ платником занижено податкові зобов`язання (рядок 4.1 Декларації з ПДВ за лютий 2023 року) на загальну суму 305 123 грн.

Відповідно до п.п. 200.1, 200.4 Податкового кодексу України (далі - ПК України), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У свою чергу, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, абз. «а» п. 185.1 ст. 185, пп. «а» п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 ПК України, «податковий кредит» - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Також, згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог законодавства України.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХIV (далі - Закон №996-ХIV).

Відповідно до ст. 1 цього Закону (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), «первинний документ» - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що «господарська діяльність» - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як встановлено частиною 1 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХІV від 16.07.1999 року (далі - Закон № 996-ХІV) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, у той час як під господарською операцією розуміється дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

При цьому за змістом статті 9 Закону №996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з положеннями частини 3 цієї статті інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

Отже, сукупний аналіз вищенаведених норм законодавства свідчить, що обов`язок платника податку з декларування податкового зобов`язання з податку на додану вартість є, перш за все у даній ситуації, похідним від самого факту здійснення відповідних господарських операцій, при цьому перевірка правильності відображення господарської операції у податковому обліку вимагає дослідження дійсного переміщення активу між учасниками поставки та аналіз змін їх майнового стану з урахуванням усіх доводів та доказів, наданих учасниками провадження.

Таким чином, вказані норми податкового законодавства у взаємозв`язку із положеннями законодавства з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності визначають, що однією з головних умов документального підтвердження задекларованих платником податків у податковій звітності показників є можливість на підставі наявних первинних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту (доходу) в результаті здійснення господарських операцій.

При цьому первинний документ має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення, натомість сама собою наявність або відсутність окремих документів не свідчить про наявність факту порушення з боку платника податків, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Підпунктом 2.15 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України за №168/704 від 05.06.1995, визначено, що первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув`язка окремих показників.

Відтак, єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи у розумінні наведених норм законодавства. Отже, умовами реалізації права платника на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Процесуальна діяльність суду з встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1) встановлення факту здійснення господарської операції; 2) встановлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; 3) встановлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку; 4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; 5) встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Надання контролюючому органу належним чином оформлених документів, передбачених правовими нормами, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо контролюючий орган не встановив і не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні, суперечливі або ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставин, як:

- неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, господарської діяльності у зв`язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку.

Так, згідно з п. 20.1.9 п. 20.1 статті 20 ПК України, контролюючий орган під час проведення перевірки має право, зокрема, вимагати від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Організація та основні правила проведення інвентаризації врегульовано Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02 вересня 2014 року № 879 (далі також - Положення).

Згідно з п. 5 розд. І Положення, інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються: виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов`язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів; установлення залишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку; виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення; виявлення активів і зобов`язань, які не відповідають критеріям визнання.

У відповідності до п. 7 розд. І Положення, проведення інвентаризації є обов`язковим, у тому числі на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цих випадках інвентаризація має розпочатися у термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі цих органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа.

В той же час, у відповідності до п. 1 розд. II Положення, у разі проведення інвентаризації на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації, посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації.

Отже, проведення інвентаризації на вимогу уповноваженого органу є обов`язковим для суб`єкта господарювання, до якого звернута відповідна вимога.

Крім того, згідно з п. 14 роз. II Положення, інвентаризаційні описи, акти інвентаризації, звіряльні відомості оформлюються відповідно до вимог, установлених Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 (далі також - Положення № 88), для первинних документів з урахуванням обов`язкових реквізитів та вимог, передбачених цим Положенням.

Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та у присутності матеріально-відповідальної особи.

Відповідно до п. 16 розд. II Положення, в інвентаризаційному описі активи наводяться за найменуваннями в кількісних одиницях виміру, прийнятих в обліку, окремо за місцезнаходженням таких цінностей та особами, відповідальними за їх зберігання, з можливим виділенням за субрахунками та номенклатурою.

На кожній сторінці інвентаризаційного опису вказуються словами число порядковий номер активів та загальна кількість у натуральних вимірах усіх активів, що записані на цій сторінці, незалежно від того, в яких одиницях виміру (штуках, метрах, кілограмах тощо) вони відображені.

Акти інвентаризації заповнюються з урахуванням об`єктів інвентаризації, при цьому мають бути забезпечені їх ідентифікація та співставлення з даними бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 18 розд. II Положення, інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та матеріально - відповідальними особами. При цьому матеріально - відповідальні особи дають розписку, в якій підтверджується, що перевірка активів відбулася в їх присутності, у зв`язку з чим претензій до членів комісії вони не мають, та що вони приймають на відповідальне зберігання перелічені в описі активи. При проведенні інвентаризації, у разі зміни матеріально - відповідальної особи та особа, яка приймає активи, дає розписку про отримання активів, а та, яка передає, - про передачу активів.

Предметом документальної позапланової виїзної перевірки позивача була законність декларування останнім від`ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 000 грн., за лютий 2023 року.

В той же час як вірно зазначив суд першої інстанції, метою інвентаризації, яку ініціював відповідач, було б підтвердження факту наявності товарно-матеріальних цінностей та інших активів позивача саме на момент її проведення, а не станом на лютий 2023 року, що свідчить про те, що посадові особи податкового органу вийшли за межі періоду, що досліджувався у межах податкової перевірки, оскільки перевірці підлягали лише ті первинні документи та дані бухгалтерського обліку, які були у розпорядженні позивача, станом лютий 2023 року та були підставою для декларування від`ємного значення з ПДВ саме за лютий 2023 року.

Крім того суд першої інстанції вірно зазначив, що у період дії мораторію на проведення перевірок, запровадженого у зв`язку із карантином, контролюючий орган мав право, у відповідності до п. 52-2 підр. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України, проводити лише окремі види перевірок, у тому числі визначені п. 78.1.8 статті 78 ПК України.

Однак така, документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, могла проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 000 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ініціюючи перевірку залишків ТМЦ, станом на травень 2023 року, по сумі від`ємного значення з ПДВ, що виникла за лютий 2023 року, відповідач вийшов за межі своїх повноважень, та такі дії суперечать вимогам чинного законодавства та не може бути допустимим доказом відсутності ТМЦ, що обліковуються згідно оборотно - сальдової відомості, що свідчить про те, що відповідач діяв не у порядку та спосіб, визначений законом.

Так, ТОВ «Фуд Інвест Індастрі» було надано до перевірки: - статут; - рішення засновника від 05.09.2022 року; - виписка ЄДР від 08.09.2022 року; - наказ №1 від 06.09.2022 року; - витяг з реєстру ПДВ; - журнали-ордера і ОСВ за січень 2023р.; - банківські виписки згідно журнала-ордера по рах. 31 «Рахунки в банках» за січень 2023р.; - первинні документи згідно журнала-ордера по рах. 63 «Розрахунки з постачальниками» за січень 2023р.; - первинні документи згідно журнала-ордера по рах. 36 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» за січень 2023р.; - специфікація № 1 До Контракту № 26/12 від 26.12.2022; - специфікація № 2 до Контракту № 26/12 від 20.02.2023; - специфікація № 3 до Контракту № 26/12 від 06.03.2023; - специфікація № 4 до Контракту № 26/12 від 17.03.2023; - контракт № 05/01 від 05.01.2023р.; - специфікація № 1 До Контракту № 05/01 від 05.01.2023; - договір поставки 2П-2023 від 10.01.23 (ТОВ «СІЛЬВЕСТРОУН ТРЕЙД»); - договір поставки № 1П-2023 від 03.01.23 ( ТОВ «БЛУРІЧ КОРПОРЕИШН»); - договір оренди нежитлового приміщення №06/09 від 06.09.22 (ТОВ «КРИВБАСОЦТИМА»); - договір суборенди нежитлового приміщення № 220223 від 22.02.23 (ТОВ «СІЛЬВЕРСТОУН ТРЕЙД»); - договір суборенди нежитлового приміщення № 01-01-2023/1 від 01-01.23 (ТОВ «СІЛЬВЕРСТОУН ТРЕЙД»); - договір на надання послуг № 17/02 від 17.02.23 (TOB «ТРАНСКОМ АЛЬЯНС»); - договір про надання послуг № 53/2022 від 28.12.22 (ТОВ «ЗАХІД РЕСУРС»); - договір про надання послуг б/н від 28.12.22 (ТОВ «ЗАХІД РЕСУРС»); - договір поставки № 85П-2023 від 16.01.23 (ТОВ «СІЛЬВЕРСТОУН ТРЕЙД»); - договір на надання послуг № 23/12 від 23.12.22 (ФОП ОСОБА_1 ); - договір доручення №184-Т від 29.12.22 (ТОВ «БРОКЕР ПАРТНЕР»); - договір з надання послуг № ЗМК-22/277 від 01.12.22 (ТОВ «АТЛАНТТК»); - договір поставки № ЗП-2023 від 02.02.23 (ТОВ «ФЛЕКС»); - головна книга лютий 2023р.; - журнали-ордера і ОСВ за лютий 2023р.; - банківські виписки згідно журнала-ордера по рах. 31 «Рахунки в банках» за лютий 2023р; - первинні документи згідно журнала-ордера по рах. 63 «Розрахунки з постачальниками» за лютий 2023р.; - первинні документи згідно журнала-ордера по рах. 36 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» за лютий 2023р.

Отримання вказаних первинних документів підтверджується підписами посадових осіб контролюючого органу, які відповідно до направлень проводили перевірку позивача.

Вказані первинні документи відповідають ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Виходячи з викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення №0142990714 від 12.06.2023 року яким зменшено від`ємне значення з ПДВ на суму 305123,00 грн. та його скасування, оскільки у відповідача були відсутні підстави для ініціювання та проведення інвентаризації ТМЦ.

Крім того повідомлення-рішення №0143120714 від 12.06.2023 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 3400,00 грн., також підлягає скасуванню, як таке, що є похідним від податкового повідомлення-рішення, відповідно до якого зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, про що вірно зазначив в суд першої інстанції.

За таких обставин відповідачем не доведено правомірності прийнятих ним податкових повідомлень рішень, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність позовних вимог та їх задоволення.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили.

В повному обсязі постанова складена 06 лютого 2023 року.

Головуючий - суддяД.В. Чепурнов

суддяС.В. Сафронова

суддяА.О. Коршун