Постанова

від 12.02.2024 по справі 240/7037/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/7037/22

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гурін Д.М.

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

12 лютого 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Житомирської митниці на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Тір Партс" до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

В С Т А Н О В И В :

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом в якому просив визнати протиправними та скасувати винесене Житомирською митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UА101000/2021/000110/2 від 08.12.2021 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №U101020/2021/001313.

ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02.08.2023 позовні вимоги задоволено повністю.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що згідно з ч.4 ст.58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, а ТОВ "Євро Тір Партс" разом з ЕМД 1 були надані відповідачу платіжні доручення про оплату товару, які безпідставно не були взяті ним до уваги. Таким чином, ТОВ "Євро Тір Партс" при визначенні митної вартості товару за ЕМД 1 правомірно застосовано основний метод та визначено митну вартість за ціною договору.

ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовитиповністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що відповідно до ч. 6ст. 54 МК Українимитний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2)неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертійстатті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Надані позивачем відомості про витрати на транспортування оцінюваного транспортного засобу не базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості. При цьому, додатково наданий інвойс проформа від 21.09.21 не може бути використаний як документ, що підтверджує вартість товару, оскільки не стосується всього переліку товару.

ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу вказавши, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що документи, надані позивачем для митного оформлення товару за ЕМД 1, у повній мірі підтверджували заявлену митну вартість товарів та дозволяли відповідачу визначити митну вартість товару.

V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2023 відкрито апеляційне провадження тапризначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1ст.311 КАС України.

VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

07.12.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРО TIP ПАРТС" (далі - ТОВ "ЄВРО TIP ПАРТС") шляхом електронного декларування було подано Житомирський митниці для митного оформлення в режимі «Імпорт-40» Електронну митну декларацію UA101020/2021/026767, за якою на адресу Товариства надійшов товар - запасні частини до вантажних автомобілів, частини для дискових гальм, гальмівні диски та гальмівні колодки в асортименті, з країни виробника - Туреччина, продавець - «ТЕКОТО OTOMOTIV TIC.LTD. STI» (далі - ЕМД 1).

Житомирська митниця відмовила в оформленні ЕМД 1 та видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA101020/2021/001313 та рішення про коригування митної вартості UA101000/2021/000110/2 від 08.12.2021 за ЕМД 1.

Позивачем застосовано основний метод визначення митної вартості - за ціною договору.

На виконання приписів ч.2 ст.53 Митного кодексу України, одночасно з вищевказаною ЕМД 1 Товариством було подано відповідачу копії документів на підтвердження митної вартості товару, а саме: проформа-інвойс ЕР-210921 від 21.09.2021 на суму 9918,00 доларів США, інвойс IHR2021000000552 від 25.11.2021 на суму 7690,00 доларів США, міжнародна автомобільна накладна CMR А №300217, сертифікат походження товару №D 0543229 від 25.11.2021; платіжні доручення 4JBKLL9, 5JBKLLB; акт надання послуг №36/231 від 08.12.2021 з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ; довідка про транспортно-експедиційні витрати №06/12 від 06.12.2021, видана ФОП ОСОБА_1 ; договір №09/09/11-20 про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів від 09.11.2020; договір №24/11/2021 на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів від 24.11.2021, складений між позивачем та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 ; експортна декларація 21341300ЕХ944802 від 25.11.2021.

08.12.2021 Житомирською митницею було винесено рішення про коригування митної вартості UA101000/2021/000110/2 за ЕМД №1, з якого вбачається, що митна вартість не може бути визначена за ціною договору, оскільки документи, подані для митного оформлення, містять розбіжності, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а саме:

-відповідно до п.5.1. Контракту №1 від 13.09.2021 оплата за товар здійснюється у доларів USD у формі 30% передоплати і 70% перед відправкою згідно з рахунками-фактурами, окремо на кожну партію товару, у вигляді безготівкового переказу;

-до митного оформлення долучено платіжні доручення 5JBKLLB від 23.11.2021 та 4JBKLL9 від 28.11.2021, які не можуть бути використані для підтвердження ціни, що була фактично сплачена за товар у зв`язку з наступним: - містять посилання на проформи, які не долучені до митного оформлення, банк отримувача платежу та отримувач не відповідають відомостям про отримувача (продавця) та банк отримувача, що містяться у контракті №1 від 13.09.2021 та рахунку-фактурі IHR2021000000552 від 25.11.2021.

Позивач, вважаючи такі рішення і картку відмови протиправними, звернувся із вказаним позовом до суду.

VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже апеляційний суд не надає правової оцінки постанові суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції в оскаржуваній частині за такими доводами.

Частиною 2статті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно статті 49 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI митноювартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частин першої та другої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частиною першою та другою статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Статтею 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: ) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Згідно статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частин другої та третьої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом із тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така правова позиція неодноразово викладена Верховним Судом у постановах від 13.09.2019 у справі №815/6780/15, від 06.09.2019 у справі №803/1212/14, від 20.10.2020 у справі №809/1056/16 та від 17.01.2023 у справі № 0440/5532/18.

Так, згідно матеріалів справи, декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товарів подано митному органу такі документи: проформа-інвойс ЕР-210921 від 21.09.2021 на суму 9918,00 доларів США, інвойс IHR2021000000552 від 25.11.2021 на суму 7690,00 доларів США, міжнародна автомобільна накладна CMR А №300217, сертифікат походження товару №D 0543229 від 25.11.2021; платіжні доручення 4JBKLL9, 5JBKLLB; акт надання послуг №36/231 від 08.12.2021 з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ; довідка про транспортно-експедиційні витрати №06/12 від 06.12.2021, видана ФОП ОСОБА_1 ; договір №09/09/11-20 про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів від 09.11.2020; договір №24/11/2021 на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів від 24.11.2021, складений між позивачем та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 ; експортна декларація 21341300ЕХ944802 від 25.11.2021.

Розрахована декларантом митна вартість товару по ВМД 1 склала 238545,28 грн, курс долара США - 27,3791 грн за 1 долар США, що становить 8712,68 доларів США, а сума митних платежів - 76334,49 грн.

Вартість товару по ЕМД 1 становить 7690,00 доларів США при вазі 4988 кг (графа 38 ЕМД), що складає вартість за одиницю товару (кілограм) 1,5417 доларів США.

При поставці товару, відповідно до контракту №1 від 13.09.2021 ТОВ "Євро Тір Партс" продавцем було виставлено два рахунки-фактури: №ЕР-210921 від 21.09.2002 на суму 9918,00 доларів США та рахунок-фактуру IHR2021000000552 від 25.11.2021 на суму 7690,00 доларів США, що відповідає асортименту та вартості товару, який фактично надійшов на адресу ТОВ "Євро Тір Партс", однак оскільки у продавця на момент поставки товару не виявилось всього асортименту товару, який був визначений у першому рахунку-фактурі, продавець надіслав ТОВ "Євро Тір Партс" другий рахунок-фактуру, в якому визначив перелік товарів в асортименті та загальну вартість товару, що постачається ТОВ "Євро Тір Партс" на суму 7690,00 доларів США.

При цьому відповідач у рішенні про коригуванні митної вартості зазначив, що «банк отримувача платежу та отримувач не відповідають відомостям про отримувача (продавця) та банк отримувача, що містяться у контракті №1 від 13.09.2021 та рахунку-фактурі IHR2021000000552 від 25.11.2021.

Однак, перед складанням платіжних доручень, ТОВ "Євро Тір Партс" складав платіжне доручення в іноземній валюті від 28.09.2021, від 23.11.2021 та саме на підставі цих документів перераховував кошти до Туреччини своєму продавцю - Tekoto Otomotiv Ticaret Limited Sirketi реквізити якого зазначені і в платіжних дорученнях в іноземній валюті, і в рахунку-фактурі IHR2021000000552 від 25.11.2021 та контракті №1 від 13.09.2021. Також в самих платіжних дорученнях в графі «Призначенні платежу» міститься посилання на продавця - Tekoto Otomotiv Ticaret Limited Sirketi, контракт 1 від 13.09.2021, рахунок-фактуру від 21.09.2021. Вказані платіжні доручення надавались на вимогу відповідача.

Крім того, відповідач у рішенні про коригування митної вартості товарів стверджує, що довідка про транспортно-експедиційні витрати №06/12 від 06.12.2021 не містить інформацію про товар, що транспортувався, його вагу, посилання на автотранспортну накладну, замовника даних послуг. Відсутність цієї інформації може свідчити про те, що даний документ не стосується оцінюваних товарів. Крім того, відповідно до відомостей, що містяться автотранспортній накладній №300217 від 27.11.2021, перевізником оцінюваного товару є «ANVIT TRANS» LLC. Разом з тим довідка про транспортно-експедиційні витрати №06/12 від 06.12.2021 складена особою ФОП ОСОБА_1 , що відповідно до даних автотранспортної накладної не здійснювала перевезення товарів.

Такі твердження митного органу є безпідставними, оскільки діючими нормативно-правовими актами України форми такої довідки не передбачено. У довідці, що була надана ТОВ "Євро Тір Партс" Житомирській митниці чітко ідентифікується маршрут, автомобіль та його номерні дані, що відповідають міжнародній транспортній накладній (CMR), по який позивач здійснював перевезення. Крім того, перевізником ФОП ОСОБА_1 укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню вантажних перевезень автомобільним транспортом №23/11/21 від 23.11.2021 з ТОВ «АНВІТ ТРАНС» («ANVIT TRANS» LLC), відповідно до вимог глав 63, 64 Цивільного кодексу України.

Згідно із відомостями, що викладені у рахунку-проформі від 21.09.2021 загальна вартість товару становить 9819,00 доларів США. Таким чином, відповідно до умов контракту перша сума платежу, а саме 30% повинна була становити 2925,79 доларів США. Разом з тим, згідно із платіжним дорученням від 28.09.2021 оплачена сума становить 2980,00 доларів США. Якщо 30% контрактної ціни товару складала - 2975,40 доларів США, загальна фактурна вартість партії товару може становити 9918 доларів США, однак під час підготовки поставки товару по відповідному контракту, враховуючи те, що був відсутній весь перелік товару, який був потрібен ТОВ "Євро Тір Партс", товар був поставлений на суму лише 7690,00 доларів США, про що також був складений інвойс IHR2021000000552 від 25.11.2021.

Також ТОВ "Євро Тір Партс" на вимогу Житомирської митниці, згідно з ч.3 ст.53 Митного кодексу України додатково надав відповідачу: ЕМД 1; договір №24/11/2021 на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів від 24.11.2021, складений між ТОВ "Євро Тір Партс" та ФОП ОСОБА_2 ; акт надання послуг №36/231 від 08.12.2021, складений між ТОВ "Євро Тір Партс" та ФОП ОСОБА_1 про надання транспортно-експедиційних послуг з м.Стамбул (Туреччина).

Розрахована декларантом митна вартість товару по ЕМД 2 склала 238180,70 грн, курс долара США - 27,3317 грн за 1 долар США, що становить 8714,45 доларів США, а сума митних платежів - 76217,85 грн, які були сплачені ТОВ "Євро Тір Партс".

Подання ЕМД 2 саме у порядку ч.7 ст.55 Митного кодексу України підтверджується графою 43 ЕМД 2, в якій, згідно з п.2, розділу II Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, у лівому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався декларантом (1), а у правому підрозділі графи - порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом у разі наявності чинного рішення про коригування митної вартості товарів (6). В ЕМД 2 заповнені і лівий, і правий підрозділи графи 43, що свідчить про її подання в порядку ч.7 ст.55 Митного кодексу України у зв`язку з незгодою з визначеною рішенням про коригування митної вартості ціною.

Крім того, у розділі «Подробиці розрахунків» сплачені платежі, визначені за митною вартістю обрахованою декларантом, відокремлені від нарахованих за результатами прийняття рішення про коригування митної вартості платежами, що підтверджує незгоду декларанта з митною вартістю, визначеною рішенням про коригування митної вартості.

Таким чином, визначена декларантом митна вартість у ЕМД 1 та ЕМД 2 - 7690,00 доларів США, визначена Житомирською митницею митна вартість у рішенні про коригування митної вартості - 21099,24 доларів США. Відповідно, сума платежів, сплачених ТОВ "Євро Тір Партс" по ЕМД 2 - 184536,99 грн, а по ЕМД 1 задекларованих, складала - 76334,49 грн (різниця між задекларованим митним платежем по ЕМД І та сплаченим митним платежем по ЕМД 2 склала 108202,50 грн).

Відтак, документи, надані ТОВ "Євро Тір Партс" для митного оформлення товару за ЕМД 1, у повній мірі підтверджували заявлену митну вартість товарів та дозволяли Житомирській митниці визначити митну вартість товару за першим методом.

Разом з тим, стосовно доводів відповідача з приводу достовірності заявленої митної вартості з огляду на те, що відповідно до розділу 5 Контракту №1 від 13.09.2021 оплата за товар здійснюється двома платежами: 30% предоплати, решта 70% перед відправкою згідно з рахунками-фактурами, окремо на кожну партію товару, у вигляді безготівкового переказу, а фактично ТОВ "Євро Тір Партс" не дотримано цих пропорцій, то, своєчасність оплати товару є виключною компетенцією сторін контракту та охоплюється поняттям фінансової дисципліни. Крім того, якщо додати суми, сплачені за обома платіжними дорученнями, то отримуємо суму, що відповідає інвойсній вартості товару.

Відповідно до ч.4 ст.58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, а ТОВ "Євро Тір Партс" разом з ЕМД 1 були надані відповідачу платіжні доручення про оплату товару, які безпідставно не були взяті ним до уваги.

Таким чином, ТОВ "Євро Тір Партс" при визначенні митної вартості товару за ЕМД 1 правомірно застосовано основний метод та визначено митну вартість за ціною договору.

Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять, а відповідачем не наведено належних та достатніх аргументів з приводу того, що подані позивачем документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товару, чи є недостатніми для визначення митної вартості автомобіля за основним методом (ціною договору).

Наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалися обчисленню, до митного органу декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за ціною договору, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом.

Отже, вимога митного органу надати додаткові документи є безпідставною, адже наданих позивачем документів було достатньо для підтвердження числового значення складових митної вартості товару, що імпортувався, а ті неточності, на які звернув увагу митний орган у рішенні, що оскаржується, не свідчать про наявність підстав для витребування інших документів.

Такого ж висновку дійшов ВС у постанові від 21.03.2023 у справі №815/5817/17.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції, що, Житомирська митниця протиправно оформила рішення про коригування митної вартості товарів №UА101000/2021/000110/2 від 08.12.2021 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №U101020/2021/001313.

VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції в повній мірі надав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, у зв`язку із чим, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.315,316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6ст.12 КАС Українидана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5ст.328 цього Кодексусудове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Житомирської митниці залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.