Ухвала

від 15.01.2024 по справі 760/30425/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/30425/23

2-о/760/151/24

УХВАЛА

про відмову відкритті провадження у справі

15 січня 2024 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі судді Зуєвич Л.Л., перевіривши матеріали зави ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактична адреса: АДРЕСА_2 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ), заінтересовані особи: Комунальне некомерційне підприємство Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2 Солом`янського району м. Києва /далі - КНП «ЦПМСД № 2»/ (код ЄДРПОУ: 38960481; адреса: 03110, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 17; e-mail: support.medical@kyivcity.gov.ua), приватне підприємство «Медіан» /далі - ПП «Медіан»/ (код ЄДРПОУ: 38960481; адреса: 02222, м. Київ, вул. Лаврухіна, буд. 11. кв. 3; e-mail: support.medical@kyivcity.gov.ua), про встановлення факту родинних відносин,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

22.12.2023 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла вказана заява, датована 14.12.2023, за підписом заявника, в якій він просить встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) як сином свого батька ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2024 для розгляду зазначеної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л. Відповідну заяву фактично передано судді по реєстру 09.01.2024.

В обґрунтування заяви, зокрема, зазначається, що:

- В документах батька заявника та заявника інколи прізвище батька написано " ОСОБА_3 ", а в деяких документах "Стрельцов", зокрема в свідоцтві про народження заявника зазначено прізвище " ОСОБА_4 ", в паспорті громадянина України записано прізвище " ОСОБА_4 ", а в паспорті громадянина України батька заявника записано "Стрєльцов" (українською), проте на ст. 2 паспорта громадянина України зазначено прізвище " ОСОБА_4 ";

- Заявник міг би звернутися до територіального органу міжрегіонального управління Міністерства юстиції для виправлення відомостей в свідоцтві про народження, проте кількість документів, які будуть підлягати заміні є дуже великою;

- У зв`язку прогресуючим погіршенням стану здоров`я батька заявника виникла необхідність встановлення родинності для безперешкодного знаходження в лікарні та реанімації з батьком, а також для прийняття певних рішень для збереження його життя та здоров`я у разі перебування у комі чи в критичному стані.

Щодо можливості відкриття провадження у справі

Дослідивши матеріли справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У статті 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Відповідно до ст. 1 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) зазначений Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства. При цьому завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК України).

Стаття 4 ЦПК України гарантує кожній особі право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту:

1) родинних відносин між фізичними особами;

2) перебування фізичної особи на утриманні;

3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню;

4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;

5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу;

6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;

7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;

8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;

9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

За змістом ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Разом з тим, ч. 3 ст. 315 ЦПК України встановлено, що справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об`єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.

Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

За змістом п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства. Заяви про встановлення із зазначених підстав факту належності особі вироку або рішення суду, квитка про членство в об`єднанні громадян, військового квитка, посвідчення до ордена або медалі, паспорта, чи свідоцтв, що їх видають органи реєстрації актів громадянського стану, та інших документів, що посвідчують особу, не підлягають розгляду в порядку, передбаченому ЦПК, оскільки ці питання вирішуються органом, який видав документ. Судами також не встановлюється тотожність особи. Разом з тим, суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв`язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв`язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

Вбачається, що суть вимог заявника зводиться до встановлення того, що ОСОБА_5 та ОСОБА_5 є однією і тією ж особою, яка є батьком заявника.

Як зазначено в абз. 2 п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судами не встановлюється тотожність особи, а відповідно до роз`яснень листа Верховного Суду України від 01.01.2012 «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», не можуть бути встановлені в судовому порядку факти щодо тотожності осіб, а також імені, по батькові та прізвища осіб, по-різному записаних у документах; якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження. У цих справах, суд встановлює належність особі правовстановлюючих документів, а не тотожність прізвища, імені, по батькові, неоднаково названих у різних документах, не присвоєння чи залишення одного з них, а також не тотожність осіб, які неоднаково названі у різних документах.

Правовий аналіз чинного законодавства свідчить, що не можуть бути встановлені в судовому порядку факти, в тому числі, щодо тотожності осіб, а також імені, по батькові та прізвища осіб, по-різному записаних у документах.

Заяви про встановлення факту належності документів, які посвідчують особу, не підлягають розгляду в порядку, передбаченому п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, оскільки ці питання вирішуються органом, який видає документ.

Крім того, як вказано в узагальненні Верховного Суду України від 01.01.2013 «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», передбачено що при звернення із заявою про встановлення фактів, необхідно довести, що заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо).

Вимогами ч. 4 ст. 294 ЦПК України зафіксовано, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб, які є спеціальними суб`єктами цього виду провадження. При визначенні кола заінтересованих осіб у встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес, а саме:

- тоді, коли факти, що підлягають встановленню, можуть вплинути на їх права та обов`язки;

- якщо це організації та установи, в яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту.

Залежно від мети встановлення фактів заінтересованими особами в цих справах можуть бути, наприклад, відділи соціального захисту населення - у справах про встановлення факту перебування на утриманні особи, яка померла, для призначення пенсії заявникові; інші спадкоємці - у справах про встановлення факту прийняття спадщини; органи внутрішніх справ - у справах про встановлення факту родинних відносин для вирішення питання про належність до громадянства України; органи страхування - у справах про встановлення факту належності страхового свідоцтва (п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення») та інше.

Факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.

Заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути:

- спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв`язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки;

- особи, які мають право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини;

- інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб;

- прокурор також має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин для осіб, інтереси яких він представляє за законом.

Заінтересовані особи беруть участь у справах цієї категорії з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).

Натомість, заявник ( ОСОБА_6 ) у своїй заяві про встановлення факту родинних відносин конкретного факту, який безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника поданням такої заяви не вказав.

Визначивши мету встановлення факту родинних відносин як безперешкодне знаходження в лікарні та реанімації з батьком, а також прийняття певних рішень для збереження його життя та здоров`я у разі перебування у комі чи в критичному стані, заявник не вказав, який саме орган порушив його права та у зв`язку з чим встановлення такого факту сприятиме врегулюванню відповідного питання.

Зазначивши в якості заінтересованих осіб у справі Комунальне некомерційне підприємство Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2 Солом`янського району м. Києва та приватне підприємство «Медіан», заявник факту невизнання ними його родинних зв`язків з ОСОБА_5 не навів та відповідних доказів не надав.

Водночас, як вбачається зі змісту заяви, заявником не додано відповідних письмових доказів, які б підтверджували неможливість одержання або відновлення ним документів, що посвідчують факт, який заявник просить встановити, та неможливість вирішення даного питання в позасудовому порядку, зокрема у відповідному відділі реєстрації актів цивільного стану. До того ж, не надано доказів, що розбіжності в документах відносно родинних відносин з його батьком є перешкодою для відвідування лікарні

Чином, законодавством визначений порядок внесення змін до актових записів та порядок оскарження відмови у внесенні таких змін. Згідно чинного законодавства оскарження відмови органів реєстрації актів громадянського стану виправити або змінити запис до суду проводиться у порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин, заява ОСОБА_1 згідно приписів ч. 3 ст. 315 ЦПК України не підлягає розгляду в порядку окремого провадження в цивільному судочинстві, наслідком чого, у відповідності до ч. 4 ст. 315 ЦПК України, є відмова у відкритті провадження у справі.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 258-261, 315, 353-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження в цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Комунальне некомерційне підприємство Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2 Солом`янського району м. Києва, приватне підприємство «Медіан», про встановлення факту родинних відносин, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Суддя Л. Л. Зуєвич