Рішення

від 08.02.2024 по справі 198/561/23

ЮР'ЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №198/561/23

Провадження №2/0198/32/24

08.02.2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2024 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі судді Гайдар І.О., за участю секретаря судового засідання Калабухової Т.О., прокурора Кисельова В.Г., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданнів смт Юр`ївка Дніпропетровської області позовну заяву керівника Щастинської окружної прокуратури Луганської області, подану в інтересах держави, до ОСОБА_1 , третя особа ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРО-ПЛЮС 1», про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації,

в с т а н о в и в:

Керівник Щастинської окружної прокуратури Луганської області звернувся до суду в інтересах держави з позовною заявою до ОСОБА_1 про припинення права власності останньої на земельну ділянку шляхом її конфіскації у власність держави, зазначивши в обґрунтування позову, що позивачці на підставі державного акта про право власності на землю від 14.07.2000 належить земельна ділянка з кадастровим номером 4424883500:01:001:0184, площею 3,5647 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Нижньотеплівської територіальної громади Щастинського району Луганської області.

Землею на підставі договору оренди від 15.07.2019, укладеного з ОСОБА_1 , користується ТОВ «АГРО-ПЛЮС 1».

Оскільки відповідачка є громадянкою Російської Федерації, якій земля сільськогосподарського призначення не може належати на праві власності, прокурор просить припинити належне ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4424883500:01:001:0184, конфіскувавши її у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області.

Ухвалою від 04.12.2023 у справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 15.01.2024 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

В призначені у справі судові засідання відповідачка та третя особа викликались шляхом розміщення оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України за адресою http://yr.dp.court.gov.ua.

ОСОБА_1 в жодне судове засідання не з`явилась, на виконання вимог ст. 128 ЦПК України про день, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомила, заяву про розгляд справи за її відсутності та відзиву на позов не подавала, зі згоди позивача та на підставі ст. 280 ЦПК України, тому суд вважає можливим розглянути справу та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі матеріалів.

Представник третьої особи ТОВ «АГРО-ПЛЮС 1» в судове засідання не з`явився, на виконання вимог ст. 128 ЦПК України про день, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності та пояснень щодо позову не подав.

Суд, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в позовній заяві, заслухавши пояснення прокурора, з`ясувавши повно та всебічно обставини, факти та відповідні їм правовідносини, вважає, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії IV-ЛГ № 072196, виданого Нижньотеплівською радою депутатів 14.07.2000, належить земельна ділянка з кадастровим номером 4424883500:01:001:0184, площею 3,5647 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Нижньотеплівської територіальної громади Щастинського району Луганської області.

10.10.2019 право власності відповідачки на вказану земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1937369344248.

Як виходить з відомостей Державної міграційної служби України та інших матеріалів справи, ОСОБА_1 є громадянкою Російської Федерації, оскільки має відповідний паспорт серії та номеру НОМЕР_1 , виданий міжрайонним відділом УФМС Росії по Ростовській області в місті Міллерово 20.02.2008. При цьому відповідачка посвідкою на тимчасове/постійне проживання в Україні, паспортом громадянина України, паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документувалась.

Отже, земельна ділянка з кадастровим номером 4424883500:01:001:0184 сільськогосподарського призначення належить ОСОБА_1 , яка за наявною інформацією стала іноземною громадянкою принаймні з лютого 2008 року, адже іноземцем визнається особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав. (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та ст. 1 Закону України «Про громадянство України»).

За змістом положень ст. 41 Конституції України, ст.ст. 319, 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Власність зобов`язує. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) встановлені нормами розділу V Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 38 Закону України «Про міжнародне приватне право» право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з ч. 1 ст. 39 вказаного Закону виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Тому, оскільки спірна земельна ділянка, яка належить до нерухомого майна (ч. 1 ст. 181 ЦК України), знаходиться на території України, то на неї поширюється дія права України.

Земля є об`єктом права власності Українського народу та основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст.ст. 13, 14 Конституції України, ст. 373 ЦК України).

Іноземці (особи без громадянства) підпадають під дію національного права, що регулює правовідносини з приводу набуття права власності, з окремими винятками (ст. 374 ЦК України). Зокрема, це обмеження права іноземців на отримання у власність земель сільськогосподарського призначення, передбачені ст.ст. 22, 81 ЗК України. Землі сільськогосподарського призначення, до яких належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги), не можуть передаватися у власність іноземним громадянам, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Згідно з ч. 1 ст. 145 ЗК України якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

Невиконання іноземними особами вказаного обов`язку відповідно до ст. 378 ЦК України та ч. 2 ст. 145 ЗК України є підставою для примусового припинення прав на земельну ділянку в судовому порядку й така земельна ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду.

Одночасно суд вважає необхідним відмітити, що статтею 22 ЗК України 1991 року (в редакції на момент видачі ОСОБА_1 державного акта на право приватної власності на землю, тобто станом на 14.07.2000) було передбачено, що право власності на землю виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Отже, діючі на той час норми не передбачали обов`язкової державної реєстрації права власності на земельні ділянки та не пов`язували момент виникнення права з такою реєстрацією.

Тому не можна погодитись з твердженням позивача, що ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4424883500:01:001:0184 тільки з 10.10.2019, тобто з дати державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вже будучи іноземною громадянкою.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 348 ЦК України якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, який був прийнятий пізніше, не може їй належати, це майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом. Якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно з урахуванням його характеру і призначення за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна. Якщо майно не було продане, воно за рішенням суду передається у власність держави. У цьому разі колишньому власникові майна виплачується сума, визначена за рішенням суду.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 з 14.07.2000 стала власником спірної земельної ділянки, а принаймні з лютого 2008 року - іноземною громадянкою, якій земля сільськогосподарського призначення в Україні не може належати на праві власності.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності, враховуючи відсутність на час ухвалення рішення факту добровільного відчуження іноземною громадянкою ОСОБА_1 земельної ділянки сільськогосподарського призначення, суд доходить висновку, що право власності відповідачки на земельну ділянку з кадастровим номером 4424883500:01:001:0184, площею 3,5647 га, підлягає припиненню шляхом примусового відчуження цієї земельної ділянки за рішенням суду.

Суд звертає увагу, що примусове відчуження спірної земельної ділянки без компенсації відповідачці її вартості було б порушенням права власності ОСОБА_1 в частині забезпечення принципу «справедливої рівноваги», зокрема, між законною метою, що передбачається для досягнення цілі, та засобами, які використовуються.

Таким чином, в силу приписів ст. 5 ЦК України (дія актів цивільного законодавства у часі) право власності ОСОБА_1 на належну їй земельну ділянку слід припинити саме в такий спосіб, оскільки він був встановлений приписами законодавства, чинного на момент отримання нею громадянства іншої держави, а не шляхом конфіскації земельної ділянки на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, згідно змісту позовних вимог, що в свою чергу відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» № 552-ІХ стало можливим лише з 01 липня 2021 року.

При цьому, положеннями ч. 4 ст. 145 ЗК України передбачається конфіскація земельної ділянки з її оплатним вилученням (ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідачки на користь Луганської обласної прокуратури підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2 147,20 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов керівника Щастинської окружної прокуратури Луганської області, поданий в інтересах держави, до ОСОБА_1 , третя особа ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРО-ПЛЮС 1», про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації задовольнити.

Припинити ОСОБА_1 (громадянка Російської Федерації, паспорт НОМЕР_1 , виданий 20.02.2008 міжрайонним відділом УФМС Росії по Ростовській області в місті Міллерово) право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4424883500:01:001:0184, площею 3,5647 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Нижньотеплівської територіальної громади Щастинського району Луганської області, яке належить їй на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії IV-ЛГ № 072196, виданого Нижньотеплівською радою депутатів 14.07.2000, та яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1937369344248, номер запису про право власності 33680272, на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області шляхом примусового відчуження земельної ділянки з виплатою виручених коштів ОСОБА_1 за вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Луганської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909921) судовий збір в розмірі 2 147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 копійок.

Відомості про учасників справи:

- Щастинська окружна прокуратура Луганської області (адреса місцезнаходження: 25009, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Соборна, 5-а);

- третя особа ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРО-ПЛЮС 1» (адреса місцезнаходження: 93630, Луганська область, Щастинський район, село Тепле, вул. Миру, 55, ЄДРПОУ 36508470);

- ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Повне судове рішення складено та підписано 13.02.2024.

Суддя Ірина ГАЙДАР