Рішення

від 09.02.2024 по справі 462/9697/23

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/9697/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2024 року м.Львів

Залізничний районний суд м.Львова у складі:

головуючого судді Постигач О.Б.

при секретарі Колобич О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування

в с т а н о в и в:

Позивачка звернуласядо судуз позовом,в якомупросить визнати занею правовласності впорядку спадкуванняна 1/6частину земельноїділянки площею0,0918га на АДРЕСА_1 ,кадастровий номер4610165500:01:001:0171. Свої позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Рудно помер її брат ОСОБА_3 , 1986 р.н. ОСОБА_3 був власником 1/6 ідеальної частини житлового будинку АДРЕСА_1 та 1/3 частини закріпленої за будинком земельної ділянки площею 0,0918 га. Позивачка, як сестра померлого, звернулася до нотаріуса із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом, однак нотаріус задовольнив її заяву частково, видав вказаний правовстановлюючий документ лише на частину будинку. Відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину на частину земельної ділянки полягала в тому, що рішенням №605 від 13.10.2017 Рудненської селищної ради земельна ділянка, яка закріплена за будинком, передана власникам на праві спільної сумісної власності, а частка брата на день його смерті не була визначена. У зв`язку з наведеним їй рекомендовано звернутися до суду. Просить позов задоволити.

В судове засідання позивачка не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, однак в поданій позовній заяві просить суд проводити розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить такі задоволити.

В судове засідання відповідачка не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, однак 03.01.2024 подала до суду заяву, в якій просила суд проводити розгляд справи без її участі та зазначила, що даний позов визнає.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав відповідно до п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України є визнання права.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтею 1 Протоколу 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено: кожна фізична або юридична особа має право володіти мирно своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 1216 ЦК України передбачає, що спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч.1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч.1 ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат позивачки ОСОБА_3 , 1986 р.н., що підтверджується свідоцтвом про смерть, копіями свідоцтв про народження та витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб /а.с. 4, 41, 41-зворот, 44-зорот 45, 52-зворот - 53/.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне йому майно, а саме 1/6 частини житлового будинку АДРЕСА_1 та частку земельної ділянки площею 0,0918 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Право власності померлого ОСОБА_3 на 1/6 частини житлового будинку АДРЕСА_1 підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 07.12.2000 та відповідним реєстраційним посвідченням від 16.01.2002 /а.с. 58-зворот, 59/.

Право власності померлого ОСОБА_3 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, згідно якого земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610165500:01:001:0171, площею 0,0918 га належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Підставою виникнення права власності є рішення Рудненської селищної ради Залізничного району м. Львова №605 від 13.10.2017 про затвердження технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) /а.с. 14/.

09.12.2022 позивачка ОСОБА_1 звернулася в Другу львівську державну нотаріальну контору Львівської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, в якій зазначила, що спадкове майно складається з: 1/6 частини житлового будинку АДРЕСА_1 ; частини земельної ділянки, площею 0,0918 га, яка надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 34-зворот/.

27.10.2023 державний нотаріус Другої львівської державної нотаріальної контори Львівської області Шевців О.Г. видала ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку спадкового майна, а саме 1/6 частини житлового будинку АДРЕСА_1 . У свідоцтві зазначено, що право власності на 1/12 частину житлового будинку підлягає державній реєстрації /а.с. 15/.

Листом від02.11.2023Другої львівськоїдержавної нотаріальноїконтори Львівськоїобласті ОСОБА_1 було відмовленоу видачісвідоцтва проправо наспадщину начастину земельноїділянки площею 0,0918 га, яка надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відмова обгрунтована тим, що земельна ділянка приватизована і належить трьом співвласникам на праві спільної сумісної власності, зареєстрована в ДРРП без визначення частки, кожному зі співвласників, один з яких помер, нотаріус не може визначити склад спадкового майна, а саме, яка частка земельної ділянки належала спадкодавцю /а.с. 13/.

У зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, а саме на вищевказану земельну ділянку, позивачка звернулася до суду.

Згідно п. «г» ч.1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 86 Земельного кодексу України, земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Частиною 1 статті 1297 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до статті 67 Закону України «Про нотаріат», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Згідно з пунктами 4.12, 4.15, 4.18 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно ч 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Разом з тим, ч. ч. 1, 2 ст. 372 ЦК України, передбачено, що майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.

Відповідно до положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі смерті співвласника частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними. Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи земельна ділянка площею 0,0918 га на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610165500:01:001:0171 належала на праві спільної сумісної власності позивачці ОСОБА_1 , відповідачці ОСОБА_2 та померлому ОСОБА_3 .

Виділ частки ОСОБА_3 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку в натурі за його життя не проводився, а тому розмір часток між трьома співвласниками є рівним.

У постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі №466/1403/20 (провадження № 61-10035св22) зазначено, що «для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право».

Таким чином, враховуючи, що частка у праві власності на земельну ділянку є окремим об`єктом, який входить до складу спадщину і спадкується за правилами статті 1226 ЦК України, незалежно від спадкування інших об`єктів, які також входять до складу спадщини та від розміру частки в таких об`єктах, належної спадкодавцю, суд приходить до висновку, що позивачу належить частка успадковуваної земельної ділянки у розмірі 1/6 (1/2 * 1/3).

Відтак, беручи до уваги визнання позову відповідачкою, суд дійшов висновку про задоволення позову та визнання за позивачкою права власності на 1/6 частку спірної земельної ділянки, що не буде суперечити закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 13,81, 89-90, 258-259,264-265 ЦПК України, ст.ст. 16, 328, 368, 372, 1216-1217, 1225-1226, 1268, 1297 ЦК України, ст.ст. 81, 86 Земельного кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/6 частки земельної ділянки з кадастровим номером 4610165500:01:001:0171, загальною площею 0,0918 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно. Оригінал рішення міститься в матеріалах справи № 462/9697/23. Рішення не набрало законної сили.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Копія виготовлена

Суддя: Постигач О.Б.