Ухвала

від 05.02.2024 по справі 331/2286/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 05.02.2024 Справа № 331/2286/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЄУ № 331/2286/22 Головуючий в 1 інстанції ОСОБА_1

Провадж. № 11-кп/807/377/24 Доповідач в 2 інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

захисника адвоката ОСОБА_7 ,

розглянула 5 лютого 2024 року у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченої ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 на вирок колегії суддів Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 серпня 2023 року відносно

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Василівка Запорізької області, громадянки України, яка зареєстрована і проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Встановлені вироком суду першої інстанції обставини:

Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів Збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і рф 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент російської федерації (далі рф) володимир путін, а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф, діючи всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994 року, принципам Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 року та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 року № 36/103, від 16.12.1970 року № 2734 (ХХV), від 21.12.1965 року № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 року № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил та інших воєнізованих формувань рф на територію України.

22 лютого 2022 року президент російської федерації направив до ради федерації звернення про використання збройних сил російської федерації за межами російської федерації, яке було задоволено.

24 лютого 2022 року, приблизно о 5 год. 00 хв., президент російської федерації оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України та віддав відповідний наказ підрозділам збройних сил рф про вторгнення на територію суверенної України.

24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

15.03.2022 року Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 14.03.2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 5 години 30 хвилин 26.03.2022 року строком на 30 діб.

21.04.2022 року Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 18.04.2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 5 години 30 хвилин 25.04.2022 року строком на 30 діб.

22.05.2022 року Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 17.05.2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 5 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Так, 24.02.2022 року, на виконання вищевказаних наказів, військовослужбовці зс рф, шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України, в тому числі Василівського району Запорізької області.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року (в редакції від 07.05.2022 року (далі за текстом Закон № 1207-VII), тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Тимчасова окупація російською федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав.

За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі, на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходяться на тимчасово окупованій території.

Тимчасово окупованою територією, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України № 1207-VII, є частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль, або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.

Починаючи з 01.03.2022 року м. Василівка Запорізької області було тимчасово окуповано зс рф, в подальшому Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022 року «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 11 червня 2022 року» (в редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 14.06.2022 року № 119), Василівську міську територіальну громаду (далі за текстом Василівська МТГ) віднесено до вказаного переліку територіальних громад, розташованих в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Після окупації м. Василівка Запорізької області представники зс рф створили на її території окупаційну адміністрацію держави-агресора російської федерації та сформували незаконний орган окупаційної влади у вигляді Василівської міської адміністрації.

Положеннями п. 6 ч. 1 ст. 1-1 Закону № 1207-VII визначено, що окупаційна адміністрація російської федерації це сукупність державних органів і структур російської федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі, органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.

ОСОБА_9 , будучи громадянкою України та водночас проросійськи налаштованою особою, не пізніше 14.03.2022 року (точна дата органом досудового розслідування не встановлена), перебуваючи в м. Василівка Запорізької області, територія якої з 01.03.2022 року по теперішній час знаходиться під окупацією збройних сил російської федерації (далі за текстом зс рф), усвідомлюючи та передбачаючи невідворотне настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, діючи умисно, всупереч передбачених Конституцією України, Законами України і нормативних актів, добровільно надала згоду на допомогу представникам іноземної держави держави агресора рф в проведенні підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану, а саме на виконання отриманого завдання від невстановлених представників іноземної держави, вчинила дії, а саме: організувала важку цивільну техніку кран маніпулятор, за допомогою якої було здійснено роботи по створенню фортифікаційних споруд на території міста Василівка, з метою укріплення оборонних потужностей військовослужбовців зс рф у військовій агресії проти військовослужбовців Збройних Сил України та нанесення шкоди обороноздатності України, а також в той же час, використовуючи виробничі потужності ТОВ «Гарант Романіченко», які знаходяться за адресою: Запорізька область, м. Василівка, бул. Центральний, буд. 41-б, організувала із залученням невстановлених під час досудового розслідування працівників підприємства ремонт та фарбування військової техніки вс рф бронетранспортерів, автомобілів забезпечення марки «КАМАЗ» та «УАЗ» (далі за текстом БТР, «КАМАЗ», «УАЗ»), у тому числі, забезпечивши постачанням запасних частин (вузлів та агрегатів) та нанесення білою фарбою знаків розрізнення (символу «Z») військової техніки армії рф, для подальшого її використання військовослужбовцями зс рф у бойових діях проти України.

Продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, не пізніше 14.04.2022 року, ОСОБА_9 , діючи умисно, з метою нанесення реальної шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, добровільно запропонувала невстановленій особі, представнику іноземної держави держави-агресора рф, допомогу в організації та проведенні робіт з використанням важкої цивільної техніки крана маніпулятора (спеціальна техніка із підіймачем) для створення фортифікаційних споруд на території блокпостів по всій території міста Василівки, з метою укріплення оборонних потужностей військовослужбовців зс рф у військовій агресії проти військовослужбовців Збройних Сил України та ускладнення деокупації міста Василівка Запорізької області.

14 квітня 2022 року ОСОБА_9 , реалізуючи свій протиправний умисел, перебуваючи на території міста Василівка Запорізької області, залучила до своєї протиправної діяльності невстановлену під час досудового розслідування особу, у розпорядженні якого перебувала важка цивільна техніка кран-маніпулятор, який за вказівкою останньої, здійснив перевезення бетонних виробів по території міста Василівка Запорізької області та розмістив їх на блокпостах армії рф, зміцнивши оборонні можливості окупаційних військ армії рф у м. Василівка Запорізької області та створивши додаткові перешкоди для проведення наступальних операцій ЗСУ, чим завдала шкоди обороноздатності України.

Вказаними діями ОСОБА_9 , усвідомлюючи суспільно небезпечий характер своїх дій, передбачаючи невідворотне настання суспільно небезпечених наслідків і бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, надала допомогу іноземній державі, іноземній організації або їх представникам в проведенні підривної діяльності проти України, чим заподіяла шкоду національній безпеці України, тим самим підірвала рівень захищеності життєво важливих інтересів суспільства та держави, який забезпечує сталий розвиток суспільства.

Вироком колегії суддів Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 серпня 2023 року:

ОСОБА_8 визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, та їй призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять)років, з конфіскацією всього належного їй майна.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_9 у виді тримання під вартою ухвалено залишити без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_9 ухвалено обчислювати з моменту фактичного затримання.

Доля речових доказів вирішена в порядку ст. 100 КПК України.

Вимоги і узагальнені доводи апеляційної скарги.

В апеляційнійскарзі захисник не погоджується з оскаржуваним вироком, оскільки вважає його необґрунтованим через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що спричинило невідповідність розміру покарання обставинам справи та особі обвинуваченої. Просить скасувати вирок та закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 згідно п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України через не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що під час досудового розслідування та судового розгляду відносно його підзахисної не здобуто жодних переконливих доказів, які б підтверджували вину у пред`явленому їй обвинуваченні, і оцінка яких була б позбавлена обґрунтованих сумнівів щодо доведеності участі обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Вважає, що винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого їй правопорушення наявними доказами не доведена, не встановлено належність мобільного телефону саме обвинуваченій, не встановлено, що саме ОСОБА_8 здійснювала розмови з невстановленими особами, стороною обвинувачення не доведено, що обвинувачена добровільно погодилась на співпрацю з окупантами, тобто відсутня об`єктивна сторона злочину.

Позиції учасників судового провадження.

Захисник у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу. Зазначив, що всі обставини надумані. Відсутні докази добровільної участі і здійснення дій з боку ОСОБА_8 .

Прокурор у судовому засіданні висловив заперечення вимогам та доводам апеляційної скарги захисника. Зазначив, що зібрані докази щодо вчинення злочину ОСОБА_8 . Все зафіксовано. Прокурор телефонував ОСОБА_8 , на що вона відповіла, щоб органи досудового розслідування приїхали до м. Василівка та вручили їй там підозру.

В суді першої інстанції розгляд зазначеного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої (in absentia) в порядку спеціального судового провадження. Обвинувачена ОСОБА_8 в судове засідання апеляційної інстанції не з`явилась, повідомлялась про дату, час і місце апеляційного розгляду шляхом публікації інформації про виклик до суду в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме в газеті «Урядовий кур`єр», а також через її захисника адвоката ОСОБА_7 . Відтак, з моменту опублікування повістки про виклик в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження обвинувачена ОСОБА_8 вважається належним чином ознайомленою з її змістом.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини та мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.404КПК України та загальних засад змагальності і диспозитивності кримінального провадження, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегією суддів встановлено, що дане кримінальне провадження, яке було розглянуто в суді першої інстанції в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченої (in absentia), відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення та місцевим судом використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченої, зокрема, право на захист та на доступ до правосуддя.

Суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини кримінального провадження, прийшов до правильного висновку щодо доведеності вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, правильно кваліфікувавши дії обвинуваченої, виклав у вироку мотиви своїх висновків.

При цьому, суд першої інстанції навів всі обставини, які, відповідно до ст. 91 КПК України, підлягають доказуванню, а також навів оцінку та аналіз досліджених в судовому засіданні доказів з зазначенням аргументування власних висновків.

У суді першої інстанції допит обвинуваченої ОСОБА_8 не здійснювався через проведення судового розгляду в порядку спеціального судового провадження на підставі ч. 3 ст. 323 КПК України, при цьому, обвинувачена викликалася до суду як за місцем своєї реєстрації, так і через засоби масової інформації у передбачений законом спосіб, однак у судове засідання не з`явилася.

Разом з цим, винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, підтверджується сукупністю доказів, наведених судом у вироку.

Так, згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022 року «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 11 червня 2022 року» (в редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 14.06.2022 року № 119), Василівську міську територіальну громаду віднесено до переліку територіальних громад, розташованих в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Постановою слідчого в ОВС 1-го відділення СВ УСБУ в Запорізькій області від 20.07.2022 року уточнено матеріали досудового розслідування та всі дані про особу, ідентифіковану як « ОСОБА_10 », вважати що ця особа на теперішній час використовує дані « ОСОБА_9 » (т. 1 а.п. 143).

Протоколом огляду від 27.04.2022 року з відеозаписом до нього засвідчується наявність в мережі Інтернет, у «Telegram» каналі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », публікації від 25.04.2022 року, а саме звернення ОСОБА_9 до мешканців м. Василівки Запорізької області, в якому остання особисто заявляє: « ОСОБА_11 ОСОБА_12 беру на себя временное исполнение обязанностей главы Васильевской администрации. После государственного переворота в 2014 году киевский режим на Донбассе развязал кровавую бойню. Я уверена, что вместе с братским российским народом у нас получится наладить мирную жизнь. … Я вас очень сильно прошу оказывать содействие руководству военно-гражданской администрации». Також з відео вбачається, що на лівій руці ОСОБА_9 пов`язана георгіївська стрічка (т. 1 а.п. 165-169).

Згідно протоколу огляду від 27.04.2022 року з відеозаписом до нього вбачається наявність в мережі Інтернет публікацій, а саме звернення ОСОБА_9 до мешканців м. Василівки Запорізької області, в якому остання особисто заявляє: «Я ОСОБА_12 беру на себя временное исполнение обязанностей главы Васильевской администрации», фото світлини дітей ОСОБА_9 , які одягнені в радянську військову форму, а також стаття, в якій викладена інформація, що українська акторка перейшла на бік окупантів та взяла на себе обов`язки мера Василівки (т. 1 а.п. 170-182).

З повідомлення щодо виконання доручення слідчого з додатками вбачається, що ОСОБА_9 25.04.2022 року у загальнодоступному проросійсько-пропагандистському телеграм-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » офіційно оголосила про своє добровільне зайняття посади т.зв. «главы гражданской администрации г. Васильевка» (неофіційно окупаційними військами була призначена 21.04.2022 року під час особистої зустрічі з представниками окупаційних військ у м. Мелітополь Запорізької області). Також встановлено, що ОСОБА_9 з квітня 2022 року підтримує відносини, надає матеріальне та інформаційне сприяння військовослужбовцю Махачкалинського омону управління рос гвардії по республіці дагестан рф капітану ОСОБА_13 , відносно якого в провадженні Заводського районного суду м. Запоріжжя знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України (т. 1 а.п. 184-189).

Відповідно до протоколу огляду від 27.04.2022 року в мережі Інтернет, на сторінці в «Instagram», якою особисто користується ОСОБА_9 , виявлено сторінку користувача, зареєстрованого під ім`ям « ОСОБА_14 », на якій міститься інформація про ОСОБА_13 , який є військовослужбовцем рф, та з яким контактувала ОСОБА_9 (т. 1 а.п. 190-208).

Протоколом огляду від 28.04.2022 року засвідчується огляд документа «Пропуск на проезд из г. Васильевка в АДРЕСА_2 », який був переданий слідчому свідком під час проведення його допиту та визнаний речовим доказом у даному кримінальному провадженні. Вказана перепустка містить дозвіл на проїзд певного автомобіля із зазначенням прізвища водія та пасажирів, перепустка підписана особисто ОСОБА_9 як в.о. керівника адміністрації м. Василівка (т. 1 а.п. 209-210).

Відповідно до протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 25.05.2022 року, дозвіл на проведення якої наданий ухвалою слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 24.03.2022 року (т. 1 а.п. 244-245), підтверджується факт знаходження ОСОБА_9 в період часу з 24.03.2022 року по 24.05.2022 року на території м. Василівка Запорізької області, яке з 01.03.2022 року окуповано державою-агресором російською федерацією, а також факт надання ОСОБА_9 допомоги представникам рф у підривній діяльності проти України в умовах воєнного стану на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, шляхом організації проведення ремонтних робіт військової техніки та організації надання техніки для створення фортифікаційних укріплень для збройних підрозділів рф, а саме встановлено, що в цей період між ОСОБА_9 та іншими абонентами відбувались телефонні розмови, які збережені на оптичний носій інформації DVD-R диск. Дослідженням телефонних розмов встановлено наступне:

- 11.04.2022 року о 13:30:43 відбулась розмова між ОСОБА_9 та невстановленою особою щодо забезпечення соляркою;

- 12.04.2022 року о 10:29:45 год. відбулась розмова між ОСОБА_9 та невстановленою особою щодо ремонту техніки;

- 13.04.2022 року о 15:46:48 год. відбулась розмова між ОСОБА_9 та ОСОБА_13 , який є військовослужбовцем росгвардії, з якої випливає, що між ними існують тісні, близькі стосунки, також під час розмови вони обговорюють постачання бензину, розподіл гуманітарної допомоги, обговорюють питання щодо можливості проїзду певних громадян до м. Василівки через блокпости, а також підписання контракту ОСОБА_9 з окупаційною владою;

- 14.04.2022 року о 21:56:31 год. відбулась розмова між ОСОБА_9 та ОСОБА_13 , який є військовослужбовцем росгвардії, з якої випливає, що між ними існують тісні, близькі стосунки, під час розмови вони обговорюють побутові питання, питання щодо організації надання техніки маніпулятора для перевезення блоків, заправки техніки, спілкування ОСОБА_9 з чоловіком, який приїхав із рф;

- 22.04.2022 року о 09:52:33 год., 22.04.2022 року о 13:52:24 год., 22.04.2022 року о 15:43:02 год., 23.04.2022 року о 09:40:05 год., 23.04.2022 року о 14:15:41 год. відбулись розмови між ОСОБА_9 та ОСОБА_13 , який є військовослужбовцем росгвардії, щодо забезпечення останнього автомобільними дзеркалами, ліхтарями, організації ремонту техніки, надання електроліту, придбання мобільних телефонів;

- 12.05.2022 року о 10:17:14 год. відбулась розмова між ОСОБА_9 та невстановленою особою, яку обвинувачена називає «дядя ОСОБА_15 », щодо отримання дозволу на виїзд для роботи в полі;

- 12.05.2022 року о 10:41:41 год. відбулась розмова між ОСОБА_9 та невстановленою особою щодо відкриття відділу поліції («ментовки»);

- 12.05.2022 року о 14:06:41 год., 12.05.2022 року о 14:33:41 год., 12.05.2022 року о 15:03:23 год., 12.05.202 року о 15:15:57 год., 12.05.2022 року о 15:20:56 год., 12.05.2022 року о 15:50:17 год. відбулись розмови ОСОБА_9 з особою на ім`я « ОСОБА_16 » щодо можливості увійти до приміщення, відкриття та подальшої роботи відділення «ПриватБанку»;

- 12.05.2022 року о 15:28:05 год. відбулась розмова між ОСОБА_9 та представником Василівського відділення КБ «ПриватБанку» щодо подальшої роботи відділення «ПриватБанку»;

- 12.05.2022 року о 18:05:53 год. відбулась розмова між ОСОБА_9 та співробітницею магазину «Ева» щодо організації роботи магазину;

- 17.05.2022 року о 12:01:29 год. відбулась розмова між ОСОБА_9 та невстановленою особою щодо складання та надання списків для отримання пенсій, при цьому, обвинувачена запевняє, що найближчим часом українська пенсія не буде виплачуватись;

- 17.05.2022 року о 13:53:38 год. відбулась розмова між ОСОБА_9 та невстановленою особою щодо використання техніки для встановлення блоків, при цьому, обвинувачена цій особі передає «личную просьбу» коменданта;

- 17.05.2022 року о 14:08:30 год. відбулась розмова між ОСОБА_9 та невстановленою особою щодо необхідності задоволення вимоги коменданта;

- 18.05.2022 року о 12:41:59 год. відбулась розмова між ОСОБА_9 та невстановленою особою на ім`я « ОСОБА_17 », під час якої ОСОБА_9 представляється як виконуюча обов`язки голови адміністрації міста Василівки, щодо встановлення цін на товари в магазині, обвинувачена висловлює претензії щодо не отримання ліцензії керівництвом магазину на подальшу діяльність, сплати податків, про необхідність вирішення питань роботи магазину з мерією;

- 18.05.2022 року о 12:56:16 год. відбулась розмова між ОСОБА_9 та невстановленою особою щодо роботи Василівського магазину, про необхідність зв`язку з цього питання особисто з обвинуваченою;

- 19.05.2022 року о 07:41:31 год. відбулась розмова між ОСОБА_9 та невстановленою особою на ім`я «отец ОСОБА_16 » щодо розташування біг-бордів з інформацією, що окупаційна влада в місті на весь час, щодо організації інтерв`ю з цього ж питання;

- 19.05.2022 року о 09:27:47 год. відбулась розмова між ОСОБА_9 та невстановленою особою щодо роботи аптеки.

Крім того, 19.05.2022 року о 15:00:12 год. відбулась розмова між ОСОБА_9 та слідчим СБУ в Запорізькій області ОСОБА_18 , під час якої він повідомив ОСОБА_9 про оголошення відносно неї підозри за ч. 2 ст. 111 КК України державна зрада, на що остання відмовилась залишати тимчасово окуповане місто Василівка (т. 2 а.п. 1-14).

З показань свідка ОСОБА_19 , допитаного в суді першої інстанції, вбачається, що він є мешканцем с. Верхня Криниця Василівського району, але неодноразово приїздив до м. Василівки на ринок. З ОСОБА_9 знайомий візуально, при зустрічі вітались. Після окупації м. Василівки він неодноразово бачив ОСОБА_9 на ринку, яка спілкувалась з валютниками та іншими кримінальними особами. У квітні 2022 року його, як учасника АТО, затримали військові рф та доставили до Василівського райвідділу, де тримали протягом чотирьох днів. Під час його допиту він бачив у сусідньому кабінеті ОСОБА_9 , яка спілкувалась з військовим рф комендантом м. Василівки, який обнімав її, цілував та казав, що все буде добре. Коли свідка били та катували під час допиту, ОСОБА_9 просто спостерігала за цими подіями та не втручалась. Коли його випустили з райвідділу, то попередили, щоб він нікуди не виїздив, погрожували вбивством членів родини, йому відомо, що ОСОБА_9 та військові рф знали, що він був учасником АТО, його молодший брат був військовослужбовцем ЗСУ, цю інформацію вони використовували під час його допиту. Також свідок зазначив, що ОСОБА_9 допомагала окупаційним військовим в організації ремонту військової техніки, підшукувала для цього складські приміщення та ангари, пропонувала мешканцям м. Василівки виконувати ремонтні роботи.

Допитаний в суді першої інстанції свідок ОСОБА_20 показав, що він знайомий з ОСОБА_9 з 2019 року, оскільки та іноді бувала на СТО у свого чоловіка ОСОБА_21 , який помер в 2021 році, після чого вона стала власницею цього СТО. Після окупації м. Василівки ОСОБА_9 однією з перших перейшла на бік ворога та сприяла російським військовим, надавала їм допомогу, а саме на СТО організувала ремонтні роботи військової техніки рф, де фарбували техніку та наносили на неї літери «Z» та «V», здійснювали шиномонтаж. Біля СТО знаходилась заправка «Параллель», яку ОСОБА_9 відібрала у власників, на цій заправці організовувала заправку військової техніки рф, з російськими військовими спілкувалась дружелюбно. Також він бачив, що ОСОБА_9 по місту їздила разом із російським військовослужбовцем на ім`я ОСОБА_22 , який був комендантом міста, з ним же вона спільно проживала. 25.04.2022 року він намагався виїхати на підконтрольну Україні територію, але їх на блокпосту не пропустили, пояснивши, що необхідно звернутись до мерії міста Василівки для отримання перепустки. Вони поїхали до мерії, де ОСОБА_9 в його присутності особисто підписала та видала перепустку на виїзд з міста, при цьому, також були присутні ОСОБА_23 та представники фсб рф. Вважає, що ОСОБА_9 добровільно надавала допомогу окупаційним військам та була рада, що має від них підтримку.

Оглянувши в судовому засіданні суду першої інстанції речовий доказ «Пропуск на проезд из г. Васильевка в с. Верхняя Криница» (т. 1 а.п. 211-212), свідок ОСОБА_20 підтвердив, що саме цю перепустку йому видала ОСОБА_9 та цю перепустку вони надали на блокпості представникам рф.

Також, в судовому засіданні суду першої інстанції свідку ОСОБА_20 були надані для огляду фотознімки ОСОБА_13 , який є військовослужбовцем рф (т. 1 а.п. 199-202), на яких свідок впізнав вказану особу як чоловіка, з яким ОСОБА_9 постійно спілкувалась, їздила по місту та проживала.

Свідок ОСОБА_24 в суді першої інстанції пояснив, що він є секретарем Василівської міськради з 2020 року, у той час ОСОБА_9 займалась підприємницькою діяльністю та вони не спілкувались. У період з 2016 року він працював директором першої Василівської школи, де навчались діти ОСОБА_9 , вона активно допомагала школі, була членом батьківського комітету. Після окупації м. Василівки, він зустрів ОСОБА_9 в місті, вона пропонувала допомогу малозабезпеченим громадянам. Наприкінці березня 2022 року він знаходився на СТО, поруч з якою також розташована СТО чоловіка ОСОБА_9 . На цій СТО він побачив військову техніку з літерами «Z» та «V», також на АЗС «Параллель» знаходилась російська військова техніка. Також він побачив, що під`їхав джип чорного кольору, з якого вийшов офіцер російський військовослужбовець та ОСОБА_9 , вони зайшли на ту СТО, пробули деякий час та вийшли. 25.04.2022 року, коли вони планували виїзд із окупанованої території, він дізнався, що ОСОБА_9 призначили на посаду голови Василівської адміністрації. Вважає, що ОСОБА_9 добровільно надавала допомогу російським військовим.

Апеляційним судом встановлено, що вказані у вироку та досліджені в ході судового розгляду в суді першої інстанції докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на їх системну оцінку, і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинуваченої складу інкримінованого їй злочину, доведеність її вини у вчиненні цього злочину та для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні.

При аналізі досліджених доказів, суд не допустив порушень ст. 94 КПК України з приводу оцінки доказів.

Місцевий суд прийшов до висновку, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_8 підтверджується послідовними та детальними показаннями свідків, письмовими та речовими доказами, які узгоджуються між собою, що беззаперечно доводить провину обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй злочину за критерієм «поза розумним сумнівом».

З такими висновками суду першої інстанції погоджується й колегія суддів.

Доводи захисника про те, що під час досудового розслідування та судового розгляду відносно його підзахисної не здобуто жодних переконливих доказів, які б підтверджували вину у пред`явленому їй обвинуваченні, і оцінка яких була б позбавлена обґрунтованих сумнівів щодо доведеності участі ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, колегія суддів вважає неспроможними, оскільки вони повністю спростовуються дослідженими в суді першої інстанції матеріалами кримінального провадження, з яких встановлено, що в період часу з 24.03.2022 року по 24.05.2022 року ОСОБА_9 , перебуваючи на території тимчасово окупованого міста Василівка Запорізької області, на пропозицію представників окупаційної влади держави-агресора рф, добровільно погодилась та проголосила себе виконуючою обов`язки голови у незаконному органі влади військово-цивільній адміністрації міста Василівка, на цій посаді почала вживати заходи, направлені на пропаганду та створення позитивного образу «русского мира», надавала допомогу представнику іноземної держави держави-агресора рф ОСОБА_13 з позивними « ОСОБА_25 » та «105», у проведенні підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану шляхом організації проведення ремонтних робіт військової техніки, організації та забезпечення техніки для створення фортифікаційних укріплень для збройних підрозділів рф.

Отже, беззаперечно є встановленим та доведеним той факт, що після окупації представниками збройних формувань держави-агресора рф м. Василівка, ОСОБА_9 добровільно надала згоду на допомогу цим представникам, використовуючи виробничі потужності ТОВ «Гарант Романіченко», організувала ремонтні роботи військової техніки окупантів, постачання запасних частин до цієї техніки та автомобілів.

Твердження захисника про не встановлення належності мобільного телефону саме обвинуваченій ОСОБА_8 , а також не встановлення, що саме обвинувачена здійснювала розмови з невстановленими особами, є надуманими, оскільки повністю спростовуються телефонною розмовою між слідчим УСБУ та обвинуваченою, під час якої ОСОБА_9 підтвердила свою особу, відмовилась залишити окуповану територію з метою отримання повідомлення про підозру на підконтрольній Україні території.

Доводи захисника про відсутність об`єктивної сторони злочину, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_8 добровільно погодилась на співпрацю з окупантами, судова колегія вважає неприйнятними, так як добровільність дій обвинуваченої підтверджується показаннями свідків, а також письмовими доказами та відеозаписами з мережі Інтернет, якими зафіксовано, що обвинувачена особисто заявила про те, що вона бере на себе обов`язки голови цивільної адміністрації м. Василівка та просить посприяти керівництву військово-цивільної адміністрації з приводу налагодження мирного життя разом з братським російським народом.

Отже, місцевий суд, встановивши під час судового розгляду всі обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку, що на свідомий і добровільний характер дій обвинуваченої ОСОБА_8 з зайняття посади у незаконному органі влади, у наданні допомоги представникам держави-агресора, вказує сам характер таких дій, їх послідовність, тривалість та динаміка розвитку, адже вона не лише очолила незаконний орган влади, а ще й агітувала інших осіб на співпрацю з окупаційною владою, погрожуючи настанням певних наслідків. ОСОБА_8 , маючи достатній рівень освіти, певний життєвий досвід, не могла не розуміти незаконності вчинених нею дій, крім того, заходів, спрямованих на виїзд з тимчасово окупованої території, не вживала.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані стороною обвинувачення докази узгоджуються між собою, є достовірними та допустимими, та в повній мірі, «поза розумним сумнівом», доводять вину ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого їй злочину, в тому числі, в умисному вчиненні дій, спрямованих на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.

За таких обставин, районний суд вірно кваліфікував дії ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 111 КК України, як державна зрада, тобто діяння, яке полягає в умисному вчиненні громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану.

Підсумовуючи викладене, апеляційним судом встановлено, що вказані у вироку та досліджені в ході судового розгляду в суді першої інстанції докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на їх системну оцінку, і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинуваченої складу інкримінованого їй злочину, доведеність її вини у вчиненні цього злочину та прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні.

Суд першої інстанції у вироку навів переконливі мотиви, з яких підстав він не приймає до уваги доводи сторони захисту, з огляду на те, що вони спростовуються показаннями свідків та письмовими та речовими доказами, які узгоджуються між собою та не суперечать один одному.

Перелічені увироку доказипереконують колегіюсуддів вправильності висновкурайонного суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України за встановлених місцевим судом обставин.

Порушень кримінального процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винуватість обвинуваченої та на кваліфікацію її дій, колегією суддів не виявлено.

Апеляційною інстанцією не встановлено неповноти судового розгляду, оскільки місцевий суд при розгляді даного провадження детально перевірив усі доводи сторони захисту, які є аналогічними при апеляційному розгляді, та виклав обґрунтовані мотиви власних висновків.

Районний суд, аналізуючи допустимість вказаних доказів, зробив правильний висновок про їх достеменність та законність їх збирання, досліджені докази обґрунтовано покладені в основу обвинувального вироку.

Істотних порушень кримінального процесуального законодавства, що тягнуть за собою скасування вироку, колегія суддів не вбачає.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає законних підстав для скасування вироку, що обумовлює відхилення апеляційної скарги захисника.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Вирок колегії суддів Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 серпня 2023 року відносно ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 111 КК України залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня оголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4