Справа № 136/1822/23
провадження № 2/136/389/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" лютого 2024 р. м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,
за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у загальному позовному провадженні, цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин та визнання права на 1/3 частку спадкового майна в порядку спадкування за законом,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (далі відповідачі) та просив:
- встановлення юридичного факту про те, що батько позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , був рідним братом ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- визнати за позивачем право на 1/3 частку земельної ділянки площею 2,9802 га, з кадастровим номером 0522280600:04:000:0177, яка належала спадкодавцю на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ВН №0313824, по спадкуванню за законом після смерті його батька ОСОБА_4 .
Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.
ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Вахнівка, Липовецького р-н, Вінницької обл. помер ОСОБА_5 , якому за життя було видано сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ВН №0313824, і після смерті якого відкрилася спадщина, яку фактично, вступивши у володіння, прийняв за законом його рідний брат ОСОБА_4 , який є батьком позивача. Надалі після смерті батька позивача ОСОБА_4 13.07.2016 виявилося, що він за життя спадщину свого брата ОСОБА_5 не оформив, і коли заповідав своє майно, то у заповітах від 02.11.2009 та 03.03.2016 по вищевказану земельну ділянку не згадував. Позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини батька ОСОБА_4 , але також спадкоємцями батька за законом є брат позивача та внучка спадкодавця - відповідачі у цій справі (батько останньої ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ). Нотаріусом було відмовлено в оформленні спадщини, до складу якої увійшло право на земельну частку (пай) за сертифікатом серії ВН №0313824, що виданий на ОСОБА_5 , оскільки не доведено, що батько позивача ОСОБА_4 був рідним братом ОСОБА_5 та не доведено факт прийняття спадщини. Також наявні розбіжності у прізвищах.
Ухвалою суду від 18.09.2023 відкрито провадженняу справіта призначеноїї розгляд у загальному позовному провадженні з викликом сторін, а відповідачу визначено строк для подання відзиву. Витребувано спадкові справи.
Відповідачі у визначений судом строк відзиву на позов не подали.
Сторонами не врегульовано спір до судового розгляду.
Ухвалою суду від 20.12.2023 закрито підготовче провадження в справі та призначено її до судового розгляду по суті.
У судове засідання позивач та його представник не з`явились, а у своїй заяві просили суд про розгляд справи за їх відсутності, позов просили задовольнити.
Суд зауважує, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи, за умови повідомлення його належним чином про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому суд проводить розгляд справи у даному судовому засіданні, за наявних у справі доказів, за відсутності сторін, не здійснюючи фіксацію судового засідання.
Суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як визначено у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008 справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Відповідно до роз`яснень, які містяться п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії свідоцтва про право на спадщину.
У постанові Верховного Суду від 02.12.2020 у справі №638/15738/17 зроблено висновок про те, що до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися не тільки такі письмові докази, як свідоцтва про народження, шлюб, смерть, актові записи про народження та смерть. Доказами, які підтверджують наявність цього юридичного факту також можуть бути: акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб. Крім того, судами підлягають врахуванню довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану.
Суд, оцінивши подані позивачем докази, вважає їх належними, допустимими та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, підтверджують існування обставин на які посилається позивач, які не оспорюють відповідачі, а в сукупності на їх підставі можна встановити дійсні обставини.
Суд встановив, що згідно наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , №428, його батьками були ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а згідно запису акта про народження №91 ці ж батьки записані батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Коли ж останній помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у свідоцтві про смерть його прізвище було вказано як " ОСОБА_9 ". Позивач, будучи сином нині покійного ОСОБА_4 , вказує, що його батько успадкував від свого рідного брата ОСОБА_5 , право на земельну частку (пай) за сертифікатом серії ВН №0313824, а для успадкування позивачем 1/3 частки відповідного права необхідно довести, що батько позивача був рідним братом ОСОБА_5 . Факт, про встановлення якого просить позивач, має для нього юридичне значення, оскільки необхідний для оформлення частки у спадковому майні батька, яке той у свою чергу раніше успадкував від свого рідного брата, але не встиг оформити і у своїх заповітах не згадував.
Отже, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги про встановлення факту про те, що батько позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , був рідним братом ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Разом з тим, суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Вахнівка, Липовецького р-н, Вінницької обл. помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про його смерть, а за життя йому було видано сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ВН №0313824.
Згідно відповіді від Липовецької державної нотаріальної контори вбачається, що спадкова справа ОСОБА_5 не виявлена, а факт наявності його заповіту чи прийняття спадщини його спадкоємцями першої черги за законом, судом не встановлено.
Згідно зі ст. 524 ЦК УРСР 1963 спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК УРСР 1963 року при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).
Як визначено в ст. 548 ЦК УРСР 1963 року, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
За загальними приписами ст. 549 ЦК УРСР 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Суд встановив, що згідно довідок виконавчого комітету Турбівської селищної ради від 03.11.2022 вбачається, що ОСОБА_5 був одиноким, а після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 його спадщину прийняв рідний брат ОСОБА_4 , оскільки протягом 6-ти місяців з дня смерті спадкодавця, фактично вступив у володіння майном.
Таким чином, спадщину померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 , до складу якої увійшло право на земельну частку (пай) згідно сертифікату серії ВН №0313824, в силу припису п. 1 ст. 549 ЦК УРСР, прийняв ОСОБА_10 , який був його рідним братом, і який в силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК УРСР має відповідне право як спадкоємець за законом другої черги спадкування.
Однак, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про його смерть, а за життя він спадщину свого брата ОСОБА_5 не оформив, і коли заповідав своє майно, то у заповітах від 02.11.2009 та 03.03.2016 про вищевказану земельну ділянку також не згадував.
Як визначено в ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Разом з тим, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини (ч. 1 ст.1222 ЦК України).
Суд встановив, що зі спадкової справи ОСОБА_4 вбачається, що попри складені ним заповіти від 02.11.2009 та 03.03.2016, він долею успадкованої від рідного брата ОСОБА_5 земельної частки (паю) за сертифікатом серії ВН №0313824 не розпорядився, а тому вирішити долю такого спадкового майна можна у порядку спадкування за законом.
Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Суд встановив, що до складу сім`ї ОСОБА_4 входили його дружина ОСОБА_11 та троє синів: позивач, відповідач та ОСОБА_6 (останній помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ), однак мав дочку відповідача, яка є внучкою ОСОБА_4 .
Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час її відкриття не проживав із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо спадкоємець протягом такого строку не подав заяву то він вважається таким, що не прийняв спадщину.
Суд встановив, що позивач вчасно звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини батька ОСОБА_4 , але також спадкоємцями батька за законом є брат позивача та внучка спадкодавця - відповідачі у цій справі (батько останньої ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ). Дружина спадкодавця ОСОБА_11 відмовилася від спадщини.
Таким чином, оскільки позивач та відповідач прийняли спадщину померлого13.07.2016 ОСОБА_4 в силу вимог ч. 1 ст. 1269 ЦК України з урахуванням ч. 1 ст. 1270 ЦК України, а тому будучи його синами відповідно до ст. 1261 ЦК України мають право успадкувати за законом майно батька, що не було охоплене його заповітами. При цьому відповідачка будучи дочкою померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 та відповідно внучкою ОСОБА_4 , в силу приписів ч. 1 ст. 1266 ЦК України спадкує ту частку спадщини, яка належала б за законом її батькові, якби він був живими на час відкриття спадщини.
Нотаріусом було відмовлено в оформленні спадщини, до складу якої увійшло право на земельну частку (пай) за сертифікатом серії ВН №0313824, що виданий на ОСОБА_5 .
Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7 передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Зважаючи на те, що у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено, отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування (лист ВССУ від 13.05.2013).
Суд вважає, що наявність порушених прав позивача є очевидною, отож вони підлягають захисту судом у спосіб, що ним обраний.
Крім того, суд зауважує, що згідно з ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що позовна вимога: визнати за позивачем право на 1/3 частку земельної ділянки загальною площею 2,9802 га, з кадастровим номером 0522280600:04:000:0177, яка належала спадкодавцю на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ВН №0313824, по спадкуванню за законом після смерті його батька ОСОБА_4 , ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню, як і весь позов в цілому.
Керуючись ст.ст. 259, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_3 ) про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на 1/3 частку спадкового майна в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Встановити юридичний факт про те, що батько позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , був рідним братом ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Визнати за ОСОБА_1 , право на 1/3 частку земельної ділянки загальною площею 2,9802 га, з кадастровим номером 0522280600:04:000:0177, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Вахнівської сільської ради (Турбівської селищної ради) Липовецького (Вінницького) району Вінницької області, яка належала спадкодавцю на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ВН №0313824, виданого 26.06.1997 головою Липовецької РДА, по спадкуванню за законом після смерті його батька ОСОБА_4 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано учасниками справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду, а зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено в день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення повного рішення суду.
Суддя Дмитро КРИВЕНКО
Суд | Липовецький районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 06.02.2024 |
Оприлюднено | 14.02.2024 |
Номер документу | 116942058 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом. |
Цивільне
Липовецький районний суд Вінницької області
Кривенко Д. Т.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні