Рішення

від 04.01.2024 по справі 369/2094/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/2094/23

Провадження № 2/369/865/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

04.01.2024 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Волчка А.Я.,

за участю секретаря Лоу А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_2 як законного представника малолітньої ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Черкаського районного нотаріального округу Митрофанова Любов Пантелеймонівна, про визначення прав забудовника 1/8 частки об`єкта незавершеного будівництва та 1/8 частки земельної ділянки в порядку спадкування за законом , -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Черкаського районного нотаріального округу Митрофанова Любов Пантелеймонівна, про визначення прав забудовника 1/8 частки об`єкта незавершеного будівництва та 1/8 частки земельної ділянки в порядку спадкування за законом.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син позивача ОСОБА_4 (актовий запис № 326), що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 14 липня 2021 року.

Доказом родинних відносин позивача з померлим ОСОБА_4 є свідоцтво про народження НОМЕР_2 від 18 травня 1984 року.

04 вересня 2011 року ОСОБА_4 одружився з ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб. Від шлюбу вищезазначені особи мають малолітню дитину ОСОБА_3 .

Після звернення з відповідними заявами спадкоємців приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Митрофановою Любов Пантелеймонівною було заведено спадкову справу № 108/2021 від 30.07.2021.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, яка складається із земельної ділянки площею 0,0755 га, кадастровий номер 3222486601:01:031:5053, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та об`єкту незавершеного будівництва житлового будинку, що знаходиться на вказаній земельній ділянка за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н.

За час життя ОСОБА_4 заповіту не склав, відтак спадкування здійснюється за законом. Спадкоємцями першої черги є батьки спадкодавця: ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , який відмовився від прийняття спадщини на користь онуки, а також дружина спадкодавця ОСОБА_2 та донька ОСОБА_3 .

Земельна ділянка з кадастровим номером 3222486601:01:031:5053, цільове призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарськи будівель і споруд, належала ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого державним нотаріусом Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Панікар В.М., 15 грудня 2012 року за реєстровим номером № 1-3206 (реєстраційний номер нерухомого майна: 67128132224, номер запису про право власності/довірчої власності: 1056186).

23 липня 2012 року відділом містобудування та архітектури Києво-Святошинського райдержадміністрації ОСОБА_4 було видано будівельний паспорт на нове будівництво житлового будинку, поштова адреса:

АДРЕСА_1 , вид будівництва: нове будівництво, код об`єкту 1110.3.

26 лютого 2014 року ОСОБА_4 звернувся до Інспекції державної архітектури будівельного контролю у Київській області з повідомленням про початок виконання будівельних робіт житлового будинку, поштова адреса: АДРЕСА_1 .

Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області зареєстровано вказане повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єкта: «Житловий будинок; АДРЕСА_1 » від 24 березня 2014 року за реєстровим номером КС062140830253.

Однак, за життя спадкодавець не зареєстрував право власності на належне його нерухоме майно, а саме на жилий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вказано в позовній заяві, враховуючи відсутність правовстановлюючих документів на жилий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , потенційний спадкоємець не має змоги оформити свої спадкові права в позасудовому порядку.

Позивач зазначила, що якщо будівництво об`єкта нерухомого майна здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки як забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки як забудовника входять до складу спадщини на підставі ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Враховуючи, що земельна ділянка 3222486601:01:031:5053, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , була придбана на підставі договору купівлі-продажу 15.12.2012 та будівництво незавершеного житлового будинку розпочалось в 2013 році, тобто коли померлий перебував у шлюбі із ОСОБА_2 , то спірна земельна ділянка та спірний незавершений будівництвом житловий будинок є спільною сумісною власністю подружжя, ОСОБА_2 не відмовилась від оформлення свідоцтва про право власності на частину спільного майна, яке належало подружжю на праві спільної сумісної власності, а тому спірне майно є спільним сумісним майном подружжя. Тому після смерті сина позивача спадщина відкрилась лише на його частину.

30 липня 2021 року позивач звернулась із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, відкриту після смерті її сина ОСОБА_4 .

Постановою Приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Митрофановою Любов Пантелеймонівною від 07 лютого 2022 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,0755 га, у зв`язку з відсутністю у неї договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого державним нотаріусом Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Панікар В.М., 15 грудня 2012 року.

З даних вказаної постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом установлено, що окрім позивача ще є спадкоємці за законом, а саме: дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батько ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який своєю заявою відмовився від прийняття спадщини на користь дочки померлого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до відповіді № 10/02-31 від 07 лютого 2022 року Приватного нотаріусу Черкаського районного нотаріального округу Митрофановою Любов Пантелеймонівною остання повідомила, що крім заяви позивача про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 до приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області подали дружина спадкодавця ОСОБА_2 , дочка ОСОБА_3 , у зв`язку з чим частка позивача у спадковому майні становить 1/8.

Позивач просила суд визнати за нею право забудовника на 1/8 частину незавершеного будівництвом житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за нею право власності на 1/8 частину земельної ділянки 3222486601:01:031:5053, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, які складаються з витрат на правову/правничу допомогу та сплаченого судового збору.

13.02.2023 ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області було відкрито провадження у даній справі.

22.06.2023 ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області було закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.

В судове засідання учасники процесу не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись у передбачений цивільно-процесуальним законодавством спосіб, причини неявки суду не відомі.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву, а третя особа правом на подання пояснень по суті спору не скористались.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України(далі ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

У зв`язку із відсутністю заперечень позивача, суд ухвалив, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. ст. 280-281 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи та письмові докази в їх сукупності, оцінивши їх відповідно до ст. 89 ЦПК України, приходить до висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 (актовий запис № 326), що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 14 липня 2021 року.

Згідно відповіді приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Митрофанової Любов Пантелеймонівни № 10/02-31 від 07.02.2022 вбачається, що після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 і був зареєстрований по АДРЕСА_2 , заведена спадкова справа № 108/2021 від 30.07.2021; заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 до приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Митрофанової Любов Пантелеймонівни подали ОСОБА_1 , дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив.

Згідно ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Як вбачається із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 10.01.2022 ОСОБА_4 належить земельна ділянка за кадастровим номером 3222486601:01:031:5053, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та була набута останнім на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 1-3206 від 15.12.2012.

Постановою Приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Митрофановою Любов Пантелеймонівною від 07 лютого 2022 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,0755 га, у зв`язку з відсутністю у неї договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого державним нотаріусом Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Панікар В.М., 15 грудня 2012 року.

З даних вказаної постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом установлено, що окрім позивача ще є спадкоємці за законом, а саме: дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батько ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який своєю заявою відмовився від прийняття спадщини на користь дочки померлого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до відповіді № 10/02-31 від 07 лютого 2022 року Приватного нотаріусу Черкаського районного нотаріального округу Митрофановою Любов Пантелеймонівною остання повідомила, що крім заяви позивача про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 до приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області подали дружина спадкодавця ОСОБА_2 , дочка ОСОБА_3 , у зв`язку з чим частка позивача у спадковому майні (вищезазначеній земельній ділянці) становить 1/8, враховуючи що вищезазначена земельна ділянка була набута в шлюбі і спадкуванню підлягає тільки її частина (частка одного з подружжя).

За змістом п. 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392ЦК України). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Як вбачається із ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Враховуючи, що договір купівлі-продажу є лише підставою для проведення дій щодо державної реєстрації права власності на майно, позивач позбавлений можливості отримати дублікат такого договору, оскільки не входить до кола осіб, що можуть вчинити такі дії, приймаючи до уваги наяву в матеріалах справи інформацію про реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 3222486601:01:031:5053, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відмову нотаріуса щодо вчинення нотаріальних, суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/8 частину земельної ділянки 3222486601:01:031:5053, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд не вирішує питання про спадкування інших частин вищезазначеної земельної ділянки, оскільки такі вимоги не були заявлені в позові ОСОБА_1 , а зустрічні позови не подавались.

Також, як вбачається копії повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 26.02.2014 за № 7/10-С-2602/86 ОСОБА_4 повідомив Інспекцію державного архітектурного будівельного контролю у Київській області про початок виконання будівельних робіт житлового будинку по АДРЕСА_1 .

В пункті 8постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 "Про судову практику у справах про спадкування"роз`яснено, що якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки як забудовника входять до складу спадщини на підставі статті 1216 ЦК України

Така правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 09.06.2020 у справі № 347/2273/17.

При вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове нерухоме майно суду необхідно з`ясовувати: 1) правовий режим земельної ділянки, на якій розташоване спірне нерухоме майно (будинок, споруда); 2) чи отримано спадкодавцем дозволи на спорудження будинку, чи затверджено проект на спорудження будинку; 3) коли спадкодавцем було завершено спорудження будинку; 4) чи дотримано при будівництві проекту на спорудження будинку, вимог державних протипожежних, санітарних норм; 5) чи посвідчено право власності на нерухоме майно в установленому законом порядку на час виникнення права власності.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

За приписами п. 24постановиПленумуВерховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»при розгляді справ щодо спадкового майна слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Позивач не довів суду факту порушення на момент ухвалення рішення її прав та охоронюваних законом інтересів в частині спадкування прав забудовника на 1/8 частину незавершеного будівництвом житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , враховуючи, що у матеріалах справи відсутня постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, як це визначеноЗаконом України «Про нотаріат»та порядком про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Наявна в матеріалах справи постанова про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.02.2022 стосується лише розгляду заяви про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку за кадастровим номером 3222486601:01:031:5053. Суд не приймає до уваги гіпотетичні твердження позивача про можливість/неможливість отримання свідоцтва про правона спадщинуза законом у даному випадку, враховуючи що позивач порушив передбачений законодавством порядок дій у випадку спадкування.

Клопотань про витребування спадкової справи позивач чи її представник не заявляли.

Тобто, позивачем не надано суду доказів наявності мотивованої письмової постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії - відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину, як це передбачено Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, останньою не заявлялось клопотань про витребування матеріалів спадкової справи з метою встановлення кола спадкоємців в даному випадку, інших документів які б могли допомогти суду встановити час будівництва, його ступінь готовності, у зв`язку з чим вищезазначена позовна вимога задоволенню не підлягає.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, враховуючи часткове задоволення позову, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача судовий збір у розмірі 1344,49 грн. (за вимогу про визнання права власності на 1/8 земельної ділянки).

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до суду надано копію договору про надання правової/правничої допомоги від 25.12.2021, акт прийому-передачі від 27.12.2022, калькуляція вартості правової/правничої допомоги, наданої адвокатом від 27.12.2022, акт виконаних робіт від 27.12.2022, та копію квитанції до прибуткового касового ордера про прийняття від ОСОБА_1 7300 грн. 60 коп.

Відповідно до ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до правової позиції Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 вказується, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Проаналізувавши матеріали справи, враховуючи часткове задоволення позову, складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а також відсутність навмисного порушення відповідачем прав позивача, а також критерії дійсності, обґрунтованості, розумності, реальності, пропорційності та співмірності витрат понесених відповідачем, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги про стягнення витрат на правову допомогу частково, а саме стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі3 000,00 грн.

На підставі вищевикладеного, ст. ст. 334, 1216, 1218, 1223, 1261, 1268 Цивільного кодексу, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 258, 263-265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_2 як законного представника малолітньої ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Черкаського районного нотаріального округу Митрофанова Любов Пантелеймонівна, про визначення прав забудовника 1/8 частки об`єкта незавершеного будівництва та 1/8 частки земельної ділянки в порядку спадкування за законом задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/8 частину земельної ділянки 3222486601:01:031:5053, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1344 (одна тисяча триста сорок чотири) грн. 49 коп. та понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі3000 (три тисячі) грн. 00 коп..

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Інформація про позивача: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Інформація провідповідача: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_3 ).

Інформація про третю особу:Приватний нотаріус Черкаського районного нотаріального округу Митрофанова Любов Пантелеймонівна (адреса: Черкаська обл., м. Корсунь-Шевченківський, вул. П. Орлика, 4).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справ, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Андрій ВОЛЧКО