Ухвала

від 22.01.2024 по справі 2-1998/11

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1998/11

Провадження 4-с-3/24

ухвала

Іменем України

22 січня 2024 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Кравченка М.В.

при секретарі Сікорській М.А.

за участю скаржника ОСОБА_1 ,

представника скаржника ОСОБА_2 ,

стягувачки ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просить визнати дії державного виконавця Обухівського міськрайонного відділу Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) Черненко А.А. неправомірними та скасування довідки-розрахунку від 25.10.2023 року по заборгованості по сплаті аліментів. Обґрунтовуючи скаргу посилається на те, що такі дії державного виконавця є неправомірними, оскільки державний виконавець при формуванні довідки-розрахунку відмовляється враховувати сплачені ним офіційно грошові кошти, а тому він вимушений звернутися до суду з даною скаргою, оскільки врегулювати дане питання в позасудовому порядку не вдалось.

В судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 вимоги скарги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в скарзі та в додаткових поясненнях.

Представник скаржника ОСОБА_2 вимоги скарги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в скарзі та в додаткових поясненнях.

Стягувачка ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги просив відмовити в повному обсязі.

Головний державний виконавець Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Черненко А.А. в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суду не повідомила, подала до суду відзив на скаргу в якому просила відмовити в задоволенні скарги в повному обсязі посилаючись на її необґрунтованість.

Вислухавши скаржника, представника скаржника, стягувачку, перевіривши та дослідивши матеріали, суд вважає скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.4ЦПКУкраїни кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до вимог ст.13ЦПКУкраїни суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В судовому засіданні встановлено наступні обставини.

13.01.2013 року рішенням Обухівського районного суду Київської області було стягнуто аліменти з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 у розмірі 1/3 частини х усіх видів заробітку до його повноліття.

14.02.2013 року на виконання рішення Обухівського районного суду Київської області було видано виконавчий лист № 2/1018/116/12 на підставі якого було відкрито виконавче провадження.

12.08.2022 року державним виконавцем Обухівської ДВС, без виклику та з`ясування з боржником про наявність у нього даних про сплату аліментів склав довідку-розрахунок та без повідомлення боржника 16.08.2022 року склав відносно ОСОБА_1 протокол, та направив до суду для притягнення його до адміністративної відповідальності.

За результатами розгляду, про який його не було повідомлено, 08.09.2022 року судом було винесено постанову якою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді 240 годин суспільно корисних робіт, та стягнення судового збору.

Дана постанова виконана ОСОБА_1 в повному обсязі. Однак, відповідно до довідки-розрахунку, державним виконавцем не враховано час його працевлаштування, перебування по догляду за хворим батьком, сума боргу виведена без з`ясування середньомісячної заробітної плати, також заборгованість вказана без відрахування податків, а саме (18% податки на доходи, та 1,5 % військового збору). На його повторне звернення аналогічного характеру державним виконавцем видано довідку-розрахунок такого ж характеру, що і раніше, тобто розрахунок був зроблений без врахування відрахувань з середньомісячної заробітної плати, сплачених аліментів, погашеної заборгованості, та без вірного визначення середньомісячної заробітної плати в Обухівському районі. У червні 2023 року на його звернення до державного виконавця, йому було видано, таку ж довідку з такими ж розрахунками, тільки складена станом на 01.07.2023 року.

10.10.2023 року через пошту ОСОБА_1 звернувся до державного виконавця для складання нею довідки-розрахунку з урахуванням всіх обставин та його працевлаштування. На що відповіді він не отримав, тому 08.11.2023 року звернувся до державного виконавця Черненко А.А. з повторною заявою.

27.11.2023 року отримав відповідь державного виконавця, а саме: дві довідки розрахунки, однакового змісту. Обидві довідки-розрахунки однакового змісту, однак за вихідними номерами різні. Таким чином, ОСОБА_1 має право протягом 10-ти днів оскаржити довідку-розрахунок державного виконавця від 25.10.2023 року. В якій як і в попередніх довідках-розрахунках незважаючи на надані ОСОБА_1 дані 2011-2017 роки, не визначені середньомісячна заробітна плата в Київській області, за кожен період часу, нарахування заборгованості за кожен місяць визначена не з чистого доходу, а середньомісячної заробітної плати, без відрахування 19,5% податків та станом на 01.10.2023 року заборгованості по аліментам державного виконавця визначена у сумі 301193,80 грн., що є значно більшою, ніж наявна заборгованість.

Враховуючи викладене ОСОБА_1 просить скаргу задовольнити, поновити строк для звернення до суду зі скаргою. Визнати неправомірним та скасувати довідку-розрахунок.

Згідно ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Частиною 1 ст.183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися, як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно з ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи ( крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 року у ц/с. №201/10329/16-ц та діючої Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 року №6, визначений порядок оскарження дій державного виконавця та порядок звернення із скаргою до суду.

Відповідно ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ.

Відповідно до статті 447 ЦГТК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частиною 1 статті 448 ЦПК України передбачено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Пунктом «а» частини 1 статті 449 ЦПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Аналогічна норма вказана у частині 5 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Скаржник звертає увагу, що оскаржувана довідка-розрахунок державним виконавцем Черненко А.А. була винесена із порушенням норм встановлених ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження», а відтак дії державного виконавця слід визнати протиправними.

Враховуючи вищевикладене дії державного виконавця Обухівського міськрайонного відділу Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) Черненко А.А. є неправомірними, оскільки як вбачається з матеріалів справи, станом на час формування оскаржуваної довідки-розрахунку державним виконавцем не враховано вже сплачені боржником грошові кошти, утримані податки та збори, час працевлаштування, наявність певного часу офіційних джерел доходу та інші обставини, хоч як вбачається з поданих суду доказів, боржник подавав державному виконавцю такі докази, однак при складенні довідки-розрахунку вказані обставини враховані не були. Отже розрахунок заборгованості не може вважати вірним.

З положень ч. 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд

визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад, як верховенство права, обов`язковість виконання рішень, законність та справедливість, неупередженість та об`єктивність.

З прецедентної практики ЄСПЛ вбачається, що словосполучення «згідно із законом» по суті, стосується національного законодавства і встановлює обов`язок забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.

Відповідно до ч. ч. 1 і 2 ст.451ЦПКУкраїни за результатами розгляду справи суд може визнати оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Отже суд вважає, що враховуючи вищевказані обставини, такий спосіб захисту буде достатнім і обґрунтованим, тому скаргу слід задовольнити частково.

Згідно ч.2 ст.14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Судом не встановлено наявність правових підстав для покладення в судовому порядку на державного виконавця обов`язку вчинити дії, передбачені вимогами скарги, а тому задоволення вимог скарги у пред`явленій суду редакції суд вважає неможливим.

За таких обставин, суд вважає, що слід обрати інший належний спосіб захисту порушених прав та законних інтересів боржника у виконавчому провадженні, який ґрунтується на законі та є достатнім для відновлення порушеного права, а саме слід визнати неправомірними дії головного державного виконавця Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Черненко А.А. щодо складення довідки-розрахунку заборгованості по виконавчому листу № 2/1018/116/12 від 14.02.2013 року, виданому Обухівським районним судом Київської області, станом на 01.10.2023 року.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що скарга є законною і обґрунтованою, але підлягає частковому задоволенню шляхом обрання належного способу захисту прав та інтересів боржника у передбачений законом спосіб.

Керуючись ст.ст. 447 - 452 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Черненко А.А. щодо складення довідки-розрахунку заборгованості по виконавчому листу № 2/1018/116/12 від 14.02.2013 року, виданому Обухівським районним судом Київської області, станом на 01.10.2023 року.

В задоволенні інших вимог скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Суддя М.В.Кравченко